Висвітлено проблеми щодо ВІЛ-інфекції у вагітних і дітей, а також загальні питання епідеміології, етіології, патогенезу, діагностики і профілактики захворювання. Наведено сучасні класифікації ВІЛ-інфекції, методики лікування дітей та характеристику антиретровірусних препаратів. Розглянуто клініку захворювання у вагітних і дітей, профілактику перинатальної трансмісії ВІЛ, основні принципи диспансерного спостереження у разі ВІЛ-інфекції.

Рассмотрен новый внутрифирменный механизм финансово-экономических отношений и сделан вывод о том, что применение метода формирования ФЗП, основанного на затратах труда, не соответствует формированию реальных денежных средств, необходимых для своевременной выплаты заработной платы. В качестве определяющего фактора следует рассматривать размер дохода от реализации продукции и наличие средств на расчетном счете. Предлагаемый механизм, в отличие от традиционного, не требует выявления способов достижения эффекта и применения различных методик оценки уровня эффективности работы каждого из подразделений.

Досліджено вплив профілактичної антиретровірусної терапії під час вагітності, пологів, а також методу розродження на рівень материнсько-плодової трансмісії ВІЛ (МПТВ) у 284-х ВІЛ-інфікованих вагітних. На тлі антиретровірусної терапії рівень МПТВ за умови розродження природним шляхом знизився в 1,9 рази, а у разі розродження шляхом елективного планового кесарського розтину - в 2,1 рази у порівнянні з контрольною групою, яка не одержувала профілактичного лікування. Тим часом у контрольній групі розродження шляхом кесарського розтину знизило рівень МПТВ у 2,4 рази у порівнянні з нормальними пологами.

Обстежено 870 ВІЛ-інфікованих жінок, у яких виявлено поєднання декількох супутніх інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), хронічні запальні гінекологічні захворювання (25 % випадків), патологія шийки матки (31,7 %). Майже кожна третя ВІЛ-інфікована жінка використовувала штучне переривання вагітності як основний метод планування сім'ї; для попередження небажаної вагітності та поширення ІПСШ лише 43,2 % пар використовували бар'єрні методи та лише 7,9 % - гормональну контрацепцію, а кожна п'ята жінка взагалі не застосовувала жодних заходів для контрацепції. Встановлено, що недостатню кількість інформації щодо важливості питань попередження небажаної вагітності та розповсюдження ВІЛ та ІПСШ відмічали 25 % обстежених. Показано, що окреслені питання потребують вирішення з метою збереження репродуктивного здоров'я у жінок із зазначеною патологією.

Удосконалено концепцію механізму оплати праці, визначено й обгрунтовано його основні складові та умови високої ефективності. З метою визначення місця та ролі заробітної плати у комплексному зв'язку з продуктивністю проведено кластерний аналіз на базі багатофакторної економіко-математичної моделі. Запропоновано методику визначення функції надтарифного фонду від потенційного прибутку за контрактом з урахуванням внутрішніх і зовнішніх критеріїв. Обгрунтовано роль внутрішньофірмової конкуренції на базі заводських тендерів у системі розподільчих відносин за умов різнорентабельного контрактного виробництва. Розроблено універсальний балансовий метод розподілу надтарифних коштів на підставі матриці структурних і вартісних зв'язків.

Вивчено прогностичні фактори ризику перинатального інфікування плода у ВІЛ-інфікованих вагітних. За результатами обстеження 577-ми ВІЛ-інфікованих вагітних виявлено, що підвищують частоту передачі ВІЛ від матері до дитини певні фактори ризику, а саме: стадія ВІЛ-хвороби (СНІД-АК), споживання ін'єкційних наркотиків і тютюнопаління, низьке набування маси тіла під час вагітності, обтяжений акушерський анамнез, загроза переривання вагітності, розвиток плацентарної недостатності та затримка розвитку плода, маловоддя, патологічний стан мікробіоцинозу статевих шляхів, безводний період більше 4-х год, інвазивні втручання під час пологів. Відзначено, що профілактична комбінована антиретровірусна терапія (АРТ) ("Ретровір" + "Рамун") зменшила частоту перинатального ВІЛ-інфікування до 7,75 % у порівнянні з 26,96 % у вагітних без АРТ. З'ясовано, що плановий елективний кесарів розтин сприяв зменшенню частоти передачі ВІЛ від матері до дитини у 4,8 разів. Установлено, що комбінована АРТ та розродження шляхом кесаревого розтину зменшило частоту передачі ВІЛ від матері до дитини до 5,6 %. Показано, що впровадження комплексного підходу, визначення та запобігання несприятливим факторам ризиків утричі знижує частоту передачі ВІЛ від матері до дитини.

