Вивчено йодну забезпеченість організму дітей та підлітків у радіаційно забруднених після Чорнобильської аварії районах Житомирщини. Ступінь йодного дефіциту визначено за критеріями ВООЗ. Обстежено 3999 дітей і підлітків у віці від 6 до 18 років у чотирьох містах та чотирьох сільських населених пунктах областей. Досліджено щитоподібну залозу за допомогою пальпаторного та ультразвукового методів, визначено частоту випадків зоба, а також спектрофотометрично виміряно екскрецію йоду з сечею. Відповідно до спеціальних карт, шляхом опитування розглянуто частоту вживання препаратів, які містять йод. На підставі отриманих результатів встановлено, що в обстежених районах у середньому від 15 до 63 % дітей і підлітків різних вікових категорій мали зоб. Екскреція йоду з сечеюв обстежених усіх населених пунктів була зниженою; виявлено рівні екскреції, що відповідають гострому (14,8 %), середньому (39,2 %) та слабкому ступеню (33,7 %) йодної недостатності. Визначено, що тільки 12,8 % обстежених мали достатнє надходження йоду в організм. Медіана екскреції йоду з сечею складала 46,7 мкг/л. Зазначено, що обстежені населені пункти радіаційно забруднених районів Житомирщини належать до місцевостей з середнім ступенем йодного дефіциту, що вимагає проведення масової йодної профілактики.

Изучена йодная обеспеченность организма детей и подростков в радиоактивно загрязненных после Чернобыльской аварии районах Житомирской области. Обследовано 3999 детей в возрасте от 7 до 17 лет четырех городов и четырех сельских населенных пунктов области. Для определения степени йодного дефицита использованы критерии, рекомендованные ВОЗ. Обследована щитовидная железа при помощи пальпаторного и ультразвукового методов, определена частота случаев зоба, а также спектрофотометрически измерена экскреция йодас мочой. На основании полученных результатов установлено, что в среднем от 15 до 63 % детей разных возрастных категорий обследованных районов имели зоб. Экскреция йода с мочой у детей всех населенных пунктов была снижена, среди обследованных наблюдались уровни экскреции, которые соответствовали: острой - 14,8 %, средней - 39,2 % и слабой степени - 33,7 % йодной обеспеченности. Определено, что только 12,8 % обследованных детей имели достаточное поступление йода в организм. Медиана экскреции йода с мочой составляла 46,7 мкг/л. Отмечено, что обследованные поселения пострадавших районов Житомирской области принадлежат к местностям со средней степенью йодного дефицита, которые требуют проведения массовой йодной профилактики.

The authors have studied the degree of iodine deficiency in areas of Zhytomyr region affected as a result of the Chornobyl accident. Investigations have been conducted in 3999 children aged 7 to 17 years from 4 towns and 4 rural localities of the region, and included: thyroid palpation and ultrasonography, determination of goiter prevalence, and urinary iodine excretion. Goiter was detected on average in 15 to 63% of children in different age groups from the areas under study. Urinary iodine excretion in children from all localities was decreased; among the examined subjects excretion rates were noted, which corresponded to: acute degree in 14.8%, moderate degree in 39.2%, and mild degree of iodine deficiency in 33.7%; 12.8% of the children examinedhad sufficient iodine intake. The median of urinary iodine excretion made up 46.7 mcg/l. The localities under study of the affected areas of Zhytomyr region belong to areas with moderate degree of iodine deficiency, which need mass iodine prophylaxis

