Теоретично обгрунтовано, розроблено й описано модель віртуального класу, розроблено методику використання технологій віртуального класу для організації індивідуального навчання учнів. Проаналізовано поняття "віртуальний клас", "індивідуальне навчання", "інформаційно-комунікаційні технології-компетентність вчителів" (ІКТ), "технології віртуального класу". Розроблено структуру ІКТ-компетентностей вчителів-предметників, дістали подальшого розвитку теорія ознак структури комп'ютерно орієнтованого навчального середовища, критерії формування ІКТ-компетентностей вчителів-предметників ЗНЗ.

Проведено изучение изменений активности неспецифических протеиназ и их ингибиторов в маточных смывах у женщин с разными видами гиперплазии эндометрия (ГЭ). Установлено, что формирование ГЭ сопровождается развитием дисбаланса в состоянии местных неспецифических протеиназ и их ингибиторов, который проявляется ростом трипсино- и эластазоподобных протеиназ и снижением уровня местно-синтезируемых кислотостабильных ингибиторов протеиназ. Наиболее выраженные изменения выявлены при комплексной ГЭ. Воспалительный процесс в урогенитальной системе способствует более выраженному росту активности протеиназ в маточных смывах и снижению уровня антипротеиназного потенциала. Оценка выраженности изменений в протеиназ-ингибиторной системе маточных смывов может использоваться в качестве критериев оценки формирования воспалительных изменений в эндометрии при его гиперплазии и для оценки прогноза течения гиперплазии, а также риска малигнизации эндометрия и эффективности проводимой терапии.

Розглянуто пошук шляхів підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти, які спрямовані на використання віртуальних предметних спільнот і реалізацію завдань, що включають розробку структури предметних спільнот, залучення вчителів-предметників до співпраці у спільнотах, створення інформаційно-методичних, дидактичних і розвивальних матеріалів, забезпечення умов їх використання у школі, здійснення аналізу функціонування спільнот. Розкрито особливості віртуальних предметних спільнот, визначено їх види (стабільна, популярна, активна, база знань), особливості формування і фактори вибору предметної спільноти вчителями-предметниками, визначено основні підходи колаборації над документами (неформальне, формальне редагування і рецензування документів), особливості залучення вчителів-предметників до співпраці у спільнотах.

Рассмотрен поиск путей повышения качества школьного естественно-математического образования, которые направлены на использование виртуальных предметных сообществ и реализацию задач, включающих разработку структуры предметных сообществ, привлечение учителей-предметников к сотрудничеству в сообществах, создание информационно-методических, дидактических и развивающих материалов, обеспечение условий их использования в школе, проведение анализа функционирования сообществ. Раскрыты особенности виртуальных предметных сообществ, определены их виды (стабильная, популярная, активная, база знаний), особенности формирования и факторы выбора предметного сообщества учителями-предметниками, определены основные подходы коллаборации над документами (неформальное, формальное изменение и рецензирование документов), особенности привлечения учителей-предметников к сотрудничеству в сообществах.

The article is devoted to finding ways to improve the quality of school natural-mathematics education, which focused on the use of virtual subject communities and implementation of tasks involving the development of subject community structure, involving subject teachers to work in the community, creating awareness and learning, teaching and developing materials, providing conditions for their use in schools, analyzing the functioning of the communities. In the article the features of virtual subject communities are identified by their types (stable, popular, active, knowledge base), it is determined the basic approaches of collaboration with documents (informal, formal change and document review) as well as particularly involvement of subject teachers to work in the community.

Стаття присвячена аналізу віртуальних предметних спільнот і реалізації завдань, що включають розробку структури предметних спільнот, залучення вчителів-предметників до співпраці у спільнотах, створення інформаційно-методичних, дидактичних і розвивальних матеріалів, забезпечення умов їх використання у школі, підтримку діяльності спільноти за допомогою блогів. Визначено поняття віртуальної предметної спільноти, її характерні особливості та види (стабільна, популярна, активна, база знань), описано структуру віртуальної предметної спільноти, здійснено аналіз за критеріями: учасники, методичне забезпечення, розробки уроків, презентації, фотоматеріали, відеоуроки, посилання, оголошення.

