Обгрунтовано необхідність та запропоновано порядок проведення детального агрофізичного обстеження грунту земельної ділянки перед впровадженням точної обробки грунту. Представлено оптимальну програму робіт на всіх етапах обстеження, а також способи геостатистичної обробки результатів і виділення робочих ділянок за агрофізичними параметрами грунту. Наведено нормативи оцінки агрофізичних параметрів з метою вибору способу й інтенсивності механічної обробки грунту.

Обоснована необходимость и предложен порядок проведения детального агрофизического обследования почвы земельного участка перед внедрением точной обработки почвы. Представлены оптимальная программа работ на всех этапах обследования, а также способы геостатической обработки результатов и выделения рабочих участков по астрофизическим параметрам почвы. Приведены нормативы оценки агрофизических параметров с целью выбора способа и интенсивности механической обработки почвы.

Розкрито сутність географічних інформаційних систем (ГІС). Висвітлено історію розвитку ГІС-технологій і можливості їх застосування для ефективного використання грунтів. Розглянуто особливості моніторингу та картографування грунтів за допомогою ГІС і даних дистанційного зондування. Охарактеризовано системи точного землеробства. Подано інформацію про новітню комп'ютерну технологію комплесної просторової оптимізації протиерозійних заходів. Показано можливості використання аерофотозйомки в сучасній системі землеробства. Увагу приділено перспективам використання ГІС-технологій, зокрема в аграрній сфері.

Обгрунтовано поняття агрономічно орієнтованого районування орних земель. Визначено необхідність урахування двох ключових моментів в агрономічній оцінці земель - вимоги вирощуваних рослини до умов середовища та вимоги грунту до способів та інтенсивності обробітку. Наведено перелік ключових критеріїв для визначення агрономічної якості земель в монофакторних та інтегрованих оцінках. Створено систему ранжування параметрів для класифікації якості земель за критеріями комплексного агрономічно орієнтованого районування. Запропоновано методику інтегрування інформації та побудови картографічних матеріалів.

Обгрунтовано метод бонітування, який передбачає проведення оцінювання грунту разом з оцінюванням клімату й поля як об'єктів єдиної системи. Кожний з об'єктів охарактеризовано значною кількістю критеріїв для оцінювання будь-якої конкретної земельної ділянки. Одержано загальні й часткові бонітети, оцінено продуктивну здатність земель України та їх відносну придатність для вирощування різних сільськогосподарських культур. Опрацьовано класифікацію орних земель за родючістю. Показано застосування бонітетів у вирішенні питань раціонального землекористування, охорони, грошового оцінювання, оподаткування, контролю ефективності і якості землекористування, прогнозування змін земель. Викладено перспективи бонітування земель, у тому числі для оцінювання екологічних функцій.

Проаналізовано вміст основних поживних речовин у грунтах України різних грунтово-кліматичних зон на основі показників 9 туру агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення. За методикою І. І. Карманова визначено запаси та вартість рухомих сполук поживних речовин (азоту, фосфору і калію), а також побудовано картосхему на основі електронної карти грунтів України масштабу 1:1 500 000.

Розглянуто методики бонітування грунтів (Докучаєва В.В., Соблолєва С.С., Кузьмичова В.П., Сірого А.І., Новаківського Л.Я. та ін.). Висвітлено нову концепцію бонітування через узагальнені показники властивостей грунтів, клімату і поля на базі педострансферних моделей.

Проведен критический анализ наиболее распространенных методик бонитировки почв (Докучаева В.В., Соболева С.С., Кузьмичова В.П., Серого А.И., Новаковского Л.Я. и др.). Изложена новая концепция бонитировки через обобщенные показатели свойств почв, климата и поля на базе педотрансферных моделей.

Розглянуто бонітети грунтів, клімату та синтетичні бонітети земель України. Розраховано бонітети з урахуванням властивостей грунтів, особливостей кліматичних умов, певних критеріїв, які впливають на формування бонітетної оцінки.

Обгрунтовано необхідність бонітування гідро-, атмо-, літо- та загальнобіосферних функцій грунтів. Запропоновано методологію екологічного бонітування, за якої загальний екологічний бал бонітету визначається шляхом зіставлення параметрів орної землі та цілини за можливо широкого переліку показників. Зазначено, що бонітування екологічних функцій грунтів має стати невід'ємною частиною їх загальної та часткової оцінки та використовуватися з метою вибору відповідних заходів з охорони грунтів.

