Розглянуто методи досліджень, які застосовуються для вирішення наукових та практичних завдань, що становлять тематичне ядро сучасної геоекології. Наведено базові методи геоекологічних досліджень (ландшафтно-геофізичні, ландшафтно-геохімічні, історико-ландшафтні, антропо-екологічні та соціо-геоекологічні). Висвітлено специфіку застосування методів дослідження агро-, урбо- та лісових ландшафтів. Запропоновано новітні методи вирішення актуальних геоекологічних проблем (оцінки антропогенних навантажень, стійкості геосистем, прогнозування та сприйняття ландшафту людиною).

Виділено основні фактори, що впливають на оцінку потенціалу енергозбереження на різних рівнях управління економікою. Представлено математичну модель та алгоритм визначення теоретичного потенціалу енергозбереження на рівні технології (виробництва), галузі та країни у разі використання різних груп показників: енергетичної ефективності технологічних процесів та макроекономічних показників.

Проаналізовано динаміку структури експорту та імпорту товарів, розглянуто енерговитратність найбільш енергоємних галузей промисловості України: чорної металургії, хімічної, нафтопереробної промисловості та намічено шляхи покращання енергоефективності товарної структури експортно-імпортних операцій у цій сфері.

Розглянуто джерела надходження і параметри технологічної та енергетичної пари, вторинних енергетичних ресурсів, можливі напрями їх використання для заміщення теплопостачання від ТЕЦ і котельних. Виділено фактори, що впливають на споживання пари в процесах нафтопереробки; заходи, що дозволять знизити споживання теплоенергії в нафтопереробній промисловості; шляхи додаткового виробництва електроенергії у разі зниження теплової потужності промислової ТЕЦ.

Надано критичний аналіз існуючих методичних підходів до визначення енергетичної ефективності на різних рівнях управління економікою та методичних і термінологічних помилок, що мають місце в методиках визначення та прогнозування показників енергоефективності для регіональних і галузевих програм енергозбереження.

Розроблено методику та запропоновано мережеві моделі розрахунку повної енергоємності продукції нафтопереробки з обгрунтуванням розподілу спільних енерговитрат на нафтопродукти, що виробляються одночасно. Удосконалено методи оцінювання показників енергоефективності згідно з запропонованим способом розподілу спільних енерговитрат. Створено методику визначення теоретичного та технічного можливого потенціалу енергоощадження в процесі нафтопереробки з використанням ексергетичних та енергетичних показників енергоефективності. Виділено фактори, що впливають на величину технічно можливого потенціалу. Розроблено макроекономічну модель для оцінки прогнозних рівнів енергоспоживання з урахуванням чинників підвищення або зменшення енергоємності. Науково обгрунтовано імовірні показники енергоспоживання на основні процеси нафтопереробки з урахуванням встановлених можливостей розрахованого потенціалу енергоощадження. Прогнозну оцінку виконано за двома сценаріями (щодо забезпечення потреби України у нафтопродуктах і раціонального завантаження виробничих потужностей) і трьома варіантами енергоспоживання для кожного з них.

Розкрито роль задачного підходу в підвищенні якості професійної підготовки майбугнього вчителя початкових класів. Визначено сутність поняття "дидактико-методична задача", її структуру та типологію, комплекс умінь розв'язувати дидактико-методичні задачі. Подано змістовну характеристику готовності майбутнього вчителя початкових класів щодо розв'язання дидактико-методичних задач, критерії, показники та рівні її сформованості. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування готовності майбутніх вчителів початкових класів щодо розв'язання дидактико-методичних задач. Розроблено навчально-методичне забезпечення підготовки майбутнього вчителя щодо розв'язання дидактико-методичних задач у процесі вивчення фахових дисциплін.

Проаналізовано потрібный обсяг інформації для формування ознак, що класифікують повітряне судно як таке, що уявляє загрозу здійснення незаконного використання повітряного простору України, в тому числі здійснення терористичного акту. Показаний потрібний склад інформації про повітряні об'єкти для виявлення загрозливих повітряних суден. Описано джерела радіолокаційної та іншої інформації для проведення класифікації повітряних суден, роль у цьому процесі нового для радіотехнічних військ Повітряних сил України засобу радіолокації - рухомого автономного вторинного радіолокатора, що використовує режими запиту систем "Пароль", Mk XA, RBS.

Наведено складові імпортних і вітчизняних бензинів, енерговитрати на зарубіжних та вітчизняних установках з нафтопереробки, напрями модернізації нафтопереробної промисловості, види котельного палива із важких залишків нафти для заміщення мазуту. Оцінено потенціал енергозбереження внаслідок модернізації та реконструкції обладнання, раціонального завантаження установок.

