Висвітлено основні події та явища в історії взаємин релігії та філософії, відображених у вченні І.Канта про віру розуму. Досліджено основні етапи розвитку теології як першого компромісу між вірою та розумом у Європі, взаємовпливи теології та філософії, а також спроби позарелігійної інтерпретації людської спроможності вірити. Проаналізовано критичну філософію Канта та основні положення його вчення про віру. З'ясовано внесок вченого в осягнення цілісності людської свідомості, без ієрархічного поділу людських спроможностей на розумові, моральні та такі, що викорінені у вірі. Розглянуто філософсько-теологічні засади кантівських висновків щодо співвідношення віри та знання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю252:Ч30 + Ч484(4УКР)711.9

Рубрики:

Філософські питання і методологія освіти

Організація вищої освіти

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4НІМ)5-563.1 + Ч483(4НІМ)

Рубрики:

Історія філософії

Історія вищої освіти і педагогіки вищої школи

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю225.37

Рубрики:

Досвід

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито сутність поняття досвіду як предмета історико-філософського дослідження, показано його місце в теорії та метатеорії. Наведено трансцендентально-прагматичний підхід до проблеми досвіду. Визначено конкретно-історичні форми вияву даного поняття, проаналізовано досвід у філософії Г.В.Ф.Гегеля, І.Канта, М.Гайдегера, отнології Жана-Поля Сартра та Мориса. З'ясовано сутність поняття досвіду в марбурзькому неокантіанстві, виявлено основні риси неокантіанської топографії досвіду. Запропоновано концепцію історичного цілісного досвіду В.Дильтая.

Раскрыта сущность понятия опыта как предмета историко-философского исследования, показано его место в теории и метатеории. Приведен трансцендентально-прагматический подход к проблеме опыта. Определены конкретно-исторические формы выявления данного понятия, проанализирован опыт в философии Г.В.Ф.Гегеля, И.Канта, М.Гайдегера, отнологии Жана-Поля Сартра и Мориса. Согласована сущность понятия опыта в марбурском неокантианстве, выявлены основные черты неокантианской топографии опыта. Предложена концепция исторического целостного опыта В.Дильтая.

Розглянуто складну структуру горизонтів досвіду та його вписаності у життєсвіт. Аналізуючи найпростішу даність у досвіді, який зазнав феноменологічної редукції, описано внутрішній горизонт досвіду, або конкретний предмет у його підставовій структурі, та зовнішній горизонт досвіду, що виводить досвід з суб'єктивного виміру до виміру мислимого-разом, до світу та іншого. Також доведено, як первинний досвід конституює життєсвіт і створює підстави для його активності: пізнання, практичного досвіду, цінностей і діяння. Зрештою показано, що такі досвіди становлять горизонт довір / докс практичного способу діяння, діяння за цінностями, завдяки чому взагалі відбувається конституювання часу світу і простору, речей, співсуб'єктів тощо.

Розглянуто основні положення вчення про міметичний досвід і його зв'язок із теорією мови, вченням про історію та вимогою спасіння людства через критику збіднілого - сцієнтизованого та епістемологізованого - досвіду; а також Беньямінів проект, в якому філософії відводиться роль інстанції, яка через аналіз досвіду й історії може запропонувати людству план такого спасіння.

  Скачати повний текст

Визначено основні характеристики еволюції поняття досвіду в західних філософських системах, становлення яких спричинено впливом перетворення філософської думки у німецькому ідеалізмі у XIX - XX ст. На підставі історико-філософського топологічного аналізу основних положень стосовно досвіду, наявних у межах західної філософії від Античності до XX ст., відтворено цілісну картину передісторії та історії філософського аналізу досвіду у Канта та Гегеля, що зумовили рамки подальшої еволюції змісту поняття досвіду, визначені напруженням поміж епістемологічним і герменевтичним підходами. Установлено, що еволюція поняття досвіду відбувалася як діалектичний процес визначення досвіду у термінах фактичності й історичності в основних течіях філософії Заходу XIX - XX ст. На підставі аналізу основних рис історії поняття досвіду в західній філософії XIX - XX ст. створено концепцію еволюції цього поняття, яка узагальнює специфіку підходів до аналізу досвіду щодо філософських теорій неокантіанства, прагматизму, аналітичної філософії мови, феноменології та герменевтики, а також особливості впливу цих підходів на формування завдань сучасної епістемології, філософії мови та філософії науки.

Досліджено класичні філософські проблеми співвідношення віри та розуму на прикладі вчення І.Канта про віру розуму. Розглянуто зміст вчення про віру розуму та його місце у філософії І.Канта. Розкрито несуперечливість відносин віри та точного знання, належність до сфери розуму віри як здатності людини, що вперше у модерній філософії обгрунтував І.Кант. Доведено, що вчення І.Канта про віру розуму зняло класичне протиставлення віри та розуму і вивело релігійно-філософські дискусії на новий некласичний рівень, який дав можливість розглянути людину в особистісній цілісності її здатностей.

Проаналізовано процес становлення і розвитку філософської освіти (ФО) на українських землях, висвітлено етапи її історії та проблеми сьогодення. Описано вольфіанську систему ФО та особливості її рецепції викладачами Києво-Могилянської академії. Розкрито філософські, методологічні та методичні засади бібліологічної освіти в Київській духовній академії наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Увагу приділено університету св. Володимира в історії вітчизняної ФО, а також ФО в радянській Україні (1920-ті - середина 1980-х рр.), трансформації ФО в Україні у 1986 - 1995 рр. Висвітлено перспективи ФО в державі у контексті стратегічних завдань ЮНЕСКО в галузі філософії у сучасний період, освітній потенціал історико-філософської біографістики.

Наведено результати дослідження можливості використання позиційно-чутливого мікропіксельного детектора TimePix для вимірювання та відображення в реальному часі динаміки фазових перетворень у металах і сплавах за швидкісного нагрівання та охолодження. Дослідження проведено на установці швидкісного рентгенографування швидкоплинних процесів, розробленій в Інституті проблем матеріалознавства НАН України. За експозицій від кількох десятків до кількох сотень мілісекунд спостережено еволюцію положення дифракційних максимумів розсіяних рентгенівських квантів (енергія ~ 10 кеВ) по мірі нагрівання чи охолодження армко-заліза зі швидкістю від 100 до 250 градусів за Цельсієм/с. Наведено значення визначених таким чином параметрів кристалічної гратки альфа- та гамма-фаз у температурному діапазоні від 20 до 1250 за Цельсієм.

Індекс рубрикатора НБУВ: К663.41-18

Рубрики:

Фарбування і лакування металів

Шифр НБУВ: Ж14768 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К663.41-18

Рубрики:

Фарбування і лакування металів

Шифр НБУВ: Ж14768 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.320.43

Рубрики:

Структурні та фазові перетворення у сірому, високоміцному, модифікованому чавуні

Шифр НБУВ: Ж68690 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.308

Рубрики:

Вплив легувальних елементів і домішок на структуру і властивості чавуну

Шифр НБУВ: Ж14768 Пошук видання у каталогах НБУВ