Проаналізовано сучасні тенденції розвитку нутриціології як складової частини гігієни харчування. Виокремлено найбільш актуальні напрямки наукових робіт у цій галузі, підкреслено необхідність якісних досліджень, застосування міждисциплінарного підходу, проведення робіт, присвячених епідеміології харчування, організації моніторингу.

Проанализированы современные тенденции развития нутрициологии как составной части гигиены питания. Выделены наиболее актуальные направления научных работ в данной области, подчеркнута необходимость качественных исследований, применения междисциплинарного подхода, проведения работ, посвященных эпидемиологии питания, организации мониторинга.

Наведено попередні результати дослідження про- та антиоксидантних систем ротової рідини залежно від стану фактичного харчування сучасного мешканця Харківського регіону. Зроблено попередній висновок про наявність взаємного зв'язку між показниками, що вивчали, та можливість їх використання у прогнозуванні запальних захворювань пародонта.

Наведено результати вивчення адаптаційно-компенсаторних змін пародонту осіб з різним типом фактичного харчування.

Проведено епідеміологічні дослідження структури фактичного раціону неорганізованої популяції та визначено особливості аліментарного статусу осіб з запальними та дистрофічно-запальними захворюваннями пародонта. Встановлено дисбаланс амінокислотної складової фактичного раціону на фоні антиоксидантного дефіциту. Встановлено, що однією з провідних ланок патогенезу захворювань пародонта є поєднання впливу оксидативного стресу та NO-залежної ендотеліальної дисфункції, що призводить до структурно-метаболічних змін і порушень гемомікроциркуляції його тканин. З'ясовано, що препарати, які поєднують антиоксидантні та NO-моделювальні властивості є ефективними у разі лікування хронічного катарального гінгівіту та початкових ступенів генералізованого пародонтиту хронічного перебігу. Розроблено диференційований підхід щодо профілактики та терапевтичних втручань з урахуванням гомеостатичних особливостей та аліментарного статусу пацієнта.

Дисертацію присвячено проблемі профілактики фісурного карієсу зубів. Розроблено новий вітчизняний фторвміщуючий герметик "Денталекс-11Ф" з посиленими міцними характеристиками. Встановлено високі ретенційні властивості зазначеного складу. Після застосування герметика "Денталекс-11Ф" зменшується адсорбція мікроорганізмів на поверхні оброблених зубів. У клініці оцінено ефективність використання герметика "Денталекс-11Ф" щодо збереження та редукції фісурного карієсу. Розроблено новий спосіб профілактики фісурного карієсу та доведено його високу карієспрофілактичну ефективність.

Представлены исследования ультраструктурного характера взаимодействия протравленной недозрелой эмали с герметиком "Денталекс-11Ф". Установлено, что недозрелая эмаль в результате проводимой декальцинации в процессе герметизации фиссур делится на две зоны: интактную и декальцинированную. Прилегание герметика к эмали в декальцинированной зоне зависит от исходной структурной резистентности. Практически на всем протяжении фиссуры наблюдается глубокое пропитывание протравленного эмалевого слоя полимерной матрицей материала, что, в свою очередь, обеспечит его долговечность нахождения в фиссуре и надежную защиту от кариеса.

Рассмотрены изменения краевого прилегания композитных пломб у подростков под воздействием мероприятий профессиональной гигиены на ультраструктурном уровне. В результате исследования установлено, что применение ультразвука и финишной обработки циркулярной щеточкой приводит к нарушению краевого прилегания пломб.

Обследованы 40 пациентов с кислотозависимыми заболеваниями и 20 пациентов без данной патологии. У основной группы пациентов определены изменения в составе ротовой жидкости, являющиеся факторами риска для развития патологии твердых тканей зубов.

