В опытах на ненаркотизированных крысах установлено, что производным 1,2,4-триазино-хиназолина с лабораторными шифрами МТ-279 (10 мг/кг внутрибрюшинно) и МТ-282 (10 мг/кг внутрибрюшинно) так же как и мексидолу (100 мг/кг внутрибрюшинно) присущ церебропротекторный эффект. Это проявляется статистически значимым снижением показателя летальности у крыс в критический период эксперимента (12 ч после моделирования острого нарушения мозгового кровотока). Превентивное введение в организм соединения-лидера МТ-279 (10 мг/кг внутрибрюшинно) способствует снижению показателя летальности животных в критический период эксперимента в три раза.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703-52

Рубрики:

Порушення мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Ж100063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В опытах на интактных наркотизированных крысах установлено, что производные 6-замещенных 3R-2H-[1,2,4]триазино[2,3-с]хиназолин-2-онов - соединения МТ-279 и МТ-282 (10 мг/кг внутривенно) так же, как и винпоцетин (5 мг/кг внутривенно), увеличивают объемную скорость мозгового кровотока, практически не влияя на уровень артериального давления. Лечебное введение (трижды в сутки) котам с острым нарушением мозгового кровообращения соединения МТ-279 (10 мг/кг внутривенно), как и винпоцетина (5 мг/кг внутривенно), вызывало увеличение объемной скорости мозгового кровообращения, нормализацию артериального и центрального венозного давления. По этим показателям соединение МТ-279 превосходило референс-препарат, сопоставляясь с ним по влиянию на насыщение крови кислородом.

Вперше доведено наявність церебропротекторної та антигіпоксичної дій у нових похідних 6-заміщених 3R-2H-[1,2,4]триазино[2,3-с]хіназолін-2-онів. Вперше встановлено, що сполука-лідер МТ-279 за величиною захисного ефекту на організм тварин в умовах гострої та підгострої церебральної ішемії зіставляється, а подекуди переважає референс-препарати мексидол, пірацетам і вінпоцетин. Профілактичне (одноразове) введення сполуки МТ-279 зменшує показник летальності щурів з гострим порушенням мозкового кровотоку (ГПМК), а також збільшує тривалість життя тварин. Лікування щурів з ГПМК досліджуваною сполукою, як і мексидолом, сприяє зменшенню неврологічного дефіциту, покращенню когнітивно-мнестичних функцій, нормалізації біоенергетичних процесів та оксидантно-антиоксидантного гомеостазу, показників кислотно-основної рівноваги, що корелює з позитивною динамікою морфологічної картини ішемізованого мозку, а також запобігає розвитку нейроапоптозу в ішемізованому головному мозку. Механізм церебропротекторного ефекту сполуки МТ-279 обумовлений наявністю стимулюючої дії на мозковий кровотік, протигіпоксичного та протиішемічного ефектів, здатністю усувати енергодефіцит в ішемізованому головному мозку, нормалізувати в ньому прооксидантно-антиоксидантну рівновагу. Пріоритетність проведених досліджень захищено патентом України № 90982 "3-R-6-R1-тіо-6,7-дигідро-2Н-[1,2,4]триазино[2,3-С]хіназолін-2-они та їх заміщені" бюл. № 11 від 10.06.2010 р.

У дослідженні вивчено рівень C-кінцевого телопептиду колагену I типу (СТХ) в сироватці крові хворих на системний червоний вовчак (СЧВ), оцінено його взаємозв'язок зі структурно-функціональним станом кісткової тканини, наявністю переломів та перебігом захворювання. Обстежено 58 жінок, хворих на СЧВ. Середній вік хворих становив 45,44 року. До контрольної групи увійшли 29 практично здорових осіб відповідного віку та статі. Встановлено, що у 25,9 % жінок із СЧВ та 6,9 % осіб контрольної групи відзначено підвищення вмісту СТХ, що тісно асоціюється з тяжкістю перебігу захворювання, активністю запального процесу, високими рівнями С-реактивного білка та інтерлейкіну-6, віком хворих та високою сумарною дозою глюкокортикоїдів і суттєво не залежить від тривалості захворювання, індексу маси тіла і тютюнопаління. Серед осіб з ознаками посилення деструктивних процесів у кістковій тканині достовірно частіше виявляли осіб з остеопенією, остеопорозом та переломами.

У дослідах на кролях з моделлю гострої тимчасової офтальмогіпертензії, яку створювали внутрішньошлунковим введенням води (100 мл/кг) встановлено, що внутрішньовенне застосування або інстиляції в око блокатора НМДА-рецепторів 1-адамантилетилокси-3-морфоліно-2-пропанолу гідрохлориду (адемол) на відміну від амантадину сульфату сприяє вірогідному зниженню внутрішньоочного тиску (ВОТ). Подібна офтальмогіпотензивна дія спостерігається і у тварин з незміненим офтальмотонусом. Зважаючи на нейроретинопротекторні та офтальмогіпотензивні властивості адемолу препарат є перспективним у терапії ішемічних захворювань сітківки та зорового нерва, особливо в умовах підвищеного ВОТ.

На моделі експериментального геморагічного інсульту (введення у попередньо катетеризований субарахноїдальний простір гепаринізованої аутокрові з розрахунку 0,1 мл/100 г) встановлено, що курсова внутрішньовенна 21-добова інфузійна терапія щурів із субарахноїдальним крововиливом 1,0 % розчином 1-адамантилетилокси-3-морфоліно-2-пропанол гідрохлориду (адемол) дозою 2 мг/кг, ефективніша, ніж німодипін (30 мкг/кг). У дослідних тварин це сприяє більш повноцінному регресу неврологічного дефіциту за шкалою stroke-index із помірного до легкого ступеня важкості при одночасному покращенні мнемотропної активності в тесті умовної реакції пасивного уникання, що вказує на притаманні адемолу нейропротекторні властивості. Разом з цим результати протокової цитофлоуметрії у гострому періоді модельного субарахноїдального крововиливу (4-та доба), терапія щурів розчином адемолу, як і референс-препаратом, призводить до зменшення у зоровій корі головного мозку відсотка нейронів, які мають ознаки фрагментації їхньої ядерної ДНК. Це свідчить на користь антиапоптотичного ефекту адемолу в умовах геморагічного інсульту. Зважаючи на виражені мнемотропні та антиапоптотичні властивості, його можна віднести до первинних нейропротекторів, і вважати перспективним для спрямованого гальмування ранніх механізмів, які призводять до клітинної смерті при інсульті у людини.