Наведено порівняльну характеристику властивостей і геохімії грунтів: зональних, похованих під Траяновими валами й утворених за останні близько 2 500 років на земляних валах. Проаналізовано зміни еколого-ландшафтних умов, висвітлено відповідну їм еволюцію грунтів протягом останнього періоду голоцену. Визначено показники оцінки похованих голоценових грунтів. Запропоновано методику проведення їх досліджень. Описано особливості вмісту та розподілу окремих фракцій у грунтах Вигоди, виявлено властивості грунтів хроноряду Завалля та Залісся.

Приведена сравнительная характеристика свойств и геохимии почв, зональных, погребенных под Траяновыми валами, и образованных за последние 2 500 лет на земляных валах. Проанализированы изменения эколого-ландшафтных условий, освещена соответствующая им эволюция почв на протяжении последнего периода голоцена. Определены показатели оценки погребенных голоценовых почв. Предложена методика проведения их исследований. Описаны особенности содержания и распределения отдельных фракций в почвах Выгоды, выявлены свойства почв хроноряда Завалья и Залесья.

Обоснованы направления и задачи конструктивно-географических исследований в связи с развитием минерально-сырьевой базы и необходимостью решения проблем и оптимизации регионального природопользования Украины, а также создания предпосылок для перехода страны к модели устойчивого развития.

Рассмотрены общие и отраслевые научные подходы, принципы и методы конструктивно-географических исследований в связи с развитием минерально-сырьевой базы и необходимостью решения проблем регионального природопользования.

Проанализированы ключевые проблемы природопользования в горнодобывающих районах Украины с определением роли природных ресурсов в интегральном потенциале развития территории, обоснованием стратегии рационального природопользования, согласованной со стратегией оптимизации экономического развития и т.д. Обоснованы направления конструктивно-географических комплексных исследований с учетом палеогеоморфологического, морфоструктурного, неотектонического доизучения перспективных территорий, оценки трансформации состояния окружающей среды, изменения социально-экономических, экологических, медико-социальных условий.

В соответствии с утвержденными Президиумом НАН Украины направлениями исследований для Института географии изложены основные научные результаты исследований по выявлению тенденций развития природы и ее компонентов, трансформации территориальной организации хозяйственной деятельности и расселения населения, направлений сбалансированного развития регионов Украины. Особое внимание акцентировано на главном достижении - завершении подготовки к изданию и издании первого в истории Украины Национального атласа (тираж 5000 экз).

Розглянуто теоретико-методичні основи кореляції етапів четвертинної природи за трендами розвитку палеоландшафтів та їх компонентів і послідовністю мікроциклічних змін протягом етапів. Висвітлено принципи, проблеми, закони, закономірності, етапність і диференціацію розвитку природи як основи міжрегіональної кореляції. Обгрунтовано просторові та часові зміни палеогеографічних умов еоплейстоцену та неоплейстоцену за даними комплексних досліджень відкладів на території України. Запропоновано варіанти кореляції: палеогеографічних етапів четвертинного періоду України з етапами розвитку природи лесових областей Східної та Західної Європи та голоценової природи Північної Євразії, мікроетапності розвитку плейстоценових ландшафтів України з глобальною ізотопно-кисневою шкалою.

Рассмотрены теоретико-методичные основы корреляции этапов четвертичной природы за трендами развития палеоландшафтов и их компонентов и последовательностью микроциклических изменений в течение этапов. Освещены принципы, проблемы, законы, закономерности, этапность и дифференциация развития природы, как основы межрегиональной корреляции. Обоснованы пространственные и часовые изменения условий палеогеографий еоплейстоцена и неоплейстоцена по данным комплексных исследований отложений на территории Украины. Предложены варианты корреляции: этапов палеогеографий четвертичного периода Украины с этапами развития природы лессовых областей Восточной и Западной Европы и голоценовой природы Северной Евразии, микроэтапности развития плейстоценовых ландшафтов Украины с глобальной изотопно-кислородной шкалой.

На основании исследований плейстоценовых ископаемых почв реконструированы природные условия на территории Среднего Побужья. Воссозданы древние почвенные покровы для восьми теплых этапов плейстоцена территории исследования и сделаны поэтапные реконструкции изменений природных условий Среднего Побужья в плейстоцене на основании палеопочвенных данных. Установлены динамика и закономерности эволюционных изменений почв и природных условий во времени и пространстве.