Приведены результаты применения таблетированных индикаторов мягкого зубного налета для усовершенствования методики воздушно-абразивной механической обработки (ВАМО) поверхности зубов на этапах лечения несъемной ортодонтической техникой (НОТ). На 20 студентах-добровольцах, находящихся на лечении с использованием НОТ, исследована длительность определения гигиенического состояния полости рта методом Quigley-Hein (10 человек группа контроля) и с применением таблетированного индикатора (10 человек группа сравнения). Статистически установлено сокращение длительности определения гигиенического состояния полости рта и ВАМО (уменьшение времени контакта абразивного порошка с поверхностью зуба) с использованием таблетированных индикаторов.

На підставі інформаційно-ентропійного аналізу досліджено особливості аліментарного і стоматологічного статусу осіб, що хворіють на запальні захворювання пародонта. З'ясовано основні чинники ризику, підтверджено можливість використання методик, застосованих під час організації моніторингу здоров'я.

С помощью информационно-энтропийного анализа изучены особенности алиментарного и стоматологического статуса лиц, страдающих воспалительными заболеваниями пародонта. Установлены основные факторы риска, подтверждена возможность использования примененных методик при организации мониторинга здоровья.

Наведено результати дослідження рівня гігієнічних знань 175-ти підлітків у разі вибору засобів і предметів гігієни порожнини рота. Встановлено, що абсолютна більшість опитаних використовує мануальну зубну щітку, за цього в основному підлітки змінюють її кожні чотири місяці. Додатковими предметами та засобами гігієни користується неприпустимо низьке число підлітків. Зроблено висновок, що стоматологам слід акцентувати увагу на просвітницькій роботі з підлітками, оскільки більшість з них джерелом знань у цьому питанні визнають ЗМІ.

Приведены результаты исследования уровня гигиенических знаний 175-ти подростков при выборе средств и предметов гигиены полости рта. Установлено, что абсолютное большинство опрошенных использует мануальную зубную щётку, при этом в основном подростки меняют её каждые четыре месяца. Дополнительными предметами и средствами гигиены пользуется недопустимо низкое число подростков. Сделан вывод, что стоматологам следует акцентировать внимание на просветительской работе с подростками, поскольку большинство из них источником знаний в этом вопросе признают СМИ.

Розглянуто новий метод гігієнічного виховання та навчання школярів. За допомогою анкетування встановлено рівень стоматологічної обізнаності підлітків і рівень знань після проведення мультимедійної презентації, доведено ефективність проведеної роботи.

Рассмотрен новый метод гигиенического воспитания и обучения школьников. Путем анкетирования определён исходный уровень стоматологической просвещенности подростков и уровень знаний после проведения мультимедийной презентации, доказана эффективность проведенной работы.

Висока розповсюдженість захворювань пародонту на теперішній час вимагає здійснення подальшого пошуку можливих шляхів патогенезу даної групи захворювань. Представлено результати дослідження взаємного зв'язку фактичного харчування населення з виникненням захворювань пародонту. Сукупність застосованих клінічного та гігієнічного методів обстеження пацієнтів дозволила встановити кореляційний зв'язок між кількісним і якісним вмістом визначених продуктів харчування та наявністю хронічного катарального гінгівіту. Одержані результати дозволять у разі подальшого вивчення визначити адекватну тактику щодо лікувально-профілактичних заходів захворювань пародонта.

Наведено результати дослідження впливу біологічно активної домішки "Трофосан" на стан ферментативної та неферментативної антиоксидантної системи у тканинах пародонта та крові щурів. Одержані дані свідчать про можливість нормалізації біохімічних порушень за допомогою даного засобу та вказують на необхідність його застосування у клініці терапевтичної стоматології, зокрема пародонтології.

Вивчено активність синтетази окису азоту в пародонті залежно від раціону. В експерименті на 40 щурах показано, що застосування раціону, що відповідає фактичному раціону мешканців Харківського регіону, веде до запально-дистрофічних змін із зниженням вмісту синтетази окису азоту. Пригнічення ефектів окису азоту в зоні ураження пародонта веде до розладів мікроциркуляції, тканинної дезорганізації, руйнуванню ендотелію та ще більшого дефіциту окису азоту зі збільшенням запальних, ішемічних, імунних розладів.

