Вперше здійснено спробу висвітлення філософської проблематики у контексті та на підставі цінностей хліборобського світогляду. Виявлено найбільш істотні риси, сенсожиттєву роль, культуротворчий потенціал останнього. Проаналізовано історичні типи філософії, буття природи, суть та властивості свідомості, чинники формування культури мислення, проблему людини у філософії. Розглянуто соціальну структуру суспільства, форми суспільної свідомості, соціально-філософський аспект сільськогосподарського виробництва, а також чинники формування особистості.

Висвітлено основні аспекти становлення та розвитку наукового знання. Визначено завдання та функції філософії науки, розглянуто єдність її дослідницького та освітнього компонентів. Проаналізовано історичний генезис філософських уявлень про науку. Встановлено основні фактори та тенденції розвитку наукового знання у другій половині XX - на початку XXI ст. Розкрито зміст поняття науки, охарактеризовано її специфічні риси (точність, раціональність, об'єктивність, демократизм і загальну значимість), загальні закономірності та функції. Розглянуто наукові та ненаукові способи пізнання світу. Проаналізовано основні етапи розвитку філософсько-наукових досліджень. Висвітлено теоретичні положення позитивістської та постпозитивістської філософії науки. Розкрито формотворчі чинники історико-наукових досліджень та наведено періодизацію розвитку наукового знання. Розглянуто питання методології науки та запропоновано класифікацію наукових методів дослідження.

Освещены основные аспекты становления и развития научного знания. Определены задания и функции философии науки, рассмотрено единство ее исследовательского и образовательного компонентов. Проанализирован исторический генезис философских представлений о науке. Установлены основные факторы и тенденции развития научного знания во второй половине XX ст. - в начале XXI ст. Раскрыто содержание понятия науки, охарактеризованы ее специфические признаки (точность, рациональность, объективность, демократизм и общая значимость), общие закономерности и функции. Рассмотрены научне и ненаучные способы познания мира. Проанализированы основные этапы развития философско-научных исследований. Освещены теоретические положения позитивистской и постпозитивистской философии науки. Описаны формообразовательные факторы историко-научных исследований, предложена периодизация развития научного знания. Рассмотрены вопросы методологии науки, приведена классификация научных методов исследования.

Висвітлено філософську проблематику на підставі цінностей хліборобського світогляду. Виявлено найбільш істотні риси, сенсожиттєву роль і культуротворчий потенціал останнього. Досліджено історичні витоки хліборобського світогляду.

Висвітлено ідеї, вчення стародавньої, класичної, некласичної зарубіжної та вітчизняної філософської думки, сучасні філософські течії та проблеми. Розглянуто особливості давньокитайської, марксистської, релігійної філософії, форми буття матерії та пізнання дійсності, різновиди діалектики, поняття істини. Увагу приділено еволюції гносеологічних концепцій, методам наукового дослідження, чинникам формування особистості, соціально-екологічній, моральній, релігійній свідомості, особливостям української ментальності, історичному генезису філософії історії.

Освещены идеи, учения древней, классической, неклассической зарубежной и отечественной философской мысли, современные философские течения и проблемы. Рассмотрены особенности древнекитайской, марксистской, религиозной философии, формы бытия материи и познания действительности, разновидности диалектики, понятие истины. Уделено внимание эволюции гносеологических концепций, методам научного исследования, факторам формирования личности, социально-экологическому, моральному, религиозному сознанию, особенностям украинской ментальности, историческому генезису философии истории.

Детально досліджено поведінку масштабного фактора Всесвіту в межах фрактальної моделі. Показано, що одночасно з експоненціальним зростанням масштабу відбуваються його осциляції з планківською частотою та з наростаючою амплітудою. Підтверджено, що ці розрахунки узгоджуються з недавніми астрономічними спостереженнями розширення Всесвіту з прискоренням, а також флуктуацій у мікрохвильовому фоні.

Уперше в межах моделі кристалоподібного простору розраховано оператор Гамільтона, власні значення якого збігаються із масами лептонів. Показано, що часи життя частинок збігаються із оберненими величинами ймовірностей спонтанних переходів між енергетичними рівнями цього спектра.