Статья посвящена анализу виртуальных предметных сообществ и реализации задач, включающих разработку структуры предметных сообществ, привлечение учителей-предметников к сотрудничеству в сообществах, создание информационно-методических, дидактических и развивающих материалов, обеспечению их использования в школе, поддержку деятельности сообщества посредством блогов. Определено понятие виртуального предметного сообщества, его характерные особенности и виды (стабильное, популярное, активное, база знаний), описана структура виртуального предметного сообщества, осуществлен анализ по критериям: участники, методическое обеспечение, разработки уроков, презентации, фотоматериалы, видеоурок, ссылки, объявления.

The article analyzes the virtual subject communities and subject communities framework development. It describes how to encourage subject teachers to work in the community, to create awareness and learning, teaching and developing materials to ensure their use in schools, to support community through blogs. There is a definition of the virtual subject community, its characteristics and types of (a stable, popular, active, knowledge base) in the article. The structure of the virtual subject communityis given. There is the analysis of the community according to various criteria (participants, methodological support, developed lessons, presentations, photo files, video tutorial links and announcement).

Проаналізовано результати дослідження віртуальних предметних спільнот ученими зарубіжних країн, виділено два аспекти спілкування у віртуальних спільнотах (соціальний і технологічний), визначено її складові: стратегія, цілі, люди, програмне середовище, місце, дії та співпраця, особливості технічні і технологічні, уточнена концептуальна модель віртуальної спільноти. Визначено проблему розвитку віртуальних спільнот як готовність ділитися знаннями з іншими членами і чотири види мотивації колаборації у спільноті, визначено, що треба знати для продуктивної співпраці у спільноті.

Проанализированы результаты исследования виртуальных предметных сообществ зарубежных стран, выделено два аспекта относительно общения в виртуальных сообществах (социальный и технологический), определены ее составляющие: стратегия, цели, люди, программная среда, место, действия и сотрудничество, особенности технические и технологические, уточненная концептуальная модель виртуального сообщества. Определены проблемы развития виртуальных сообществ как готовность делиться знаниями с другими членами, четыре вида мотивации коллаборации в сообществе, что надо знать для продуктивного сотрудничества в сообществе.

The article analyzes the results of the study of subject virtual community of foreign countries, highlighted two aspects of communication in virtual community - social and technological, its components: strategy, goals, people, software environment, place, action and cooperation, technical and technological features, refined conceptual model of virtual community, defined the problem of virtual communities as a willingness to share knowledge with other members, four types of motivation collaboration in the community that we should know for collaboration in the community.

Вивчено патогенетичну роль неспецифічних протеїназ та їх інгібіторів у формуванні патології репродуктивної системи жінок. Досліджено зміни компонентів протеїназ-інгібіторної системи цервіко-вагінальних та маткових змивів, а також фолікулярної рідини, розширено уявлення про роль неспецифічних протеолітичних ферментів у механізмах розвитку патологічних процесів у жіночій репродуктивній системі. Встановлено, що стан протеїназ-інгібіторної системи біологічних рідин різних відділів репродуктивної системи жінок має регіональні особливості. Розвиток дисбалансу в стані протеїназ-інгібіторної системи цервіко-вагінальних змивів залежить від віку жінок, наявності безпліддя, стану вагінального біоценозу та характеру запальних змін. Дослідження маткових змивів пацієнток з простою, комплексною та комплексною атиповою формами гіперплазії ендометрії (ГЕ) виявило підвищення активності протеїназ і пригнічення активності інгібіторів. Порівняння змін у протеїназ-інгібіторній системі маткових змивів з морфофункціональними змінами ендометрія, експресією CD45{\up\fs8 +} у тканині ендометрія, характером біоценозу піхви, рівнем прозапальних цитокінів у маткових змивах показало важливе значення запальних змін у процесі формування ГЕ.

Порушено проблему модернізації індивідуального навчання учнів сучасними засобами комп'ютерно-орієнтовного навчального середовища. Надано визначення поняття віртуального класу, аналізуються можливі системи очного навчання учнів з використанням web-технологій. Визначено місце віртуального класу серед сучасних комп'ютерно-орієнтовних засобів навчання; поняття відеоконференції і веб-конференції, онлайн-семінари.

