Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.44

Рубрики:

Пошкодження ліктьового суглоба

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В эксперименте на 28 белых крысах с использованием морфологических методов изучены особенности структурной организации тканей локтевого сустава после смоделированного внутрисуставного перелома мыщелка плечевой кости. Установлено, что состояние тканей сустава зависит от наличия или отсутствия свободного костного фрагмента в полости сустава, а также от иммобилизации сустава или ее отсутствия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.44

Рубрики:

Пошкодження ліктьового суглоба

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.44-45

Рубрики:

Пошкодження ліктьового суглоба

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изложены основные принципы лечения больных с гетеротопической оссификацией (ГО) в области локтевого сустава (ЛС) при различных вариантах его развития. Освещены вопросы послеоперационной реабилитации данных больных. Рассмотрены анатомо-функциональные особенности ЛС, приведена характеристика его повреждений. Описан механизм возникновения ГО, определены факторы риска, способствующие развитию ГО.

Рассмотрены проблемы медико-социальной экспертизы и медицинской реабилитации больных с последствиями травмы и заболевний локтевого сустава. Описан комплекс мероприятий, включающий оперативные вмешательства, физиотерапевтическую и медикаментозную терапию, который позволяет значительно улучшить или восстановить фукнцию локтевого сустава. Отражены современные подходы к проведению медико-социальной экспертизы и составлению индивидуального плана восстановителного лечения данной категории больных.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.44 + Р625.952

Рубрики:

Пошкодження ліктьового суглоба

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.44

Рубрики:

Пошкодження ліктьового суглоба

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.44-5

Рубрики:

Пошкодження ліктьового суглоба

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.44-5

Рубрики:

Пошкодження ліктьового суглоба

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.44-5

Рубрики:

Пошкодження ліктьового суглоба

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.44

Рубрики:

Пошкодження ліктьового суглоба

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены результаты лечения 133 больных с различными последствиями повреждений локтевого сустава. Особое внимание уделено возможностям современной хирургии локтевого сустава - дистракционному артролизу и эндопротезированию головки лучевой кости, как основным методам, направленным на восстановление функции сустава.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.44-5

Рубрики:

Пошкодження ліктьового суглоба

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше на підставі аналізу результатів хірургічного лікування хворих з травматичними ушкодженнями ліктьового нерва уточнено показання та протипоказання до хірургічного лікування залежно від виду, тяжкості та термінів травми. Запропоновано й обгрунтовано оптимальні терміни оперативного лікування за різних видів і механізмів ушкодження. Установлено, що основним видом зазначеного ушкодження є відкриті ушкодження, які становлять 77,89 %. Найчастіший рівень відкритого ушкодження ліктьового нерва - нижня третина передпліччя (48,7 %), а найбільш частим рівнем компресійно-ішемічних ушкоджень є ділянка ліктьового суглоба (12,3 % випадків). Статистичним шляхом установлено високий ступінь поєднаних ушкоджень ліктьового та середнього нервів за відкритих поранень (53 %), особливо у середній і нижній третині передпліччя (18,96 % і 43,13 %), що необхідно враховувати під час діагностики та надання допомоги. Установлено, що відновлення функції нервово-м'язового апарату за умов ушкодження ліктьового нерва залежить від характеру, рівня ушкодження та термінів надання допомоги. Оптимальні результати лікування одержано під час надання спеціалізованої хірургічної допомоги у ранній період після травми: за відкритої - у перший місяць, у разі закритої - до двох місяців після травми. Надання допомоги у цей період значно поліпшило якість функціонального відновлення втрачених функцій кисті та пальців, зменшило ступінь трофічних розладів. За інших рівних умов відновлення функції нервово-м'язового апарату у разі пошкоджень ліктьового нерва відбувається тим краще, чим нижче був його рівень.

Приведены результаты анализа рентгенограмм (обычных, цифровых, функциональных) 138 пациентов с последствиями травм локтевого сустава. Определены частота и виды осложнений повреждений локтевого сустава при обращении в медико-социальные экспертные комиссии по данным рентгенологического исследования. Поставлена задача - создать такой способ рентгенографии верхней конечности, применение которого позволило бы путем цифровой обработки наложенных рентгенографических изображений повысить точность, информативность, снизить трудоемкость, дозу облучения, устранить инвазию и влияние нарушений движения локтевого сустава на определение диспозиции оси всей конечности.

