Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4Укр)17

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Шляхом побудови імітаційної моделі подрібнювально-перевантажувального комплексу вирішено задачу оптимізації роботи кар'єрного транспорту з урахуванням дискретного характеру завантажування бункера-постачальника та безперервного характеру його спустошування.

Проаналізовано динаміку зміни якісних характеристик вугілля (зольності та вмісту сірки) в процесі видобутку та збагачення відносно його якісних характеристик у балансових запасах вугільних родовищ України. Визначено можливі шляхи покращання якості вугільного концентрату.

Проаналізовано стан, визначено тенденції та перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні на підставі зіставлення низки кількісно-якісних показників за період 1990 - 2005 рр.

Досліджено особливості неоваскуляризації рогівки у разі деструктивних процесів різного ступеня та локалізації. Розкрито патогенетичне значення пошкоджень різних ділянок поверхні ока у розвитку неоваскуляризації рогівки, а також значення порушення метаболічних компонентів у виникненні цього ускладнення. Запропоновано систему критеріїв та методів його оцінки, які забезпечують її об'єктивність, а також патогенетичну класифікацію процесу. З використанням експериментально обгрунтованих методів регуляції процесів неоваскуляризації створено систему патогенетично спрямованого лікування захворювань рогівки, які супроводжуються її неоваскуляризацією.

У своєму розпорядженні Україна має понад 3,5 млрд т балансових запасів бурого вугілля, з яких близько 1,4 млрд т може видобуватись ефективним відкритим способом. Сьогодні буровугільна промисловість зосереджена в Олександрійському регіоні та знаходиться у вкрай занедбаному стані - більшість обладнання виведено з ладу і з 2009 р. видобуток призупинено. Мета роботи - привернути увагу до критичного стану, в якому опинилася буровугільна промисловість України. Виконано аналіз та прогноз розвитку Олександрійського буровугільного регіону України, у результаті чого визначено заходи по виведенню буровугільної промисловості з кризового стану, а підприємств - на проектні показники. Крім використання бурого вугілля як палива для енергетики та житлово-комунального сектора, воно є цінною сировиною для хімічної промисловості. Необхідно вирішити питання збуту бурого вугілля, відновити будівництво та технічне переоснащення буровугільних підприємств тощо. За наявності коштів та споживачів видобуток бурого вугілля на розрізах в Олександрійському геологопромисловому районі впродовж короткого часу можливо довести до 3 - 4 млн т на рік.

З огляду на те, що вугільна промисловість України не в змозі функціонувати без фінансування з боку держави, а коштів, що виділяються з бюджету, вкрай недостатньо для нормальної роботи вугільної галузі, актуальним є питання ефективного розподілу й використання бюджетного фінансування, зокрема, капітальних вкладень між окремими шахтами. Проблеми розподілу бюджетних коштів між шахтами в Україні зазвичай розв'язуються в "ручному" режимі і не розглядаються комплексно. Кошти, які виділяються вугільній галузі протягом останніх років не розв'язують основного завдання, а саме - збільшення видобутку вугілля і покращання його якості. Розроблену методику ранжування вугільних шахт призначено для визначення перспективності вугільних шахт України з врахуванням техніко-технологічних, економічних, якісних, природно-екологічних та соціальних факторів. Запропонована методика дозволяє підійти до оцінки конкретного вугільного підприємства диференційовано, оцінюючи його як за кожним коефіцієнтом окремо, так і за інтегральним показником у цілому. Вона дозволяє обгрунтовано підходити до розподілу бюджетних коштів, які виділяються на підтримку і розвиток вуглевидобувних підприємств, а також дозволяє потенційним інвесторам попередньо оцінити та зробити висновки щодо об'єкта майбутнього інвестування.

Індекс рубрикатора НБУВ: И181.19

Рубрики:

Дегазація пластів.Дренаж рудникового газу. Утилізація метану

Шифр НБУВ: Ж70419 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що в Україні основний напрямок реструктуризації - закриття підприємств. У зв'язку з закриттям шахт виробництво вугілля скоротилось приблизно на 5 млн т. На закритих шахтах за підрахунками геологів залишилось понад 900 млн т промислових запасів вугілля. Нині особливої гостроти потребує вирішення питання збільшення частки вугілля в паливно-енергетичному балансі держави. Підземна газифікація вугілля в його природному заляганні може бути одним з найбільш дієвих й екологічно чистих способів залучення твердого палива в процесі генерації теплової і електричної енергії. Запропоновано спосіб підземної газифікації вугілля в ролі основного для одержання необхідних продуктів його переробки в секторах економіки держави. Існуючі принципи нової технології ПГВ надають можливість стверджувати, що вона може бути не тільки екологічно прийнятною, але й економічно конкурентоздатною у порівнянні з традиційним шахтним видобутком вугілля. Здійснення проектів по переведенню реструктуризованих шахт у розряд газовидобувних дозволить зменшити бюджетні витрати на закриття неперспективних шахт приблизно на 50 - 60 %; зменшити соціальне навантаження на шахтах у разі працезайнятості 40 - 50 шахтарів на одну свердловину.

