При геморрагическом инсульте (ГИ) наблюдаются высокие концентрации метаболитов глюкокортикоидов и интерлейкина-6 (ИЛ-6). Достоверное повышение уровня 17-кетогенных стероидов и ИЛ-6 на 7-е сутки после ГИ в сравнении с периодом 1 - 3-и сутки могут служить дополнительным критерием прогноза риска развития вазоспазма и вторичного ишемического повреждения головного мозга. Повышение уровня ИЛ-6 имеет при ГИ двояконаправленное действие: на 1 - 3-и сутки преобладают его противовоспалительные, а на 7-е сутки провоспалительные эффекты.

Мета дослідження - покращення результатів лікування хворих з множинною травмою на підставі вивчення механізмів розвитку та маніфестації синдрому системної запальної відповіді (ССЗВ) шляхом обгрунтування та впровадження випереджальної цитокінотерапії в комплексі інтенсивної терапії. Доведено, що на 7-му та 14-ту добу після травми проведення цитокінотерапії у хворих з множинною травмою сприяє збільшенню ІЛ-2 у крові, покращенню показників запалення (зниження лейкоцитозу та нейтрофільозу), загальних змінних (нормалізація рівня глікемії крові), регресу ознак органної дисфункції (зменшення рівня сечовини та фібриногену, збільшення загального білка крові). Призначення рекомбінантного ІЛ-2 (РІЛ-2) корелювало з позитивною динамікою CD3⁺ і CD4⁺, збільшенням рівня IgG, супроводжувалось зниженням ЦІК у крові. Це доводить, що випереджальна терапія ІЛ-2 сприяє регресу ССЗВ і забезпечує профілактику розвитку синдрому поліорганної недостатності (СПОН). Виявлено, що проведення випереджальної інтенсивної терапії РІЛ-2 у хворих з множинною травмою дозволило скоротити кількість пневмоній, сепсису та СПОН, термін перебування хворих у BAIT, загальний термін лікування, достовірно знижуючи летальність у хворих з множинною травмою на фоні домінування абдомінальної.

Розроблено та впроваджено в навчальний процес план організації та поетапний хід заняття для ефективного засвоєння теорії та практичних навичок під час викладання дисципліни "Екстрена та невідкладна медична допомога" для студентів 5-го курсу медичного факультету на кафедрі анестезіології та інтенсивної терапії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Проаналізовано 585 об'ємних, тривалих і травматичних лапароскопічних оперативних втручань у гінекології. Доведено, що можливість проведення збалансованої анестезії з невисокими дозами загальних анестетиків сприяє меншому пригніченню життєво важливих функцій організму, забезпечує інтраопераційну стабільність гемодинамічних показників і раннє відновлення психічних і моторних функцій у післяопераційному періоді на тлі триваючої та контрольованої нейроаксіальної блокади.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р636.770.36

Рубрики:

Хірургічне лікування аневризм головного мозку

Шифр НБУВ: Ж100899 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р35,3 + Р252.61

Рубрики:

Загальна терапія

Запалення

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р35,3

Рубрики:

Загальна терапія

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.1-3

Рубрики:

Травматологія

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У пацієнтів з поєднаними травмами різних органів і систем відзначається високий рівень ризику розвитку шоку, ускладнень і смерті. На сьогодні існують системи оцінки, що дозволяють встановити ступінь тяжкості політравми й визначають прогноз захворювання, але їх чутливість значно обмежена тим, що вони є суб'єктивними. Останніми роками велика увага приділяється газовим трансмітерам, до яких відносять оксид азоту (NO), монооксид вуглецю (СО) і сульфід водню (H2S). Оскільки виробництво газових трансмітерів багатьма типами клітин підвищується при пошкодженні тканини, припускають, що їх концентрація та продуктів їх окиснення в сироватці крові являє собою маркер політравми, що корелює з прогнозом. Мета роботи - визначити ступінь порушення ендотеліальної дисфункції й патогенетичну роль газотрансмітерів як маркерів розвитку органної дисфункції в гострому періоді політравми. Наведені дані клінічного обстеження й лікування 28 хворих із політравмою. Середній вік постраждалих становив 48,4 +- 5,2 року. Залежно від тяжкості пацієнтів при надходженні проведена стратифікація за шкалою APACHE II: 1-ша група (n = 22) - середньотяжка політравма; 2-га група (n = 6) - тяжка політравма. Відбувалось значне зменшення рівня нітроксиду вже при госпіталізації в пацієнтів 1-ї і 2-ї груп порівняно з нормою - 0,49 +- 0,06 мкмоль/л, р = 0,001. Після доби інтенсивної терапії у пацієнтів обох груп рівень NO крові зростав 0,43 +- 0,03 мкмоль/л і 0,45 +- 0,03 мкмоль/л відповідно. При надходженні у пацієнтів міжгрупові відмінності середнього рівня NOx крові були вірогідними (р = 0,003). Після проведення інтенсивної терапії в пацієнтів обох груп рівень NO2 + NO3 продовжувався збільшуватися (р = 0,001 порівняно з попереднім етапом), а між групами статистично значущих відмінностей не було (р = 0,475). Середній рівень H2S у крові при надходженні пацієнтів 1-ї і 2-ї груп був вірогідно вищим за норму (р = 0,025). Відмінності між групами були невірогідними (р = 0,117). Проведення інтенсивної терапії супроводжувалось нормалізацією рівня H2S. Висновки: у хворих із політравмою в гострому періоді спостерігається розвиток ендотеліальної дисфункції, що підтверджується статистично значущими змінами рівня газотрансмітерів сироватки крові. Концентрації NO та продуктів його окиснення (NOx) у сироватці крові, визначені при госпіталізації, являють собою чутливі маркери тяжкості політравми. Низький рівень NOx у хворих із вкрай тяжкою травмою при госпіталізації може прогнозувати несприятливий перебіг гострого періоду травматичної хвороби.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.1