Увагу приділено рекострукції природних умов існування людини в палеоліті та характеристиці форм культурної адаптації на прикладі ключових пам'яток нижнього, середнього та верхнього палеоліту України. Охарактеризовано методичні засади археологічних і палеографічних досліджень, наведено геологічні, педологічні, археологічні дані щодо стоянок Закарпаття, Побужжя, Придніпров'я та Криму. Детально розглянуто динаміку змін середовища та способів життя найдавнішого населення та ступінь взаємозв'язку між цими процесами.

Відображено основні етапи життя, наукової та науково-організаційної діяльності відомого українського палеогеографа М. Ф. Веклича. Надано відомості про праці вченого, тематику його досліджень, участь у міжнародних, міжреспубліканських та державних проектах і програмах, підготовку наукових кадрів.

Сделана попытка реконструировать природные условия времени жизнедеятельности древнейших людей в центральной части Украины на основании палеопочвенных исследований новых палеолитических памятников. Приведены конкретные результаты собственных исследований на археологических памятниках среднего и позднего палеолита, а также реконструированы палеогеографические условия по палеопедологическим данным. Дополнительную информацию о природной среде центральной части Украины во времена витачевского и бугского палеогеографических этапов освещено на основании литературных данных по изучению минеральных составляющих отложений, древних флоры и фауны, рельефа, климата и ландшафтов.

Наведено нові дані щодо реконструкції палеоландшафтів Київського Подніпров'я, одержані в 2007 р. на пам'ятках Малополовецького археологічного комплексу.

Висвітлено головні соціокультурні й палеокліматичні аспекти перших етапів залюднення та подальшого освоєння території України в палеоліті. Підкреслено перспективність і ефективність співпраці археологів та палеогеографів у вивченні ранньої доісторії країни. Особливу увагу приділено конкретним проявам взаємодії природного середовища та первісного суспільства на різних часових зрізах.

Значення ритміки заплавного грунтоутворення як індикатора змін фізико-географічних умов протягом пізнього голоцену розглянуто на прикладі Східноєвропейської рівнини. На основі вивчення етапів формування заплавних грунтів та узагальнення палеогеографічної інформації встановлено закономірності зміни кліматичних параметрів, зокрема гумідності й температурного режиму в окремі хроноінтервали голоцену. Здійснено кореляцію короткочасової ритміки голоценового педогенезу в пізньому голоцені з результатами власних досліджень заплавних грунтів у лісостеповій зоні України, в межах басейну Південного Бугу. Виявлено та охарактеризовано етапи грунтоутворення у суббореальному та субатлантичному періодах голоцену віком 1640 +- 60, 1850 +- 60 та 3890 +- 60 років тому з позиції вмісту гумусу, карбонатних сполук та важких металів. Обгрунтовано зв'язок досліджених стадій педогенезу та гідротермічних параметрів клімату.

Мета роботи - реконструювати природні умови часу життєдіяльності трипільського населення на основі палеогрунтових досліджень поселення біля села Лікареве в Кіровоградській області. Методологічною основою дослідження є використання геоархеологічного підходу, спрямованого на реконструкції природних умов у різні часи життєдіяльності людини на основі синтезу результатів археологічних та палеогеографічних даних. Наукова новизна дослідження полягає в одержанні нових палеогрунтознавчих даних щодо природних умов в атлантичний етап голоцену. Встановлено, що в час життєдіяльності трипільського населення на території дослідження були поширені чорноземи звичайні, які вказують на степові, більш аридні кліматичні умови порівняно з сучасними (сучасні зональні грунти цієї території - чорноземи типові). Відповідно, територія дослідження, що нині перебуває в лісостеповій зоні, в атлантичний етап голоцену перебувала в степовій зоні, межа поширення якої була зміщена на північ.

