Суммированы данные литературы и результаты исследований, касающихся отдаленных эффектов пренатального стресса и раннего постнатального "хэндлинга" на стресс-реактивность гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковой системы (ГГНС). Рассмотрено функциональное состояние отдельных звеньев ГГНС, роль гормонов, биогенных моноаминов и глюкокортикоидных рецепторов мозга в патогенезе нарушений этой системы. Большое внимание уделено половым и возрастным особенностям эффектов пре- и постнатального стресса. Анализ представленных данных подтверждает основные положения теории гормон-нейротрансмиттерного импринтинга в раннем онтогенезе.

Рассмотрены литературные данные и результаты исследований, касающиеся роли гормонов и нейротрансмиттеров в формировании структурного и функционального полового диморфизма головного мозга в раннем онтогенезе. Приведены доказательства в пользу того, что классические нейротрансмиттеры в процессе индивидуального развития мозга функционируют как индукторы дифференциации нервных клеток. Изложены представления о нейрохимических механизмах гормон-медиаторного взаимодействия в половой дифференциации мозга, которая осуществляется в течение пре- и (или) постнатального периодов развития.

В огляді наведено літературні дані та результати досліджень щодо викликаних пренатальних стресом порушень статевої диференціації моноамінергічних систем у сексдиморфних ділянках головного мозку. Показано суттєву роль глюкокортикоїдних гормонів як основних гуморальних факторів, що опосередковують зазначені ефекти пренатального стресу. Значну увагу приділено аналізу участі ферментів, які забезпечують синтез і метаболізм біогенних моноамінів у головному мозку, в зумовленій пренатальним стресом модифікації гормон-медіаторного імпринтингу мозку, що розвивається.

В умовах ринку бізнес-плани потрібні всім: банкірам та потенційним інвесторам, підприємцю, який повинен проаналізувати свої ідеї, перевірити їх реальність. Мета розроблення бізнес-плану - спланувати господарську діяльність підприємства відповідно до потреб фірми та можливостей отримання потрібних ресурсів.

В опытах с использованием теста утомления выявлены половые и возрастные особенности влияния пренатального стресса и экзогенных глюкокортикоидов на физическую выносливость крыс. В норме физическая выносливость у взрослых самок выше, чем у самцов. Сохраняя половые различия, пренатальный стресс вызывал повышенную физическую утомляемость преимущественно у самок. Введение гидрокортизона ацетата беременным крысам устраняло половой диморфизм в развитии физического утомления у взрослых животных за счет повышения физической выносливости у самцов и снижения ее у самок. В процессе старения крыс на фоне быстрого развития физического утомления происходило нивелирование как половых различий, так и эффектов пренатального стресса.

Досліджено стан репродуктивної системи у самиць щурів за умов гіперандрогенії та застосування антиандрогену флутаміду (флутафарм, 25 мг/кг) в пубертатному періоді сомато-статевого розвитку. Гіперандрогенний стан моделювали підшкірною імплантацією силастикових капсул, що містили кристалічний тестостерон. Андрогенізація самиць щурів з початку пубертатного періоду затримувала статеве дозрівання і викликала патологічні зміни гістологічної будови яєчників, порушення овуляції, регулярності і фазової структури естральних циклів, фертильності та плодючості, толерантності до глюкози. Фармакологічна блокада тканинних рецепторів андрогенів запобігала зазначеним порушенням. Результати досліджень свідчать про ініціювальну роль андрогенів в патогенезі ановуляторної неплідності та превентивну дію флутаміду щодо порушень статевого дозрівання, розвитку експериментального ановуляторного синдрому та толерантності до вуглеводів у андрогенізованих в препубертатному віці самиць щурів.

Изучено состояние репродуктивной системы у самок крыс в условиях гиперандрогении и применения антиандрогена флутамида (флутафарм, 25 мг/кг) в пубертатном периоде сомато-полового развития. Гиперандрогенное состояние моделировали подкожной имплантацией силастиковых капсул, содержащих кристаллический тестостерон. Андрогенизация самок крыс с начала пубертатного периода задерживала половое созревание и вызывала патологические изменения гистологического строения яичников, нарушения овуляции, регулярности и фазовой структуры эстральных циклов, фертильности и плодовитости, толерантности к глюкозе. Фармакологическая блокада тканевых рецепторов андрогенов устраняла указанные нарушения. Результаты исследования свидетельствуют об инициирующей роли андрогенов в патогенезе ановуляторной стерильности и превентивном действии флутамида в отношении нарушений полового созревания, развития ановуляторного синдрома и толерантности к углеводам у андрогенизированных в препубертатном возрасте самок крыс.