Рубрики:

Травматологія

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.1

Рубрики:

Травматологія

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.1 + Р410-4

Рубрики:

Травматологія

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Шифр НБУВ: Ж100899 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Необхідність ідентифікувати, лікувати, запобігати тяжким порушенням нутритивного балансу у пацієнтів з політравмою залишається одним з основних компонентів інтенсивної терапії. Правильний вибір часу та методу нутритивної терапії, складу та енергетичної цінності харчових сумішей покликаний сприяти зниженню частоти важко коригованих ускладнень, в тому числі синдрому поліорганної недостатності. Мета роботи - оцінити ефективність раннього ентерального харчування з розширеним білково-калорійним забезпеченням згідно з протоколом Enhanced Protein-Energy Provision via the Enteral Route Feeding Protocol in Critically III Patients (PEP uP) у комплексі інтенсивної терапії пацієнтів з тяжкою політравмою. Матеріали та методи. Обстежено 40 хворих із тяжкою політравмою, доставлених у відділення анестезії та інтенсивної терапії (ВАІТ) в середньому через 0,5 години після травми. Середній вік постраждалих - 41,9 +- 2,4 року. Основна група (група А) - 15 пацієнтів, яким проводилась нутритивна терапія згідно з протоколом PEP uP. Групу порівняння (група Б) становили 25 хворих, у яких нутритивна підтримка проводилася відповідно до європейських рекомендацій з клінічного харчування пацієнтів у ВАІТ із застосуванням стандартних полімерних сумішей. З метою оцінки ризику поліорганної недостатності застосовували шкалу Sequential Organ Failure Assessment (SOFA) при надходженні, на 2-гу, 3-тю та 5-ту добу лікування. Визначали в динаміці рівень загального білка та альбуміну сироватки крові. Результати. Тяжкість органної дисфункції за шкалою SOFA в обох групах при госпіталізації була однорідною. В групі Б з 2-ї доби відзначено розвиток стійкої гіпопротеїнемії, чого в групі А не спостерігалось. На 5-ту добу лікування в групі А виявлено вірогідно вищий рівень альбуміну, ніж у групі Б. На 3-тю добу лікування у групі Б зросла частка пацієнтів з проявами ушкодження нирок: 31,8 % - 0 балів, 54,5 % - 1 бал, 13,7 % - 2 бали за шкалою SOFA. В групі А оцінки у 2 бали за шкалою SOFA не спостерігалось, 84,6 % мали 1 бал, 15,4 % - 0 балів. Протягом перших трьох діб відзначено зменшення проявів ушкодження легенів в обох групах. Вплив ранньої нутритивної підтримки на динаміку індексу оксигенації залишається, на нашу думку, невизначеним. Висновки: досягнуто скорочення терміну перебування пацієнтів з тяжкою політравмою у ВАІТ в середньому на 3 доби (у групі А - 16,9 +- 1,4 доби, в групі Б - 19,9 +- 1,2 доби). Перші 3 - 5 діб інтенсивної терапії з використанням протоколу PEP uP дозволяють знизити ризики розвитку поліорганної недостатності, що випливає з нижчого на даний термін сумарного бала за шкалою SOFA в групі А (1 - 4 бали) порівняно з групою Б (4 - 7 балів). Нутритивна терапія методом раннього ентерального харчування з розширеним білково-калорійним забезпеченням дозволяє покращити адекватність покриття білково-енергетичних потреб у пацієнтів в гострому періоді політравми, що може позитивно впливати на зменшення частоти розвитку ускладнень та тривалість перебування пацієнтів у ВАІТ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.1

Рубрики:

