Розглянуто актуальні літературознавчі, філософсько-теологічні та лінгвістичні проблеми функціонування біблійного сюжетно-образного матеріалу в культурі різних часів і народів. Висвітлено закономірності переосмислення сюжетів та образів Нового Завіту в українській літературі ХХ ст., проблематику християнської моралі у малій прозі В.Підмогильного у зв'язку з філософією Ф.Ніцше, основні принципи освоєння біблійних образів у ліриці І.Франка. Охарактеризовано етику англіканського протестантизму та її художню репрезентацію у творчості Н.Бретона, біблійні образи в етнологічному аспекті, особливості виявлення апеляції в сакральних текстах, співвідношення експліцитного та імпліцитного в євангельському тексті.

Рассмотрены тенденции функционирования новозаветного сюжетно-образного материала в русской и других славянских литературах ХХ ст. Проанализированы версии М.А.Булгакова, А.Володина, Ю.Домбровского, В.Тендрякова, Ю.Эдлиса и др. Исследованы тенденции рецепции евангельской традиции в контексте разнообразных социокультурных моделей современной эпохи, а также онтологические и ценностные аспекты трансформации общеизвестного материала.

Рассмотрены закономерности и своеобразие функционирования евангельского сюжетно-образного материала в мировой литературе. Особое внимание уделено осмыслению специфики трансформации образов Иисуса Христа, Иуды Искариота, Понтия Пилата, Вараввы и других канонических персонажей в национальных литературах. Исследованы поведенческие, аксиологические и нравственно-психологические основания разрабатываемых писателями мотивировок евангельских коллизий. Детально проанализированы онтологические и мировоззренческие аспекты функционирования средневековой легенды об Агасфере в литературе ХІХ-ХХ вв.

Проведен анализ закономерностей функционирования традиционного сюжетно-образного материала легендарного происхождения в культуре ХХ ст. Рассмотрение специфики трансформации легенд о Фаусте, Крысолове, Граале, Артуре, Агасфере и других осуществляется в контексте многообразных социально-идеологических и духовных факторов, определяющих развитие современной цивилизации. Особое внимание уделяется анализу литературного функционирования средневековых легенд о Дон Жуане. Исследуются формально-содержательные уровни переосмысления образа "всесветного любимца" в произведениях Ж.Б.Мольера, Э.Т.А.Гофмана, А.С.Пушкина, Дж.Г.Байрона, О.де Бальзака, П.Мериме, А.К.Толстого, П.Гейзе, Л.Украинки, Н.С.Гумилева, А.В.Амфитеатрова, А.Камю, К.Чапека и др.

Рассматрены наиболее сложные циклы М.Е.Салтыкова-Щедрина "История одного города" и "Господа Молчалины". проанализировано своеобразие функционирования модели города в русской литературе ХІХ-ХХ вв., социально-идеологическую обусловленность ее трансформации современными писателями (А.Платоновым, Е.Замятиным, А.Зиновьевым, Д.Граниным, В.Пьецух и др.). Исследовано нравственно-психологическое своеобразие эволюции комплекса "молчалиниства" в русской литературе ХІХ В. (А.С.Грибоедов, Е.Ростопчина, М.Е.Салтыков-Щедрин).

Розглянуто актуальні питання сучасного літературознавства й культурології, зокрема, проблеми функціонування традиційних образів і сюжетів у літературі ХІХ - ХХ ст. Охарактеризовано пасторальну лірику І.Богдановича у контексті стильових традицій, метафору смерті та її жанрове вираження у ліриці І.Франка, образ Понтія Пілата у легендарно-апокрифічних оповідях, поняття вічності та абсолютної реальності у "Мертвих душах" М.В.Гоголя.

Рассматривается специфика функционирования новозаветного сюжетно-образного материала в мировой литературе ХХ в. Особое внимание уделено осмыслению закономерностей трансформации образов Понтия Пилата, Вараввы, Марии Магдалины и других канонических персонажей в национальных литературах. Исследуются поведенческие и нравственно-психологические основания разрабатываемых писателями мотивировок евангельских коллизий. Всесторонне анализируются онтологические и аксиологические аспекты функционирования средневековой легенды об Агасфере в литературе ХІХ-ХХ вв.

