Розглянуто питання етіології, патогенезу, клініки, діагностики, терапії, профілактики інфекційних захворювань центральної нервової системи у дітей. Висвітлено клініко-патогенетичні аспекти менінгітів та менінгоенцефалітів, наведено їх класифікацію, проаналізовано наслідки нейроінфекцій.

Рассмотрены вопросы этиологии, патогенеза, клиники, диагностики, терапии, профилактики инфекционных заболеваний центральной нервной системы у детей. Освещены клинико-патогенетические аспекты менингитов и менингоэнцефалитов, приведена их классификация, проанализированы последствия нейроинфекций.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514,0-37

Рубрики:

Інфекційні хвороби у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: С-реактивный белок, диагностика микробно-воспалительных заболеваний, рациональная антибактериальная химиотерапия, хронические заболевания пищеварительной системы, острый тонзиллит, инфекционный мононуклеоз, менингококковый менингит
Індекс рубрикатора НБУВ: Р413-451 + Р682.540.11-451 + Р514.35-451 + Р627.701.62-451

Рубрики:

Хвороби системи травлення, печінки

Ангіни

Інфекційний мононуклеоз (хвороба Філатова, залізиста лихоманка, хвороба Пфейфера, моноцитарна ангіна, доброякісний лімфобластоз, лімфоїдноклітинна ангіна, хвороби, викликані вірусом Епштейна-Барра)

Менінгоенцефаліти

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведен ретроспективный анализ эпидемической ситуации инфекционного мононуклеоза (ИМ) на территории г. Днепропетровск за период 2001 - 2005 гг. Показано, что заболеваемость ИМ, средний показатель которой составил 16,68 на 100 тыс. населения, за период наблюдения характеризовалась стабильным уровнем на всей территории города. ИМ по-прежнему остается "болезнью детского возраста", причем возрастной пик заболеваемости (136,36 на 100 тыс. населения) приходится на детей 3 - 6-ти лет. Констатировано наличие сезонной цикличности эпидемического процесса, характеризующееся осенне-весенним подъемом и зимне-летним спадом в заболеваемости ИМ. Показатель регистрации ИМ на конкретной территории может использоваться как косвенный критерий оценки качества оказываемой медицинской помощи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514,0-3

Рубрики:

Інфекційні хвороби у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.34-52

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.215

Рубрики:

Роль спадковості в патології. Медична генетика

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.35

Рубрики:

Інфекційний мононуклеоз (хвороба Філатова, залізиста лихоманка, хвороба Пфейфера, моноцитарна ангіна, доброякісний лімфобластоз, лімфоїдноклітинна ангіна, хвороби, викликані вірусом Епштейна-Барра)

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано етіологічну характеристику первинних гнійних менінгітів, які були діагностовані у 2008 р. за результатами мікробіологічних досліджень, що має важливе клініко-епідеміологічне значення для призначення раціональної антибактеріальної хіміотерапії та протиепідемічних заходів, а також оцінки прогнозу захворювання.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*551.322.5

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.35-3

Рубрики:

Інфекційний мононуклеоз у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.34-52

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані ретроспективного та порівняльного клініко-епідеміологічного аналізу випадків пандемічного грипу А(H1N1) у дітей м. Дніпропетровська з дітьми із різних країн світу. Результати аналізу не виявили принципових відмінностей у клінічному перебігу пандемічного грипу А(Н1N1) у дітей м. Дніпропетровська та дітей із різних країн світу. Також не було встановлено відмінностей між перебігом сезонного та пандемічного А(H1N1) грипу у дітей.

Наведено результати дослідження лізосомних цистеїнових катепсинів В і L за паралельного визначення їх активності в сечі та сироватці крові пацієнтів з інфекційним мононуклеозом, лакунарною ангіною, гострою респіраторно-вірусною інфекцією. Одержані результати дозволяють зробити висновок про те, що кількісне визначення активності лізосомних цистеїнових катепсинів, особливо катепсину В у сечі, є біохімічним маркером інфекційного мононуклеозу. Запропоновано модель участі лізосомних цистеїнових катепсинів В і L в імунопатогенезі інфекційного мононуклеозу, де підвищення їх активності розглядається як мезанізм, спрямований на підтримку апоптозу інфікованих В-лімфоцитів шляхом активації Т-клітинної імунної відповіді за допомогою посилення реплікації вірусу.

Приведены результаты исследования лизосомных цистеиновых катепсинов В и L при параллельном определении их активности в моче и сыворотке крови пациентов с инфекционным мононуклеозом, лакунарной ангиной, острой респираторно-вирусной инфекцией. Полученные результаты позволяют сделать вывод о том, что количественное определение активности лизосомных цистеиновых катепсинов, особенно катепсина В в моче, является биохимическим маркером инфекционного мононуклеоза. Предложена модель участия лизосомных цистеиновых катепсинов В и L в иммунопатогенезе инфекционного мононуклеоза, где повышение их активности рассматривается как механизм, направленный на поддержку апоптоза инфицированных В-лимфоцитов через активацию Т-клеточного иммунного ответа с помощью усиления репликации вируса.

