На основе анализа современных разработок в области психологии управления, касающихся разнообразия человеческих характеров, мотивов их поступков, задатков и способностей, стимулов и мотиваций, а также особенностей поведения и взаимоотношений людей рассмотрены ключевые аспекты эффективного использования человеческого потенциала в различных сферах деятельности. Предложены методы поиска оптимальных путей в выборе адекватного стиля управления и деловых коммуникаций, решения задач профориентации и профселекции. Проанализирована проблема социально-психологического менеджмента с позиций типологии личности.

Розглянуто легкові автомобілі типу ГАЗ трьох модифікацій: з базовим бензиновим двигуном; обладнані системою біфункціональної каталітичної нейтралізації відпрацьованих газів (ВГ); з дизельним двигуном. Автомобілі було випробувано на стенді з біговими барабанами за європейським їздовим циклом. Визначено рівні викидів токсичних і канцерогенних речовин з ВГ. Виконано числовий аналіз річних рівнів викидів шкідливих речовин з ВГ автомобілів, а також рівнів екологічних компенсацій.

Приведены результаты теоретических исследований; получена зависимость относительно влияния термомеханических изменений в конструкции на параметры и характеристики электротепломеханических преобразователей энергии.

Розглянуто сутність поняття соціальна технологія та її різновиди, зокрема, технології впливу на соціальне середовище. Проаналізовано принципи використання інформації впливу та комунікацій як засобів впливу. Показано використання маніпулятивних технологій, які за сучасних умов набувають все більшого поширення. Розкрито роль продуцентів соціальних технологій - соціальних структур та індивідів (соціальних технологів). Простежено перспективу використання широкого спектра методів соціальної психології та психології особистості як ефективного інструменту впливу на конкретний соціум.

В дисертації досліджуються особливості організаційних структур, системні ознаки та соціальна ефективність організацій в різних умовах. Пропонується ідентифікаційна модель оптимізації процесу побудови організації як ідеального зразка, до якого мають тяжіти реально існуючі організації. Проведено аналіз діяльності основних типів організацій як продукту певних соціокультурних чинників зовнішнього середовища.

Розглянуто психологічні аспекти інформаційної вибірковості, які виступають у ролі чинників зовнішнього психологічного впливу. Основними елементами сприймання інформації є психологічні функції, що складають юнгівську модель структури індивідуальної психіки. Проаналізовано особливості орієнтації окремих психологічних типів на інформацію певного змісту, адекватної функціям структури особистості, які домінують.

Розглянуто соціально-психологічні аспекти використання в менеджменті різних підходів: системного, процесного та ситуативного. Проаналізовано зв'язок особистісних характеристик і певних соціальних ролей в організації. Наголошено на можливості використання типологічного підходу в управлінні.

Исследованы показатели выбросов автотранспорта, обслуживающего аэропорты гражданской авиации, при его испытаниях на стенде с беговыми барабанами по Европейскому ездовому циклу. Проанализировано влияние вида углеводородных топлив, способов воспламенения горючей смеси и технического состояния автомобильных ДВС на уровни образования канцерогенов и оксидов азота в отработавших газах. Оценена фактическая эффективность применяемых мероприятий по снижению выбросов отдельных загрязняющих веществ в атмосферный воздух. Намечены направления дальнейших исследований.

Висвітлено процес впровадження профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, перед якими постає завдання диференційованого підходу у відборі до профільних класів, виходячи не з кількісних показників (успіхів у навчанні, оцінки), а з наявності нахилів і здібностей учнів, що базується на психологічних особливостях особистості. Показано технологічні можливості проективної методики визначення індивідуально-психологічних характеристик учнів, що свідомо та підсвідомо орієнтують його до конкретної сфери знань, у якій він може реалізувати свій потенціал і вирішити проблему особистої соціалізації. Розглянуто проблему тестування учнів початкової школи для подальшого профільного навчання.

Освещены процессы внедрения профильного обучения в общеобразовательных учебных заведениях, перед которыми стоит задача дифференцированного подхода к отбору профильных классов, исходя не из количественных показателей (успехов в учебе, оценки), а из наличия склонностей и способностей учащихся, базирующихся на психологических особенностях личности. Показаны технологические возможности проективной методики определения индивидуально-психологических характеристик учеников, которые сознательно и подсознательно ориентируют его в определенных областях знаний, в которых он может реализовать свой потенциал и решить проблему личной социализации. Рассмотрена проблема тестирования учеников начальной школы для их дальнейшего профильного обучения.

Are illuminated, the implementation process of school education in secondary schools that are facing the problem of differential treatment in the selection of specialized classes, based not on the quantitative indicators of academic success), and the availability of aptitudes and abilities of students, based on the psychological aspects of personality. The following technological capabilities of projective methods for determining individual psychological characteristics of students, consciously and unconsciously, orient it in certain areas of knowledge, in which it can realize its potential to solve the problem of personal socialization. The problem of testing of elementary school students for further education profile.

Визначено особливості об'єктів та суб'єктів застосування соціально-психологічних технологій (СПТ) з метою зміни громадської думки в бік вироблення позитивного сприйняття освітніх реформ, у чому особливе значення має технологія психологічного супроводу (СП). СП детерміновано як технологію, засновану на єдності функцій: діагностуванні сутності проблеми, консультуванні на етапі ухвалення рішення, виробленні плану розв'язання проблеми, первинній допомозі у розв'язанні проблеми. Об'єктами впливу СПТ визначено одночасно освіту як організацію, що зацікавлена у формування позитивного ставлення до себе та своєї діяльності, і громадськість, як сукупність соціальних професійних та інших груп і організацій. Підсумовано, що дійовим чинником поліпшення психологічного клімату в соціумі й позитивного сприймання освітніх інновацій може стати індивідуальна та групова робота в навчальних закладах, з представниками громадськості з використанням відповідних СПТ.

Определены особенности объектов и субъектов применения социально-психологических технологий (СПТ) с целью изменения общественного мнения в сторону выработки позитивного восприятия образовательных реформ, в чем особое значение имеет технология психологического сопровождения (СП). СП детерминировано как технологию, основаннаю на единстве функций диагностирования сущности проблемы, консультирования на этапе принятия решения, выработки плана решения проблемы, первичной помощи в решении проблемы. Объектами влияния СПТ определены одновременно образование как организация, которая заинтересована в формировании позитивного отношения к себе и своей деятельности, и общественность как совокупность социальных профессиональных и других групп и организаций. Подытожено, что действенным фактором улучшения психологического климата в социуме и положительного восприятия инноваций может стать индивидуальная и групповая работа в учебных заведениях, с представителями общественности с использованием соответствующих СПТ.

Peculiar features of social and psychological technologies application both in the educational environment and in the society which component is education have been considered. Types and characteristics of objects of psychological support technologiesinfluence have been analyzed.

Розглянуто особистісно зорієнтований підхід як комплекс методів, способів і технологій, націлених на виявлення особистісного потенціалу як сукупності психофізичних і соціально-психологічних якостей з метою їх максимальної реалізації в соціумі. Показано, що такий підхід дозволяє ефективно впливати на когнітивну, емоційну та поведінкову компоненти особистості, передбачати створення умов для повноцінного прояву та відповідного розвитку особистісних якостей. Подано модель особистості в неоюнгіанській парадигмі як основу розробки особистісно зорієнтованих технологій. Висвітлено досвід використання особистісно зорієнтованих технологій в освітній сфері та в менеджменті.