Існуюча ситуація, що утворилась в енергетичному секторі України, вимагає застосування більш дешевих видів палива, в тому числі одержаних з відходів технологічних процесів вуглезбагачувальних фабрик, шахт та об'єктів відкритого видобутку бурого вугілля. Таким є, зокрема, водовугільне паливо (ВВП). Тільки теплове господарство Міненерговугілля споживає майже 90 % якісного збагаченого вугілля, вартість якого і надалі зростатиме. До того ж скорочення споживання газу в паливному балансі електростанцій визнано пріоритетним завданням розвитку економіки на ближню та середньострокову перспективу. Запропоновано способи спалювання вугілля шляхом виготовлення з нього водовугільної продукції в малій енергетиці та на ТЕС. Існуючі світові технології за певних умов доводять працездатність і доцільність застосування даного виду палива та його конкурентоздатність, зокрема з урахуванням цінових факторів, що змінюються з часом, і екологічних обмежень у порівнянні з пошаровим і пиловугільним спалюванням. Нове паливо найбільш доцільне до використання для заміни мазуту (газу) для котелень. На сьогоднішній день випробувано більше десятка типів парових і водогрійних котлів із спалюванням ВВП. До таких котлів відносяться типи: ДКВР, ДЕ, КЕ, БКЗ-50-40 ГМ, БКЗ-75-75-40 ГМ, БКЗ-35-40 ГМ та ін.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р67-43

Рубрики:

Офтальмологія

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано, що одномоментна операція ендотрабекулоектомії та факоемульсифікації катаракти покращує гідродинаміку ока і обумовлює виражений гіпотензивний ефект.

Показано, что одномоментная операция эндотрабекулоэктомии и факоэмульсификации катаракты улучшает гидродинамику глаза и обладает выраженным гипотензивным эффектом.

Викладено основні поняття теорії випадкових процесів (ВП). Розкрито зміст поняття випадкової функції. Розглянуто стаціонарні ВП, подано інформацію про їх спектральне розкладання на скінченному проміжку часу та нескінченному часовому інтервалі. Охарактеризовано моделі функції спектральної щільності. Розглянуто ВП із лічильною множиною станів.

Ситуація, що склалася в ПЕК країни, а також вибір шляхів підвищення надійності та ефективності системи паливозабезпечення і паливовикористання зумовили необхідність розробки математичного апарату для вибору оптимальних шляхів і обсягів паливозабезпечення енергогенеруючих об'єктів залежно від цінового фактору конкретного виду вугільної продукції. Мета дослідження - проведення базових розрахунків оптимальної структури вугільної продукції власного виробництва для ТЕС з урахуванням можливих імпортних поставок за мінімальною вартістю, що надає практичну можливість підвищити надійність та ефективність забезпечення і використання на ТЕС вугільної продукції різної споживчої якості за умов скорочення можливостей власного видобутку. Для досягнення цієї мети сформульована змістовна та математична постановка задачі. Для вирішення задачі використано спеціальний інструмент електронних таблиць MS Excel "Поиск решения". Розв'язок задачі забезпечує оптимальну структуру запасів палива енергогенеруючої галузі країни з допустимими параметрами якості при мінімальній вартості з урахуванням імпортованої вугільної продукції. Проведено апробацію розробленої математичної моделі оптимізації забезпечення ТЕС вугільною продукцією з основними теплофізичними властивостями за мінімальною ціною. Важливою особливістю цієї моделі є врахування можливих поставок на енергетичні підприємства України вугільної продукції імпортного походження. На основі запропонованої моделі одержано оптимальну структуру забезпечення паливом ТЕС антрацитової групи і ТЕС газової групи з урахуванням імпортованої вугільної продукції, що задовольняє обсяги умовного палива і його калорійність відповідно до проектних характеристик електростанцій. Одержані результати доводять збільшення потреби закупівельної вартості вугільної продукції антрацитової групи за умов залучення імпорту в середньому по галузі на 13,8 % (1197,552 млрд грн в цінах 2014 р.), що, насамперед, пов'язане з його якісними властивостями і транспортними видатками.

