Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.601.1-387

Рубрики:

Хірургічне лікування панкреатиту

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.520.43

Рубрики:

Хірургічне лікування жовчнокам'яної хвороби (холелітіазу)

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За период с 2000 по 2004 гг. миниинвазивные вмешательства по поводу изолированного стеноза долевых желчных протоков выполнены у 27-ми больных. Причиной стеноза было как неопухолевое (холедохолитиаз, первичный склерозирующий холангит), так и злокачественное поражение желчных протоков. Миниинвазивные технологии включали вмешательства с использованием лапароскопического и эндоскопического транспапиллярного доступов. Авторы считают целесообразным и оправданным выполнение таких вмешательств у данного контингента больных, поскольку это способствует улучшению ближайших и отдаленных результатов лечения, а также качества их жизни.

Обобщен опыт хирургического лечения 9-ти пациентов с дефектами мягких тканей различной этилогии, локализации и площади, у которых осуществлена микрохирургическая аутотрансплантация перфорантных лоскутов на грудоспинной и медиальной икроножной артериях. Представлены особенности выделения перфорантных лоскутов и мобилизации прободающих сосудов с сохранением ветвей двигательных нервов. Преимуществами перфорантных лоскутов являются их небольшая толщина, пластичность, мобильность, а также минимальные нарушения в донорской зоне. Преимущества перфорантных лоскутов обеспечивают более широкий диапазон их применения но сравнению с общепринятыми сложными комплексами тканей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р454.995

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р685.244

Рубрики:

Носові операції і операції на придаткових пазухах

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В клинике за период с 2000 по 2006 г. обследовано и прооперировано 19 больных с обширными и сложными дефектами головы и шеи. Во время операционной ревизии оценено соответствие ультразвукового маркирования сосудов реальной ангиоархитектонике данного комплекса тканей. Использование данных ультразвукового дуплексного ангиоскенирования в дооперационном обследовании пациентов с обширными и сложными тканевыми дефектами головы и шеи обеспечивает безопасное и надежное планирование требуемого для реконструктивного вмешательства лоскута. Применение данного метода после операции позволяет осуществлять неинвазивный контроль кровообращения в перемещаемом комплексе тканей, что значительно повышает эффективность клинико-инструментального мониторинга.

Оценены и проанализированы результаты отсроченных операций реконструкций молочной железы у 107 пациенток после мастэктомии по поводу рака молочной железы. Дифференцированно использованы различные хирургические методики: комбинация экстензии тканей и эндопротезирования (16 случаев), транспозиция лоскута широчайшей мышцы спины (27 случаев), транспозиция поперечного абдоминального лоскута на питающей мышечной ножке (TRAM) или свободная пересадка TRAM-лоскута (64 случая). Хороших результатов при адекватном выборе метода удается достичь с помощью всех использованных методик.

Представлен первый опыт устранения дефектов тканей век путем транспозиции слизисто-хрящевого лоскута латеральной поверхности носа с протезированием донорской зоны с использованием хряща ушной раковины у 3 пациентов. Отмечен хороший функциональный и косметический результат.

Представлен первый опыт транспозиции надключичного лоскута для закрытия неглубоких, но обширных дефектов мягких тканей области нижней трети лица и шеи у 6 пациентов. У всех пациентов достигнут хороший функциональный и косметический результат.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р685.344-99

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Большое практическое значение имеет четкое разделение простых капиллярных мальформаций и комбинированных капиллярно-артериовенозных форм. С целью изучения морфологических характеристик капиллярных мальформаций области головы и шеи исследован операционный материал простых и комбинированных капиллярных мальформаций у 30 пациентов. Для гистологического исследования материал фиксировали в растворе 10 % формалина на фосфатном буфере, обрабатывали по общепринятой гистологической методике, срезы окрашивали гематоксилином и эозином, азур-2-эозином, резорцин-фуксином Вейгерта, по Ван Гизону, ставили ШИК-реакцию с ферментативным контролем. На основании патогистологических исследований операционного материала выделили 3 группы капиллярных мальформаций области головы и шеи (простые капиллярные, узелковые капиллярные, комбинированные капиллярно-артериовенозные), дали характеристику каждой группы. Тактика хирургического вмешательства и дальнейшего ведения таких пациентов требует решения вопроса о наличии простой капиллярной или комбинированной формы.