Обобщены результаты исследования отечественным и зарубежным литературоведением теоретических аспектов функционирования традиционных сюжетов легендарно-мифологического, легендарно-церковного и литературного происхождения. Рассмотрены интегральные и дифференциальные характеристики классического сюжетно-образного материала, формы и способы его трансформации в разных национальных литературах. Исследованы теоретические аспекты "неомифологической" поэтики и процессов "ремифологизации", приемы осовременивания и расширения трансформационного диапазона классических структур, их национальной и хронотопной локализации.

Изложены результаты самостоятельного научного анализа актуальных проблем современного литературоведения. Рассмотрены проблемы функциональности литературной традиции в повести А.Адамовича "Последняя пастораль", в романе А.Бушкова "Стервятник". Исследуется мотив контакта цивилизаций в повести А. и Б.Стругацких "Малыш", представлено психокритическое толкование пьесы Генриха фон Клейста "Амфитрион". Дан анализ романтизма как основы авторской позиции в поэмах К.Рылеева "Войнаровский" и Дж.Г.Байрона "Мазепа", а также концепции трагичного в новелле О.Кобылянской "Под голым небом" и др.

Узагальнено результати дослідження вітчизняним і зарубіжним літературознавством і мистецтвознавством теоретичних та історико-літературних аспектів функціонування традиційних структур легендарно-міфологічного, легендарно-церковного (євангельського) і літературного походження в кінці ХІХ-ХХ ст. Розглянуто еволюційну динаміку інтегральних характеристик класичного сюжетно-образного матеріалу, форми та способи його трансформації в різних національних літературах, розроблено й уточнено термінологічний апарат. Висвітлено основні проблеми і теоретичні напрямки функціонування легендарно-церковного матеріалу, домінантні поведінкові та аксіологічні мотивування варіантів євангельських колізій і персонажів в українській літературі (Ісус Христос, Іуда Іскаріот, Марія Магдалина, Понтій Пілат та ін.). Досліджено напрямки руйнування канонічних характеристик євангельського сюжетно-образного матеріалу в загальнокультурній свідомості сучасної доби.

Исследованы теоретические и историко-литературные аспекты функционирования традиционных сюжетов, образов и мотивов разных генетических групп в литературе ХІХ - ХХ вв. Рассмотрены версии общекультурных моделей в творчестве О.Стороженко, А.И.Куприна, Д.С.Мережковского, Л.Андреева, Р.Мерля, Г.Панаса, М.Валтари, М.Отеро Сильвы, С.Эрдега. Изучены своеобразие переосмысления "феномена Лазаря", мотивы контакта человека с инопланетным разумом, тема роботов, антиутопическая традиция и др.

На основе трансформации общекультурной традиции в мировой литературе подчеркивается новизна и актуальность тем библейского, мифологического, фантастического и иного характера в произведениях отечественной и зарубежной литературы на примере анализа повести О.Кобылянской "Земля", пьесы А.Володина "Дульсинея Тобосская", романа В.Ручинского "Возвращение Воланда, или Новая дьяволиада", поэмы А.С.Пушкина "Цыганы", "The Bells" Э.По и др.

Досліджено жанрову своєрідність малої прози О.Кобилянської останнього періоду творчості, координати поезії О.Масикевича, а також діалектику взаємодії міфологічного та сучасного у новелі Г.Є.Носсака "Кассандра". Висвітлено проблематику та жанрову специфіку малої прози Б.Лепкого у контексті модерної естетики кінця XIX - перших десятиліть XX ст.

Исследованы теоретические и историко-литературные аспекты переосмысления традиционных сюжетов, образов и мотивов в фантастике ХХ в.; онтологические, гносеологические и аксиологические аспекты освоения общекультурных образцов. Рассматрены своеобразие трансформации древнегреческих и скандинавских мифов, легендарного материала (Атлантида, Фауст), мотивов путешествий во времени, бессмертия, робинзонады, двойничества, контакта человечества с внеземными цивилизациями, темы роботов и альтернативных миров, модели зоны и пр. Исследованы приемы обожествления человека и своеобразие трансформации евангельских коллизий в фантастике.