Проведено епідеміологічне дослідження стану щитовидної залози у дітей трьох областей південного і південно-східного регіонів України та Автономної Республіки Крим, обстежено 1 234-х учнів обох статей віком 8 - 10 років. Ступінь збільшення щитовидної залози визначено пальпаторно та за допомогою ультразвукової діагностики. Йодна недостатність оцінювалась за рівнем екскреції йоду із сечею. Визначено антропометричні показники. Оцінка результатів обстеження здійснювалася відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я та Міжнародної ради з контролю за йододефіцитними захворюваннями. Виявлено, що захворюваність на епідемічний зоб серед дитячого населення в різних містах Харківщини за даними ультразвукових досліджень у середньому складає 14,1 %, але вона неоднорідна та коливається в різних населених пунктах від 5,5 % до 20,3 %. На Дніпропетровщині цей показник сягає 12,1 %, Донеччині - 7,4 %, в Автономній Республіці Крим - 15,2 %. Рівень екскреції йоду із сечею свідчить про те, що більшість населення на Харківщині (52,7 %), Дніпропетровщині (55,5 %), Донеччині (62,7 %) та в Республіці Крим знаходиться у зоні слабкої та помірної йодної недостатності. Обстежені області віднесено до місцевостей з недостатністю йоду в навколишньому середовищі.

Досліджено стан йодної забезпеченості репрезентативних груп жінок і дітей у трьох областях Центрального регіону України - Хмельницькій, Вінницькій та Полтавській. Вивчено екскрецію йоду з сечею і об'єм щитовидної залози у 30-ти жінок і 60-ти дітей в кожному з чотирьох кластерів усіх областей за критеріями ВООЗ. Виявлено легку недостатність йоду серед населення регіону; медіана йодурії дорівнювала 76,1 мкг/л. Нормальні показники йодної забезпеченості спостерігали у третини обстежених мешканців. Частота дифузного збільшення щитовидної залози у обстеженої категорії населення становила 41 % у дітей та 37,5 % у жінок.

Исследовано состояние йодной обеспеченности репрезентативних групп женщин и детей в трех областях Центрального региона Украины - Хмельницкой, Винницкой и Полтавской. Изучены экскреция йода с мочой и объем щитовидной железы у 30-ти женщин и 60-ти детей в каждом из четырех кластеров всех областей, по критериям ВООЗ. Выявлена легкая недостаточность йода среди населения региона; медиана йодурии составила 76,1 мкг/л. Нормальные показатели йодной обеспеченности наблюдали у трети обследованных жителей. Частота диффузного увеличения щитовидной железы у обследованной категории населения составила 41 % у детей и 37,5 % у женщин.

The authors have determined the iodine status of representative groups of women and children in three central regions of Ukraine: Khmelnytsky, Vinnytsya, and Poltava regions. Based on WHO criteria, they have studied urinary iodine excretion and thyroid volume in 30 women and 60 children in each of four clusters of each of the regions. There was evidence of mild iodine deficiency in the population of the above regions - ioduria median was 76.1 ?g/L. Normal indices of iodine status were reported only in one third of the study subjects. The incidence of diffuse thyroid enlargement in the population group under study was found to be 41 % for children and 37.5 % for women.

Проаналізовано динаміку йодного статусу в північних областях України, що забруднені радіацією внаслідок Чорнобильської аварії, за останні 9 років. Ступінь йодного дефіциту визначали за критеріями ВООЗ. Щитовидну залозу досліджували за допомогою пальпаторного та ультразвукового методів, визначали частоту випадків зоба, вимірювали екскрецію йоду з сечею, шляхом опитування вивчали частоту вживання йодованих продуктів та препаратів. За 1997 - 2000 рр. обстежено близько 10,5 тисяч дітей та підлітків. Результати досліджень цього періоду показали, що частота випадків зоба становила згідно з пальпацією - 12 - 77 %, згідно з ультразвуковим дослідженням - 6 - 54 %. Екскреція йоду з сечею в обстежених була зниженою і відповідала тяжкому, середньому та слабкому ступеням йодної недостатності. Аналіз результатів досліджень 2002 - 2003 рр. показав поліпшення йодного забезпечення. Були обстежені 30 кластерів по всій Україні, в кожний з яких входили 30 жінок дітородного віку та 30 дітей віком від 6 до 36-ти міс. Споживання йодованої солі населенням у північних областях збільшилось у 5 - 14 разів і становило у Житомирській області - 21 %, у Київській - 27 %, у Чернігівській області та м. Києві - майже 30 %, і 58 % - у м. Рівному.

