Запропоновано алгоритм побудови математичної моделі еталона з бажаною перехідною характеристикою на базі динамічної нейронної мережі та розглянуто методику синтезу контролера за допомогою формули Аккермана.

Розглянуто можливості використання методу кореневого годографа для синтезу різних модифікацій ПІД-контролерів із бажаними динамічними характеристиками у лінійних системах автоматичного керування.

Розглянуто особливості ідентифікації динамічних об'єктів за допомогою рекурентних нейронних мереж, архітектура яких відповідає поданню моделі об'єкта в просторі станів і нейронних мереж, які виконано на базі моделі нелінійної авторегресії з одним входом і одним виходом.

Установлено вплив морфологічних і біологічних ознак рослини на технологічні якості зерна та продуктивність. Досліджено вплив матрикальної різноякісності на морфологічні та технологічні властивості зерна. У зв'язку з цим показано можливість запровадження напряму селекції на підвищення технологічних властивостей зерна шляхом добору генотипів з найменшим вмістом низькоякісної частки зерен в колосі зумовленої матрикальною різноякісністю. На прикладі багатолінійного сорту Селянка досліджено технологічні властивості зерна ліній-біотипів і інші господарсько цінні ознаки та їх фітоценотичні зв'язки. Встановлено, що всі господарсько цінні ознаки сорту в цілому, перевищують більшість окремо взятих біотипів, або знаходяться на рівні кращих з них, що свідчить про високу адаптивність і збалансованість популяції. Встановлено доцільність використання у ланках первинного насінництва таких сортів методу електрофорезу для підтримання вихідних параметрів сорту. Виявлено можливість використання сорту Селянка як поліпшувача під час випікання хліба. Встановлено ефективність доборів за основними технологічними якостями зерна й іншими господарсько корисними ознаками серед гібридів, одержаних від схрещування батьківських форм різних за рівнем якості зерна. З використанням досліджуваних методів і матеріалів у співавторстві створено високоврожайні сильні та надсильні за рівнем якості зерна сорти та дано їх характеристику за комплексом господарсько корисних ознак.

In the article under consideration in the results of three-year hydroecological researches of underground waters of the historical territory building of Lvov are considered. The data on character and intensity of their anthropogenous pollution and changes of hydrodynamical mode are given. The reasons of anthropogenous metamorphism of waters and its ecological consequences are analyzed.

Проаналізовано проблеми нелінійностей в об'єктах керування, зокрема, в приводах робототехнічних систем, як динамічних об'єктів другого порядку. Зазначено, що у разі впливу певних навантажень математична модель електроприводу є нелінійною, а її лінеаризація призводить до нехтування факторами, які характерні для даного електропривода. Розглянуто особливості побудови контролерів з використанням методів кореневого годографа і частотних характеристик та доведено, що контролери, побудовані з їх використанням, в процесі роботи системи не забезпечують повної адекватності між значеннями заданої і реальної регульованих величин нелінійних об'єктів керування. Висвітлено можливості використання динамічних нейронних мереж для ідентифікації об'єктів, які описано за допомогою лінійниих і нелінійних диференціальних рівнянь другого порядку. Проаналізовано способи формування вхідних і вихідних послідовностей та обгрунтовано доцільність використання градієнтних алгоритмів, зокрема, алгоритму Левенберга - Марквардта. Запропоновано новий підхід використання заданого еталону, до якого зводиться система. Розглянуто особливості побудови системи керування з використанням адаптивного нейронного контролера на основі пропорціонально-інтегрально-диференціального закону керування та контролера, виконаного на базі інверсної динаміки об'єкта. Зазначено, що перспективнішим є пропорціонально-інтегрально-диференціальний контролер, оскільки в системі з його використанням забезпечується вища точність відслідковування регульованої величини за вихідною величиною еталона.

Розглянуто способи синтезування нейронних контролерів, що використовуються для керування нелінійними динамічними об'єктами. Проаналізовано проблеми формування навчальних послідовностей, ефективність моделей, а саме: тривалість навчання, швидкодію, порівняння точності відтворення потрібних вихідних сигналів.

Здебільшого динаміка об'єктів систем автоматичного керування описується нелінійними рівняннями. Зокрема, електропривід руки робота, виконавчим механізмом якого є електричний двигун постійного струму - це один з таких прикладів. На сьогодні апарат теорії нeйрoнних мeрeж дозволяє враховувати такі нелінійності. Використовуючи методологію теорії цифрового фільтрування, запропоновано цілеспрямовано формувати структуру вхідного кола контролера, яке визначається вибраним законом керування, в нашому випадку - пропорційно-інтегрально-диференційним. Виходячи з бажаної динаміки процесу, обгрунтовано вибір математичної моделі еталона, описано навчання нейронної мережі з викoристанням aлгoритму oбeрнeнoгo рoзпoвсюджeння похибки. Для забезпечення потрібних динамічних показників процесу керування запропонована модифікація вхідних кіл нейронного контролера - розділення входів. В цьому випадку на вхід контролера замість традиційної різниці між вихідним сигналом об'єкта та вхідним сигналом еталона кожен із цих сигналів подавався на свій окремий вхід нейроконтролера і збіжність вихідних сигналів об'єкта та еталона виявилась кращою. Для дослідження стійкості системи з пропонованим нейроконтролером його структуру було переформатовано в еквівалентну замкнену систему, охоплену від'ємним зворотнім зв'язком. Імітаційне моделювання в середовищі Simulink підтвердило стійкість такої системи керування.