Проведен детальный обзор различных аспектов кори. Подробно описаны определение болезни, исторические аспекты, эпидемиология кори в мире и в окружающих Украину странах в последние годы и особенности эпидемического процесса в Украине. Дана детальная характеристика этиологии кори, включая изученную структуру генома и белков, генетическую изменчивость вируса кори. Обсуждены особенности эпидемического процесса при кори, критерии уровня заболеваемости, контагиозность данного заболевания. Описан детальный патогенез кори в различные периоды болезни, взаимосвязь кори с метаболизмом витамина А, особенности гуморального и клеточного иммунологического ответа, включая таковые у детей раннего возраста и у пациентов с иммунодефицитами. Описана возможность развития подострого склерозирующего панэнцефалита, современные взгляды на причины развития данного осложнения, его иммунологические и вирусологические особенности. Даны патогенетические механизмы развития сыпи, осложнений, а также морфологические изменения в различных органах и системах при кори. Статья включает как международную, так и различные клинические классификации кори. В деталях описаны клинические проявления типичного и атипичного течения различных периодов кори по синдромам, особенности течения кори при различных коморбидных состояниях. Предоставлены цветные фотографии, иллюстрирующие клинические проявления кори со стороны кожи и слизистых в разные периоды заболевания.

Во второй части статьи приводится дифференциальный диагноз кори в различные периоды болезни. Обсуждается рутинная и подтверждающая лабораторная диагностика, включая цитологические, серологические и молекулярно-генетические методы. Даны критерии подозрительного, вероятного и подтвержденного случаев кори. Описаны принципы постановки диагноза согласно критериям ВОЗ. Рассмотрены осложнения кори согласно причине (вирусные и бактериальные), по разным системам, а также особенности осложнений у лиц высокого риска. Детально описаны осложнения кори со стороны центральной нервной системы. Подробно описан подход к лечению кори, включая показания для госпитализации, этиотропной терапии, четкие показания для назначения кортикостероидов и иммуноглобулинов, назначение витамина А с дозировками, лечение осложнений, показания для назначения антибиотиков и патогенетическая терапия. Также описано специфическое лечение осложнений со стороны центральной нервной системы. Обсуждена активная и пассивная профилактика кори, противоэпидемические мероприятия, наблюдение пациентов после перенесенного заболевания и прогноз кори. В списке литературы указан 121 источник, включая статьи кириллицей, латиницей и электронные ресурсы.

Цель работы - улучшить клиническую диагностику и менеджмент поражений поджелудочной железы в педиатрической практике. Описаны случаи острого идиопатического панкреатита у детей в возрасте 4, 8, 11 и 12 лет. В клинике заболевания во всех случаях была приступообразная абдоминальная боль, тошнота и/или рвота, вялость; лихорадка отсутствовала. Во всех случаях имелись биохимические (уровень липазы и/или амилазы в крови >> 3N) и сонографические (отечность органа) признаки воспаления поджелудочной железы, удовлетворяющие критериям острого панкреатита. Заболевание завершилось выздоровлением в течение недели. Использовалось минимальное количество препаратов и рациональное энтеральное питание без продолжительной "голодной" паузы. Выводы: на основании анализа литературы и собственных наблюдений даны практические рекомендации по диагностике и ведению острого идиопатического панкреатита у детей.

Зазначено, що в осіб без порушень імунітету кон'юктивіт Парино має хороший прогноз і вимагає мінімальних терапевтичних витрат у вигляді системного застосування антибіотиків класу макролідів без використання будь-яких додаткових фармакологічних препаратів.

Отмечено, что у лиц без нарушений иммунитета конъюктивит Парино имеет хороший прогноз и требует минимальных терапевтических расходов в виде системного применения антибиотиков класса макролидов без использования каких-либо дополнительных фармакологических препаратов.

Лайм-бореліоз (ЛБ) - найбільш поширена природно-осередкова трансмісивна інфекція, що зустрічається в США, Європі, в тому числі і в Україні. Це мультисистемне захворювання з ураженням шкіри, серця, нервової системи, суглобів, схильне до тривалого перебігу. Офіційна реєстрація захворювання в Україні ведеться з 2000 р. Рівень епідеміологічної реєстрації щороку зростає: показник захворюваності на ЛБ в Україні з 2000 року за 10 років зріс у 29 разів, зокрема у Дніпропетровській області - у 12 разів. Хвороба минає декілька стадій: від появи первинної форми - мігруючої еритеми до формування хронічних форм, що можуть призвести до інвалідизації. У 25 - 50 % хворих за відсутності адекватного антибактеріального лікування у ранній період ЛБ визначають хронічні форми хвороби, насамперед ураження серця. Наведено алгоритм ранньої діагностики "мінорних", клінічно безманіфестних форм ураження серця при ЛБ під час ранніх стадій хвороби з метою раціонального вибору антибактеріальної терапії. Показано, що серологічні маркери ЛБ (антитіла до борелій класів IgM та IgG) не можуть використовуватися для контролю за перебігом захворювання та ефективністю терапії.