Проанализирована динамика йодного статуса в северных областях Украины, которые загрязнены радиацией вследствие Чернобыльской аварии, за последние 9 лет. Степень йодного дефицита определяли по критериям ВОЗ. Щитовидную железу исследовали с помощью пальпаторного и ультразвукового методов, определяли частоту случаев зоба, измеряли экскрецию йода с мочой, путем опроса изучали частоту употребления йодированных продуктов и препаратов. В период 1997 - 2000 гг. обследовано около 10,5 тыс детей и подростков. Результаты исследований этого периода показали, что частота случаев зоба составляла согласно пальпации - 12 - 77 %, согласно ультразвуковому исследованию - 6 - 54 %. Экскреция йода с мочой у обследованных была сниженной и отвечала тяжелой, средней и слабой степеням йодной недостаточности. Анализ результатов исследований 2002 - 2003 гг. показал улучшение йодного обеспечения. Были обследованы 30 кластеров по всей Украине, в каждый из которых входили 30 женщин детородного возраста и 30 детей в возрасте от 6 до 36 мес. Потребление йодированной соли населением в северных областях увеличилось в 5 - 14 раз и составляло: в Житомирской области - 21 %, в Киевской - 27 %, в Черниговской области и г. Киеве - почти 30 %, и 58 % - в г. Ривне.

The dynamics of iodine status in northern oblasts of Ukraine affected by the Chornobyl accident was analyzed using 9-year data. The stage of iodine deficiency was established with the World Health Organization criteria. The thyroid gland was examined with the help of ultrasonic and palpation methods, the incidence of goiter was established, the urinary iodine extraction was measured, and consumption of iodinated food and drugs was determined by surveys. During 1997 and 2000 about 10500 children and adolescents were examined. The results obtained showed that the incedence of goiter as shown by palpation made 12-77 % and 6-54 % when studied ultrasonically. Urinary iodine excretion in those surveyed was decreased and corresponded to grave, average and mild levels of iodine deficiency. The analysis of the results of national-level studies in 2002-2003 showed an improvement in iodine supply. Thirty clusters were examined all overUkraine, each included 30 women of childbearing age and 30 children aged 6-36 months. The consumption of iodinated salt by the population of northern oblasts has increased by 5-14 times and approximated 21% in Zhytomyr oblast, 27% in Kyiv oblast, 30% in Chernigiv oblast and the City of Kyiv, 58% in the city of Rivne. In the city of Kyiv and Kyiv oblast median of ioduria reached an optimal level. The 2005 studies showed that according to the median of ioduria the level of iodine supply in the city of Kyiv made about 100 mkg/l, in Chernigiv, Kyiv and Zhytomyr oblasts - approximately 70 mkg/l.

Проведено дослідження серед репрезентативних груп населення Ц жінок дітородного віку та дітей віком 7 - 12-ти років, які проживають у Сімферополі, Бахчисараї, Ялті та Джанкої Автономної Республіки Крим. Проведено ехографічну оцінку стану щитовидної залози (ЩЗ), визначено екскрецію йоду із сечею, за допомогою опитування оцінювали рівень профілактики з використанням йодованої солі та йодовмісних сполук. Збільшення ЩЗ виявлено у 16,7 - 93 % хлопчиків і дівчаток, які мали початкові стадії зоба, серед жінок спостерігали збільшені розміри ЩЗ залози у 10 - 17 % обстежених. Показники йодурії вказували на більш ніж достатнє надходження йоду в організм більшості дитячого та жіночого населення Криму. Групова медіана екскреції йоду з сечею у жодному з населених пунктів не вказувала на йодну недостатність як у жінок, так і у дітей, діапазон значень становив 236,4 - 578,6 мкг/л. За матеріалами опитування встановлено, що 39,4 % жінок, як і їх діти, використовували йодовану сіль постійно, періодичне її вживання зазначили 13,6 % опитуваних. Про постійне використання в раціоні харчування морепродуктів повідомляли 26,6 % і про періодичне - 62,21 % опитуваних.

