На підставі широкого кола археологічних, історичних, етнографічних та антропологічних джерел висвітлено давню історію населення України слов'янської та давньоруської доби (кінець І тис. до н.е. - ХІІІ ст.) в усіх її аспектах - політичному, соціально-економічному, культурному. Викладено найголовніші гіпотези, концепції та погляди на проблему походження слов'ян, шляхи формування Києворуської держави, зв'язки східного слов'янства з Візантією і кочовим світом.

Розглянуто історію виникнення та розвиток гончарного виробництва та давньої кераміки України починаючи з VI тис. до н.е. Значну увагу приділено давнім технологіям виготовлення кераміки. Розглянуто розвиток гончарства та теракоту племен трипільської культури, кераміки бронзового віку та племен черняхівської культури. Висвітлено проблему реставрації кераміки.

Наведено каталог поселень і могильників черняхівської культури (ІІІ - початок V ст. н.е.), виявлених і досліджених на Київщині. Розглянуто результати вивчення даних старожитностей як джерела для переосмислення історії, економіки та побуту населення України середини І тис. н.е. Проаналізовано поховальний обряд та інвентар (посуд), а також торговельну діяльність черняхівських племен. Висвітлено питання етнічної належності населення черняхівської культури. Наведено список районів знахідок монет римської доби у даному регіоні.

Приведен каталог поселений и могильников черняховской культуры (ІІІ - начала V ст. н.э.), выявленных и исследованных в Киевской области. Рассмотрены результаты изучения данных памятников как источники для реконструкции истории, экономики и быта населения Украины середины І тыс. н.э. Проанализирован погребальный обряд и инвентарь (посуда), а также торговая деятельность черняховских племен. Освещены вопросы этнической принадлежности населения черняховской культуры. Предложен список районов находок монет римской эпохи в данном регионе.

Исследованы свойства самообучающейся подсистемы формирования и распознавания образов (ФРО) системы управления мобильным роботом, список ситуаций в которой автоматически пополняется по мере функционирования системы в режиме реального времени. В качестве подсистемы ФРО использован модифицированный стековый алгоритм поиска в бинарном (q-нарном) дереве. Дано описание дерева, алгоритмов его формирования и поиска в нем при наличии искажений во входных векторах. Получены теоретические оценки характеристик предлагаемого алгоритма, подтверждаемые результатами машинного эксперимента.

Для задач оптимизации предложен новый (доменный) алгоритм перехода нейросетевой системы типа модели Хопфилда в стабильное состояние. В рассматриваемой нейронной модели отдельные спины-нейроны объединены в более крупные агрегаты - домены. Соответствующим образом модифицировано решающее правило - запрещен переворот отдельно взятого спина в домене, допускаются только перевороты всего домена в целом (т.е. одновременный переворот всех образующих домен спинов), переворот домена определяется только знаком энергии его взаимодействия с остальной системой, энергия взаимодействия спинов внутри домена не играет роли. Объем памяти такой нейросети линейно возрастает с ростом размеров доменов (числом входящих в него спинов). Показано, что в задачах оптимизации доменная динамика позволяет находить более глубокие минимумы, чем спиновая динамика модели Хопфилда. Обсуждено применение предлагаемого алгоритма для оптимизации многоагентной системы.

Індекс рубрикатора НБУВ: З810.22

Рубрики:

Нейронні мережі

Шифр НБУВ: Ж15477 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основе анализа обобщенной модели Хопфилда получены выражения, устанавливающие связь между глубиной локального минимума и шириной области притяжения, которую можно выразить в виде "глубже минимум - шире область притяжения - больше вероятность обнаружения в процессе случайного поиска". На основании этого вероятность нахождения локального минимума при случайной инициализации нейронной сети удалось представить как функцию глубины этого минимума. В практических оптимизационных приложениях наличие таких выражений позволит по ряду уже найденных минимумов оценить вероятность нахождения более глубокого минимума и принять решение на остановку программы поиска или ее продолжение. Развитая теория находится в хорошем согласии с результатами эксперимента.

Описана система управления, построенная на бионических принципах "автономного адаптивного управления". Предложен способ описания подсистемы формирования и распознавания образов и на его основе разработан алгоритм динамического синтеза указанной подсистемы.