Артериовенозные мальформации (АВМ) - аномалия развития сосудов, обусловленная нарушением эмбрионального морфогенеза, характеризуется развитием артериовенозных соусгьев. Комбинированный метод является наиболее радикальным методом лечения АВМ. Однако в большинстве случаев после иссечения мальформации остается обширный и сложный дефект тканей, прямое закрытие которого приводит к грубым рубцовым деформациям, особенно в такой важной в эстетическом отношении зоне, как лицо. В период 2004 - 2014 г. под нашим наблюдением находились 42 пациента с АВМ области головы. При поступлении больным проводили обследование, включавшие клинические тесты, ультразвуковое дуплексное сканирование, артериографию, а при необходимости - магнитно-резонансную и компьютерную томографию. Перед оперативным вмешательством выполняли эмболизапию питающих мальформацию сосудов. После иссечения АВМ в 8-ми случаях удалось выполнить первичное закрытие тканевого дефекта, в 18 - осуществить транспозицию лоскутов из прилегающих к дефекту зон, в 16 - свободную пересадку сложных комплексов тканей. Рецидив заболевания отмечен у 18-ти пациентов. В 11-ти наблюдениях рецидив возник в первый год после оперативного вмешательства. Контроля течения заболевания достигли у 24-х пациентов. У 10-ти из 16-ти пациентов, которым выполнили свободную пересадку лоскутов, контроль заболевания составил более 5-ти лет. Полученные результаты дают основание утверждать, что замещение дефекта тканей после удаления АВМ с помощью хорошо васкуляризированного тканевого комплекса существенно улучшает регионарную гемодинамику, уменьшает тканевую ишемию и обеспечивает долговременный контроль течения заболевания.

Для ефективного лікування складних дефектів тканин застосовують преламінацію, що дозволяє покращити не лише естетику, а й функцію пошкодженої ділянки, створювати необхідні за складом і конфігурацією васкуляризовані комплекси тканин. В експерименті на лабораторних тваринах для преламінації васкуляризованих клаптів використовували окреме та поєднане розташування алотрансплантатів слизової оболонки і хряща. Результати дослідження свідчать про можливість та ефективність створення складно-компонентних комплексів тканин, необхідних характеристик для їх подальшого використання в клініці під час виконання реконструктивних втручань.

Вивчено питання лікування хворих зі складними дефектами тканин обличчя. Проаналізовано результати комплексного обстеження та хірургічного лікування 64-х хворих з приводу складних дефектів тканин обличчя. Вивчено причини незадовільних результатів лікування хворих групи порівняння. Преламінація є однією із небагатьох реконструктивних методик, що здатна створювати необхідні за складом комплекси тканин та покращати результати хірургічного лікування складних дефектів тканин. В експерименті на 40-ки тваринах (щурах) проведено вивчення морфологічних змін, що виникають в преламінованих комплексах тканин, а також в слизових та хрящових аутотрансплантатах під час їх простої та складної преламінації. Залежно від анатомічних характеристик складного дефекту тканин обличчя визначено найбільш перспективні для преламінації комплекси тканин. Вдосконалено існуючі та розроблено нові методи хірургічного лікування складних дефектів обличчя з використанням преламінованих клаптів. Визначено основні морфологічні зміни преламінованих аутотрансплантатів у віддаленому післяопераційному періоді та встановлено їх реконструктивний потенціал. На основі аналізу результатів хірургічного лікування хворих зі складними дефектами обличчя в досліджуваних групах обгрунтовано покази до їх застосування. Застосування методу преламінації васкуляризованих комплексів тканин дозволило збільшити частоту хороших результатів оперативного лікування складних дефектів обличчя в порівнюваних групах хворих з 36 до 63 % та зменшити кількість коригувальних операцій з 77,3 до 35 %.

