Розглянуто складові елементи біорізноманіття, проаналізовано їх значення для сільського господарства. Висвітлено сучасний стан і тенденції зміни біорізноманіття залежно від сільськогосподарської діяльності людини. Відображено взаємодії між сільськогосподарським виробництвом і агробіорізноманіттям, зміну фітосанітарного стану посівів сільськогосподарських культур внаслідок застосування пестицидів. Визначено особливості впливу мінеральних та органічних добрив на агробіорізноманіття, збереження спонтанної та природної фітобіоти, зоо-, напрямки охорони природних лук і степів.

Рассмотрены составные элементы биоразнообразия, проанализировано их значение для сельского хозяйства. Освещены современное состояние и тенденции изменения биоразнообразия в зависимости от сельскохозяйственной деятельности человека. Отражены взаимодействия между сельскохозяйственным производством и агробиоразнообразием, изменение фитосанитарного состояния посевов сельскохозяйственных культур вследствие применения пестицидов. Определены особенности влияния минеральных и органических удобрений на агробиоразнообразие, сохранения спонтанной и природной фитобиоты, зообиоты, направления охраны природных лугов и степей.

Проаналізовано роль біорізноманіття, розкрито його сутність та наведено критерії збереження. Висвітлено стан флори та фауни України, систему заходів щодо охорони фауни, розглянуто спелеофауни як унікальні складові біорізноманіття. Розкрито основи використання фіторесурсів, недеревних рослинних ресурсів. Описано стратегію збереження біорізноманіття водно-болотних угідь країни, наведено економічну оцінку їх природних ресурсів. Значну увагу приділено проблемам відновлення степів України. Викладено пропозиції щодо збереження біорізноманіття Чорнобильської зони відчуження. Висвітлено потенційні можливості ботанічних садів як осередків збереження та відновлення вразливих компонентів біорізноманіття.

Проанализирована роль биоразнообразия, раскрыта его сущность и приведены критерии сохранения. Освещены состояние флоры и фауны Украины, система мероприятий по охране фауны, рассмотрены спелеофауны как уникальные составные биоразнообразия. Раскрыты основы использования фиторесурсов, недревесных растительных ресурсов. Описана стратегия сохранения биоразнообразия водно-болотных угодий страны, приведена экономическая оценка их природных ресурсов. Значительное внимание уделено проблемам восстановления степей Украины. Изложены предложения по сохранению биоразнообразия Чернобыльской зоны отчуждения. Освещены потенциальные возможности ботанических садов как центров сохранения и восстановления чувствительных компонентов биоразнообразия.

Наведено комплексну оцінку стану біорізноманіття лісів природно-заповідного фонду та висвітлено заходи щодо сталого керування ними. Проаналізовано провідну роль лісів у функціонуванні біосфери, їх екологічне та соціальне значення для цивілізації. Описано стратегію подальшого розвитку заповідної справи, розглянуто питання функціональної, екосистемної та соціальної ролі лісів, репрезентативності щодо їх природного біорізноманіття, наявності у заповідних лісах України видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги. Значну увагу приділено питанням менеджменту лісів природно-заповідного фонду, його методиці на базі оцінки лісів за критеріями та індикаторами, питанням управління лісами.

Приведена комплексная оценка состояния биоразнообразия лесов природно-заповедного фонда и освещены мероприятия по их устойчивому управлению. Проанализированы ведущая роль лесов в функционировании биосферы, их экологическое и социальное значение для цивилизации. Описана стратегия дальнейшего развития заповедного дела, рассмотрены вопросы его перехода на учёт функциональной, экосистемной и социальной роли лесов, репрезентативности по их биоразнообразию природным регионам, наличия в заповедных лесах видов Красных книг растений и животных Украины. Значительное внимание уделено вопросам менеджмента лесов природно-заповедного фонда, его методике на базе оценки лесов по критериях и индикаторах, вопросам управления лесами.

Викладено методологічні підходи до оцінки загроз біорізноманіття, концептуальні підходи до створення моделі загроз різноманіттю біологічних видів та систем їх оцінки, загальні підходи до зменшення загроз. Проаналізовано техногенні зміни геологічного середовища, описано методику ранжування загроз біорізноманіттю за їх пріоритетністю. Розкрито вплив адвентивних видів рослин на фітобіоту України, гідроекологічні аспекти вирішення проблеми оцінки та зменшення загроз біорізноманіттю континентальних водойм країни.