Травматологія

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.1

Рубрики:

Травматологія

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.77-3

Рубрики:

Пошкодження черепа, головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - встановити залежність несприятливих результатів лікування спонтанних внутрішньомозкових гематом (ВМГ) від особливостей мікроструктурних змін у зоні перигематоми. Проведено проспективне дослідження 68 хворих із геморагічним інсультом і хронічною артеріальною гіпертензією, в яких спостерігали ВМК. Оцінювали клінічний стан, інструментальні дані та результати лікування пацієнтів. Проаналізовано дані дослідження головного мозку п'яти хворих, які померли у різні терміни після розвитку ВМК, методом світлової мікроскопії матеріалу автопсій. Вік хворих становив від 38 до 90 років. Оцінка за шкалою ком Глазго при госпіталізації - 8 - 15 балів. Термін перебування в стаціонарі становив менше 1 доби - 3 пацієнта зі стовбуровими та медіальним ВМК, 10 діб - 1 пацієнт, 34 доби - 1 пацієнт (обидва з субарахноїдальними крововиливами, в останнього мав місце повторний розрив аневризми за 3 доби до смерті). В усіх пацієнтів спостерігали поширення крові в шлуночкову систему. За даними макроскопічного дослідження при автопсії, коровий шар над зоною ураження був стоншеним, перигематомна ділянка через 12 - 24 год - набряклою, з дрібними крапковими, подекуди зливними крововиливами, через 3 дні та пізніше - збільшувалася до 4 - 5 мм і набувала бурувато-коричневого кольору. За даними гістологічного дослідження, тканина головного мозку з ознаками набряку-набухання, перигематомна ділянка має вигляд "стільників" із нейронами зі змінами від незначних до крайнього ступеня дистрофії та коагуляційного некрозу (ядра з ознаками пікнозу, рексису, лізису), гомогенною еозинофільною цитоплазмою, вираженим перицелюлярним набряком, клітинним валом, утвореним лімфоцитами, лейкоцитами, макрофагами, гемосидерофагами, та реактивним збільшенням олігодендроцитів та астроцитів. У судинах мікроциркуляторного русла спостерігали артеріолосклероз, артеріологіаліноз, еластофіброз, периваскулярний набряк. Встановлено, що у хворих зона перигематоми є не лише "перигематомним набряком", як описано в літературі. Несприятливий перебіг ВМК різної (базальної, стовбурової) локалізації пояснюється комплексом патоморфологічних змін у цій зоні (реактивна запальна активація глії, дистрофічні зміни нейронів, перицелюлярний набряк). Ранній розвиток зазначених процесів (уже з 1-ї доби) та їх прогресування свідчать про наявність спільних механізмів розвитку несприятливого наслідку лікування незалежно від локалізації геморагічного інсульту.

COVID-19 - це найбільший виклик, з яким зіткнувся увесь сучасний світ. Медики та науковці намагаються відшукати вирішення цієї актуальної проблеми. Саме тому останнім часом створено багато гайдлайнів для ведення пацієнтів з COVID-19, які постійно оновлюються з урахуванням результатів останніх досліджень для того, аби забезпечити пацієнтів найкращою допомогою. Але помітно, що існує нестача протоколів для певних особливих груп населення, ведення яких відрізняється від лікування загальної популяції. До таких груп належать діти, вагітні та породіллі, люди похилого віку, пацієнти, які потребують хірургічного втручання. Метадослідження - оцінювання допомоги вагітним та породіллям в умовах комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги міста Львова" (КНП "КЛШМД м. Львова"). Із вересня 2020 р. на базі КНП "КЛШМД м. Львова" проводилося лікування вагітних та породіль з COVID-19, три випадки з яких обговорено. На жаль, проведене лікування не завжди веде до позитивних наслідків і може закінчитися летально, оскільки перебіг часто супроводжується бактерійними ускладненнями, картина яких особливо яскраво проявляється на фоні імуносупресії. Проте визначено, що найкращою схемою лікування залишається поєднання застосування антибіотиків, антикоагулянтів та гормонів і виключає широке застосування противірусних або протималярійних препаратів. Визначальним чинником також залишається постійний моніторинг вітальних функцій та оцінка функціонування печінки, нирок, серця з метою запобігання розвитку ускладнень чи виявлення їх на ранній стадії. Висновки: під час лікування вагітних у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії важливо правильно підібрати емпіричну терапію, вчасно провести розродження та здійснювати кисневу терапію, грунтуючись на теоретичних і практичних принципах штучної вентиляції легень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.1-5

Рубрики:

Травматологія

Шифр НБУВ: РА445001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.31 covid-19 + Р627

Рубрики:

Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ)

Хвороби центральної нервової системи

Шифр НБУВ: Ж100899 Пошук видання у каталогах НБУВ