Висвітлено архітектурно-будівельну діяльність у Львові з XIII - до початку ХХІ ст. Проаналізовано основні містобудівельні елементи, стильові, конструктивні, композиційні, типологічні особливості споруд різних історичних періодів. Розглянуто питання формування архітектури, зокрема розвитку садово-паркової архітектури.

Освещена архитектурно-строительная деятельность во Львове с XIII - до начала ХХІ вв. Проанализированы основные градостроительные элементы, стилевые, конструктивные, композиционные, типологические особенности сооружений разных исторических периодов. Рассмотрены вопросы формирования архитектуры, в частности развития садово-парковой архитектуры.

Розкрито зміст поняття ландшафтна карта на прикладі м. Львів.

Розкрито проблему збереження історичного ландшафту колишньої княжої столиці XI - XIII ст. - Звенигорода, на місці якого сьогодні знаходиться село однойменної назви. Виконано графічну реконструкцію образу міста-столиці початку XIII ст. Зазначено щодо охорони історичного ландшафту, відтворення або ознакування окремих найважливіших для історії об'єктів.

Зазначено, що Львівський Бельведер - це унікальне явище взаємодії двох чинників: природи та людини, впродовж формування та розвитку просторової структури виднокраю Львівської улоговини.

Розглянуто особливості організації садів на дахах, їх переваги, конструкції, вплив на навколишнє середовище та застосування у міському середовищі. Зазначено щодо актуальності розвитку садів на дахах в архітектурі Львова.

Подано інформацію про естетичні та візуальні цінності ландшафту за ринкових відносин. Розкрито роль часу в проектуванні довкілля. Досліджено взаємозв'язок людини з природним ландшафтом. Висвітлено історію формування природоохоронного законодавства. Викладено природоохоронний аспект збереження естетики, історії та культури ландшафтів. Розглянуто філософські погляди Ф. Бекона та його послідовників на сад. Визначено головні мотиви стилю в культурі садових композицій Європи.

Розглянуто обставини формування барокових садів ландшафтно-історичного комплексу на Святоюрській горі, особливості їх ландшафтно-функціонального зонування, структуру об'єктів та концепцію реставрації барокових митрополичих садів з архітектурно-планувальною організацією прилеглих територій.

На підставі досліджень генези території комплексу монастиря бернардинів встановлено етапи закладення, формування, розвитку та сучасного стану території монастирського саду. Опрацьовано концепцію відновлення мотиву регулярного саду з урахування композиційних особливостей.

Розглянуто етапи формування території природно-ландшафтного комплексу "Цитадель" у Львові та особливості його функціонального зонування сьогодні. Запропоновано концепцію його архітектурно-планувальної організації з влаштуванням мілітарного парку "Цитадель", а також вирішення ландшафтними засобами його меморіально-пам'яткової функції.

На підставі досліджень генези променади Губернаторських Валів встановлено етапи закладення, формування, розвитку та сучасного стану. Аналіз дендроплану за віковою структурою надав змогу виявити ті елементи зелених насаджень, які за первісного задуму формували архітектурно-ландшафтну композицію об'єкта. Опрацьовано концепція відновлення ландшафтно-композиційного задуму К. Бауера.