Висвітлено завдання анатомії, розкрито її зв'язки в системі наукових знань, наведено класифікацію анатомічних наук, методи анатомічних досліджень. Розглянуто історію розвитку анатомії людини, зокрема, вітчизняної. Проаналізовано основні етапи розвитку організму в онтогенезі - пренатальний, постнатальний, запропоновано класифікацію вікових періодів індивідуального розвитку людини.

Викладено новітні відомості з питань імунології. Розглянуто види імунітету, зокрема, природний, набутий, антивірусний, трансплантаційний, клітинний. Охарактеризовано первинні та вторинні імунодефіцити, синдром хронічної втоми, а також синдром набутого імунодефіциту (СНІД), викликаний ретровірусами імунодефіциту людини (ВІЛ).

Изложены современные данные по вопросам иммунологии. Рассмотрены виды иммунитета, в частности, естественный, приобретенный, антивирусный, трансплантационный, клеточный. Охарактеризованы первичный и вторичный иммунодефициты, синдром хронической усталости, а также синдром приобретенного иммунодефицита (СПИД), вызванный ретровирусами иммунодефицита человека (ВИЧ).

Розглянуто проблеми імунології та види імунітету. Наведено відомості щодо класифікації антигенів, біологічних властивостей і функцій антитіл. Охарактеризовано імуноглобуліни різних класів, органи імунної системи, зокрема, тимус, кістковий мозок, лімфатичні вузли, селезінку. Описано первинні та вторинні імунодефіцити, синдроми хронічної втоми та набутого імунодефіциту, аутоімунні захворювання, алергічні реакції.

Рассмотрены проблемы иммунологии и виды иммунитета. Приведены данные о классификации антигенов, биологических свойствах и функциях антител. Охарактеризованы иммуноглобулины разных классов, органы иммунной системы, в частности, тимус, костный мозг, лимфатические узлы, селезенка. Описаны первичные и вторичные иммунодефициты, синдромы хронической усталости и приобретенного иммунодефицита, аутоимунные заболевания, аллергические реакции.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177 + Р1234.0 + Ю935.10-2

Рубрики:

Загальна зоологія

Психологія пізнавальної та комунікативної діяльності в цілому

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.177.52*715.3

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Розглянуто інтегративні процеси в коркових структурах головного мозку під час розумової діяльності. Висвітлено вікові, статеві й індивідуальні закономірності організації кори головного мозку в дитячому та зрілому віці за умов сприйняття й обробки вербальної та невербальної інформації. Зосереджено увагу на нейрофізіологічних механізмах діяльності кори головного мозку людини з математичними та літературними здібностями. Проаналізовано електричну активність кори головного мозку дорослих людей з різним типом мануальної асиметрії та тих, хто тривалий час проживає на радіоактивно забрудненій території.

Рассмотрены интегративные процессы в корковых структурах головного мозга при умственной деятельности. Освещены возрастные, половые и индивидуальные закономерности организации коры головного мозга в детском и зрелом возрасте при восприятии и обработке вербальной и невербальной информации. Сосредоточено внимание на нейрофизиологических механизмах деятельности коры головного мозга человека с математическими и литературными способностями. Проанализирована электрическамя активность коры головного мозга взрослых людей с разным типом мануальной асимметрии и тех, кто длительное время проживает на радиоактивно загрязненной территории.

Исследованы возрастные особенности электрической активности коры головного мозга в тета-диапазоне ЭЭГ при когнитивной деятельности школьников с разным уровнем функциональной подвижности нервных процессов. При сравнении показателей когерентности в тета-диапазоне ЭЭГ в состоянии покоя с открытыми глазами обнаружен рост когерентности у взрослых сравнительно с подростками в каждой из соответствующих групп ФПНП. Количество указанных отличий растет в меру роста уровня ФПНП. При сравнении электрической активности мозга в тета-диапазоне ЭЭГ подростков и взрослых при условиях выполнения вербального задания наблюдается рост когерентности у лиц с низким, средним и высоким уровнями ФПНП преимущественно в ассоциативных структурах коры. У лиц с низким и средним уровнями ФПНП отмечается левополушарная асимметрия, у лиц с высоким - сим- метричность роста когерентности у взрослых в сравнении с подростками. Характерной особенностью является снижение количества достоверных отличий от группы лиц с низким к группе лиц с высоким уровнем ФПНП.