Наведено методику комплексної оцінки енергозберігаючих заходів на регіональному рівні, виконано аналіз стану ефективності економіки регіону за показниками комплексної оцінки енергозберігаючих заходів: динаміка валового регіонального продукту, споживання палива та паливоємності регіону протягом 2004 - 2007 рр. Проаналізовано структурні зміни в економіці регіону за видами економічної діяльності, структуру використання палива за видами та напрямами використання, динаміку обсягів викидів шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних та пересувних джерел енергії. Надано пропозиції щодо скорочення споживання органічного палива в системах теплопостачання та покращання екологічної ситуації в регіоні українського Полісся, що постраждав від Чорнобильської катастрофи. Зокрема, запропоновано поступове заміщення котельних, що спалюють вугілля та природний газ, теплоутилізаційними установками, що можуть використовувати теплову енергію супутніх пластових вод місцевих нафтових родовищ. Надано теплові характеристики пластових вод і оцінку обсягів заміщення органічного палива, запропоновано прогнозну структуру теплогенеруючого устаткування для виробництва теплової енергії у регіоні.

Запропоновано показники комплексної оцінки інновацій у промислових технологіях для прийняття рішень щодо доцільності їх впровадження. Наведено приклад розрахунку ефективності впровадження технології "сухого гасіння коксу" на заміщення технології "мокрого гасіння".

Розглянуто показники енергетичної ефективності, які можна використати під час аналізу ефективності енерговикористання у багатопродуктовому виробництві продукції (розрахунок ккд складних виробництв, визначення повних енергетичних витрат за методикою розрахунку технологічного паливного числа та повної енергоємності продукції). Зроблено порівняння методик розрахунку ТПЧ та повної енергоємності продукції. Надано розвиток методичного підходу до розрахунку повної енергоємності продукції в роботах науковців ІЗЕ НАН України щодо виробництв чорної металургії та нафтопереробки. Проаналізовано існуючі методичні підходи до розподілу спільних енерговитрат багатопродуктового виробництва продукції та запропоновано комбінований спосіб: пропорційно масовому виходу та теплотворній здатності палив (оскільки продукція є паливом - кокс і коксовий газ). У хімічних цехах одержано низку хімічних продуктів шляхом очищення коксового газу. Надано результати розрахунку повної енергоємності кількох видів продукції багатопродуктового виробництва коксохімічної промисловості: коксу, коксового газу, кам'яновугільної смоли, сульфату амонію, сірчаної кислоти, бензолу.

Проаналізовано стан існуючого нормативно-технічного забезпечення споживання паливно-енергетичних ресурсів установами та організаціями бюджетної сфери України. Запропоновано проект нової методики розрахунку питомих витрат ПЕР для установ бюджетної сфери, в тому числі запропоновано внести певні зміни та доповнення до формул розрахунку річної потреби теплоти на опалення будинків; додано пункт щодо використання електричної кабельної системи опалення згідно з ДБН В.2.5-24-2003; розрахунок питомих витрат теплової енергії на гаряче водопостачання доповнено коефіцієнтом подачі гарячої води; норми питомих витрат палива на господарсько-побутові потреби надано згідно з ДБН В.2.5-20-2001; розрахунок норм питомих витрат електроенергії - згідно з ДБН В.2.5-23-2003. Запропоновано новий підхід до визначення регіональних коефіцієнтів, що враховуються за розрахунку індивідуальних норм питомих витрат електроенергії по регіонах України.

Досліджено можливість підвищення надійності впізнавання повітряних цілей наземними запитувачами радіолокаційного впізнавання за умов внутрішньосистемних завад та імітації шляхом застосування методу ковзного вікна під час обробки пачок сигналів відповіді (ПСВ). Проведено розрахунки ймовірностей виявлення ПСВ за існуючими алгоритмами аналізу сигналів та у разі застосування аналізу сигналів у ковзному вікні (для різних значень критеріїв k/n). Показано, що в запитувачах оглядових радіолокаційних станцій є доцільним використання критеріїв, адаптивних до умов запиту.

Показано обмеження можливостей запитувачів державного радіолокаційного впізнавання (НРЗ-П) оглядових РЛС щодо оперативного впізнавання повітряних об'єктів (ПО) та їх причини. Запропоновано напрямки вдосконалення принципів запиту та обробки сигналів відповіді у НРЗ-П. Оцінено скорочення тривалості впізнавання ПО за рахунок багаторежимного запиту та пропонованих принципів обробки сигналів відповіді у запитувачах.

Запропоновано уточнену класифікацію, перелік та визначення індексів належності повітряних об'єктів (ПО) для Збройних сил України, визначено джерела, за якими одержано інформацію про належність ПО. Розроблено пропозиції щодо автоматизації процедур підтримки прийняття рішення особами бойової обслуги на командних пунктах Повітряних сил під час ідентифікації повітряних об'єктів із використанням інформації від засобів вторинної радіолокації та інформації взаємодії з органами організації повітряного руху, суміжними країнами.