Проаналізовано сучасні літературні джерела, які стосуються клінічних проявів у порожнині рота хворих з хронічними обструктивними захворюваннями легенів (ХОЗЛ) і бронхіальною астмою (БА) та в результаті застосування інгаляційних засобів. Доведено, що виявлені порушення твердих та м'яких тканин ротової порожнини у хворих з зазначеними захворюваннями пов'язані з впливом інгаляційних засобів, які містять кортикостероїди та бета-2-агоністи. Результати проведених досліджень свідчать, що застосування інгаляційних препаратів хворими на ХОЗЛ та БА призводить до посилення клінічних проявів генералізованого пародонтиту, що зумовлено зниженням активності запального процесу та формуванням структурно-функційних змін в тканинах пародонта. Доведено, що пролонговане застосуванні бета-2 агоністів зменшує нормальну швидкість салівації, що супроводжується збільшенням в'язкості слини, погіршенням самоочисних властивостей слини, зменшенням складу біологічно активних компонентів, таких як іони кальцію, амілази, секреторного IgA, пероксидази та лізоциму. Детальне та цілеспрямоване дослідження у даному напрямку може стати корисним для оптимізації методів лікування та профілактики захворювань порожнини рота у даної категорії хворих.

Виявлено прогностичні маркери порушення мікроциркуляції в тканинах пародонта у пацієнтів із синдромом затримки внутрішньоутробного розвитку (СЗВУР) в анамнезі в ротовій рідині (РР) за допомогою методу клиноподібної дегідратації, порівняно терапевтичну дію монохроматичного лазерного випромінювання та широкосмугового випромінювання терапевтичних ламп, зміни у структурі дегідратованої РР до і після впливу. Проведено спостереження 32 пацієнтів (15 - 25 років), які народилися із затримкою внутрішньоутробного розвитку без клінічних ознак ускладнень тканин пародонта і санованою порожниною рота. Виявлено наявність маркерів, що можуть свідчити про початок патологічних змін у тканинах пародонта. Надано рекомендації щодо застосування того чи іншого профілактичного засобу, залежно від початкових кристалоутворювальних властивостей РР. Аналіз фацій РР пацієнтів, які народилися зі СЗВУР в анамнезі, виявив маркери, що свідчать про початок патологічних змін у тканинах пародонта, які в подальшому можуть призвести до розвитку запалювально-дистрофічних захворювань. Під час порівняння терапевтичної дії монохроматичного лазерного та широкосмугового випромінювання терапевтичних ламп за допомогою методу оцінки змін у структурі дегідратованої РР виявлено, що обидва види випромінювання характеризуються позитивним терапевтичним ефектом і можуть бути рекомендовані для профілактики розвитку хвороб пародонта у пацієнтів з малою масою тіла під час народження, зокрема СЗВУР в анамнезі.

Проаналізовано дані літератури щодо розповсюдженості та особливостей клінічного перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у порожнині рота в дітей та дорослих. Узагальнено інформацію з українських та закордонних літературних джерел останніх років. Клінічна значимість гастроезофагеальної рефлюксної хвороби визначається перш за все її високою поширеністю. Основним симптомом захворювання є печія, що виявляється у близько 30 % усього населення. Аналіз джерел літератури доводить, що майже 70 % дорослих та дітей, хворих на цю патологію стравоходу, мають клінічні прояви різного характеру та інтенсивності у порожнині рота. Наукове зацікавлення проблемою пояснюється широкою розповсюдженістю, невивченими патогенетичними механізмами, різновидом клінічних проявів, залученням у процес інших органів та систем організму, що ускладнює діагностику та розроблення методів лікування.

Представлено результати клінічного спостереження за змінами суб'єктивного стоматологічного статусу хворих на хронічний катаральний гінгівіт під час застосування традиційного лікування й у випадку використання біологічно активної домішки "Трофосан". У разі комбінованого ендогенного й екзогенного використання даного засобу спостережено швидкі позитивні зміни суб'єктивної симптоматики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.210.43-5

Рубрики:

Зубний камінь і зубні нальоти

Шифр НБУВ: Ж15836 Пошук видання у каталогах НБУВ