Полученные результаты позволяют обнаружить определенные вековые особенности тета-активности ЭЭГ мозга школьников с разным уровнем ФПНП. В целом заметное формирование общей тенденции: с возрастом у школьников отмечено снижение уровня тета-активности во всех группах исследуемых. Следует заметить, что такая вековая динамика по-разному выражена в группах с разным уровнем ФПНП. В состоянии функционального покоя снижения тета-активности наблюдается преимущественно в задних структурах коры (более существенно изменения активности установлены в левом полушарии), причем с возрастом эта зона снижения активности становится более распространенной и охватывает центральные, теменные и даже заднелобные участки. Подобная вековая и межгрупповая динамика установлена также и при решении вербальных и пространственных заданий.

Аналіз топографічного розподілу високих і значущих когерентних зв'язків показав, що у разі зростання рівня сили нервових процесів (СНП) у стані спокою спостерігається тенденція до локалізації цих зв'язків, тоді як у ході вирішення різних видів когнітивних завдань спостерігається зростання рівня когерентності та збільшення кількості зв'язків. Дослідження динаміки активаційних процесів при виконанні різних когнітивних завдань у порівнянні зі станом спокою у кожній із груп досліджуваних показало, що зі зростанням рівня СНП показники когерентності переважно зростають при переході зі стану спокою до виконання різних когнітивних завдань. Порівняння параметрів когерентних зв'язків у процесі вирішення когнітивних завдань виявило зростання показників когерентності в основному у передніх відділах кори мозку при переході із групи з низьким до групи із середнім і далі - з високим рівнем СНП.

Викладено головні поняття з ендокринології. Розкрито механізми гормонального контролю в процесах адаптації, обміну речовин і енергії. Наведено загальну характеристику гормонів, їх хімічної структури, механізмів дії та регуляції. Розглянуто особливості регуляції залоз внутрішньої секреції. Подано інформацію про паращитоподібні залози, шишкоподібне тіло, параганглії, ендокринну частину статевих залоз.

Вивчення особливостей амплітуди та латентності викликаних потенціалів під час стимуляції зорової системи значимими і незначимими стимулами у спортсменів надало змогу розкрити суть мозкових механізмів викликаної активності кори головного мозку з точки зору подвійного потоку інформації "What" "Where". У спортсменів ігрових видів спорту й легкоатлетів були відмічені статистично значимі відмінності амплітуди та латентного періоду викликаних потенціалів кори головного мозку. Під час споглядання стимулів у спортсменів ігрових видів спорту, спрямованих на реакцію у відповідь на значимий стимул "What", було відмічено статистично нижчі значення амплітуди і статистично вищі значення латентного періоду викликаних потенціалів кори головного мозку, порівняно зі спортсменами-легкоатлетами. Натомість під час споглядання стимулів у спортсменів ігрових видів спорту на значимий стимул "Where" амплітуда характеризувалася статистично вищими значеннями, а латентний період - статистично нижчими значеннями, порівняно зі спортсменами-легкоатлетами. Одержані результати є вагомим внеском у розвиток фундаментальних уявлень і формування фізичних, психофізіологічних та нейрофізіологічних якостей у процесі спортивного тренування, а також у створення на їх основі нових критеріїв спортивного відбору.