The state of reproduction system in hyperandrogenized female rats treated with antiandrogen flutamide (flutafarm, 25 mg/kg b.w.) has been studied during pubertate period of somato-sexual development. Hyperandrogenicity was designed by subcutaneous implantation of Silastic capsules with crystalline testosterone. Androgenization of female rats from the beginning of pubertation delayed sexual maturation and resulted in pathological changes in ovarian histology, disorders in ovulation, estrous cycle regularity and phase structure, fertility and fecundity, glucose tolerance. Pharmacological blockade of tissue androgen receptors prevented the above mentioned disorders. The data obtained suggest the androgen initiating role in the pathogenesis of anovulatory sterility and flutamide protective effect regarding sexual maturation disorders, anovulation syndrome development as well as glucose tolerance deviation in prepubertally androgenized female rats.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177-604 + Р252.51

Рубрики:

Загальна зоологія

Адаптаційний синдром (стрес)

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: глюкокортикоидные гормоны, пренатальный период, ГАМК, гиппокамп, стресс-реактивность, крысы
Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177.32

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*737.3*33

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177.32-64 + Р281.7/9-29

Рубрики:

Загальна зоологія

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У самок крыс 3-месячного возраста, которым на 35-й день жизни имплантировали капсулы с тестостероном (5 мг) и на протяжении последующих 55 дней вводили перорально нестероидный антиандроген флутамид (флутафарм, 25 мг/кг), изучены эстральные циклы, гистологическое строение яичников и матки, содержание половых гормонов в плазме крови, динамика полового созревания. Андрогенизация приводила к развитию ановуляторного состояния с характерными признаками: прекращением или нарушением эстральных циклов, ускорением фолликулогенеза в яичниках, отсутствием постовуляторных желтых тел, образованием кист, разрастанием интерстициальной ткани, уменьшением толщины эндометрия, недоразвитием эндометриальных желез. Применение флутафарма препятствовало указанным морфофункциональным нарушениям репродуктивной системы. Результаты работы свидетельствуют об участии клеточных рецепторов андрогенов в опосредовании действия тестостерона на половое созревание самок и о принципиальной возможности использования флутамида для профилактики этого патогенного влияния.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.140.450.36-4

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.1 + Р410.130.41 + Р410.103.6

Рубрики:

Хірургічна патологія серцево-судинної системи

Кардіосклероз

Аневризми серця

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучено влияние блокатора кальциевых каналов L-типа верапамила, вводимого самкам крыс в первые сутки после рождения, на стрессорную и норадренергическую реактивность гипоталамо-гипофизарно-адренокортикальной системы (ГГАС) у половозрелых животных с ановуляцией, вызванной неонатальной андрогенизацией. У животных с постоянным эструсом гормональная реакция коры надпочечных желез на одночасовую иммобилизацию или введение норадреналина в третий желудочек мозга отсутствовала. Совместное с тестостероном введение верапамила полностью восстанавливало адренокортикальные реакции до пределов нормы. Верапамил не оказывал влияние на изученные показатели у нормальных самок крыс. Анализ полученных результатов позволяет предположить участие кальциевой сигнализации в патогенезе нарушений функции ГГАС у самок крыс, обусловленных воздействием андрогенов в неонатальном периоде.

Дисертацію присвячено вивченню ролі стероїдних гормонів і біогенних моноамінів у формуванні функціональних розладів репродукції (ановуляторна неплідність) та стрес-реактивності (синдром пренатального стресу), які виникають внаслідок гормональних та стресорних впливів на мозок, що розвивається, у перинатальний період індивідуального розвитку. Розроблено новий напрямок в нейроендокринології, який грунтується на нейрохімічній концепції гормон-медіаторного імпринтингу нейроендокринної системи. Доведено, що процеси імпринтингу у мозку відбуваються за механізмом коіндукції шляхом взаємодії катехоламінів, стероїдних гормонів та їх активних метаболітів (зокрема, катехолестрогенів), які утворюються безпосередньо в тканинах центральної нервової системи. Порушення імпринтингових механізмів детермінують тривалі зміни нейроендокринної регуляції репродукції та стрес-реактивності гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи, спрямованість та виразність котрих залежить від статі тварин. Результати досліджень можуть бути теоретичним обгрунтуванням для цілеспрямованого пошуку засобів і методів профілактики та корекції порушень нейроендокринної регуляції репродуктивної та адаптаційної системи.