Обоснована необходимость бонитировки гидро-, атмо-, лито- и общебиосферных функций почв. Предложена методология экологической бонитировки, при которой общий экологический балл бонитета определяется путем сопоставления параметров целины и пашни при возможно широком перечне показателей. Отмечено, что бонитировка экологических функций почв должна стать неотъемлемой частью их общей и частной оценки и использоваться с целью выбора соответствующих мер охраны почв.

Запропоновано ввести поточну (ринкову) і базову (фундаментальну) оцінки земель. Рекомендовано розрахунок здійснювати на базі бонітетів. Внаслідок цього вартість земель значно зросте, що позитивно вплине на формування фонду коштів для фінансування заходів з їх охорони.

Наведено перелік топографічних, морфологічних, фізичних, агрохімічних і біологічних індикаторів, які необхідно використовувати для визначення системи обробітку, засобів захисту рослин і оптимальних доз внесення добрив за умов точного землеробства. Показано доцільність використання у процесі вивчення неоднорідності грунтового покриву поля геостатистичної методології з визначенням дисперсії, варіограми, автокореляційної функції і конфігурації робочих ділянок.

Приведен перечень топографических, морфологических, физических, агрохимических и биологических индикаторов, которые необходимо использовать для определения системы обработки, средств защиты растений и оптимальных доз внесения удобрений в условиях точного земледелия. Показана целесообразность использования в процессе изучения неоднородности почвенного покрова поля геостатистической методологии с определением дисперсии, вариаграммы, автокореляционной функции и конфигурации рабочих участков.

Визначено перелік критеріїв, конкретні параметри і географічну розповсюдженість цінних, деградованих і малопродуктивних грунтів ріллі. Особливу увагу звернено на необхідність додержання припустимого тиску знарядь і зменшення механічного навантаження на грунт у процесі його обробітку. Обгрунтовано перелік критеріїв, за якими визначено площі і географію орних грунтів з кращим, середнім і гіршим рівнями родючості для вимогливих і маловимогливих культур. Зазначено, що для організації систематичного контролю за станом грунтів необхідний моніторинг, особливо кризового типу на постійних ділянках, відповідно до того чи іншого ризику прояву деградації грунтів.

Узагальнено, систематизовано та висвітлено різноманітні види меліорацій, які наявні у меліоративній практиці. Надано генетичну характеристику грунтів меліоративного фонду, їх екологічного стану, визначено перспективи інноваційного розвитку основних видів меліорацій. Акцентовано увагу на необхідності постійного моніторингу меліорованих земель для своєчасного внесення технологічних корективів у їх експлуатацію. Описано конструктивні особливості сучасних водорегулювальних меліоративних систем. Доведено важливість науково обгрунтованого вибору та реалізації комплексу меліоративних прийомів з використанням синергетичного методологічного підходу. Кожний прийом цього комплексу в сукупності підсилює його загальний позитивний ефект. Проаналізовано нормативно-методичне, законодавчо-правове й інвестиційно-інноваційне забезпечення розвитку меліорацій.

Реальний сектор економіки відіграє важливу роль в економічній розбудові держави. Розглянуто підходи до визначення реального сектора економіки і його ролі у формуванні валового внутрішнього продукту. Запропоновано типологію та складові реального сектора економіки за видами економічної діяльності та сегментами.

Підприємство, незалежно від чисельності працюючих та потужності основних і оборотних фондів, є складною системою з численними взаємозв'язками між об'єктом управління й управлінською системою. Важливим фактором підвищення ефективності господарської діяльності підприємств є підвищення рівня їх управління. Вдосконалення форм управління на підприємствах можливе за допомогою застосування сучасних інформаційних технологій, які допомагають найбільш ефективно аналізувати, прогнозувати та приймати управлінські рішення. Досліджено вплив інформаційних технологій на ефективність господарської діяльності малих підприємств. Доведено доцільність застосування інформаційних технологій на малих підприємствах з метою підвищення ефективності їх діяльності.