Изложены методологические подходы к оценке угроз биоразнообразию, концептуальные подходы к созданию модели угроз разнообразию биологических видов и систем их оценки, общие подходы к уменьшению угроз. Проанализированы техногенные изменения геологической среды, описана методика ранжирования угроз биоразнообразию по их приоритетности. Изучено влияние адвентивных видов растений на фитобиоту Украины, раскрыты гидроэкологические аспекты решения проблемы оценки и уменьшения угроз биоразнообразия континентальных водоёмов страны.

Впервые во исполнение Законов Украины "Об общегосударственной программе национальной экологической сети Украины на 2000 - 2015 гг." и "Об экологической сети Украины" обоснованы зональные экокоридоры национального уровня, приводятся основные принципы и показатели их географического положения и дана краткая характеристика биоразнообразия, сохранение которого они должны обеспечить. Всего для Полесья, Лесостепи и Степи, Горного Крыма и Карпат обосновывается необходимость создания 13-ти экокоридоров национального уровня, включающих природные ядра, или биоцентры. Предложены также трансграничные природные ядра. Разработана схема характеристики каждого из экокоридоров, включающая следующие обязательные элементы: перечень особо ценного биоразнообразия, для сохранения которого планируется создание конкретного экокоридора; примеры эндемичных, реликтовых и редких видов растений и животных для каждого из них; количество редких видов растений и животных Красной книги Украины; количество синтаксонов Зеленой книги Украины. Стандартизация показателей схемы позволяет, во-первых, оценить вклад каждого из экокоридоров в решение проблемы сохранения биоразнообразия, а, во-вторых, через 5 - 10 лет оценить в общих чертах тенденцию их изменений. Проанализированы основные проблемы создания зональной экосети Украины.

Досліджено питання збереження різноманіття як системно організованого комплексу організмів усіх рівнів організації у їх єдності з середовищем існування, який є основою для еколого-еволюційної адаптації біосистем і забезпечує їх стійкість. Обгрунтовано, побудовано й апробовано об'єктово-функційну евристичну матрицю як інструмент дослідження. Проаналізовано проблеми зв'язків та індикаторів структур екосистем та їх компонентів у контексті біорізноманіття. Обгрунтовано теоретичні положення моделі щодо базової наукової засади його збереження. Проведено комплексне дослідження закономірностей стану біотичних компонентів довкілля як ресурсів і тенденції їх зміни у зв'язку з соціальним контекстом і розвитком держави. Обгрунтовано концептуальну схему та функційність екомережі у стратегії збереження різноманіття, алгоритм першочергових дій щодо збереження біорізноманіття, структуру та зміст матеріалів еколого-економічного програмування та його правового супроводження. Завдяки проведеним дослідженням одержано результати стосовно конкретних управлінських рішень і дій, які дозволяють впровадити елементи невиснажного природокористування, забезпечити створення заповідних об'єктів, виконати конкретні природоохоронні проекти, що мають інформаційне, освітнє й інституційне значення.

Розглянуто причини екологічної катастрофи довкілля Чорного та Азовського морів. Розроблено систему екологічної безпеки діяльності в морському басейні.

Досліджено потенціал скорочення викидів парникових газів на підставі прогнозу розвитку економіки України в комплексі з аналізом регулятивних інструментів та практичних заходів у контексті пріоритетів національного розвитку та забезпечення виконання міжнародних кліматичних зобов'язань України щодо умов на посткіотський період (2012 - 2020 рр.).

Наведено алгоритм щодо розрахунку комплексної оцінки небезпеки урбанізованих територій, яка надасть змогу визначити доцільність і пріоритетність впровадження природоохоронних і санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на мінімізацію погіршення стану урбанізованих територій. Розглянуто пункти алгоритму, проаналізовано причини та виявлено небезпечні фактори забруднення урбанізованої території.

