Висвітлено сучасний філософсько-антропологічний підхід до проблем походження людини, її місця у світі, призначення, природи та сутності. Розкрито зміст понять "індивід", "індивідуальність", "особистість", охарактеризовано процес соціалізації людини. Розглянуто основні теорії філософської антропології як окремий розділ філософського знання, гуманізм як основний принцип відношення до людини. Увагу приділено проблемам свободи, життя та смерті людини.

Освещен современный философско-антропологический подход к проблемам происхождения человека, его места в мире, назначению, природе и сущности. Раскрыто содержание понятий "индивид", "индивидуальность", "личность", охарактеризован процесс социализации человека. Рассмотрены основные теории философской антропологии как отдельный раздел философского знания, гуманизм как основной принцип отношения к человеку. Внимание уделено проблемам свободы, жизни и смерти человека.

Філософськи проаналізовано фізичні реалії природного та штучного характеру (зокрема способу буття людини за умов польоту з надзвуковою швидкістю) із використанням деконструктивно-герменевтичного методу. Визначено можливості застосування інтерпретаційного інструментарію та понятійного апарату кібернетичних наук для розкриття метафізики людської самості. Доведено актуальність і дієвість концептів кіберкультури в галузі постмодерних феноменології та герменевтики фактичності, що обумовлено загальною технологією процесу осмислювання буття на комунікативних засадах відносин із реальностями. Аргументовано новий оригінальний прагматичний підхід до проблеми продуктивної активності та самовизначення льотчика, виходячи з теорії порубіжного стану суб'єкта у віртуальному дискурсі. Ця теорія також відкриває нові можливості останнього у здійсненні ним пізнавально-герменевтичних практик за умов його самістної метаморфози.

Здійснено аналіз принципів традиційної та некласичної герменевтичних логік історії. Відзначено кризу науково-позитивістської інтерпретаційної методології, запропоновано нову оригінальну технологію діяльної інтерпретації історії, що перетворює реальність останньої у віртуальний "простір вільного доступу". Встановлено, що динамічна текстуальна модель відтворення історії, що базується на метонімічному співположенні цитат і смисловому парадоксі, виступає засобом встановлення особливого транскомунікативного "контакту" з історією. Як реферуючий аналог, що оптимально передає рух як органон історичного процесу, розглянуто кіно - мистецтво абстрактного слова й образу. Виявлено, що історичний текст стає полем семіотичних експериментів, попередньо адаптувавши під свою специфіку кінематографічні прийоми. Інтерпретацію історії в розумінні опанування історичного досвіду визначено як діяльність зі структурування історії. З'ясовано, що оволодіння інтерпретаційною кінотехнологією й ствердження "віртуалістського" сприйняття історії суб'єктом звільняють його від онтологічної фактичності та гносеологічного факту, рятують від міфологічної приреченості сюжетно-оповідної історії-коментаря.

Проаналізовано основні категорії соціології права. Розкрито сутність, поняття, цінності та значення права, його роль у житті особи та суспільства, нації і держави, у долі народів і людства загалом. Словник сприятиме формуванню нової правової культури українського суспільства, орієнтованої на ідеї демократії, свободи та європейські цінності. Розглянуто понад 600 найважливіших понять соціології права.