Зроблено огляд стратегічних напрямків реалізації моделі "зеленої" економіки в Чернігівському регіоні. Досліджено світовий досвід видобування та використання торфу. Проаналізовано стан торф'яної галузі в Чернігівському регіоні, в результаті чого було розроблено пропозиції, які надуть змогу підвищити рівень державного регулювання та розвитку цієї галузі.

Наведено результати розрахунку вартості біологічного потенціалу продуктивних земель у межах грунтових полігонів на карті грунтів України масштабу 1:1 500 000. Розрахунки виконано за методикою І. І. Карманова, модифікованою на базі методичного підходу, запропонованого в ННЦ ІГА імені О. Н. Соколовського. Для визначення вартості біологічного потенціалу продуктивних земель враховують кількість вологи, використаної рослинами на формування маси надземної та підземної частин. Для розрахунків з бази даних лабораторії геоекофізики грунтів "Властивості грунтів України" залучено параметри щільності будови грунтів, а з агрокліматичних довідників взято параметри запасів вологи у критичні періоди розвитку рослин і суми опадів протягом вегетації. Побудовано картосхему вартості біологічного потенціалу основних орних грунтів країни.

Розглянуто оптимальні параметри структурного складу та щільності будови грунту як новітні вимоги до технології та знарядь передпосівного обробітку, що раніше не приймали до уваги. Доведено доцільність диференціювання грунтово-фізичних параметрів за окремими прошарками посівного шару - у поверхневому, наднасіннєвому, насіннєвому та піднасіннєвому прошарках, що прискорює розвиток надземної маси рослин і коренів, а також сприяє більш ефективному використанню атмосферної вологи, елементів живлення й адаптації рослин до переущільнення. Встановлено реальні параметри грунтово-фізичних властивостей посівного шару ріллі, головним чином у зоні розповсюдження черноземних грунтів. На підставі порівняння оптимальних і реальних параметрів виявлено недоліки шару ріллі, визначено необхідні технологічні та технічні заходи щодо його коригування. Увагу приділено питанням оптимізації грунтово-фізичних параметрів посівного шару у разі застосування нульової та точної технологій.

Висвітлено поетапний процес побудови національної карти запасів органічного вуглецю, створеної за сприяння Глобального грунтового партнерства (ГГП) відповідно до вимог Угоди між організацією з продовольства і сільського господарства при Організації Об'єднаних Націй (ФАО) та ННЦ "ІГА імені О. Н. Соколовського". Детально описано методику збирання та обробки даних, підготовки допоміжних растрових шарів і просторового моделювання відповідно до цифрової методології картографування грунтів. Дані, репрезентативні для представлення різноманітності грунтового покриву країни на карті, зібрано з 16 дослідних і наукових установ. Екологічні складові, які використано для просторового моделювання, охоплювали більшість чинників, що впливають на розподіл вуглецю: тип грунту, материнська порода, рельєф, клімат, біомаса і тип землекористування. Для поліпшення прогнозування використано супутникові знімки високої роздільної здатності в інфрачервоному спектрі. Моделювання розподілу SOC виконано з використанням методу Random Forest, що надало змогу створити карту з допустимою похибкою для обраної методології. Представлено першу національну карту запасів грунтового органічного вуглецю у верхньому 0 - 30 см шарі грунту з високою роздільною здатністю (1 км х 1 км), яку було інтегровано в Глобальну карту грунтового органічного вуглецю (GSOC).

Науково обгрунтовано національні індикатори прояву деградації грунтів і процесів опустелювання земель, основні напрями досягнення їх нейтрального рівня та вдосконалення інформаційного й інституційного забезпечення виконання відповідних добровільних національних завдань. Запропоновано в ролі концептуальної платформи провадження системних заходів на землях сільськогосподарського призначення щодо виконання зобов'язань України в рамках Конвенції Організації Об'єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням.

Розглянуто стан грунтового покриву на всіх континентах світу, а також в Україні. Досліджено причини поширення деградації та провідних процесів у грунтах, що її супроводжують. Подано коротку характеристику організаційних, технологічних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження та подолання деградації. Викладено рекомендації щодо коригування державної стратегії використання грунтів, земельної реформи й основні правила для землекористувачів, що унеможливлюють прояви деградації.