Изложена модель информационных технологий и профессиональной деятельности с учетом квалификационного уровня, в частности структурные компоненты этого процесса: психофизиологический, адаптивный, мотивационный, системотехнический. Проанализированы психологические особенности становления профессиональной деятельности специалистов по информационным технологиям с учетом системного подхода, основными конструкциями которого являются взаимодействие данного специалиста и системотехнического устройства, индивидуально-психологические особенности специалиста по информационным технологиям.

Розроблено модель інформаційних технологій та професійної діяльності з урахуванням кваліфікаційного рівня, зокрема структурні компоненти цього процесу: психофізіологічний, адаптивний, мотиваційний, системотехнічний. Проаналізовано психологічні особливості становлення професійної діяльності фахівців з інформаційних технологій з урахуванням системного підходу, основними конструкціями якого є взаємодія такого фахівця і системотехнічного пристрою, індивідуально-психологічні особливості фахівця з інформаційних технологій.

The article describes the system-conceptual approach to the justification of the essence, psychological characteristics and patterns of information technology professionals and their professional activities, taking into account the level of qualification.

Розглянуто перспективи підвищення екологічної безпеки дорожнього будівництва за сучасних умов. Проведено аналіз найбільш перспективних методів очищення стічних вод аеропорту. Подано комплексну екологічну оцінку впливу газотранспортної інфраструктури на довкілля з використанням геоінформаційних систем. Наведено шляхи покращення екологічного стану довкілля та зменшення витрат від забруднюючих речовин породних відвалів. Досліджено сучасний стан і вирішення проблем поводження з відходами на підприємствах Мелітополя Запорізької області. Висвітлено проблеми взаємодії підприємства та навколишнього середовища. Проаналізовано вплив вимог до суб'єктів екологічної експертизи на забезпечення екологічної безпеки держави. Розкрито проблеми поводження з твердими побутовими відходами в сільській місцевості. Наведено сучасні тенденції інституційного забезпечення ринку земель сільськогосподарського призначення. Розглянуто проблеми функціонування гірських підприємств українських Карпат на підставі сталого розвитку.

Обрунтовано екологічну небезпечність та економічну недоцільність реалізації проекту гідротехнічного комплексу на р. Південний Буг, що на Миколаївщині (Олександрійське водосховище, ГЕС і Ташлицька гідроакумулююча електростанція). Його спорудження не тільки загрожує флорі та фауні регіонального ландшафтного парку "Гранітно-степове Побужжя", а й призведе до затоплення навколишніх родючих земель і погіршення гідрологічного, гідрохімічного та гідробіологічного режиму Південного Бугу.

Зазначено, що внаслідок багаторічної науково не обгрунтованої господарської, зокрема водно-меліоративної роботи, Україна стала однією з екологічно найнеблагополучніших держав Європи. Більша частина її території підтоплена грунтовими водами, піддається періодичному затопленню, водній ерозії або вторинно заболочена. Запропоновано систему заходів щодо екологічної реабілітації природних і агроекологічних систем та реорганізації діяльності Держводгоспу на нових концептуальних засадах.

Проаналізовано причини значного збільшення кількості природних катастроф за останні 100 років. Розглянуто наслідки стихійного лиха, яке сталося в лісовому фонді південно-західної частини України у листопаді 2000 р., та його вплив на біорізноманіття лісів природно-заповідного фонду країни. Запропоновано заходи, щодо покращання стану довкілля, підтримку екологічної рівноваги та збалансоване використання біорізноманіття.

Диспропорції в структурі виробництва, моральна та фізична застарілість і зношеність основних фондів у галузях економіки, низькоефективне використання паливно-енергетичних ресурсів і води спричиняють надмірне використання енергоресурсів, що вимагає значного їх імпорту (понад 50 % потреби). У результаті створюється залежність базових галузей економіки України, насамперед паливно-енергетичного комплексу, від країн - експортерів паливних ресурсів і, відповідно, посилюється загроза енергетичній безпеці держави. Крім того, це суперечить принципам збалансованого розвитку, проголошеного на конференції ООН у Ріо-де-Жанейро в 1992 р. Україна потребує активнішого впровадження заходів щодо докорінного підвищення енергоефективності її економіки.