Аналіз традицій черняхівської культури вказує, що вона виникає на основі вельбарської культури за сильного провінційно-римського впливу. Домінуючим етносом у складі її населення були готи (пам'ятки типу Косанів). Регіон Верхнього Дністра займала західна група слов'ян (тип Черепин), Приморський степ - пізні скіфи та алани (причорноморський тип); ці пам'ятки утворюють локальні культурні групи - Верхньодністровську та Причорноморську. Спорідненими типу Черепин є пам'ятки типу Теремці на Середньому Дністрі. У деяких пунктах Східної України присутні елементи сусідньої київської культури (східна група слов'ян), в Молдові та Мунтенії трапляються елементи культури фракійців-карпів, але вони не створюють самостійні типи пам'яток. Межі культури змінювались. Внаслідок переселень гуннської доби германське та скіфо-сарматське населення залишає черняхівський ареал. Вирішальною силою в лісостеповій зоні стають слов'янські племена - носії старожитностей типу Черепин-Теремці та київської культури, які створюють празьку та пеньківську культури.

З'ясовано, що гепіди та готи в ранньоримський період мали спільну вельбарську культуру (любовідзька фаза). Після переселення на південь готи створили черняхівську культуру. В ареалі вельбарської (цецельська фаза) культури залишились гепіди.

Відзначено, що фібули з хрещатим завершенням виступають етнографічною ознакою окремого племені у складі слов'ян київської культури. На межі III - IV ст. внаслідок зміни населення деякі прикраси відносять до черняхівських пам'яток.

Рассмотрено находку фибулы возле г. Черкассы. Фибула с застежкой такого типа характерна прежде всего для Восточной Пруссии II - начала III вв. н. э. Обосновано, что фибула с головой быка могла происходить из позднезарубинецкого поселения, разрушенного во время строительства Кременчугского водохранилища.

Розглянуто монетні знахідки, що доповнюють історичні відомості про події готських війн середини III ст.; місця служби воїнів-федератів у IV ст.; культурну належність групи пам'яток верхнього Дністра (тип Черепин); постантичний (черняхівський) період м. Ольвія.

Отмечено, что жизнедеятельность в античном городе Ольвия прекратилась в результате походов варваров во время готских войн 238 - 270 гг., но затем последовал недолгий период возрождения. На ряде городищ ольвийской периферии появился горизонт находок черняховской культуры (вторая половина III - начало V вв.), что указывает на смену населения. Такие же материалы имеются в Ольвии. Указано, что варвары восстановили старую систему обороны Ольвийского региона и использовали ее в своих целях. Это могло быть связано с возникновением здесь в гуннское время центра варварского раннего государства, возможно, готского королевства Гезимунда. В таком случае выгодное расположение Ольвии, с портом и мощной цитаделью, предполагает размещение в ней военно-административного центра королевской власти.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т492.5

Рубрики:

Археологія - Фортифікаційні споруди. Військові табори. Феодальні замки. Укріплені лінії.

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що серед слов'янської метолопластики VII ст. чільне місце належить поясним наборам "геральдичного" стилю. Вони виступали одним з найважливіших компонентів військової культури, поєднуючи у собі як естетико-декоративну, так і знакову функцію. В слов'янських старожитностях більшість знахідок срібних і бронзових деталей поясів (пряжок, псевдопряжок, накладок, підвісок, поясних наконечників) пов'язана зі скарбами Середнього Придніпров'я та Дніпровського Лівобережжя. Ця категорія речей є цінним джерелом для вивчення культури та військово-політичного розвитку слов'янських племен раннього середньовіччя. Зауважено, що предметом цього дослідження є поясні гарнітури, а також деталі взуттєвих і вуздечних наборів, які є аналогічними їм за типами. Особливу увагу приділено систематизації, типології та реконструкції комплексності поясних деталей.

Досліджено виявлені у Вінницькій області старожитності черняхівської культури (III - початок V ст.). Вміщено каталог археологічних пам'яток з їх стислою характеристикою. Каталог доповнено нарисами історії, господарства та побуту населення цієї культури, а також історії її досліджень в області.

Монографія присвячена старожитностям черняхівської культури (ІІІ - початок V ст.), виявленим у Черкаській та Кіровоградській областях. Головною частиною книги є каталоги археологічних пам'яток з їх стислою характеристикою. Їх доповнює нарис історії, господарства та побуту населення, що залишило цю культуру. Проаналізовано історію досліджень черняхіської культури в даних областях.