Висвітлено науково-методичні підходи до організації експертизи якості електронних освітніх ресурсів (ЕОР) для загальноосвітніх навчальних закладів. Визначено понятійний апарат, описано об'єкт експертизи, уточнено окремі аспекти функцій експертизи. Визначено основні завдання, які стоять перед експертизою, узагальнено принципи її проведення (науковість, індивідуалізація, активне включення до навчального процесу тощо). Описано вимоги до учасників експертизи ЕОР, обгрунтовано відповідність ЕОР дидактичним і методичним вимогам, наведено алгоритм підготовки об'єкта експертизи до визначення відповідності дидактичним вимогам. Встановлено, що експертиза ЕОР спрямована на одержання від експертів відповідних даних і прийняття на їх основі компетентних рішень щодо доцільності використання у загальноосвітніх навчальних закладах.

Рассмотрены научно-методические подходы к организации экспертизы качества электронных образовательных ресурсов (ЭОР) для общеобразовательных учебных заведений. Определен понятийный аппарат, описан объект экспертизы, уточнены отдельные аспекты функций экспертизы. Определены основные задачи, стоящие перед экспертизой, обобщены принципы ее проведения (научность, индивидуализация, активное включение в учебный процесс). Описаны требования к участникам экспертизы ЭОР, обосновано соответствие ЭОР дидактическим и методическим требованиям, приведен алгоритм подготовки объекта экспертизы к определению соответствия дидактическим требованиям. Установлено, что экспертиза ЭОР направлена на получение от экспертов соответствующих данных и принятия на их основе компетентных решений о целесообразности использования в общеобразовательных учебных заведениях.

The article deals with the scientific and methodological approaches to the examination of quality of electronic educational resources (EER) for secondary schools. It was defined conceptual apparatus, described the object of examination, clarified certain aspects of the functions of examination, determined the basic tasks of expertise, summarized the principles of expertise (scientific, personalization, active involvement in the learning process), described the requirements to the participants of EER expertise, grounded EER accordance to didactic and methodological requirements, described an algorithm of preparation for the examination object to determine compliance with the requirements of didactic. It is established that the assessment is aimed tothe receipt from the experts of corresponding data and acceptance on their basis of competent decisions about expedience of the use in general educational establishments.

Розглянуто проблеми формування хмаро орієнтованого навчального середовища у вітчизняних закладах освіти, що є актуальним у світлі останніх тенденцій розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Висвітлено комплекс теоретичних питань, пов'язаних з визначенням понятійного апарату, моделюванням структури середовища, з'ясуванням основних характеристик, принципів, вимог до його формування, інтеграцією сервісів у хмаро орієнтоване навчальне середовище загальноосвітніх, вищих навчальних закладів і закладів післядипломної освіти. Показано практичне застосування сервісів Microsoft Office 365 та Google, програмного забезпечення навчального призначення та технологій Веб.2.0 (інтерактивних плакатів, блог- і квест-технологій та ін.) для реалізації навчальної взаємодії педагогів та учнів (студентів).

Розкрито основні засади використання хмарних сервісів Office 365: електронної пошти Outlook Online, електронного календаря, текстового редактора Word Online, електронної книги Excel Online, електронного записника OneNote, редактора презентацій PowerPoint Online та сайтів, розроблених у середовищі SharePoint. Новітні підходи до навчальної комунікації, співпраці та співробітництва, організації мозкового штурму, формування навичок проведення онлайн вебінарів та презентацій розкрито на прикладі використання системи конференцзв'язку Skype (Lync) Online. Формування культури спілкування за допомогою миттєвих повідомлень, обговорення актуальних питань запропоновано засобами мережі Yammer.

Подано дані щодо класифікації сучасних інформаційних технологій від Веб1.0 до Веб3.0. Висвітлено результати огляду систем управління навчанням, сервісів для створення персональних сторінок (блогів), сервісів Office 365 та інтеграції їх у хмароорієнтовані середовища для забезпечення вседоступності і навчальної мобільності. Увагу приділено питанням проектування хмароорієнтованого персонального середовища, оскільки за його умов розширюються межі доступу до якісних електронних ресурсів, що визначаються такими характеристиками, як адаптивність, мобільність, повномасштабна інтерактивність, вільний мережевий доступ, уніфікована інфраструктура, забезпечення універсального підходу до роботи. Запропоновано методичні рекомендації щодо використання інформаційних технологій та хмаринних сервісів для організації самостійної роботи та висвітлення результатів її виконання.