Якщо допустити, що виникнення різних форм матерії проходить за фрактальным сценарієм, то на основі цієї ідеї можна сформулювати гіпотезу: з електронів і позитронів за умов взаємоперетворення двох кристалоподібних вакуумів утворюються кварки та найпростіші форми речовини.

Показано, що процес поширення оптичного випромінювання в різних поглинальних і диспергуючих середовищах можна описати у межах фрактальної геометрії. На основі використання дробового хвильового рівняння проведено детальні розрахунки інтенсивності випромінювання, що пройшло крізь середовище.

У межах моделі кристалоподібного (зі структурою гратки типу іонних кубічних кристалів) простору запропоновано фізичну природу корпускулярно-хвильового дуалізму елементарних частинок. Показано, що під час руху елементарних частинок у такому пружному кристалічному просторі виникають поляронні хвилі з законом дисперсії, який збігається із законом дисперсії хвиль де Бройля.

Розроблено філософську концепцію, яка полягає в ствердженні, що в різноманітних формах культури та мислення ідеальним підсумком їх розвитку є досягнення єдності між ними, формою втілення якої є смислова тотожність у спілкуванні людей, а також, ефективним для розуміння суті культури як реалізації можливостей олюднення буття, становлення гуманної дійсності на шляхах людиностверджуючого синтезу вже існуючої та створюваної природи є аналіз на підставі протиріччя людина - дійсність на відміну від традиційного осмислення суті у співвідношенні з явищем. Наведено ствердження, що культура не просто розвивається на базі постійного продукування її ідеалів і функціонує як ідеал творчої активності, а у їх єдності. Зазначено, що взаємодія ідеалів культури та культури як ідеалу трансформується змістом мислення як істинною формою її буття, коли на підставі його інтегративної спрямованості єдність у культурі стверджується як ідеал. У межах концепції наголошено: як істинна форма буття культури, мислення детермінує розуміння останньої як єдності творчості людини у її самотворчості; як феномен культури мислення утверджується на підставі виявлення та осмислення сенсу єдності та протиріччя з культурою, яка у статусі ініціюється його співбуттям; концептуалізація культури - інтеграція форм її буття на основі її істинної форми, що у свою чергу, сприяє існуванню людини та суспільства у формі її буття; ідеал мислення реалізується культурою мислення тою мірою, якою остання реалізується в формі єдності культури та людського буття.

Індекс рубрикатора НБУВ: В371.33 + В314.3

Рубрики:

Коливання атомів в кристалічній ґратці

Квантова механіка зіткнень і розсіювання

Шифр НБУВ: Ж28079/фіз.-мат. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено історико-філософські рецепції індивідуальності. Досліджено універсум особистісного буття. Визначено самотворчість людського буття, а саме: традиції, новації, перспективи. Розглянуто науку як форму культури. Здійснено екзистенціально-персоналістський аналіз особистості філософа. Проаналізовано методи особистісно орієнтованого освоєння філософії.

Увагу приділено вивченню руху матеріальних точок у межах формалізму Лагранжа, що є подальшим розвитком механіки Ньютона, в основі якої лежать принцип інерції, принцип відносності Галілея та принцип детермінізму Ньютона, які, у свою чергу, приводять до трьох законів (постулатів) Ньютона, на основі яких досліджено рух системи матеріальних точок. На основі принципу Гамільтона виведено рівняння Лагранжа другого роду, які інваріантні щодо довільних перетворень координат, з'ясовано загальні властивості функції Лагранжа, приведено вирази для функції Лагранжа однієї матеріальної точки та системи матеріальних точок. Наведено узагальнений вираз для кінетичної енергії, зокрема акцентовано на існуванні гіроскопічних доданків. Розкрито поняття циклічної координати та показано, що її існування пов'язане з наявністю деякого інтеграла руху, що вказує на існування деякої внутрішньої симетрії. Показано також, що закони збереження енергії, імпульсу та моменту імпульсу пов'язані з властивостями симетрії простору-часу. За допомогою законів збереження досліджено одновимірний рух однієї матеріальної точки (показано,що у випадку консервативних систем задача буде інтегрованою завжди); розглянуто механічну подібність і теорему віріалу; проаналізовано малі коливання, а також розглянуто метод фазової площини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч730.3 в2:Ю

Рубрики:

Читання. Читацькі інтереси

Шифр НБУВ: ВА866362 Пошук видання у каталогах НБУВ