В эксперименте на 28 белых крысах с использованием морфологических методов изучены особенности структурной организации тканей локтевого сустава после смоделированного внутрисуставного перелома мыщелка плечевой кости. Установлено, что состояние тканей сустава зависит от наличия или отсутствия свободного костного фрагмента в полости сустава, а также от иммобилизации сустава или ее отсутствия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.44-45

Рубрики:

Пошкодження ліктьового суглоба

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализовано лечение 10-ти пациентов в возрасте от 18-ти до 40-ка лет с перилунарными вывихами (5) и трансскафоидео-перилунарными переломовывихами кисти (5). Свежие повреждения (до 3-х дней с момента травмы) были у 4-х больных, несвежие (от 3-х дней до 3-х недель с момента травмы) - у 3-х больных, застарелые (свыше 3-х недель с момента травмы) - также у 3-х больных. При свежих перилунарных вывихах и переломовывихах запястья методом выбора является одномоментное закрытое ручное вправление. В случаях несвежего повреждения лучшим методом лечения является оперативное - вправление с помощью аппарата внешней фиксации. При застарелых повреждениях целесообразным является двухэтапное хирургическое лечение: на первом этапе - монтаж дистракционного аппарата внешней фиксации, проведение дистракции, на втором этапе - открытое вправление вывиха или переломовывиха. Во всех наблюдениях получены положительные результаты.

Проведен анализ существующих подходов и методов лечения постравматических контрактур локтевого сустава с применением средств ортопедической техники. С учетом основных принципов лечения постравматических контрактур суставов, тенденций в развитии проблемы, биомеханических, физиологических, клинических, потребительских факторов и собственных результатов исследований определены медико-технические требования к редрессирующим экспресс-ортезам для применения в комплексном лечении постравматических контрактур локтевого сустава. Создано 6 конструкций редрессирующих экспресс-ортезов. Проанализированы результаты лечения контрактур локтевого сустава у 46-ти больных с применением разработанных изделий в различные сроки после операций на контрагированном суставе. Определены продолжительность и необходимая сила редрессации ортезом. Полученные результаты свидетельствуют о целесообразности применения редрессирующих экспресс-ортезов прямо с операционного стола - в первые 5 - 7 дней как средство фиксации сустава, а впоследствии - для разработки сгибательно-разгибательных движений, что явилось качественно новой концепцией развития проблемы.

Ушкодження ліктьового суглоба (ЛС) та переломи дистального відділу променевої кістки однойменної кінцівки трапляються дуже рідко, а травми досить різноманітні. Мета роботи - проаналізувати характер іпсилатеральних ушкоджень ЛС та дистального метаепіфіза променевої кістки у зв'язку з особливостями енергоємності травмування, розглянути варіанти лікувальної тактики, які використовують за таких ушкоджень. Дослідження базується на ретроспективному аналізі клінічного матеріалу 8 пацієнтів із іпсилатеральними ушкодженнями ЛС та переломами дистального відділу променевої кістки (3 чоловіки, 5 жінок, середній вік (39 +- 5) років). Окрім перелому дистального відділу променевої кістки, в 1 випадку був вивих передпліччя, у 5 - переломовивихи в ЛС, 2 - переломи дистального метаепіфіза плечової кістки. Хірургічне лікування ушкоджень у ділянці ЛС проведено у 7 випадках, а в ділянці променево-зап'ясткового суглоба - у 3. Окрім 2 пацієнтів, травми отримані внаслідок падіння з висоти від 1 до 12 м. Проведено ранжування важкості ушкоджень та аналіз їх співвідношення з показниками висоти падіння пацієнтів, тобто з енергоємністю травмування. Розглянуто особливості лікування пацієнтів із однобічними ушкодженнями в ділянці ліктьового та променево-зап'ясткового суглобів. Висновки: більшість випадків іпсилатеральних ушкоджень зони ліктьового та променево-зап'ясткового суглобів трапляються в разі падіння з деякої висоти, рідше - з висоти власного зросту. Ступінь тяжкості ушкодження прямо залежить від висоти падіння (коефіцієнт кореляції r = 0,78). Характер травми в зоні ЛС визначається позицією кінцівки на момент приземлення, а також можливістю послідовного додаткового зіткнення зони ЛС з травмувальними агентами. За умов падіння зі значної висоти вагома ймовірність виникнення політравм, що обумовлює багатоетапність лікування. Важливо для пацієнтів з іпсилатеральними ушкодженнями є обгрунтування черговості втручань або маніпуляцій.