Проведено исследование среди репрезентативных групп населения Ц женщин детородного возраста и детей в возрасте 7 - 12-ти лет, проживающих в городах Симферополь, Бахчисарай, Ялта и Джанкой Автономной Республики Крым. Проводили эхографическую оценку состояния щитовидной железы (ЩЖ), определяли экскрецию йода с мочой, при помощи опроса оценивали уровень профилактики с применением йодированной соли и йодсодержащих веществ. Увеличение ЩЖ отмечено у 16,7 - 93 % мальчиков и девочек, которые имели начальные стадии зоба, среди женщин увеличенные размеры ЩЖ наблюдали у 10 - 17 % обследованных. Результаты йодурии свидетельствовали о более, чем достаточном поступлении йода в организм большинства детского и женского населении Крыма. Групповая медиана экскреции йода с мочой ни в одном из населенных пунктов не указывала на йодную недостаточность как у женщин, так и у детей, диапазон значений колебался от 236,4 до 578,6 мкг/л. По материалам опроса установлено, что 39,4 % женщин, как и их детей, использовали йодированную соль постоянно, периодическое ее употребление отметили 13,6 % опрошенных. О постоянном использовании в рационе питания морепродуктов засвидетельствовали 26,6 % и периодическом - 62,21 % опрошенных.

The authors have carried out a study among representative population groups: women of reproductive age and children aged 7 to 12 years being residents of the cities of Symferopol, Bakhchysarai, Yalta, and Dzhankoi of the Autonomous Republic of Crimea. Thyroid status was evaluated by echography, urinary iodine excretion assessment, and the degree of prophylaxis using iodized salt and iodine-containing components was estimated by questioning. Thyroid enlargement was reported in 16,6 - 93 % of boys and girls having initial stages of goiter; among women increased thyroid size was noted in 10 - 17 % of study subjects. The results of ioduria suggested a more than sufficient degree of iodine intake in most children and women of the Autonomous Republic of Crimea. Collective median of urinary iodine excretion in all of the cities under study indicated the absence of iodine deficiency neither in women nor in children; the range of values was within 236.4 to 578.6 mcg/l. Subjects' questioning showed that 39,4 % of women and their children consumed iodized salt permanently, and 13,6 % of respondents included salt in their ration periodically. 26,6 % answered that they consumed sea-food permanently, while 62,2 % of the interviewees did it periodically.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р120.121.2

Рубрики:

Йод і проблема йодизації населення

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено епідеміологічне дослідження стану щитовидної залози у 1 846-ти дітей із трьох забруднених контрольованих районів Чернігівської області (Чернігівського, Ріпкинського, Козелецького) та м. Чернігова, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Виявлено, що захворюваність на ендемічний зоб серед обстежених дітей у середньому складає 49,1 % (у різних населених пунктах від 17,5 % до 77,4 %). Дані концентрації йоду в сечі та тиреоглобуліну у сироватці крові свідчать, що майже всі діти відчувають нестачу йоду, з близько 40 % з них зафіксовано слабку та помірну йодну недостатність. Анкетування обстежених свідчить про низький рівень вживання йодованих продуктів, зокрема, йодовану сіль використовують у різних населених пунктах від 4,6 до 6,9 % обстежених. Зроблено висновок, що патологія щитовидної залози, викликана недостатністю йоду в навколишньому середовищі, може збігатися з негативною дією на її стан чинників Чорнобильської аварії та призводити до стимуляції росту ураженої радіойодом залози.

Обследовано 720 женщин и детей, проживающих в Киеве и Киевской области, изучена йодная обеспеченность организма, проведены УЗИ щитовидной железы и профилактические мероприятия. Выявлен йодный дефицит легкой степени в обеих группах: у женщин медиана экскреции йода с мочой составляла 85,9 мкг/л, у детей - 96,8 мкг/л. Большая частота диффузного увеличения щитовидной железы также указывает на наличие йодной эндемии: у 61,2 % школьников Киева и у 40,8 % детей Киевской области выявлен превышающий возрастную норму объем железы. Показана необходимость внедрения программ массовой йодной профилактики путем всеобщего йодирования соли.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р120.121.2(4УКР)

Рубрики:

Йод і проблема йодизації населення

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.21 + Р120.121.2

Рубрики:

Гіпертиреози. Тиреотоксикози

Йод і проблема йодизації населення

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р120.121.2

Рубрики:

Йод і проблема йодизації населення

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 199 вагітних, віком від 18-ти до 42-х років (28,6±1,7 років), у першому (10,0±0,4 тижнів), другому (21,6±0,5 тижнів) та третьому (34,9±0,4 тижнів) триместрах вагітності. Для моніторингу стану йодного забезпечення та оцінювання ефективності засобів групової йодної профілактики визначали екскрецію йоду із сечею, стан щитоподібної залози (ЩЗ) за допомогою УЗД і рівень йодної профілактики шляхом опитування. Результати. Значна частина обстежених за показниками йодурії мали йодну недостатність. Найбільший відсоток (71,1 %) недостатнього йодного споживання, нижче ніж 150 мкг/л, спостерігався у групі вагітних, які не використовували для профілактики йодовмісні препарати. Серед жінок, які використовували йодовмісні препарати для профілактики та приймали вітамінно-мінеральні комплекси, що містять йод, цей відсоток складав 54,4 %. Надмірні значення йодурії мали місце у 14,9 % випадків серед вагітних, які отримували йодну профілактику, та у 8,5 % – без неї. Лише в 27,7 % випадків у вагітних, які приймали йодовмісні препарати, і в 20,4 % серед тих, які не застосовували препарати, що містять йод, результати визначення йодурії були в межах 150 - 249 мкг/л, що свідчило про достатній рівень йодного забезпечення. Частота випадків зоба у вагітних із профілактикою та без неї, за даними УЗД, склала 33,3 %. Поряд із дифузним зобом у 9,4 % спостережень мав місце вузловий зоб, більшість жінок обох груп мешкали в зоні йодного дефіциту (ЙД). Опитування показало, що вагітні використовували для профілактики ускладнень вагітності загалом 17 різних засобів, серед яких йодовмісні препарати – йодомарин, йодбаланс, тироксин; вітамінно-мінеральні комплекси, що містять йод, – мультитабс, пренатал, вітрум, вітрум-пренатал форте; вітамінно-мінеральні комплекси, що не містять йоду, – елевіт, прегнавіт, ревіт тощо, в цілому лише 24 % жінок вживали препарати, які дійсно містять йод. Встановлено, що серед опитаних жінок 87,2 % обізнані з проблемами, пов'язаними з (ЙД) і його шкодою для організму, та 12,8 % – не обізнані. Значна частина вагітних (70,5 %) поінформовані про прояви ЙД у майбутньої дитини, 29,3 % такої інформації не мали. Багатьом вагітним бракувало знань про зниження інтелекту у дітей, розумову відсталість, недостатній фізичний розвиток і можливі внутрішньоутробні вади розвитку плода внаслідок ЙД. Висновки. Значна частина вагітних (понад 70 %) мали ЙД, який негативно впливає на стан ЩЗ та може спричинювати негативні наслідки для майбутньої дитини.