Під наглядом знаходилися 34 пацієнти з некомпенсованою первинною відкритокутовою глаукомою (ПВКГ). Перша група - основна, складалася з 17-ти пацієнтів (17 очей), яким була проведена одномоментна неперфоруюча глибока склеректомія в комбінації з діодною лазерною трабекулопластикою ab externo в режимі мікропульсу; 17 пацієнтів (17 очей) контрольної групи перенесли глибоку неперфоруючу склероетомію. Після аспірації вологи передньої камери визначали показники активної форми трансформуючого чинника зростання Бета2 (ТФР Бета2). Визначено достовірне збільшення показників рівня ТФР Бета2 у волозі передньої камери після імпульсивного лазерного опромінення з (53.79 - 23.13) пг/мл до (66.72 - 26.41) пг/мл (р менше 0,05). Середні показники ВГД у пацієнтів основної групи через рік після операції знизилися (28,11 - 2,31) мм рт. ст. і 17,80 - 1,50 відповідно. Діодна лазерна трабекулопластика в режимі мікропульма призводить до збільшення концентрації ТФР Бета2, що ймовірно викликає локальну імуносупресію і сприяє ефективному і якісному загоєнню трабекулярної тканини після оперативного лікування.

Под наблюдением находились 34 пациента с некомпенсированной первичной открытоугольной глаукомой (ПОУГ). Первая группа - основная, состояла из 17-ти пациентов (17 глаз), которым была проведена одномоментная неперфорирующая глубокая склерэктомия в комбинации с диодной лазерной трабекулопластикой ab externo в режиме микропульса; 17 пациентов (17 глаз) контрольной группы перенесли глубокую неперфорирующую склероэтомию. После аспирации влаги влаги передней камеры определяли показатели активной формы трансформирующего фактора роста Бета2 (ТФР Бета2). Определено достоверное увеличение показателей уровня ТФР Бета2 во влаге передней камеры после импульсивного лазерного облучения из (53.79 - 23.13)пг/мл до (66.72 - 26.41) пг/мл (Р меньше 0,05). Средние показатели ВГД у пациентов основной группы через год после операции снизились (28,11 - 2,31)мм рт. ст. и 17,80 - 1,50 соответственно. Диодная лазерная трабекулопластика в режиме микропульма приводит к увеличению концентрации ТФР Бета2, что вероятно вызывает локальную иммуносупрессию и способствует эффективному и качественному заживлению трабекулярной ткани после оперативного лечения.

Під наглядом знаходилися 103 пацієнти з некомпенсованою відкритокутовою глаукомою. Перша група - 63 пацієнти (63 ока), яким була зроблена одномоментна, неперфоруюча глибока склектомія в комбінації з діодною лазерною трабекулопластикою ab externo в режимі мікропульс. Контрольна група - 40 пацієнтів (40 очей), яким була проведена глибока неперфоруюча склеретомія. Середнє значення внутрішньоочного тиску на максимально переносимій медикаментозній терапії було (28.09 - 2.47) мм рт.ст. в першій групі і (27.09 - 1.71) мм рт.ст. - в другій. На 7-й день після операції внутрішньоочний тиск знизився і склав (16.08 - 0.82) мм рт.ст. в першій групі і (17.09 - 0.49) мм рт.ст. - в другій. Через 18 місяців місяців після операції середнє значення внутрішньоочного тиску складало (17.50 - 2.31) мм рт.ст. і (18.82 - 1.51) мм рт.ст. в першій і другій групах відповідно. Зазначено, що 13 пацієнтів першої групи і 9 пацієнтів другої додатково отримували інстиляції простагландинів.

Под наблюдением находились 103 пациента с некомпенсированной открытоугольной глаукомой. Первая группа - 63 пациента (63 глаза), которым была произведена одномоментная неперфорирующая глубокая склектомия в комбинации с диодной лазерной трабекулопластикой ab externo в режиме микропульс. Контрольная группа - 40 пациентов (40 глаз), которым была проведена глубокая неперфорирующая склерэтомия. Среднее значение внутриглазного давления на максимально переносимой медикаментозной терапии было (28.09 - 2.47) мм рт.ст. в первой группе и (27.09 - 1.71) мм рт.ст.- во второй. На 7-й день после операции внутриглазное давление снизилось и составило (16.08-0.82) мм рт.ст. в первой группе и (17.09 - 0.49) мм рт.ст. - во второй. Через 18 месяцев месяцев после операции среднее значение внутриглазного давления составляло (17.50 - 2.31) мм рт.ст. и (18.82 - 1.51) мм рт.ст. в первой и второй группах соответственно. Отмечено, что 13 пациентов первой группы и 9 пациентов второй дополнительно получали инстилляции простагландинов.