Висвітлено дослідження української палеогрунтознавчої школи відділу палеогеографії Інституту географії НАНУ. Визначено шляхи розвитку палеогрунтознавства як фундаментальної науки з історії розвитку природи та виявлення дрібних етапів формування грунтів. Розроблено засади комплексного палеопедологічного дослідження з виходом на генезис давніх і сучасних грунтів; виявлено закономірності й тренди розвитку грунтів в окремі етапи пліоцену, плейстоцену і голоцену, що відображено в розроблених загальній і регіональній схемах палеогеографічної етапності, які використовуються під час геологознімальних робіт. Створено дрібномасштабні карти поетапного розвитку грунтів для Національного і Комплексного атласів України, Комплексного атласу Київської області. Сформульовано поняття палеоекогеографії, розроблено основи створення палеоекогеографічних карт; проведено міжрегіональну кореляцію палеогеографічних подій у зв'язку з розвитком верхньокайнозойських грунтів. Розроблено засади дослідження грунтів голоцену з вивченням їх на археологічних об'єктах для реконструкції природних умов мешкання людини в минулому.

Мета проведених палеогеографічних досліджень - встановити закономірності поетапних змін природних умов мешкання людини на території України у плейстоцені та голоцені у зв'язку із загальними трендами і дрібною ритмікою змін клімату. Актуальність таких досліджень полягає у розв'язанні фундаментальної наукової проблеми - відтворення розвитку плейстоценової та голоценової природи у зв'язку з реконструкцією умов заселення й мешкання давньої людини на території України. Застосування комплексу палеогеографічних методів з активним використанням палеопедологічного методу, в т.ч. мікроморфологічного аналізу, та геоархеологічного підходу надало змогу встановити регіональні особливості природних умов у певні етапи розвитку людського суспільства на ключових ділянках та відтворити умови мешкання людини в різні часи її розвитку.

Наведено результати палеогрунтознавчих досліджень різночасової археологічної пам'ятки - Сторожівського курганного могильника, які проводилися співробітниками сектора палеогеографії Інституту географії НАН України впродовж 2010 - 2015 рр. Під час дослідження було застосовано геоархеологічний підхід у контексті палеопедологічного методу з використанням мікроморфологічного аналізу. Суть цього підходу полягає у вивченні похованого грунту під археологічною пам'яткою та порівнянні його із сучасним грунтом. В результаті одержано нові дані про природні умови дрібних хроноінтервалів пізнього голоцену на досліджуваній території.

Дослідження історії розвитку природи в минулому є напрямом сучасних наукових досліджень. Сектор палеогеографії Інституту географії НАН України традиційно займається розробкою фундаментальних і прикладних аспектів вивчення пізньокайнозойських відкладів. Основну увагу в роботах зосереджено на дослідженні історії та етапів розвитку природи та її компонентів на території України в пліоцені, плейстоцені та голоцені, а також на реконструкції природних умов життя давньої людини. В роботі висвітлено основні досягнення співробітників сектора палеогеографії за останні роки. Зокрема, йдеться про вплив глобальних подій плейстоцену на стан та еволюцію основних компонентів природи України; про виокремлення палеогеографічних передумов, що сприяли формуванню окремих типів осадових кайнозойських корисних копалин на території України; про основні природні чинники палеогеографічного середовища, що вплинули на зміну умов життя людини в Україні протягом плейстоцену та голоцену; про реконструйовані зміни плейстоценових і голоценових грунтів на ключових ділянках в межах території України. Окреслено перспективні напрями палеогеографічних досліджень та зроблено оцінку можливого прикладного використання одержаних результатів палеогеографічних досліджень. Результати палеогеографічних досліджень, а також фахові послуги співробітників сектора палеогеографії, можуть бути використані; під час геоархеологічних, палеонтологічних, грунтознавчих досліджень; для оцінки сучасних змін клімату на основі палеогеографічних даних; для геологічного довивчення та раціонального використання надр України; для оцінки сучасного стану та динаміки просторово-часових змін екологічних обстановок на основі палеогеографічного аналізу вмісту різних речовин у грунтах; для розробки популярної науково-освітньої інформації щодо палеогеографічних особливостей розвитку природно-заповідних територій тощо.

Подано інформацію про особливості природного середовища Мезинського національного природного парку, його компоненти, природні ресурси та їх використання. Розкрито основні здобутки науково-дослідної, еколого-освітніьої роботи та рекреаційної діяльності, які здійснювалися на території Мезинського національного природного парку. Охарактеризовано географічне положення території парку. Увагу приділено поверхневим і підземним водам, флористичним особливостям, біотопам, герпетофауні території парку.