Обследованы 199 беременных в возрасте 18 - 42 года (28,6±1,7 года) в первом (10,0±0,4 недели), втором (21,6±0,5 недели) и третьем (34,9±0,4 недели) триместрах беременности. Для мониторинга состояния йодного обеспечения и оценки эффективности средств групповой йодной профилактики определяли экскрецию йода с мочой, состояние щитовидной железы (ЩЖ) при помощи УЗИ и уровень йодной профилактики путем опроса. Результаты. Значительная часть беременных, по результатам определения йодурии, имели йодную недостаточность. Наибольший процент случаев (71,1 %) недостаточного йодного потребления, ниже 150 мкг/л, наблюдался в группе беременных, которые не использовали для профилактики йодсодержащие препараты. Среди женщин, использующих йодную профилактику и принимающих витаминно-минеральные комплексы, содержащие йод, этот процент составлял 54,4 %. Чрезмерные значения йодурии имели место у 14,9 % беременных, получающих йодную профилактику, и у 8,5 % без нее. Только в 27,7 % случаев у беременных, которые принимали йодсодержащие препараты, и в 20,4 % среди не принимающих препараты, содержащие йод, результаты определения йодурии были в интервале 150 - 249 мкг/л, что свидетельствовало о достаточном уровне йодного обеспечения. Частота зоба с профилактикой и без, по данным УЗИ, у беременных составляла 33,3 %. Наряду с диффузным зобом в 9,4 % случаев наблюдали узловой зоб, практически большинство женщин в обеих группах находилось в зоне йодного дефицита. Опрос женщин показал, что беременные использовали для профилактики осложнений беременности 17 разных препаратов, среди которых йодсодержащиe препараты – йодомарин, йодбаланс, тироксин; витаминно-минеральные комплексы, содержащие йод, – мультитабс, пренатал, витрум, витрум-пренатал форте; витаминно-минеральные комплексы, не содержащие йод, – элевит, прегнавит, ревит и др., в целом только 24 % женщин принимали препараты, которые действительно содержат йод. Установлено, что среди опрошенных женщин 87,2 % ознакомлены с проблемами, связанными с йодным дефицитом иего вредом для организма, и 12,8 % – не знакомы. Значительная часть беременных (70,5 %) информированы о проявлениях ЙД у будущего ребенка, 29,3 % опрошенных такой информацией не располагают. У многих беременных не было достаточных знаний о снижении интеллекта у детей и умственном отставании, недостаточном физическом развитии и возможных внутриутробных пороках развития плода вследствие йодной недостаточности. Выводы. У значительной части (больше 70 %) беременных имел место йодный дефицит, что может негативно влиять на состояние ЩЖ, а также на физическое и умственное развитие плода.

The present study involves 199 pregnant women aged 18 to 42 years (28.6±1.7) of the first (10.0±0.4 weeks), second (21.6±0.5 weeks) and the third (34.9±0.4 weeks) trimester of pregnancy. To monitor the iodine status and assessment of the efficacy of the measures of iodine prophylaxis tests including urinary iodine excretion level; assessment of thyroid status using ultrasound; and quizzing of subjects’ attitude to iodine prophylaxis were performed. Results. The study of urinary iodine excretion has showed that a significant part of pregnant women were under conditions of iodine deficiency. The highest percentage (71.1%) of urinary iodine insufficiency measures under 150 ?g/L was noted in the group of pregnant women who did not use iodine-containing medications or vitamins for the prevention. Among women who use iodine prophylaxis and take vitamin and mineral supplements that contain iodine, this percentage of results was 54.4%. Excessive urinary iodine values were noted in 14.9% of pregnant women receiving iodine prophylaxis and in 8.5% without it. Only 27.7% of the results of urinary iodine excretion for pregnant women who received iodine-containing drugs, and 20.4% for those who did not take these drugs, were within the range 150 to 249 ?g/L with a sufficient iodine status. Based on USI data, among pregnant women the incidence of thyroid enlargement was 33.3%, along with a diffuse thyroid goiter, in 9.4% of women cases of nodular goiter were reported. A survey of pregnant women about the use ofmedicines for iodine prophylaxis has shown that there are 17 different authorized drugs including iodine-containing medications: Iodomarin, Iodbalans, Thyroxin; vitamin and mineral iodine-containing supplements: Multitabs, Prenatal, Vitrum, Vitrum-Prenatal Forte; vitamin and mineral supplements that do not contain iodine: Elevit, Pregnavit, Revit, and others; in fact, only 24% of women were taking drugs that do contain iodine. It has been established that among the surveyed women 87.2% were awared of the iodine deficiency problems and their damaging effect, while 12.8% were unawared of these problems. A significant part of pregnant women (70.5%) are informed about the manifestations of iodine deficiency in the future child and of the surveyed women 29.3% don’t have such information. Many of pregnant women had an incomplete knowledge of the possible consequences of iodine deficiency, such as intellectual impairment and mental retardation, insufficient physical development, and possible intrauterine fetal malformations. Conclusion. Considering all above significant part of the pregnant women (over 70%) are under conditions of iodine deficiency that can have negative effect for the thyroid gland and negative consequences for fetus development and children mental development.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.26

Рубрики:

Зоб

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.26

Рубрики:

Зоб

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.120.11 + Р361

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на організм (медична радіобіологія)

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