Вивчено психологічні чинники політичної активності молоді. Досліджено особливості політичної активності різних вікових і соціальних груп молодих людей. Показано зв'язок індивідуально-психологічних чинників (цінності, смисложиттєві орієнтації, мотиви політичної поведінки) та соціально-психологічних чинників (особливості сімейної соціалізації, особливості спілкування в первинних соціальних групах, ЗМІ як джерела політичного інформування), які визначають залученість молоді до політичного життя. Побудовано модель детермінації політичної активності молоді, відповідно до якої основним регулятором активності є мотиви політичної поведінки. Показано, що інші інтивідуально-психологічні та соціально-психологічні чинники визначають політичну активність молоді опосередковано, зважаючи на систему мотивів політичної поведінки.

Проаналізовано питання формування професійного мислення майбутніх телевізійних репортерів у контексті тенденцій розвитку сучасної вищої професійної освіти, визначено ступінь її розробки в психолого-педагогічній літературі. Розкрито сутність, структурні компоненти, особливості професійного мислення телевізійних репортерів. Визначено та теоретично обгрунтовано педагогічні умови формування професійного мислення майбутніх телевізійних репортерів у процесі фахової підготовки, що забезпечуються реалізацією міждисциплінарних зв'язків фахових дисциплін, створенням професійно-моделювального середовища, посиленням творчого характеру навчально-пізнавальної діяльності студентів шляхом включення їх у самостійну роботу з розробки інформаційного відеопродукту; експериментально доведено їх ефективність.

Зазначено, що за умов інформаційно-комунікаційної революції існує дефіцит змісту масових комунікацій, проте головним творцем змістовної та соціально важливої інформації є журналіст. Зростає науковість цієї професії, серйозні зміни відбуваються як у технологіях створення журналістського твору, так і в освіті журналіста. Сьогодні неможливо створити загальну модель професійної журналістської освіти, яка підійде усім, отже, склалася оригінальна модель, що містить риси як академічно орієнтованої, так і практично орієнтованої освіти.

Розглянуто актуальні питання використання активних методів навчання у процесі фахової підготовки телевізійних репортерів, які створюють професійно-моделююче середовище ефективного навчання, що засновано на активних методах. Зазначено щодо доцільності використання інтерактивних методів навчання, зокрема, методу розігрування ролей і методу проектів.

Розглянуто поняття, характерні ознаки та функції масової комунікації (МК), розкрито психологічні наслідки її впливу. Висвітлено теорії, які використовуються в психологічних дослідженнях цього феномену. Описано моделі МК Г. Лассуелла, охарактеризовано елементи її системи. Проаналізовано поняття та типи засобів МК, наведено характеристику радіо, телебачення, преси, Інтернету. Надано відомості про психодинамічну модель К. Говленда, когнітивні моделі Р. Петті - Дж. Качоппо та Ш. Чейкіна. Визначено особливості політичного впливу засобів МК, загальні принципи під час вибору політичних тем. Показано актуальність дослідження аграсії та насильства в засобах МК, розглянуто найпоширеніші психологічні наслідки сприймання сцент аграсії та насильства в них. Досліджено рекламу як специфічний вид МК. Висвітлено теоретичні засади впровадження медіаосвіти в Україні.

Розкрито специфіку сучасної роботи телерепортера як журналіста, режисера, оператора. Розглянуто режисерські й оператоські аспекти підготовки телерепортажів, показано особливості їх відеовиробництва. Репрезентовано систему професійних термінів з телерепортерства у вигляді глосарію.

Розглянуто механізм встановлення міждисциплінарних зв'язків з метою формування цілісної моделі професійної діяльності майбутнього фахівця. У практичному аспекті висвітлено доцільність встановлення міждисциплінарних зв'язків, зокрема за рахунок залучення до програм фахових дисциплін інтегрованих тем і блоків та створення глосарію телевізійних репортерів.

Мета роботи - здійснити спробу окреслити багатовекторність сучасних наукових підходів до передумов і наслідків медіатизації молодого покоління, визначити особливості цього процесу під час професійного становлення майбутніх фахівців медіасфери. Для реалізації мети дослідження застосовано такі методи: описовий, аналізу й синтезу, узагальнення - для виокремлення низки термінів й окреслення багатовекторного терміна "медіатизація". Індуктивний і системний методи надали змогу визначити медіатизацію як об'єктивну умову професійного становлення майбутніх фахівців медіа-сфери, ризики нівелювання гуманістичних ідеалів та цінностей у змісті відеоконтенту, негативного впливу процесів масифікації. Застосовано міждисциплінарний підхід під час дослідження проблеми правового регулювання аудіовізуального контенту й складного механізму медіапливу на межі комунікативістики, медіакультури, медіапсихології, а також статистичні методи для опрацювання результатів анкетування. Науковці розглядають медіатизацію як одну з провідних тенденцій розвитку суспільства, але на часі осмислення зазначеного процесу в межах змін, що відбуваються на рівні глобалізованого світу та професійних спільнот. Опитування майбутніх фахівців медіасфери показали, що на перегляд відео молодь витрачає декілька годин щоденно, при цьому більшість опитуваних для перегляду відео використовують соціальні мережі та вважають зручною для себе мультимедійну форму подачі відеоконтенту. Перегляду журналістського продукту суспільно-політичної та гостро-соціальної тематики респонденти приділяють увагу всього десяту частину часу загального споживання відеоконтенту. Таким чином, виникає потреба в педагогічно керованій медіатизації майбутніх фахівців медіасфери у процесі професійної підготовки. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено спробу окреслити особливості медіатизації саме у контексті професійного становлення майбутніх фахівців медіа сфери. Результати дослідження можуть бути використані в оновленому змісті фахових навчальних дисциплін, зокрема "Медіапсихологія", "Медіаосвіта", "Тележурналістика", "Audio&videoproduction", "Практикум з режисури" та нових форм самостійної роботи, розробці авторських відеопроєктів із широким обговоренням їх тематики, форматів, засобів просування.

Присвячено науково-практичне видання розгляду медійного середовища, структурним підрозділам, напрямам, які складають медійний ландшафт сьогодення, а також тим засадам, які спрямовані на підвищення медіаграмотності суспільства. Представлено теоретичні основи медіалогії, практичні тенденції формування різних форм контенту, трансльованого як через традиційні, так і через інтерактивні масмедіа. Запропоновано найбільш актуальні напрями візуалізації тих інформаційних, рекламних та інших звернень, які сприятимуть формуванню високого рівня громадської свідомості всіх членів медіапросіору, опануванню мистецької та культурологічної компетентності здобувачів вищої освіти зі спеціальності "Журналістика".