Розглянуто сучасний стан електричних мереж різної напруги. Проаналізовано надійність роботи кожного елемента повітряної лінії електропередачі (ПЛЕП). Визначено причини пошкодження різних елементів ПЛЕП (опор, лінійної ізоляції, фундаментів опор, проводів, лінійних арматур, грозозахисних тросів). Запропоновано основні заходи щодо підвищення експлуатаційної надійності ПЛЕП.

Надано оцінку впливу складових параметрів телекомунікаційних мереж на базі систем радіодоступу на пропускну спроможність за використання різних технологій множинного доступу. Показано, що інформаційна ефективність систем і мереж за використання технології просторового доступу значно збільшена у порівнянні з технологією частотного розподілення за рахунок одночасного обслуговування декількох користувачів.

Одержано вирази для оцінки пропускної здатності мобільних систем телекомунікацій у разі використання технологій просторово-множинного доступу. Показано, що пропускна здатність мобільних систем телекомунікацій у такому разу значно збільшена за рахунок як одночасного обслуговування декількох користувачів, так і з вибором їх оптимальної кількості.

На підставі аналізу енергетики радіолінії рухомих інформаційно-комунікаційних систем за умов поширення сигналу залежно від складного виду забудов показано, що використання широкосмугових радіосигналів дозволяє адаптивно управляти зоною обслуговування рухомих інформаційно-комунікаційних систем, вибираючи необхідну базу радіосигналу та підвищувати завадозахищеність розглянутих систем.

Надано класифікацію просторових методів множинного доступу та можливих варіантів реалізації комбінованих методів множинного доступу у мережі радіодоступу, які базуються на основі просторового та випадкового методів. На основі порівняння енергетичних бюджетів каналів виміру кутових координат та каналу передачі інформації показано, що найбільш доцільно використання складних сигналів у каналі виміру кутових координат.

Наведено порівняльний аналіз інформаційної спроможності кооперативних систем спостереження на основі коефіцієнта частотної ефективності. Показано, що принцип побудови існуючих кооперативних систем спостереження, принцип обслуговування сигналів запиту інформації та використаний метод модуляції сигналів суттєвим чином знижує інформаційну ємність цих інформаційних систем.

Оцінка впливу екстремальних чинників зовнішнього середовища на організм людини є надзвичайно актуальною проблемою сьогодення. Важливість розв'язання цієї проблеми зумовлена тим, що на сході нашої країни вже 3 роки постійно відбуваються бойові зіткнення, вплив яких на організм військовослужбовців проявляється як на фізіологічному, так і на психологічному рівнях. Аналіз сучасної літератури показує, що проблема професійного стресу, який постійно формується в людини, працюючої за особливих умов, є предметом досліджень багатьох учених. Проте нові обставини, пов'язані з впливом комплексу взаємопов'язаних стресогенних факторів, що діють на військовослужбовців за умов тривалого бойового конфлікту, не було розглянуто в цих роботах. Тому поглиблене вивчення даної проблеми є важливим для осіб, що перебувають в зоні проведення антитерористичної операції (АТО). Мета дослідження - аналіз психологічної спорідненості окремих характеристик небезпечності умов праці в групах чинників, що віддзеркалюють різні аспекти умов перебування в зоні АТО. За допомогою спеціально розробленої анкети проведено опитування 101 військовослужбовця чоловічої статі віком від 18 до 30 років, які брали безпосередню участь у бойових діях на сході України. Оцінку кожної з представлених в анкеті характеристик проводили у відсотках від максимально можливої дії на людину кожного з чинників. Респонденти оцінювали не фізичний вплив на організм людини, а психологічний ефект від їх наявності. Для впорядкування опису одержаних результатів досліджені чинники умовно було розподілено на декілька груп, що відбивають різні аспекти перебування у бойовому середовищі. Було виділено такі групи: "фізичні", "інформаційні", "антиципації" (передбачення) і "організаційні". Також не менш важливою є група факторів, що впливають на перебування в зоні АТО, а саме - умови організації забезпечення життєдіяльності військовослужбовців. Ці дані було умовно розподілено на декілька груп чинників: "побутових умов", "умов життєдіяльності", "санітарно-гігієнічних умов" та "міжособистісних контактів". Оскільки в групах чинників організації забезпечення життєдіяльності військовослужбовців результати тестування в досліджуваних сильно варіювали, за допомогою кластерного аналізу було виділено дві групи осіб "гіперчутливих" та "гіпочутливих" з приблизно однаковими реакціями на дію аналізованих чинників. Для виявлення спорідненості відчуттів різних психологічних характеристик було застосовано кластерний аналіз, за допомогою якого побудовано дендрограми, що визначають ступінь зв'язку окремих відчуттів за критерієм кореляції Пірсона. Виявлено, що дія досліджених факторів формується під впливом декількох психологічних механізмів, індикатором чого є наявність низки кластерів, які сумарно відображають вплив кожного конкретного фактора. Висновки: виділено різні чинники бойового середовища, що діють на організм здорових військовослужбовців у зоні проведення АТО. Виявлено, що дія окремих чинників на ступінь нервово-емоційного напруження має ефект спорідненості вражень декількох з них. Запропоновані практичні рекомендації щодо зниження рівня шкідливого впливу факторів зовнішнього середовища на психоемоційний стан учасників АТО.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р649