На основі результатів психологічного тестування чоловіків і жінок віком 18 - 21-го року було розподілено на 4 групи осіб із низькою та високою продуктивністю дивергентного (креативного, нерутинного) мислення (n від 18 до 33). Результати реєстрації ЕЕГ (19 відведень) було використано для розрахунку коефіцієнтів когерентності коливань дельта-, тета-, альфа 1-, альфа2-, альфа3-, бета- та гамма-частот у парах відведень та інтегральних показників когерентності в межах передніх і задніх ділянок кори та взаємодії цих ділянок (коефіцієнтів взаємодії - КВ1 - КВ3 відповідно). ЕЕГ реєстрували в стані спокою та в перебігу розв'язання когнітивних тест-завдань конвергентного та дивергентного типів. Виявилося, що у чоловіків з вищою продуктивністю дивергентного мислення значення КВ1 (котрий характеризує когерентність асоціативних зв'язків у межах передніх ділянок кори), розраховані для осциляцій всіх частотних діапазонів ЕЕГ під час реалізації тест-завдань обох типів звичайно перевищують відповідні значення в групі "низькокреативних" чоловіків. У "висококреативних" чоловіків аналогічні перевищення спостерігались і КВ2 для низько- та середньочастотних ЕЕГ-ритмів (дельта-, тета- та альфа-). На відміну від цього значення "міжзональних" КВЗ для тета-, бета- та гамма-активності у "висококреативних" чоловіків були нижчими. У жінок обох груп подібної специфіки КВ1-КВЗ практично не спостерігалося, тобто даний аспект виявив чітку гендерну специфіку. Гендерна належність та тип виконуваного тест-завдання не були факторами, що суттєво впливають на розраховані абсолютні значення КВ. Знайдені відмінності показників когерентності, вірогідно, пов'язані з різними стратегіями виконання когнітивних завдань у чоловіків та жінок. Одержані факти надають змогу вважати, що вказані співвідношення інтегральних показників когерентності можуть використовуватись як ЕЕГ-маркери підвищеної продуктивності дивергентного мислення у чоловіків. Гнучкіші стратегії мислення у жінок, вірогідно, забезпечуються мінливішими, ніж у чоловіків, нейрофізіологічними кортикальними механізмами, які не знаходять чіткого відображення в характері інтракортикальних взаємодій, оцінюваних за показниками когерентності.

Наведено результати комплексного вивчення психофізіологічних функцій (процесів сприйняття та обробки інформації, нейродинамічних та психомоторних функцій людини) та інтегрованих показників фізичного здоров'я (за антропометричними даними, темпами та особливостями їх змін у процесі росту, гармонійністю розвитку, співвідношенням календарного та біологічного віку, конституційними особливостями тощо) на організм людини за сучасних умов інтенсивних екзогенних впливів.

Наведено понад 3 000 морфологічних термінів. В алфавітному порядку подано тлумачення основних ембріогенетичних тератологічних нозологій. Зазначено, що описова частина терміну містить анатомо-клінічне трактування його суті, латино-грецьку та епонімно-клінічну етимологію назви, що дозволяє користувачам правильно інтерпретувати походження та структуру тератологічної колізії, вільно оперувати термінологічними поняттями, уникаючи помилок чи неточностей у їх описанні та розумінні. Наведено загальнотеоретичні постулати тератології, класифікацію морфофункціональних проявів вад розвитку окремих топографічних ділянок тіла, систем і органів людини з описом їх клінічних проявів і етіопатогенетичних факторів, розглянуто сучасні можливості ранньої антенатальної діагностики вад та аномалій розвитку плодів.

Наведено понад 3 000 морфологічних термінів. В алфавітному порядку подано тлумачення основних ембріогенетичних тератологічних нозологій. Зауважено, що описова частина терміну містить анатомо-клінічне трактування їх суті, латино-грецьку та епонімно-клінічну етимологію назви, що дозволяє користувачам правильно інтерпретувати походження та структуру тератологічної колізії, вільно оперувати термінологічними поняттями, уникаючи помилок чи неточностей у їх описанні та розумінні.