Викладено питання, що включені до типової наскрізної навчальної програми з питань профілактики ВІЛ-інфікування, запобігання передачі ВІЛ від матері до дитини, діагностики, лікування ВІЛ-інфікованих і соціально-психологічної підтримки людей, що живуть з ВІЛ. Розглянуто загальні питання ВІЛ-інфекції, етичну і правову основи національної стратегії зниження рівня поширення ВІЛ в Україні, а також основи та принципи лікування ВІЛ-інфекції у дорослих і дітей. Висвітлено основні принципи організації заходів та алгоритми надання послуг з запобігання передачі ВІЛ від матері до дитини. Розглянуто принцип мультидисциплінарного підходу до ведення ВІЛ-інфікованих вагітних і народжених ними дітей.

Изложены вопросы, включенные в типовую сквозную учебную программу по вопросам профилактики ВИЧ-инфицирования, предупреждения передачи ВИЧ от матери к ребенку, диагностики, лечения ВИЧ-инфицированных и социально-психологической поддержки людей, живущих с ВИЧ. Рассмотрены общие вопросы ВИЧ-инфекции, этическуая и правовая основы национальной стратегии снижения уровня распространения ВИЧ в Украине, а также основы и принципы лечения ВИЧ-инфекции у взрослых и детей. Освещены основные принципы организации мероприятий и алгоритмы предоставления услуг по предупреждению передачи ВИЧ от матери к ребенку. Рассмотрен принцип мультидисциплинарного подхода к ведению ВИЧ-инфицированных беременных и рожденных ими детей.

Висвітлено загальні питання ВІЛ-інфікування, основи діагностики та лікування ВІЛ у дорослих і дітей. Проаналізовано роль нетрадиційної терапії за медичного ведення ВІЛ-інфікованих пацієнтів, програм інфекційного контролю в організації роботи акушерського стаціонару для запобігання інфекціям, які передаються через кров. Розкрито особливості консультування (до- і післятестового), зокрема, вагітних жінок. Увагу приділено питанням організації заходів і надання послуг щодо запобігання передачі ВІЛ від матері до дитини. Наведено мультидисциплінарний підхід до ведення ВІЛ-інфікованих вагітних жінок та дітей.

Представлены результаты проведения медикаментозного аборта у 90 первобеременных подростков. Пациенткам назначали 200 мг мифепристона ("Мирфарм", Россия) и 400 мг мизопростола ("Миролют", "Мир-Фарм", Россия) сублингвально для прерывания беременности в сроки до 63 дней от первого дня последней менструации. Успешное завершение медикаментозного аборта отмечено у 96,7 % пациенток, что свидетельствует о высокой эффективности и безопасности данного метода у девушек-подростков.

Наведено результати обстеження 33 пацієнток репродуктивного віку, хворих на туберкульоз легень. Проаналізовано функціональні та морфологічні зміни ендометрія. Установлено, що структурні зміни ендометрія сприяють невиношуванню вагітності у ранніх термінах.

Представлены результаты проведения медикаментозного аборта у 400 женщин. Пациенткам назначали 200 мг мифепристона и 400 мкг мизопростола для прерывания беременности в сроки от 28 до 63 дней задержки менструации. Мизопростол назначали перорально или сублингвально. Женщин с рубцами на матке после кесарева сечения было 59 (14,8 %). У 83,5 % пациенток аборт произошел дома. Эффективность медикаментозного аборта в группе женщин, которые принимали мизопростол перорально, составила 96,5 %, у женщин после сублингвального приема препарата - 98,5 %. Частота осложнений (выраженный болевой синдром и обильные кровянистые выделения) не отличалась в обеих группах и у женщин с рубцом на матке. Таким образом, данные свидетельствуют о высокой эффективности и безопасности медикаментозного аборта у женщин с рубцом на матке.

