Розглянуто сучасні технології зберігання й підготовки олійної сировини, видобутку й очищення рослинних олій та екстрактів. Показано вплив механічних, дифузійних і дифузійно-теплових процесів на структуру олієвмісного матеріалу. Наведено відомості про хімічний, жирнокислотний та ізомерний склад вихідної сировини, описано її структуру. Визначено властивості рослинних і модифікованих олій. Проведено порівняльний аналіз складу рослинних і не генетично модифікованих олій і жирів. Представлено методи проведення технохімконтролю виробництва, визначення якості та безпечності олійної сировини й рослинних олій. Розглянуто проблему дефіциту рослинного білка та сучасні технології одержання нових видів білкових і білково-ліпідних продуктів.

Рассмотрены современные технологии храненния и подготовки масляного сырья, добычи и очищения растительных масел и экстрактов. Показано влияние механических, дифузионных и дифузионно-тепловых процессов на структуру маслосодержащего материала. Приведены сведения о химическом, жирнокислотном и изомерном составе исходного сырья, описана его структура. Определены свойства растительных и модифицированных масел. Проведен сравнительный анализ состава растительных и не генетически модифицированных масел и жиров. Представлены методы проведения технохимконтроля производства, определения качества и безопасности маслянного сырья и растительных масел. Рассмотрена проблема дефицита растительного белка и современные технологии получения новых видов белковых и белково-липидных продуктов.

Наведено результати досліджень впливу фосфатовмісних домішок на окиснення ліпідів варених ковбас. Установлено, що в ході технологічного процесу окиснювальні змінення ліпідів прискорюються. Доведено, що використання розробленої фосфатної суміші як окремо, так і у складі харчової композиції підвищує стійкість м'ясних систем до окиснення, сприяє зменшенню вмісту продуктів окиснення у готових м'ясних виробах та поліпшує якісні показники їх.

Визначено фізико-хімічні показники, груповий і жирнокислотний склад вітчизняних фосфоліпідовмісних продуктів, що одержані з рослинних олій. Досліджено процес екстракції фосфатидних концентратів із метою селективного виділення фракцій фосфоліпідів функціонального призначення, визначено їх оптичні характеристики та фізичні показники. Вивчено фактори, які впливають на ефективність та селективність фракціонування фосфоліпідів та експериментально визначено раціональні режими процесу.

Визначено уточнені дані складу та якості фосфоолієвмісних продуктів вітчизняного виробництва. Досліджено раціональні режими процесу фракціонування в області заданих параметрів (гідромодуль, тривалість, добавка) та вплив добавок КТІОЛ на оптичні характеристики та фізичні показники місцел фосфоліпідів з метою поліпшення колірності кінцевих продуктів та збільшення виходу гідрофільної фракції фосфоліпідів. З використанням модельних систем та експериментальних даних виявлено раціональні умови фракціонування фосфоолієвмісного матеріалу.

Наведено результати експериментальних досліджень антиоксидантної властивості фосфатидних концентратів та домішки КТЮЛ-ДТК в модельних розчинах лляної олії. Встановлено явище синергізму антиоксидантної дії фосфоліпідів і домішки за концентрацій 0,1 - 0,5 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г272.4-4 + Г275.3-4

Рубрики:

Органічні сполуки металів підгрупи цинку

Шифр НБУВ: Ж69879 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему визначення та дослідження пестицидів. Показано необхідність здійснення моніторингу та оперативного реагування на критичні точки вмісту пестицидів в олійних культурах і продуктах їх переробки. Досліджено розподіл залишкових кількостей металаксилу, імідаклоприду та тіаклоприду в насінні соняшнику, олії пресовій нерафінованій, макусі, олії екстракційній та шроті.

Показано необхідність контролю рослинних олій, упакованих в ПЕТ-пляшки, на вміст фталатів та особливості визначення фталатів у рослинних оліях. Наведено відомості щодо міграції фталатів з пакувального матеріалу у рослинні олії. Розроблено та впроваджено процедуру очищення забруднених зразків з використанням неорганічного адсорбенту флорісилу. Підтверджено необхідність моніторингу вмісту фталатів у рослинних оліях.