Викладено результати дослідження функціонального стану організму жінок середнього віку після переломів ліктьового суглоба в постіммобілізаційному періоді. Розроблено й обгрунтовано комплексну програму фізичної реабілітації для жінок середнього віку після переломів ліктьового суглоба, які знаходяться в постіммобілізаційному періоді, з використанням комплексу немедикаментозных дій, які включають лікувальну гімнастику (вправи на розтягнення м'яких тканин за допомогою методиста, активні вправи з полегшених вихідних положень і ходьбу по сходах), масаж льодом і фізіотерапію за умов травматологічного відділення лікарні.

Експериментальне моделювання у щурів стабільного та нестабільного переломовивихів ліктьового суглоба проведено шляхом хірургічного відокремлення (скушування гострозубцями Лістона) латеральної ділянки виростка плечової кістки та головки променевої кістки відповідно до моделі. За результатами гістологічного дослідження через 21 добу після операції у суглобовому хрящі у разі моделювання обох типів переломовивихів виявлено деструктивні зміни, запалення та фібротизацію суглобової капсули, зафіксовано перебудову субхондральної кістки. Відзначені характерні для післятравматичного остеоарторозу порушення були вираженішими у разі моделювання нестабільного переломовивиху ліктьового суглоба щура.

В експерименті на моделі нестабільного переломовивиху ліктьового суглоба щурів досліджено вплив різних протизапальних засобів (пероральне застосування диклофенаку натрію, місцеві аплікації індометацинової мазі або розчину на основі димексида як окремо, так і у разі комбінованого їх використання) на структуру тканин ушкодженого суглоба. Встановлено, що у разі відсутності фіксації кісткового відламка він вільно розташовується у суглобі та має різну просторову орієнтацію. Це неоднозначно впливає на стан суглобових хрящів плечової та ліктьової кісток, але у всіх випадках призводить до розвитку деструктивних змін. У капсулі суглоба спостерігаються ознаки синовіту. Лікування тварин зазначеними протизапальними засобами зменшує прояви набряку та запалення у суглобі у порівнянні з тваринами контрольної групи, але меншою мірою впливає на структурну організацію суглобових хрящів плечової та ліктьової кісток. Вірогідно встановити ступінь переваги того чи іншого лікувального засобу практично неможливо, тому що був значним вплив нестабільності кісткового відламка на тканини суглоба.

Висвітлено проблему лікування складних ушкоджень ліктьового суглоба (СУЛС), зокрема, переломів дистального метаепіфізарного відділу плечової кістки (ДМЕВПК) і переломовивихів (ПВ). Запропоновано концепцію лікування СУЛС на основі застосування принципу функціональності. Удосконалено діагностику СУЛС, що дозволило забезпечити диференційований підхід у виборі методів лікування таких ушкоджень. Розроблено методику функціонального консервативного лікування СУЛС, способи остеосинтезу «низьких» переломів ДМЕВПК і осколкових переломів головки променевої кістки, а також пристрій для лікування ушкоджень і профілактики контрактур ліктьового суглоба. На математичній моделі ліктьового суглоба вивчено розподіл напружено-деформованих станів у ДМЕВПК у разі його переломів за умов виконання остеосинтезу. Експериментальними дослідженнями на моделі ПВ ліктьового суглоба у лабораторних тварин (білі щури) підтверджено сприятливий вплив ранніх рухів в ушкодженому суглобі й ефективність запропонованого варіанту місцевої протизапальної терапії (розчин, що місить димексид). Зазначено, що у роботі використано матеріали 407-ми клінічних спостережень пацієнтів із травматичними ушкодженнями ліктьового суглоба, з яких детально проаналізовано 217 випадків із СУЛС (128 - з переломами ДМЕВПК, 89 - з ПВ). Розкрито відмінності ушкодження з різним ступенем втрати стабільності суглоба й особливості їх лікування. Удосконалено технологію лікування СУЛС. Здійснено оцінювання досягнутих результатів застосування удосконаленої та традиційної технологій лікування пацієнтів зі СУЛС, показано високу ефективність удосконаленої технології лікування.