Рубрики:

Воєнна психіатрія

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З метою вивчення копінгу як чинника безпеки особистості в сучасному соціальному просторі здійснено вибірку, що охоплювала населення чотирьох крупних міст України, які розташовані на різній відстані від зони бойових дій. Створено стандартизовані україномовні версії шкали соціальних копінг-ресурсів, шкали базисних переконань та опитувальника суб'єктивних уявлень щодо безпеки. Проаналізовано соціально-економічний статус у регіональному контексті. Показано, що в безпосередній близькості до зони бойових дій умови соціального простору є найбільш несприятливими. Установлено, що найбільш активно громадянами України використовуються такі копінг-страгегії, як вирішення проблеми, аналіз проблеми, самоконтроль та проактивний копінг. Визначено особистісні детермінанти зазначених стратегій, а саме: об'єктивність, раціональність та інтроекція. Визначено, що універсальною передумовою для інструментальної та психологічної підтримки є наявність у власності цінних матеріальних об'єктів. Виявлено роль перебування у шлюбі як чинника інструментальної, але не психологічної підтримки. Установлено виключне значення інструментальної підтримки для проблемно-орієнтованого копінгу, а також для копінгу, орієнтованого на майбутнє. Зазначено, що серед соціальних копінг-ресурсів провідним протективним чинником для суб'єктивного відчуття безпеки є інструментальна підтримка. Показано, що за умови безпосередньої близькості до воєнних загроз базисні переконання особистості набувають негативного характеру. Доведено, що суб'єктивне відчуття безпеки допомагає особистості долати негативне ставлення до себе та світу.

