Розглянуто три складові частини вербальної поведінки автора наукового твору: ставлення до об'єкта дослідження, читача та колег - науковців, які вивчають той самий об'єкт. Доведено, зокрема, що коректна вербальна поведінка в архетипній парі автор - читач забезпечує комунікативну досконалість наукового твору. А це, в свою чергу, уможливлює виконання інших функцій твору. Психологічний портрет автора створено з використанням учення німецького психолога К. Леонгарда. Зроблено висновок про наявність у автора таких акцентуйованих рис, як гіпертимність та емотивність. Поєднані з інтровертністю, зазначені риси не виходять за межі норми,- це свідчить про психологічну врівноваженість автора.

Розглянуто питання інтерактивної стилістики, описано нову модель наукової комунікації, систему кореляцій соціолінгвістики та стилістики. Висвітлено психологічні особливості персонажів та автора на основі аналізу тексту поеми Т.Шевченка "Відьма". Значну увагу приділено питанням термінології, жанрової специфіки. Викладено методику смислово-експресивного картування в роботі редактора, перспективи нейролінгвістичного програмування в сучасному мовознавстві. Розкрито функціонально-стилістичний аспект сучасного публіцистичного тексту.

Рассмотрены вопросы интерактивной стилистики, описаны новая модель научной коммуникации, система корреляций социолингвистики и стилистики. Освещены психологические особенности персонажей и автора на основе анализа текста поэмы Т.Шевченка "Ведьма". Значительное внимание уделено вопросам терминологии, жанровой специфики. Изложены методика смыслово-экспрессивного картирования в работе редактора, перспективы нейролингвистического программирования в современном языковедении. Раскрыт функционально-стилистический аспект современного публицистического текста.

Розглянуто теоретичні засади та технології мовного впливу, загальні закономірності оптимального використання мови в комунікації. Висвітлено особливості сприймання писемної продукції, наведено її загальну характеристику. Викладено прийоми впливу на підсвідомість, методи еріксонівського гіпнозу. Визначено приховані елементи змісту. Розкрито суть понять полісемії, транссемії, дисемії, фоносематики, евфемізмів, емотивності й емоціогенності.

Рассмотрены теоретические основы и технологии языкового влияния, общие закономерности оптимального использования языка в коммуникации. Освещены особенности восприятия письменной продукции, приведена ее общая характеристика. Изложены приемы влияния на подсознание, методы эриксоновского гипноза. Определены скрытые элементы содержания. Раскрыта сущность понятий полисемии, транссемии, дисемии, фоносематики, эвфемизмов, эмотивности и эмоциогенности.

Викладено зміст лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Шрифтознавство". Наведено теоретичні відомості про історію виникнення та розвитку шрифтів, їх класифікацію, графічні та психофізіологічні характеристики, розвиток професійних сенсорних навичок, психологію сприймання, встановлено естетичні вимоги щодо розробки шрифту, сформульовано правила побудови гармонійних написів. Охарактеризовано сучасні шрифтові комп'ютерні програми, розглянуто особливості редагування шрифтів.

Изложено содержание лабораторных работ по учебной дисциплине "Шрифтоведение". Приведены теоретические сведения об истории возникновения и развития шрифтов, их классификации, графических и психофизиологических характеристиках, развитии профессиональных сенсорных навыков, психологии восприятия, установлены эстетические требования к разработке шрифта, сформулированы правила создания гармоничных надписей. Охарактеризованы современные шрифтовые компьютерные программы, рассмотрены особенности редактирования шрифтов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш12-91

Рубрики:

Окреме мовознавство. Мови світу

Шифр НБУВ: Ж69231/філол. Пошук видання у каталогах НБУВ