Проаналізовано технологію «перевернутого» навчання, з’ясовано її особливості, здійснено порівняння з традиційним навчанням. Описано особливості використання технології вчителем й учнями, розроблено технологічну карту підготовки до уроку вчителя й учня. Встановлено, що компонент хмароорієнтованого навчального середовища Lync (Skype Pro) може використовуватися для розробки відеофрагментів з метою реалізації технології «перевернутого» навчання. Подано визначення поняття «технологія веб-квест», узагальнено компоненти структури веб-квесту, визначено функції та види завдань, що вирішуються з використанням цієї технології. Здійснено класифікацію веб-квестів. Встановлено, що у хмароорієнтованому навчальному середовищі закладені всі можливості для реалізації технології веб-квесту.

Проанализирована технология «перевернутого» обучения, выяснены её особенности, проведено сравнение с традиционным обучением. Описаны особенности использования технологии учителем и учениками, разработана технологическая карта подготовки к уроку учителя и ученика. Установлено, что компонент облачноориентированного учебной среды Lync (Skype Pro) может использоваться для разработки видеофрагментов с целью реализации технологии «перевернутого» обучения. Дано определение понятия «технология веб-квест», обобщенны компоненты структуры веб-квеста, определены функции виды задач, решаемых с использованием данной технологии. Осуществлена классификация веб-квестов. Установлено, что в облачноориентированной учебной среде заложены все возможности для реализации технологии веб-квеста.

The paper analyzes the «flipped» learning and «Web Quest» technologies. The features of the «flipped» learning technology are generalized, as well as compared with traditional learning, clarified the benefits of the technology for teachers and students, described the features of the technology used by teacher and students, developed a teacher’s and student’s flow chart for preparation to the lesson, generalized control and motivation components for activating learning activities of students, found out that a component of cloud oriented learning environment (COLE) – Lync (Skype Pro) can be used to develop video clips and support «flipped» learning technology. The author defines the concept of «Web Quest» technology, generalizes the «Web Quest» structure components. In the article the functions, features of this technology, the types of problems that can be solved with the help of this technology, as well as «Web Quest» classification are presented. It has been found out that the cloud oriented learning environment gives all the possibilities for «Web Quest» technology implementation in teaching of different subjects of all branches of science. With the help of «flipped» technology training and «Web Quest» a number of important problems of educationcan be solved – providing the continuous communication intensive training beyond general educational establishment and activation of learning activities of students.

Проаналізовано наукову, психолого-педагогічну, методичну, навчальну літературу, джерела мережі Інтернет з метою узагальнення науково-теоретичних та практичних основ проектування й розвитку хмаро орієнтованого навчального середовища (ХОНС) ЗНЗ у вітчизняних та зарубіжних дослідженнях, уточнено понятійно-термінологічний апарат. Визначено основні підходи та методи дослідження проблеми проектування XOHC ЗНЗ, обгрунтовано етапи й дидактичні особливості його проектування з урахуванням індивідуально-типологічних особливостей суб'єктів навчального середовища. Розроблено критерії й індикатори інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів та учнів. Обгрунтовано концептуальні засади та побудовано загальну й процедурну моделі проектування ХОНС ЗНЗ. Побудовано моделі ХОНС на рівнях керівника, учня, вчителя, адміністратора XOHC, адміністративно-територіальної одиниці, визначено перспективи інтеграції ХОНС із новітніми сервісами та програмами. Розроблено методичну систему проектування ХОНС на рівнях керівника, адміністратора навчального середовища, вчителя-предметника, учня.

Досліджено застосування хмаринних сервісів в управлінні ЗНЗ. Розглянуто хмаринні сервіси як засіб розбудови інноваційної школи. Узагальнено досвід використання Office 365 в організаційній роботі Ірпінського навчально-виховного об'єднання "Освіта". Приділено увагу проектуванню уроку біології за допомогою зазначених сервісів з метою формування навчальної та пізнавальної компетентностей учнів. Вивчено особливості використання блокнотів Onenote та Onenote Classroom у роботі вчителя математики. Проаналізовано хмаринний сервіс Office 365 як засіб реалізації особистісно орієнтованого підходу в роботі шкільного психолога.