Досліджено світові тенденції у підвищенні екологічних вимог до якості автомобільних палив. Оцінено рівень забруднення автомобільних доріг транспортними потоками в м. Київ. Розглянуто можливість використання безпілотного літального апарату як засобу дистанційного моніторингу надзвичайних ситуацій на військових об'єктах підвищеної екологічної небезпеки. Проведено оцінювання можливості управління емісією оксидів азоту з теплових агрегатів. Розкрито концепцію екологізації виробництв в Україні. Вивчено екологічні проблеми утилізації побутових відходів. Визначено причини перевищення концентрації радону в закритих приміщеннях. Обгрунтовано принципи функціонування екологічного будинку. Проаналізовано ефективність впровадження анаеробної переробки опадів очисних споруд південної станції аерації. Проведено математичне моделювання переносу оптичного випромінювання у водному середовищі з водоростями для завдань екологічного контролю. Розроблено схему контролю фізико-хімічних і біологічних характеристик середовища в системі моніторингу.

Наголошено на тому, що охорона фітоценотичної різноманітності в Україні є невід'ємною частиною концепції збалансованого розвитку, національних програм з біорізноманітності як обов'язкового елементу державної екополітики. Підкреслено, що одна з основних форм збереження рослинного світу - це охорона рослинних угруповань. Необхідною умовою для цього є створення Зелених книг. У межах такого підходу розроблено Зелені книги для багатьох регіонів Східної Європи. В українській правовій базі статус Зеленої книги визначається декількома Законами України. Проте останнім часом у науковій літературі трапляються спроби критики "Зеленої книги України" та заміни синфітосозологічної концепції на оселищну. Аргументовано вказано на необхідність збереження живої природи в її різноманітних проявах. І наполягають на паралельному використанні для цього всіх інструментів.

Розглянуто питання щодо аналізу дорожньо-транспортних пригод, які були внесені до бази даних автоматизованої інформаційно-пошукової системи "Дорожньо-транспортна пригод" (ДТП) ДАІ УМВС України в Полтавській області. Витяг з бази даних, що складається з записів ДТП наїзд на тварин за період з 25.04.2006 до 03.08.2014 рр., був переведений в електронний формат файлу Microsoft Excel. Записи були відфільтровані та згруповані за кількістю ДТП з наїздом на тварин за параметром "дата": за днями тижня, за числами місяця, за місяцями року, за роками, за годиною доби та за сезоном року, і перенесені до таблиці для аналізу, таблиці для аналізу була створена діаграма розподілу ДТП з наїздом на тварин за датою і годиною та графік порівняння величин кількості ДТП з наїздом на тварин та середнє лінійного відхилення. Показано можливості аналізу аварій за датою та годиною, які можна використовувати для розробки системи моніторингу за ДТП "наїзд на тварин".

Досліджено психолого-педагогічні особливості професійної соціалізації студентів інженерних спеціальностей. Здійснено теоретичний аналіз основних підходів до визначення професійної соціалізації зарубіжних та вітчизняних вчених. Запропоновано визначення професійної соціалізації студентів інженерних спеціальностей. Визначено та обгрунтовано теоретичну структуру професійної соціалізації (мотиваційно-ціннісний, соціально-адаптивний та професійно-рефлексивний компоненти). Відстежено за допомогою психодіагностичних методик та методів математичної обробки даних динаміку професійної соціалізації зазначених студентів. Проведено емпіричне дослідження, яким встановлено недостатній рівень розвитку професійної соціалізації студентів інженерних спеціальностей. Визначено їх психолого-педагогічні умови формування професійної соціалізації. Розроблено програму реалізації психолого-педагогічних умов, яка містить декілька блоків (мотиваційний, соціально-адаптивний, стратегічно-професійний). Встановлено за допомогою контрольного тестування та статистичної обробки даних ефективність програми реалізації запропонованих психолого-педагогічних умов формування професійної соціалізації студентів інженерних спеціальностей.

Проаналізовано теоретичні та логіко-методологічні засади розвитку лідерського потенціалу національної гуманітарно-технічної та управлінської еліти за умов інформаційного суспільства. Цей розвиток розглянуто як важливу педагогічну проблему. Розкрито сутність феномену лідерства та наведено його структурну модель. Показано розвиток лідерства у контексті трансформацій соціальних цінностей.