Обгрунтовано наукову доцільність застосування альтернативних антропологічних доктрин New Age під часі аналізу енергійної антропології С. Хоружого, що дозволило порівнювати традиційні і новітні релігійні антропології, використовуючи поняття "антропологічної межі". Авторська методика аналізу антропологічних доктрин New Age ґрунтувалася на комплексному дослідження! їх трикомпонентної структури: установок, концептів та функціональних модулів (власне духовних практик); вона виявилася валідною щодо верифікації компаративного аналізу нерелігійних антропологічних доктрин у широкому соціокультурному контексті, дає змогу експлікувати розуміння досконалості та шляхи її досягнення. Доведено, що неорелігійні доктрини XX ст. активно використовують попередній "містичний доробок людства", долаючи догматичні кордони між релігіями і традиціями; містична традиція пошуку людської досконалості в них органічно продовжується і розвивається, не зазнаючи кардинальних змін. Проаналізовано основні антропологічні ідеї, спільні для різних шкіл New Age: "сходження" - удосконалення людини за допомогою духовних практик; "синтез" - вибір будь-яких зручних практик, незважаючи на їх належність до різних світоглядних систем; "контакт" - керівництво процесом вдосконалення людини з боку духовних сутностей, що передається через посередників (ченелінг). Виявлено, що новітні релігійні течії на відміну від релігій одкровення та східних релігійних вчень вимагають від своїх адептів не зміни ідентичності, а радикальної трансформації особистості, яка має привести до формування в людині нової духовної сутності, перетворити її на істоту з новими здібностями та можливостями. Концепції удосконалення людини в антрополопчних доктринах старих релігійних традицій передбачають духовнии рух людини до сакрального атрактора - трансцендентної сутності найвищого прядку. Відтак межі людського удосконалення немає, а полем самореалізації трансформованої людини стає Всесвіт. Антропологія доктрин New Age є еволюційно-космічною, вписує людину в космологічний контекст альтернативної онтології як потенційно безсмертну енергетичну сутність, що безпосередньо взаємодіє з енергетичними структурами Всесвіту. За відсутності антропологічної межі New Age пропонує своїм адептам специфічне уявлення про потойбічне життя - як життя після перетворення людської сутності на досконалішу в сенсі пізнавальних можливостей, оскільки саме пізнання вищої істини є метою розвитку особистості у New Age. Це познання не має абстрактно-раціоналістичних обмежень, а розширюється в процесі трансформації особистості. Наголошено, що надможливості людини в доктринах New Age пов’язуються з оволодінням енергією Всесвіту, тому втрачають статус "дива" і трактуються з позицій онтології та гносеології конкретної доктрини New Age у псевдонауковому дискурсі. Трансформація особистості адепта можлива лише в доктринально-практичному полі цієї школи і без супроводу вчителя є неможливою. Будь які відхилення від нормативних для даної доктрини "технологій удосконалення" є такими, що унеможливлюють досягнення мети самоудосконалення. Аргументовано, що в антропологічних побудовах неорелігійних рухів виявляються риси альтернативної релігійності: еклектичний інтертекстуальний характер джерел - від шаманізму та магії (К. Кастанеди) до космізму (О. та М. Ргріхів) та психоаналізу (Р. Хаббарда); синтез містичного досвіду різних релігійних традицій з новітніми концепціями природничих наук та психології; створення технологій трансформації свідомості; апеляція лідерів цих шкіл до власного містичного досвіду та "інформації, отриманої від вищих істот". Зроблено висновок, що антропологія New Age як альтернативна біотехнологічному розвитку людської цивілізації дає надію на можливість не лише техногенного, а й духовного антропоморфозу.

Розглянуто загальні поняття, принципи та фізичні основи радіолокаційних первинних та вторинних систем спостереження повітряного простору. Викладено статистичну теорію виявлення радіолокаційних сигналів. Наведено методи реалізації радіолокаційних пристроїв і систем, основи статистичної теорії розділення та основи статистичної теорії оцінювання параметрів радіолокаційних сигналів. Розглянуто особливості отримання радіолокаційних даних у інформаційних мережах систем спостереження. Наведено загальну характеристику первинної, вторинної та третинної обробки даних оглядових систем спостереження.

Репрезентовано результати дослідження розвитку сучасної соціогуманітаристики та філософської думки в практичному осмисленні феномену пам'яті, що висвітлюють методичні аспекти та сутність ролі пам'яті як середовища наукового пізнання та тенденцій професійного становлення і самореалізації особи в умовах мінливого 21 століття. У центрі дослідження - проведення фiлocoфcькиx, прикладних, психологічних та антропологічних досліджень, орієнтованих на вирішення актуальних науково-дослідницьких проблем щодо визначення пам'яті, її структурно-складових елементів, механізмів і принципів функціонування у пам'яті у діяльнісному вимірі. Вперше наведено дослідження феноменології пам'яті крізь призму діяльнісного підходу, особливо механізмів як її структурних елементів, що дозволяють вирішувати завдання отримання навичок і самопідготовки. Практичним результатом аналізу є класифікація механізмів пам'яті; аналіз дослідження їхньої сутності в житті і діяльності людини при взаємодії з навколишнім середовищем. Обґрунтовано філософське осмислення логіки і принципів спрацьовування механізмів пам'яті, їх роль у формуванні філософської картини світосприйняття людини.