Визначено відновлення міокардіальної функції хворих після операції аортокоронарного шунтування, поєднаного з аневризмектомією (АКШ+АЕ) лівого шлуночка (ЛШ), за допомогою ехокардіографії, тканинної доплерографії (ТД) протягом 1-го року спостереження. Вперше виявлено можливості діагностики стану глобальної скоротливості ЛШ залежно від параметрів систолічного піку швидкості систолічних рухів, фіброзного кільця мітрального клапана за використання імпульсивного режиму тканинного доплера, за даними ТД, у пацієнтів з ішемічною хворобою, постінфарктним кардіосклерозом та аневризмою ЛШ до та після проведення досліджуваної операції. Проведено зіставлення методів ехокардіографії, мультиспіральної комп'ютерної томографії та коронаровентрикулографії у хворих з постінфарктним кардіосклерозом та аневризмою ЛШ для діагностики аневризми та тромбу ЛШ. Досліджено прогноз після АКШ+АЕ ЛШ за кінцевими точками (кардіоваскулярною смертю, прогресуванням хронічної серцевої недостатності) протягом 1-го року спостереження та встановлено негативні предиктори у даної групи хворих.

Досліджено вплив хронічного стресу (щоденна 30-хвилинна іммобілізація) з 35-ї по 45-ту добу життя та його поєднання з андрогенізацією (імплантація капсул з тестостероном на 33-тю добу життя) на стан репродуктивної системи самиць щурів віком 2,5 міс. Вивчено строки статевого дозрівання, регулярність і структуру естральних циклів, вміст тестостерону, андростендіону та кортикостерону в плазмі крові, гістологічну будову яєчників. Андрогенізація призводила до підвищення вмісту тестостерону та зниження - андростендіону в плазмі крові, розвитку оліго- або ановуляторного стану, що характеризується порушенням чи припиненням естральних циклів, різким зменшенням кількості або відсутністю постовуляторних жовтих тіл, утворенням кіст, розростанням інтерстиціальної тканини в яєчниках. Вміст кортикостерону в плазмі крові всіх дослідних тварин був у межах норми. За винятком деяких порушень регулярності естральних циклів, стресування щурів не спричиняло суттєвих змін репродуктивної системи, а на тлі андрогенізації затримувало статеве дозрівання, збільшувало кількість оваріальних кіст в яєчниках, водночас дещо послаблювало негативні наслідки андрогенізації відносно статевої циклічності у молодих тварин.

Досліджено гормональні показники, фазову структуру естральних циклів і гістологічну будову яєчників у самиць щурів з полікістозом яєчників, викликаним підшкірною імплантацією силастикових капсул з тестостероном, за умов послідовного застосування нестероїдного антиандрогену флутаміду (флутафарму), уринарних препаратів фолікулостимулювального гормону (менопуру) і хоріонічного гонадотропіну людини (хорагону). Показано, що на тлі підвищеного вмісту тестостерону в плазмі крові введення препаратів у субтерапевтичних дозах перериває персистентний діеструс, нормалізує естральний цикл, масу яєчників і матки, викликає появу постовуляторних жовтих тіл і відновлює фертильність. Таким чином, виявлено потенціюючий ефект антиандрогену стосовно фармакодинамічної дії препаратів гонадотропних гормонів як індукторів овуляції.

Наведено результати аналізу клініко-неврологічного та інструментального обстеження 178 хворих із транзиторними ішемічними атаками. За механізмом розвитку виділені атеротромботичний, кардіоемболічний, лакунарний і остаточно невизначений патогенетичні підтипи захворювання та описані їх клініко-гемодинамічні особливості.

Исследовано влияние блокатора кальциевых каналов L-типа нимодипина, воздействующего на крыс в пренатальный период жизни, на гормональную реакцию коры надпочечных желез (КНПЖ) (измеряемую по уровню кортикостерона в плазме крови) на острый стресс или введение норадреналина в III желудочек мозга у взрослых потомков крыс (самцов и самок в возрасте шести и восьми месяцев), матери которых в последнюю неделю беременности (с 15-го по 21-й день) ежедневно подвергались одночасовой иммобилизации. У самцов пренатальный стресс ослаблял, а у самок - умеренно усиливал адренокортикальную реакцию на острый стресс, индуцируемый одночасовой иммобилизацией. Пероральное введение нимодипина в дозе 20 мг/кг перед иммобилизацией беременных матерей препятствовало развитию указанных нарушений стрессорной реакции гипоталамо-гипофизарно-адренокортикальной системы (ГГАС) у взрослых потомков обоего пола. Гормональная реакция КНПЖ на введение норадреналина в III желудочек мозга взрослым самкам крыс, которая отсутствовала у пренатально стрессированных животных, полностью сохранялась после введения нимодипина в пренатальный период. В то же время нимодипин не оказывал влияния на индуцированные пренатальным стрессом изменения норадренергической реактивности ГГАС у взрослых самцов. Полученные данные являются свидетельством того, что кальцийзависимые механизмы существенно вовлечены в процесс программирования у взрослых животных функциональных изменений ГГАС, вызванных пренатальным стрессом, а нимодипин оказывает протекторный эффект в отношении этих изменений путем ослабления кальциевой сигнализации в областях головного мозга, вовлеченных в регуляцию функции ГГАС.