Досліджено основні передумови, напрями та закономірності розвитку палацовопаркового будівництва на Волині. Проаналізовано роль палацово-паркових ансамблів у формуванні "культурного ландшафту" волинських міст і містечок, розглянуто просторовий розвиток урбаністичних утворень як джерел неповторності їх архітектурного образу.

Зазначено, що для кращого розуміння поняття слідчої помилки важливим є визначення кола елементів, які це поняття охоплює. Щоб визначити систему таких елементів, необхідною є їх класифікація. Обговорено наведені в літературі спроби проаналізувати окремі види слідчих помилок і надано їх загальну класифікацію.

Дисертацію присвячено виявленню та дослідженню основних передумов, напрямків та закономірностей розвитку палацово-паркового будівництва на Волині у другій половині XVIII-XIX ст. Простежено процес формування палацово-паркових ансамблів Волині як просторово впорядкованої цілісності, що утворилась в результаті дії комплексу чинників суспільно-економічного та естетико-культурного плану. Встановлено, що зведення та розбудова ансамблів стали якісно новим явищем у резиденціональному будівництві в цілому. Залучення до існуючого фактологічного матеріалу значної кількості віднайдених першоджерел дало змогу створити цілісну картину еволюції цього виду архітектурної діяльності в регіоні.

Досліджено проблему формування професійно-педагогічної готовності офіцерів-прикордонників до виховної роботи за нестандартних ситуацій. Розроблено класифікацію таких ситуацій, що виникають у процесі проведення виховної роботи. Виділено рівні готовності офіцера, а також розроблено й апробовано педагогічну технологію та педагогічні умови формування професійно-педагогічної готовності офіцерів до проведення виховної роботи за нестандартних ситуацій. Удосконалено критерії, визначено показники та рівні даної готовності. Експериметально підтверджено гіпотезу щодо можливостей формування у навчально-виховному процесі професійно-педагогічної готовності офіцерів-прикордонників до виховної роботи за нестандартних ситуацій.

Розглянуто роль архітектурних конкурсів 1920 - 30-х рр. щодо проектування об'єктів громадського та житлового призначення на Волині у розвитку стилістики та типології будівель у контексті західноєвропейської, польської та радянської архітектури.

Протягом 1920 - 1930-х років на Волині було споруджено значну кількість римо-католицьких костьолів, які були важливим елементом ідеологічного ствердження та легітимізації влади Польської держави на приєднаних східних територіях. Донині збереглися переважно муровані костьоли. Державна опіка та їх збереження сьогодні є ознакою визнання цих об'єктів частиною європейської архітектурної спадщини.

Розширено об'єктне і предметне поле досліджень архітектури України XX ст. Запропоновано новий методологічний підхід на основі інтеграції методів соціологічного (соціології міста і соціології архітектури) та культурологічного підходів, що дозволяє розглядати розвиток архітектури у взаємозв'язку і взаємообумовленості з соціокультурною динамікою суспільства. Виявлено комплекс передумов політико-ідеологічного, соціально-економічного та історико-культурного характеру, що визначили специфічний шлях розвитку архітектури Волині у 1920 - 1930-х pp. Уперше проаналізовано прийоми і засоби просторово-планувальної, композиційної та архітектурно-стилістичної модернізації архітектурного простору для візуалізації соціокультурних змін у волинських містах. Уперше реалізовано компаративне дослідження принципів формотворення храмів різних конфесій, укладено каталог об'єктів. Визначено напрямки та методологічні підходи до збереження пам'яток архітектури, методику наукового аналізу цінних архітектурних об'єктів та їх комплексів у зазначений період. Уперше з'ясовано місце і роль архітектури Волині міжвоєнного періоду в загальноєвропейському та загальнодержавному архітектурному процесі.

Обстежено 28 хворих із субарахноїдальним крововиливом (САК) внаслідок розривів артеріальних аневризм. Визначено екскрецію метаболітів оксиду азоту (NO) в сечі та продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) у сироватці крові. За сприятливого перебігу САК спостережено наближену до контрольного показника екскрецію метаболітів NO на тлі максимального рівня продуктів ПОЛ у сироватці крові на 4 - 13-ту добу захворювання. За несприятливого перебігу, зумовленого тяжким ішемічним ураженням головного мозку, у цей же період спостереження встановлено значне підвищення рівня NO як вияв посиленої його деградації, а також вмісту продуктів ПОЛ, починаючи з 14-ої доби від початку захворювання. Досліджені біохімічні показники можуть слугувати критеріями для оцінки тяжкості вторинного ішемічного ураження головного мозку та прогнозу перебігу гострого періоду САК.

Проаналізовано розвиток архітектури рондокубізму - архітектурного спрямування міжвоєнного часу в Чехословаччині, який безпосередньо пов'язують із ідеологією становлення молодої національної держави.

Висвітлено ноосферний підхід для дослідження гуманізації міського середовища та сучасні принципи формування міського середовища. Розглянуто ландшафтний урбанізм як один з новітніх напрямів зарубіжних та вітчизняних досліджень. Окреслено синергетичний підхід для дослідження інноваційних будівель та споруд у міському середовищі. Наголошено на ергономічних принципах формування архітектурного середовища реабілітаційних центрів. Увагу приділено проблемі шумового забруднення міського середовища, проблемам збереження садибно-паркових комплексів тощо.

Вивчено малознані аспекти минувшини Дерманя, Мізоча й довколишніх сіл. Зокрема, поселення трипільців на Мізоцькому кряжі, перша писемна згадка про Мізоч і сусідні села 1322 р., землеволодіння Дерманського Святотроїцького монастиря у другій половині XVIII - перших десятиліттях XIX ст., сповідний розпис Дерманя 1799 р., архітектурно-просторові особливості резиденції Дуніних-Карвицьких у Мізочі, просвітянські осередки Мізоцької гміни в 1920-1930-х рр., бої УПА за Мізоч протягом 1943-1945 рр., антирадянська діяльність молоді Дерманя в післявоєнний період. Висвітлено життя Олександра Гнатюка-Гриценка за документами КДБ УРСР, дерманські сторінки біографії письменника Валерія Тарасова, опубліковано спогади та щоденник дерманця Лавріна Красовського, критично оглянуто видання про минуле Дерманя, що з’явилися за останнє десятиліття.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ113(4УКР)52/62-8 Тимошенко С. 4 я6

Рубрики:

Історія архітектури

Шифр НБУВ: ВС70279 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш86(4УКР)6-44

Рубрики:

Видання творів художньої літератури для дітей та юнацтва

Шифр НБУВ: ВА867953 Пошук видання у каталогах НБУВ