Проведено комп'ютерне моделювання індуктивного елемента планарної системи з використанням магнітного середовища нікель-цинкового фериту. На основі розв'язаної вісесиметричної задачі одержано залежності зміни індуктивності та добротності планарного елемента від частоти та показано вплив геометричних розмірів моделі на ці параметри. Доведено, що запропонована конструкція магнітопроводу дозволяє одержувати необхідну індуктивність та добротність планарного елемента за заданих геометричних розмірів.

Розглянуто особливості синтезу регуляторів за допомогою розміщення полюсів у заданій області площини коренів характеристичного рівняння замкненої системи. У середовищі MATLAB (Simulink) синтезовано ПІ-регулятор з використанням методу розміщення полюсів у заданій області комплексної площини коренів і проведено моделювання системи автоматичного керування швидкості руху автомобіля з використанням синтезованого регулятора.

Розроблена методика та проведено вимірювання коливного спектру струму енергоощадних джерел світла. Досліджено вплив електричних параметрів енергоощадних джерел світла на точність показів індукційних та електронних лічильників активної енергії. Встановлено, що коливний спектр струму досліджуваних джерел світла не відповідає нормованим показникам. Розраховані похибки індукційного лічильника Росток СО-5000 та електронного лічильника "МЕРИДіАН" СОЭ-1.02/5КРТД при обліку електроенергії в колах із несинусоїдним струмом перевищують максимально допустиму похибку на 3 та 4 % відповідно.

Розроблено математичні моделі дослідження магнітних та електричних характеристик планарних індуктивних елементів для високочастотного живлення люмінесцентних ламп (ЛЛ). Показано, що наявність магнітного середовища між витками котушки підвищує індуктивність та добротність за береженням геометричних розмірів. Розроблено математичну модель для розрахунку температурних характеристик планарних індуктивних елементів (ІЕ) у разі їх охолодження за рахунок конвекції, теплопровідності та радіаційного випромінювання, на основі якої проведено розрахунок теплових втрат. Проведено розрахунок вихідного каскаду ЛЛ та моделювання роботи планарного ІЕ як дроселя ЛЛ типу Т5 потужністю 35 Вт. Показано, що розрахована конструкція забезпечує необхідну величину напруги та струму на лампі.

Проаналізовано науково-технічні й інженерно-практичні проблеми побудови контролерів для систем автоматичного керування процесами з нелінійними об'єктами. Сформульовано та теоретично обгрунтовано узагальнені підходи до вибору оптимальної структури контролерів для систем автоматичного керування процесами в лінійних і нелінійних об'єктах і розроблено методологію побудови й алгоритми навчання нейронних мереж для них. Запропоновано методологію ідентифікації об'єктів керування на основі нейронних мереж з покращеною збіжністю динамічних характеристик нейронної мережі й об'єкта керування. Вивчено можливість застосування адаптивних методів навчання мереж, які працюють в середовищі із мінливими факторами впливу й опрацьовано методику імітаційного дослідження запропонованих структур нейронних контролерів.

Висвітлено життєвий і науковий шлях одного з найвідоміших селекціонерів України, академіка НААН України, професора, доктора сільськогосподарських наук, головного наукового співробітника лабораторії селекції інтенсивних сортів пшениці Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення С. П. Лифенко.

Представлено результати досліджень енергетичних та динамічних характеристик світлодіодів FYL-3014 і ARPL-1W різного спектрального складу свічення у разі живлення їх П-подібними імпульсами напруги. На основі отриманих осцилограм встановлено, що електричні кола імпульсного живлення світлодіодів містять скриті реактивні елементи індуктивного та ємнісного характеру. Для цих кіл запропоновано схеми заміщення, в яких світлодіод представлено паралельною RC-ланкою, активна складова якої визначається опором активної області гетеропереходу, а реактивна - дифузною ємністю переходу, та визначено їхні параметри. Отримано рівняння перехідних процесів цих кіл, в результаті аналізу котрих встановлено залежність коефіцієнта затухання від опору активної області гетеропереходу. Проведено дослідження впливу частоти імпульсів на енергетичну ефективність світлодіодів. Встановлено, що максимальна частота імпульсного живлення світлодіодів FYL-3014 і ARPL-1W дорівнює 700 кГц.

Подано загальні відомості про штучні нейронні мережі, окреслено можливості прикладного програмного пакету, що використовується для моделювання нейронних мереж. Висвітлено роботу в середовищі Simulink, що дає змогу наочно подати архітектуру мережі, промоделювати як статичні, так і динамічні версії нейронних мереж. Вміщено конкретні приклади практичного моделювання різних типів штучних нейронних мереж та опис основних компонентів прикладного програмного пакету з використанням можливостей набору функцій штучних нейронних мереж (Neural Network Toolbox) операційного середовища MATLAB, що входять до Глибинного Навчання (Deep Learning Toolbox). Зазначено актуальні напрями в галузі інформаційних технологій. Описано біологічну нейронну мережу. Викладено основні етапи розвитку штучних нейронних мереж та концепцію штучної нейронної мережі. Схарактеризовано аспекти архітектури штучних нейронних мереж та особливості навчання штучних нейронних мереж. Розглянуто однонапрямлені багатошарові мережі та алгоритм зворотного поширення похибки (нев’язки); мережу з радіальними базисними елементами (RBF); рекурентні нейронні мережі, мережу Геммінга; нейронні мережі зустрічного поширення; стохастичні мережі; імовірнісну нейронну мережу (PNN - Probability Neural Network) тощо.