Зауважено, що основу теплової енергетики України складають 14 великих ТЕС, що працюють на вугільному паливі. Котлоагрегати семи з них запроектовані на спалювання вугілля газової групи, а інші сім - антрацитового палива. Використання непроектного або низькосортного палива призводить до зниження ефективності функціонування енергоблоків, збільшення споживання палива у натуральному обчисленні, прискорення зношування топкового обладнання, а в більш тяжких випадках - до аварій. Використання вугілля неналежної якості збільшує навантаження на довкілля за рахунок шкідливих викидів. Зважаючи на це, завдання задоволення потреби теплової енергетики країни у вугіллі заданої якості наразі є надзвичайно актуальним. Проаналізовано поточний стан теплової електроенергетики України, узагальнено техніко-економічні характеристики вітчизняних енергоблоків у порівнянні із закордонними. Аналіз виявив, що такі параметри, як к.к.д., питомі витрати умовного палива тощо відстають не тільки від європейських, а навіть від вітчизняних, досягнутих у 1975 - 1980 рр. Виявлено недоліки в ціноутворенні на ринку вітчизняного вугілля, які роблять його низькоконкурентним у порівнянні з імпортним, та потребують їх усунення з метою покращання ситуації, що склалася. На основі проведених досліджень розраховано прогнозні обсяги готової вугільної продукції та потреби для забезпечення ТЕС, з урахуванням обсягів виробництва електроенергії, за трьома сценаріями можливого розвитку вугільної промисловості - оптимістичним, базовим, песимістичним. Розрахунки показали, що за оптимістичного сценарію розвитку потреба у вугільній продукції для ТЕС задовольняється в тому числі за рахунок шахт, що знаходяться в межах проведення АТО. За базового сценарію спостерігається нестача вугільної продукції в межах 19 - 20 млн т.; за песимістичного - потреба перевищує випуск продукції на 19,9 млн т та 15,8 млн т у 2020 р. та 2030 р. відповідно.

Зауважено, що вибір уніфікованих критеріїв ефективності є дуже важливим для об'єктивної оцінки ефективності антиглаукомних операцій. Мета роботи - розробити комплексну оцінку, а також запропонувати бальну шкалу ефективності антиглаукомних операцій. Запропоновано систему оцінки ефективності антиглаукомних операцій як співвідношення між гіпотензивним ефектом, безпекою операції й якістю життя пацієнта. Необхідно враховувати також вартість операції, час реабілітації, потребу в додаткових маніпуляціях. Уніфіковані критерії важливі для об'єктивної оцінки ефективності антиглаукомних операцій. Для уніфікованої комплексної оцінки ефективності антиглаукомних операцій слід враховувати: гіпотензивний ефект і його вираженість, потребу й інтенсивність додаткової медикаментозної терапії, тривалість гіпотензивного ефекту, необхідність додаткових маніпуляцій і повторних операцій, ускладнення і їх характер, зниження зору після операції та його ступінь.

Отмечено, что выбор унифицированных критериев эффективности является очень важным для объективной оценки эффективности антиглаукомных операций. Цель работы - разработать комплексную оценку, а также предложить балльную шкалу эффективности антиглаукомных операций. Предложена система оценки эффективности антиглаукомных операций как соотношение между гипотензивным эффектом, безопасностью операции и качеством жизни пациента. Необходимо учитывать также стоимость операции, время реабилитации, потребность в дополнительных манипуляциях. Унифицированные критерии важны для объективной оценки эффективности антиглаукомных операций. Для унифицированной комплексной оценки эффективности антиглаукомных операций следует учитывать: гипотензивный эффект и его выраженность, потребность и интенсивность дополнительной медикаментозной терапии, продолжительность гипотензивного эффекта, необходимость дополнительных манипуляций и повторных операций, осложнения и их характер, снижение зрения после операции и его степень.

Запропоновано математичну модель оптимізації забезпечення ТЕС вугільною продукцією з проектними теплофізичними властивостями при мінімальних фінансових витратах із врахуванням екологічних обмежень. Модель дозволяє проводити розрахунки обсягів постачання вугільної продукції необхідного типу за прогнозними показниками якості за цінами світового ринку із врахуванням екологічних обмежень.

Вугілля наразі є і буде в осяжному майбутньому залишатися основним паливним ресурсом для теплової та електричної генерації. Однак складні гірничо-геологічні умови залягання вугілля, зношеність шахтного обладнання, недостатні інвестиції в модернізацію шахт зумовлюють високу собівартість видобуваємого вугілля, особливо на шахтах з державною формою власності. Дохід від реалізації продукції для переважної більшості вугільних підприємств не дозволяє відшкодувати витрати. Розглянуто аналітичну оцінку техніко-економічного рівня роботи вугільних підприємств України, спрогнозовано собівартість вугільної продукції на основі побудови регресійних моделей та визначено точки беззбиткової роботи підприємств вугільної галузі. Зроблено висновок, що на підконтрольній Україні території ряд підприємств за умови впровадження на шахтах обладнання нового технічного рівня зможуть досягти максимальних обсягів видобутку і вийти на нульовий рівень рентабельної роботи вже в 2020 році.