Проаналізовано сутність понять термінологічного ряду «медіа», «соціальні медіа», «соціальні електронні мережі», «технології Web 2.0» у площині досліджуваної проблеми. Здійснено аналіз останніх публікацій щодо дослідження можливостей використання сервісів соціальних медіа з метою формування медіаінформаційної грамотності суб’єктів навчання і здійснення інноваційної діяльності в освітній практиці. Запропоновано авторське бачення системи соціальних медіа у контексті застосування їх у загальноосвітніх навчальних закладах. Досліджено роль мережевих технологій як необхідного додаткового інструментарію для підвищення якості освітнього процесу. Проаналізовано педагогічний досвід використання сервісів електронних соціальних мереж у навчанні дітей і молоді.

Проанализировано сущность понятий терминологического ряда «медиа», «социальные медиа», «социальные электронные сети», «технологии Web 2.0» в плоскости исследуемой проблемы. Осуществлен анализ последних публикаций по исследованию возможностей использования сервисов социальных медиа с целью формирования медиаинформационной грамотности субъектов обучения и осуществления инновационной деятельности в образовательной практике. Представлено авторское видение системы социальных медиа в контексте применения их в общеобразовательных учебных заведениях. Исследована роль сетевых технологий в качестве необходимого дополнительного инструментария для повышения качества образовательного процесса. Проанализированы педагогический опыт использования сервисов электронных социальных сетей в обучении детей и молодежи.

In the article it has been analyzed the essence of terminological concepts such as "Media", "Social Media", "social electronic networks", "technology Web 2.0» in research sphere of the studied problem. There is given the analysis of recent publications on research of opportunities of social media services usage to form mediaand informational literacy training and implementation of innovation in educational practice. The author's vision of social media in the context of their use in secondary schools is presented. The role of networking as a necessary additional tool to improve the quality of the educational process is investigated. The pedagogical experience of using services of electronic social networks in teaching children and youth is analyzed.

Досліджено розвиток хмаро орієнтованого навчального середовища (ХОНС), формування віртуальних методичних предметних об’єднань (ВМПО) та забезпечення неперервної взаємодії з науково-методичними центрами в корпоративній хмарі, що розгорнуто за допомогою сервісу компанії Microsoft Office 365. Узагальнено причини необхідності впровадження ХОНС у системі середньої освіти, які полягають в нагальній потребі реформування діяльності науково-методичних центрів (НМЦ), забезпеченні неперервної взаємодії суб’єктів НМЦ з учителями, головами методичних об’єднань, керівниками шкіл. Здійснено аналіз результатів дослідження зарубіжних вчених з означеного питання. Розкрито сутність понять ХОНС, „навчальна мобільність учня”, „навчальна мобільність вчителя”, „віртуальний кабінет”, „віртуальне товариство”. Зосереджено увагу на діяльності методичних об’єднань вчителів-предметників як віртуальної спільноти. Визначено ВМПО як об’єднання вчителів-предметників, яке спеціально формується в середині ХОНС і має спільні інтереси і прагнення; члени об’єднання активно використовують інтернет-технології для методичної роботи з метою підвищення якості освіти та розвитку особистості учня. Окреслено характерні особливості ВМПО вчителів. Охарактеризовано компоненти структури ВМПО: блоги, посилання, загальні документи, оголошення, дискусії. Констатовано, що формування ХОНС як чинника взаємодії НМЦ з методичними об’єднаннями вчителів, створення віртуальних кабінетів учителів-предметників та наповнення інформаційних сховищ ВМПО вчителів слугує засобом управління нормативно-методичним, дидактичним забезпеченням діяльності загальноосвітньої школи, забезпечує мобільність усіх учасників навчально-виховного процесу та підвищення якості освіти.