Розглянуто метод прогнозування споживання палива з урахуванням цінового фактора. Проаналізовано методичний підхід з використанням модифікованої виробничої функції, що враховує цінову та доходну еластичність енергоспоживання і коефіцієнт автономного технічного прогресу. Досліджено вплив коефіцієнтів еластичності енергоспоживання по доходах та цінової еластичності на рівні споживання нафти і природного газу за період 2001 - 2008 рр. і виявлено, що коефіцієнт цінової еластичності за період 2007 - 2010 рр. був близьким до 1 (0,99 - 1,04). Досліджено вплив коефіцієнта споживної вартості, який також визначає вплив цінового фактора на рівні споживання палива за ретроспективний період, і виявлено, що його величина для нафти за період 2001 - 2008 рр. становить 0,12. Запропоновано використовувати замість коефіцієнта цінової еластичності коефіцієнт споживної вартості, який точніше враховує ціновий вплив на прогнозні рівні споживання нафти і природного газу.

Проаналізовано динаміку обсягів втрат природного газу за 2001 - 2010 рр., нафти, основних нафтопродуктів: бензину, дизельного палива і мазуту за 2001 - 2012 рр., вугілля і торфу за 2001 - 2012 рр., електричної енергії за 2001 - 2011 рр. і теплової енергії за 2005 - 2010 рр. Приведено складові втрат палива по видах, надано граничні показники втрат всіх видів палива по напрямах їх утворення, визначено можливі напрями скорочення понаднормативних величин втрат палива, особливо природного газу. Визначено частку кожного виду втрат у його валовому споживанні в загальних енергетичних балансах країни за 2005 - 2010 рр., та частку втрати палива або енергії у загальних втратах паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) за той самий період. Визначено, що найбільшу частку у втратах ПЕР маї електрична енергія, величина якої сягала 62,8 - 52,9 % за період 2005 - 2010 рр. із тенденцією до зниження. Друге місце у загальних втратах належить тепловій енергії, частка якої за той самий період була в межах 23 %. Серед втрат палива найбільша частка припадає на природний газ, втрати якого за вказаний період збільшились майже удвічі: 10,2 - 20,1 % у разі зменшення надходження палива у країну. У втратах природного газу під час його транспортуванні газорозподільними мережами визначають дві складові: одна - залежить від організації робіт з газопостачання, а друга є постійною і має об'єктивний характер. Скорочення всіх видів втрат можливе під час впровадження інноваційних, енергозберігаючих технологій і обладнання з більш високими показниками енергетичної ефективності.

Запропоновано методику розрахунку рівнів кінцевого споживання паливно-енергетичних ресурсів з урахуванням структурних та технологічних зрушень в економіці України в цілому та за її секціями (ВЕД). Розрахунок прогнозного енергетичного балансу країни виконується за допомогою методу "знизу-вгору". Прогнозні рівні кінцевого споживання ПЕР доцільно обчислювати за окремими видами енергоресурсів: паливо, теплова і електрична енергія. Визначаються вони з використанням прогнозної енергоємності ВДВ за певним ВЕД у конкретному році та обсягу ВДВ за цим ВЕД у відповідному досліджуваному році. На величину енергоємності ВДВ має вплив коефіцієнт завантаження технологічного обладнання, змінаструктури сектору економіки (внутрішньо секторні структурні зрушення) та міжсекторні структурні зрушення. Рівні витрат енергоресурсів на здійснення послуг населенню на прогнозні роки необхідно розраховувати за соціальними показниками, такими, як витрати окремих видів енергії на душу населення з урахуванням їх змін на прогнозовані роки. Прогнозні показники питомих витрат на душу населення на подальшу перспективу доцільно корегувати із європейськими нормами. Визначено потенціал енергозбереження в економіці країни та в її складових по найбільш енергоємних ВЕД.

Проаналізовано можливості створення позицій та радіолокаційних засобів подвійного призначення для підвищення якості контролю повітряного простору в Україні. Проведено аналіз вимог нормативних документів Міністерства оборони України, Євроконтролю до систем спостереження і засобів радіолокації. Обговорено взаємну відповідність тактико-технічних (експлуатаційних) характеристик існуючої радіолокаційної техніки висунутим вимогам. Розглянуто досвід створення та використання позицій і радіолокаційних засобів подвійного призначення в системах контролю повітряного простору провідних держав світу. Запропоновано шляхи створення позицій подвійного призначення в Україні та можливі напрямки створення радіолокаційних засобів подвійного призначення.