Проведено обстеження 196 вагітних, основну групу серед яких склали 96 жінок із передчасним розривом плодових оболонок (ПРПО) у терміні вагітності 22 - 35 тиж. Передумовами для ПРПО у даної групи жінок був великий відсоток екстрагенітальної патології, особливо інфекційного характеру, ускладнений перебіг вагітності та наявність патологічної мікрофлори пологових шляхів. Найчастіше ПРПО було у терміні вагітності 22 - 31 тиж (65,6 %), що є фактором ризику перинатального інфікування недоношеного плода. Необгрунтоване пролонгування вагітності у разі ПРПО мало несприятливі перинатальні наслідки у новонароджених із масою тіла до 1000 г (летальність 83,33 %), незадовільні наслідки у новонароджених із масою тіла до 1500 г (летальність 25 %), що потребує подальшого вивчення питання відносно вибору терміну розродження для новонароджених даної категорії.

Приведены результаты изучения прогностических критериев внутриутробного инфицирования при недоношенной беременности и преждевременном разрыве плодных оболочек, которыми являются: наличие у женщины активных маркеров урогенитальной инфекции, выраженное маловодие (высота столбика амниотической жидкости менее 1,5 см), определение C-реактивного белка, воспалительные изменения в последе и оценка новорожденного по шкале Апгар менее 7/7 баллов. Наиболее важным прогностическим критерием внутриутробного инфицирования является длительность безводного периода более 168 ч при сроке гестации до 32 нед, при котором отмечался наибольший процент неонатальной смертности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.40

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено частоту передчасних пологів у 615-ти ВІЛ-інфікованих вагітних, яка становила 6,9 %, а в групі жінок, що не спостерігались і не одержували профілактичної антиретровірусної терапії була в 4 рази більше. За передчасних пологів народилось 53,8 % ВІЛ-інфікованих дітей, що в 6 разів більше, ніж за термінових пологів. Невиношування вагітності у ВІЛ-інфікованих жінок є важливою невирішеною проблемою стосовно запобігання передачі ВІЛ від матері до дитини.

Мета дослідження - оцінювання ефективності профілактики прееклампсії у вагітних з ожирінням із застосуванням L-аргініну під час гестації. До основної групи увійшли 38 жінок із ожирінням (I ст. - 15, II ст. - 12, III ст. - 11), яким призначали комплексну профілактику прееклампсії: з 12 тиж вагітності 150 мг ацетилсаліцилової кислоти 1 раз на день, а з 16 тиж - розчин L-аргініну (тівортін аспартат) по 5 мл (1 г) 4 рази на добу протягом 2 міс. До групи порівняння увійшли 30 вагітних з ожирінням II - III ст., які не одержували профілактичного лікування. До контрольної групи включено 30 здорових вагітних. До початку профілактичного лікування та у динаміці у всіх вагітних з ожирінням визначали у сироватці крові рівні асоційованого з вагітністю протеїну плазми A (PAPP-A), плацентарного фактора росту (PIGF), аргініну та лептину. У вагітних з ожирінням вже у I триместрі спостерігається достовірно вищий рівень лептину у порівнянні з основною групою та достовірно нижчий рівень плацентарного фактора росту, що є вірогідними тригерами розвитку прееклампсії та інших гестаційних ускладнень. Після проведеного профілактичного лікування з L-аргініном протягом 2 міс (у 16 - 24 тиж) у вагітних основної групи спостерігались такі тенденції: рівень L-аргініну не змінювався, був сталим; рівень лептину відрізнявся залежно від ступеня ожиріння, але не мав високого критичного значення. Позитивною тенденцією було зростання рівня плацентарного фактора росту у жінок основної групи, що свідчило про нормальну плацентацію та запобігання розвитку ранньої прееклампсії. Заключення: у вагітних основної групи після проведеної комплексної профілактики розвитку прееклампсії ацетилсаліциловою кислотою та L-аргініном (тівортін) протягом 2 міс частота розвитку ранньої прееклампсії тяжкого ступеня знизилась у 4,4 разу, що є сприятливим фактором збереження здоров'я жінки та зниження перинатальних втрат. Додатковий L-аргінін у раціоні знизив частоту розвитку прееклампсії у вагітних з ожирінням, сприяючи розширенню судин через збільшення вироблення оксиду азоту, що може бути одним з позитивних факторів патогенетичного лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.411.033.2-52 + Р716.203.2

Рубрики:

Залізодефіцитна анемія у вагітних

Шифр НБУВ: Ж24354 Пошук видання у каталогах НБУВ