Проанализированы результаты хирургического лечения 37 больных по поводу капиллярных мальформаций головы и шеи. Предложена оптимальная хирургическая тактика в зависимости от формы и локализации мальформации. Замещение дефекта тканей после удаления мальформации путем транспозиции лоскутов позволило достичь хороших эстетических результатов.

Цель работы - использование инструментальных методов исследования для проведения дифференциальной диагностики различных типов врожденных сосудистых мальформаций (ВСМ) головы и шеи. В клинике обследованы 86 пациентов с различными типами ВСМ головы и шеи за период с 2008 по 2018 гг. Всем пациентам проведены ультразвуковое исследование (УЗИ) в серошкальном режиме и цветовое дуплексное ангиосканирование (ЦДАС) для определения пиковой систолической (ПССК) и линейной (ЛСК) скорости кровотока, а также индекса циркуляторного сопротивления (RI) и индекса пульсации (PI) по основным магистральным артериям головы и шеи. У пациентов с артериовенозными мальформациями (АВМ) ПССК составила (96,57 +- 8,54) см/с, ЛСК - (46,33 +- 5,59) см/с, у пациентов с капиллярными (КМ) и венозными \ (ВМ) мальформациями - (57,53 +- 4,63) и (28,78 +- 3,45) см/с соответственно. Выводы: с использованием ЦДАС возможно проводить дифференциальную диагностику различных типов ВСМ.

Мета роботи - проаналізувати застосування мікрохірургічних методик у лікуванні великих дефектів тканин, що виникли внаслідок бойових поранень, та післяопераційні ускладнення з тим, щоб покращити умови для подальшої реабілітації постраждалих. За період з 2015 по 2018 рр. лікували 65 військовослужбовців Збройних сил України, інших силових відомств та добровольчих батальйонів, яким застосовували переміщення та пересадку васкуляризованих комплексів тканин для закриття дефектів тканин голови, верхніх та нижніх кінцівок, черевної стінки, промежини, іншої локалізації. У жодному спостереженні реконструктивне лікування не ускладнилось тотальною втратою клаптя або кінцівки. Висновки: мікрохірургічне переміщення або пересадка васкуляризованих комплексів тканин є методом вибору, а іноді і єдиним методом хірургічного лікування дефектів тканин, спричинених бойовою травмою.

Представлено матеріали неопублікованої дисертації видатно¬го подолянина Якова Огородника "Гетьманування Івана Скоропадського", збереженої як рукопис і виявленої В. П. Рекрутом у фондах Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України. Встановлено, що відстоюючи засади української державності, автор ґрунтовно харак¬теризує діяльність гетьмана Івана Скоропадського - однієї з ключових по¬статей модерної української історії. Визначено, на основі аналізу низки історичних джерел і літератури, фатальні об'єктивні та суб'єктивні чинники, які призвели до інкорпорації Лівобережної України до складу російської імперії. Уперше представлено українській науковій спільноті працю, яка істотно доповнить наявну історіографію з історії України-Гетьманщини.

Вміщено нові неопубліковані праці видатного подолянина Я. Огородника "Луцька братська школа у світлі своїх статутів", "Історична школа економістів", ""Етика" Спінози", "Григорій Сковорода та Benediktus de Spinoza", збережених як рукопис і виявлених В. П. Рекрутом у фондах Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України. Я. Огодник висвітлив прадавні витоки українського національного шкільництва, усебічно розкрив морально-етичну природу геніальної праці "Етика" Боруха Спінози, зіставивши її з філософськими поглядами Г. Сковороди, глибоко проаналізував європейську економічну думку XIX - початку XX ст.