Исследовано развитие облако ориентированной учебной среды (ООУС), формирование виртуальных методических предметных объединений (ВМПО) и обеспечение непрерывного взаимодействия с научно-методическими центрами в корпоративном облаке, развернутого с помощью сервиса компании Microsoft Office 365. Обобщено причины необходимости внедрения ООУС в системе среднего образования, которые заключаются в насущной необходимости реформирования деятельности научно-методических центров (НМЦ), обеспечения непрерывного взаимодействия субъектов НМЦ с учителями, председателями методических объединений, руководителями школ. Осуществлен анализ результатов исследования зарубежных ученых по указанному вопросу. Раскрыта сущность понятий ООУС, „учебная мобильность ученика”, „учебная мобильность учителя”, „виртуальный кабинет”, „виртуальное сообщество”. Сосредоточено внимание на деятельности методических объединений учителей-предметников как виртуального сообщества. Определены ВМПО как объединение учителей-предметников, которое специально формируется в середине ООУС и имеет общие интересы и стремления; члены объединения активно используют интернет-технологии для методической работы с целью повышения качества образования и развития личности ученика. Определены характерные особенности ВМПО учителей. Охарактеризованы компоненты структуры ВМПО: блоги, ссылки, общие документы, объявления, дискуссии. Констатировано, что формирование ООУС как фактора взаимодействия НМЦ с методическими объединениями учителей, создание виртуальных кабинетов учителей-предметников и наполнение информационных хранилищ ВМПО учителей служит средством управления нормативно-методическим, дидактическим обеспечением деятельности общеобразовательной школы, обеспечивает мобильность всех участников учебно-воспитательного процесса и повышение качества образования

The article deals with the research of the development of cloud-oriented educational environment (COEE), the formation of virtual methodical subject associations (VMSA) and continuous cooperation between scientific-methodical centers within the corporate cloud which is done by means of the service of Microsoft Office 365. The following reasons for COEE introduction in the system of secondary education are presented in the article: an urgent necessity to reform scientific and methodological centers (SMC), continuous cooperation between SMC and teachers, heads of methodological associations, principals. The analysis of the research results concerning this question presented by foreign scientists is done. The following notions are determined: COEE, academic mobility of a pupil, academic mobility of a teacher, virtual office, virtual association. The attention is paid to methodical associations of teachers of particular subject as a virtual community. VMSA is defined as an association of teachers of a particular subject specially formed within COEE and is characterised by common interests and needs; members of such association use Internet technologies for methodical work in order to improve the quality of education and to develop the individuality of a pupil. The peculiarities of VMSA of teachers are described. The following components of the structure of VMSA are characterised: blogs, references, general documents, announcements and discussions. It is stated that the formation of COEE as a factor of cooperation between SMC and methodical associations of teachers, creation of virtual classrooms by teachers of a particular subject and informational enlargement of VMSA is a means for management of regulatory, methodical and didactic support for secondary school functioning, provides for mobility of all members of the educational process and improvement of the quality of education.

Наведено результати аналізу опитування вітчизняних і зарубіжних учителів щодо використання електронних соціальних мереж, необхідних для формування в учнів навичок ХХІ ст. і розвитку в учителів навичок електронної комунікації, а також для використання в навчально-виховному процесі з метою унаочнення, урізноманітнення навчання, удосконалення навчальної комунікації вчителів і учнів. Результати показали, що є низка спільних проблем для зарубіжних і вітчизняних учителів, а саме: відсутня система навчання вчителів нових технологій, наявність безпеки й низька обізнаність батьків щодо використання соціальних мереж. Надано рекомендації вчителям щодо використання електронних соціальних мереж.

Приведены результаты анализа опроса отечественных и зарубежных учителей по использованию социальных сетей, которые необходимы для формирования у учащихся и развития в учителей компетентностей и навыков XXI в., а также для использования в учебно-воспитательном процессе с целью разнообразия обучения, совершенствования учебной коммуникации учителей и учеников. Результаты показали, что существует ряд общих проблем у зарубежных и отечественных учителей, а именно: отсутствует система обучения учителей новым технологиям, наличие безопасности и низкая осведомленность родителей в вопросах использования социальных сетей. Даны рекомендации учителям по использованию социальных сетей.

The results of the analysis of the survey of domestic and foreign teachers on the use of social networks, which are necessary for the formation of students’ and the development of teachers’ competences and skills of the XXI century, as well as for their use in the educational process with the purpose of training diversity, improving communication among teachers and students are presented in the article. The results showed that there are a number of common problems for foreign and Ukrainian teachers, namely: there is no system of teachers’ training to new technologies, the availability of safe and low awareness of parents in the use of social networks. The use of social networks is of particular importance in connection with the formation of a new Ukrainian school. The article provides recommendations to teachers on the use of social networks.