Розглянуто показники, що характеризують дію мийних розчинів первинної обробки вовни. Досліджено критичну концентрацію міцелоутворення та поверхневу активність водних розчинів мийних засобів "Сульсид-МПШ" і лауретсульфату натрію (Sles 70). Встановлено вплив на вказані показники добавки спирту етилового і диметилсульфоксиду до розчинів Sles 70. Дослідження довело, що миючий засіб "Сульсид-МПШ" має найвищу поверхневу активність і найменше значення критичної концентрації міцелоутворення. Добавка спирту етилового 1 % об. і диметилсульфоксиду до 0,1 % мас. до водних розчинів Sles 70 несуттєво збільшує критичну концентрацію міцелоутворення та знижує поверхневу активність.

Проаналізовано роль жирних кислот омега-3 і холестерину в функціональних продуктах. Розглянуто концепцію ендоекології здоров'я з використанням системи КТІОЛ. Враховано реабілітаційну функцію їжі і води за рахунок лікувально-профілактичної дії есенціальних нутрієнтів, а також необхідність індивідуального і комплексного підходу до організму людини. Вперше запропоновано концепцію техне з використанням системи КТІОЛ-II для геронтологічної профілактики офтальмологічних захворювань. На основі теоретичних і експериментальних досліджень обгрунтовано масляну композицію КТІОЛ-ЛС2. Розроблено новий функціональний продукт КТІОЛ-БІО для використання в холестериновій дієті й оздоровчо-лікувальному харчуванні.

Представлено програму та матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Новітні технології, обладнання, безпека та якість харчових продуктів: сьогодення та перспективи". Розглянуто проблеми удосконалення існуючих та створення нових енерго- та ресурсоощадних технологій для виробництва харчових продуктів на основі сучасних фізико-хімічних методів, використання нетрадиційної сировини, новітнього технологічного та енергозберігаючого обладнання, підвищення ефективності діяльності підприємств. Рекомендовано для науковців і дослідників, які займаються зазначеними проблемами у харчовій промисловості.

Розгллянуто базові санітарно-гігієнічні вимоги (СГВ) до промислового виробництва харчового продукту. Виконання СГВ спрощує впровадження на підприємстві систем управління безпечністю й якістю продукції, таких як ISO 22000, FSSC 22000, НАССР, IFS, BRC, SQF, Global GAP, а також стандартів країн і корпорацій Datch HACCP. СГВ є підгрунтям для згаданих систем управління безпечністю. СГВ до виробничих процесів розкрито у принципах кодексу Аліментаріус, процедурах належної виробничої практики GMP і стандартних санітарних робочих процедурах ССРП. Мінімальні базові вимоги щодо підтримання гігієни виробничих процесів і середовищ, недопущення потрапляння небезпечних речовин у продукт чи дії небезпечних чинників на продукт викладено у GMP або у ССРП. Для підприємства необхідно деталізувати кожний етап надходження матеріальних потоків від постачальника на виробництво, на самому виробництві та на шляху до споживача, надавати інформацію споживачеві про умови поводження з продуктом після розпаковування і до споживання. Відстеження безпечності продукту здійснюють "від лану до столу". Проведено аналіз базових СГВ щодо безпечності харчових продуктів, які закладено в сучасних стандартах щодо безпечності харчового продукту, виробленого промисловим способом. Стандартні санітарні робочі процедури виробництва харчового продукту забезпечують якість і безпечність продукту на всіх етапах виробництва. СГВ обумовлюють розташування й облаштування виробничих приміщень, оснащення засобами контролю, правила очищення обладнання та поводження з відходами, політику щодо культури роботи персоналу. Санітарно-гігієнічні процедури на кожному харчовому підприємстві є деталізованими щодо послідовності виконання та переліку відповідальних осіб і необхідні для сталого виробництва безпечного харчового продукту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л788.2

Рубрики:

Рослинні воски

Шифр НБУВ: Ж69879 Пошук видання у каталогах НБУВ