Рассматрены некоторые важные аспекты восприятия общекультурных традиций русской литературой ХІХ-ХХ вв. Особое внимание уделено осмыслению формально-содержательных уровней функционирования традиционных структур в романе И.А.Гончарова "Обломов" (жанр идиллии, хронотоп, мотив сна, мифологические символы, аллюзии и реминесценции и пр.).

Розглянуто актуальні проблеми теорії літератури, порівняльного літературознавства, культурології, а також літературознавчі, філософсько-теологічні та лінгвістичні проблеми функціонування легендарно-міфологічної та біблійної сюжетно-образної тематики в культурі різних народів. Висвітлено цивілізаційні, психологічні та біблійні аспекти імені в романі Д.Ф.Купера "Звіробій", аспекти референції та інтерпретації у поезії українського зарубіжжя. Проаналізовано гносеологічні передумови та естетичні здобутки міфотворчості єлизаветинських хроністів. Описано мовні особливості жанрів проповіді, обрядової промови ("слова") та молитви.

Рассмотрены актуальные проблемы теории литературы, сравнительного литературоведения, культурологии, а также литературоведческие, философско-теологические и лингвистические проблемы функционирования легендарно-мифологической и библейской сюжетно-образной тематики в культуре разных народов. Освещены цивилизационные, психологические и библейские аспекты имени в романе Д.Ф.Купера "Зверобой", аспекты референции и интерпретации в поэзии украинского зарубежья. Проанализированы гносеологические предпосылки и эстетические достижения мифотворчества елизаветинских хронистов. Описаны особенности речи проповедей, обрядовой речи ("слова") и молитвы.

Висвітлено актуальні проблеми слов'янської та західноєвропейської філології, розвитку фольклористики та літератур, формування та функціонування слов'янських мов. Наведено текстові варіанти драматичної поеми Лесі Українки "На полі крові", описано образ Юди Іскаріота. Проаналізовано конфлікт особистості в прозі українського прозаїка початку ХХ ст. О.Плюща. Розглянуто питання про специфіку процесу релігійної творчості, розкрито значення ціннісних аспектів наукового пізнання дійсності. Викладено мультидисциплінарний підхід до вивчення діалектного тексту, висвітлено гносеологічний аспект дослідження.

Освещены актуальные проблемы славянской и западноевропейской филологии, развития фольклористики и литератур, формирования и функционирования славянских языков. Приведены текстовые варианты драматической поэмы Леси Украинки "На поле крови", описания образа Юды Искариота. Проанализирован конфликт личности в прозе украинского прозаика начала ХХ ст. А.Плюща. Рассмотрен вопрос о специфике процесса религиозного творчества, раскрыто значение ценностных аспектов научного познания действительности. Представлен мультидисциплинарный подход к изучению диалектного текста, освещен гносеологический аспект исследования.

Освещены теоретические и историко-литературные аспекты переосмысления традиционных сюжетов, образов и мотивов в фантастике ХХ ст. Проанализировано своеобразие трансформации мотивов путешествий во времени, бессмертия, двойничества, контакта с инопланетянами, темы роботов, альтернативных и параллельных миров.

Висвітлено актуальні літературознавчі, філософсько-теологічні та лінгвістичні проблеми функціонування біблійного сюжетно-образного матеріалу в культурі різних часів і народів. Досліджено особливості рецепції Святого Письма у ранній творчості Івана Леванди. Описано своєрідність псаломних переробок Ю.Федьковича. Проаналізовано біблійну символіку в українській поезії бароко. Вивчено християнсько-релігійні елементи у топонімній прозі Буковинського і Карпатського регіонів. Визначено роль заперечної форми дієслівних перифраз іспанської мови у побудові текстів Нового Заповіту.

Досліджено функціонування євангельського сюжетно-образного матеріалу в українській літературі (від початку до сьогодення). У контексті світової літератури розкрито соціально-ідеологічні, філософські та морально-психологічні аспекти трансформації загальнолюдських ситуацій у творчості Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки, О.Маковея, С.Черкасенка, Н.Королевої, І.Багряного, В.Сосюри, В.Петрова, В.Дрозда, М.Руденка, В.Володимира, Б.Олійника, Р.Іванчука, Н.Дзюбенка, С.Грабаря та ін.