Обгрунтовано безперервний й інтенсивний розвиток інформаційно-комунікативного технологічного (ІКТ)-насиченого навчального середовища загальноосвітнього навчального закладу (ЗНЗ) XXI ст. Проаналізовано термінологічний апарат, розроблено концепцію проектування та формування хмаринно орієнтованого навчального середовища (ХОНС) ЗНЗ, визначено основні його компоненти (цільовий, просторово-семантичний, змістово-методичний, комунікаційно-організаційний). Розроблено базові моделі ХОНС ЗНЗ щодо забезпечення навчально-виховного процесу. Обгрунтовано методику проектування ХОНС ЗНЗ і визначено фактори її ефективності. Розроблено факторно-критеріальну модель розвитку ІК-компетентностей, що базується рекомендаціях ЮНЕСКО до структури ІК-компетентності учителів (2013 p.). Визначено ставлення суб'єктів навчання до впровадження ХОНС у навчально-виховний процес методом семантичного диференціала. Розроблено методику використання ХОНС для активізації навчальної діяльності учнів. Експериментально перевірено ефективність застосування методик проектування та використання ХОНС у навчальному процесі ЗНЗ і за загальними результатами підтверджено основну та часткову гіпотези цього дослідження. Визначено, що розроблені автором теоретико-методичні основи проектування ХОНС ЗНЗ є ефективними і заслуговують на впровадження у навчально-виховний процес ЗНЗ.

Інтенсивний розвиток інтернет технологій і впровадження кращих практик у систему загальної середньої освіти надав можливість виокремити ефективні ІК-технології (ІКТ) і задіяти для навчання учнів системи комп'ютерного моделювання (СКМод). Обгрунтовано поняття "завдання" як комплекс дій, призначених для виконання; визначено його ознаки (самостійність учнів в отриманні нових знань, взаємозв'язок проблеми з поточними та попередніми знаннями учнів, невизначеність результату за відомих способів і засобів його досягнення). Визначено ц узагальнено особливості та ознаки творчих і проблемних завдань. Наведено результати аналізу та узагальнено поняття "дослідницьке завдання", визначено його складові (предметна область і предикати) та компоненти структури; здійснено класифікацію дослідницьких завдань з математики; визначено ознаки навчально-дослідницької діяльності учнів; окреслено п'ять рівнів розвитку мотивації учнів до здійснення навчально-дослідницької діяльності. Встановлено, що з розвитком ІКТ з'являється можливість візуалізації процесів та явищ, що надало поштовх до поширення системи комп'ютерного моделювання (СКМод). Виокремлено переваги застосування СКМод для проектування дослідницьких завдань; визначено етапи розробки дослідницьких завдань вчителем і хід розв'язання дослідницького завдання учнями закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО). З'ясовано, що здійснення аналізу та відбору ефективних СКМод (тренажерів, симуляторів, інтерактивних моделей) з метою застосування в навчальному процесі ЗЗСО має підвищити цифрову та предметну компетентності вчителів та учнів. Наведено приклад дослідницького завдання з математики, що вирішується в використанням СКМод. За результатами опитування виявлено, що майже 70 % вчителів не можуть використовувати СКМод у навчальному процесі через відсутність відповідних методик, але вони мають бажання підвищити свою компетентність з цього питання. Використання СКМод у ЗЗСО набуває особливої значущості у зв'язку з формуванням Нової української школи.

Приведены данные о различных клинических вариантах течения гипотиреоза. Акцентировано внимание на том, что в интересах ранней и достоверной диагностики не следует ограничиваться представлениями о типичной клинической картине гипотиреоза, описанной в учебниках, поскольку гипофункция щитовидной железы все чаще проявляется атипичными, субклиническими формами. Особенно это касается гипотиреоза у пожилых людей, который встречается значительно чаще, чем у лиц молодого возраста, и его проявления нередко ускользают среди симптомов других заболеваний или воспринимаются как обычные признаки старения. Приводятся два клинических случая, которые протекали под различными терапевтическими масками гипотиреоза.