Досліджено проблему підвищення якості анестезїії та раннього післяопераційного знеболювання у разі проведення операцій з приводу злоякісних новоутворень гортані за рахунок застосування лікарських засобів, які здійснюють диференційовний вплив на формування болю, що дозволяє забезпечити блокаду аферентної ноцицептивної імпульсації, а також сприяє відновленню адекватного самостійного дихання. Для посилення анальгетичного компонента загальної анестезії на основі пропофолу як препаратів запобігальної аналгезії використано нестероїдні протизапальні засоби. В схему запобігальної аналгезії було включено бутафанола тартат (2 мг, вунтрішньом'язово) та паркоксид натрію (40 мг, внутрішньом'язово), а також кетаміну за дози 0,25 мг/кг (внутрішньовенно). Доведено можливість посилення анальгетичного ефекту як компоненту загальної анестезії у разі операцій з приводу злоякісних новоутворень гортані за рахунок комбінованого застосування агоніст-антагоніста, істинного агоніста опіоїдних рецепторів і блокатора NMDA-рецепторів. Установлено, що застосування методики запобіжної анестезії дозволяє зменшити кількість інтраопераційно використаних наркотичних анальгетиків за збереження достатнього рівня аналгезії, а також забезпечує більш швидке відновлення адекватного самостійного дихання у ранньому післяопераційному періоді. Доведено, що застосування розробленого методу запобіжної аналгезії зменшує прояви післяопераційного больового синдрому. Досліджено реакції вегетативної нервової системи за методом математичного аналізу ритму серця та наведено їх клініко-фізіологічну інтерпретацію.

Досліджено методичні підходи до оцінки трудового потенціалу та розроблено методику оцінювання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств. Узагальнено особливості його відтворення, проаналізовано цей процес на прикладі підприємств Запорізької області. Обгрунтовано пропозиції та рекомендації щодо поліпшення відтворення трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств. Розроблено методику прогнозування зміни системи його відтворення.

Запропоновано вдосконалений метод візуалізації 3D-об'єктів, що мають властивість відображення на своїх поверхнях навколишнього середовища. Розглянуто процес візуалізації відбиття світла від поверхонь 3D-об'єктів за законом Ламберта та процес візуалізації відображення навколишнього середовища на поверхнях 3D-об'єктів із використанням кубічних карт. Відкоректовано вектор відбиття під час його обчислення в процесі візуалізації відбиття навколишнього середовища. Розроблено процес постобробки кубічних карт. Комплексне врахування цих процесів забезпечує покращання реалістичності зображень.

Проаналізовано основні ітераційні алгоритми спрощення 3D-полігональних моделей об'єктів з метою скорочення об'єму даних, що призводить до підвищення швидкості процесів їх передачі та візуалізації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д226 + П729.14-28

Рубрики:

Гідрологія озер і водосховищ.Озерознавство

Сазан

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Оцінено перспективи використання відкритих поверхневих водойм (ВПВ) як джерела теплової енергії для теплового насоса (ТН). Проаналізовано особливості ВПВ як джерела теплової енергії, розглянуто принципові схеми ТН, що використовують ВПВ, та наведено приклади їх впровадження як за кордоном, так і в Україні. Для демонстрації переваг використання ВПВ як джерела теплової енергії в порівнянні з повітрям виконано розрахунки значень коефіцієнта трансформації ТН.

Проаналізовано розвиток системи академічної мобільності в Україні та Європі, інструментів студентської мобільності. Визначено поняття європейської мобільності майбутніх фахівців економічного профілю, його розвиток та структуру. Доведено необхідність реформування вітчизняної вищої освіти у напряму просування європейської мобільності студентів. На основі вивчення зарубіжного та вітчизняного досвіду організації системи мобільності у ВНЗ запропоновано педагогічні умови, застосування яких у педагогічному процесі сприятиме підвищенню рівня сформованості європейської мобільності. Змодельовано вплив розробленої технології на формування європейської мобільності майбутніх фахівців економічного профілю. Обгрунтовано критерії та показники сформованості такої мобільності, методики визначення рівня європейської мобільності майбутніх фахівців економічного профілю та розглянуто технологію формування європейської мобільності з урахуванням зазначених педагогічних умов, що позитивно впливає на готовність студентів до участі у програмах мобільності. На основі зазначених критеріїв та показників проведено порівняльний аналіз рівнів сформованості європейської мобільності у контрольній та експериментальній групі. Дослідження підтвердило ефективність ведення педагогічного процесу з урахуванням педагогічних умов формування європейської мобільності майбутніх фахівців економічного профілю

Висвітлено еволюцію наукових теорій економіки підприємства. Розкрито принципи здійснення, форми та моделі підприємницької діяльності. Охарактеризовано організаційно-правові форми та напрями діяльності підприємств. Розглянуто особливості поведінки суб'єктів господарювання на ринку, методи ціноутворення на продукцію, основні показники виробничої програми. Подано інформацію про види вартості основного капіталу підприємства, джерела формування реальних інвестицій, типи та методи організації виробництва. Розглянуто лізинг як форму оновлення технічної бази виробництва. Увагу приділено стандартизації та сертифікації продукції, банкрутству та ліквідації підприємств, економічній безпеці й антикризовій діяльності суб'єктів господарювання.

Надано огляд питань одержання іноземцями освіти в Україні, також проведено якісний та кількісний аналіз показників навчання студентів в Україні, а саме: за країнами-донорами, мовами навчання, спеціальностями та фінансуванням навчання. Представлено переваги навчання в Україні й основні труднощі, з якими стикаються іноземці. Запропоновано аналіз української освіти з точки зору 7 P освітнього маркетингу.

Досліджено та науково узагальнено теоретико-методичні аспекти процесу розробки стратегії діяльності підприємства та обгрунтування рекомендацій щодо його здійснення. Проаналізовано загальноприйняті етапи стадії процесу розробки стратегії. Запропоновано комплексне використання маркетингових досліджень на всіх етапах вирішення завдань стратегічного планування. Встановлено необхідність орієнтування діяльності підприємств виключно на потреби споживачів, що є ключовим фактором успіху. Обгрунтовано необхідність надання більшої уваги слабким сторонам діяльності підприємства та запропоновано порядок їх ліквідації. Акцентовано увагу на економічному розвитку галузі, в якій функціонує підприємство, що є визначальним чинником для вибору стратегічної альтернативи, адже саме стан економічних чинників, які формуються в галузевому середовищі, мають найбільший вплив при розробці стратегії діяльності підприємства.

Розглянуто основні педагогічні умови формування європейської мобільності майбутніх фахівців економічного профілю. Розкрито поняття "європейська мобільність майбутніх фахівців економічного профілю". Після аналізу критеріїв сформованості європейської мобільності майбутніх фахівців економічного профілю розроблено технологію створення відповідних педагогічних умов. Вона складалася із упровадження методичних рекомендацій та спецсемінару, що мали на меті підвищення готовності студентів до європейської мобільності. В експерименті з упровадження таких педагогічних умов брали участь дві групи студентів економічних спеціальностей, із яких було виділено експериментальну та контрольну групи. Визначено та порівняно рівень сформованості європейської мобільності до та після експерименту. Дані показали, що в експериментальній групі відбулося значне підвищення сформованості європейської мобільності, у той час, як у контрольній групі змін майже не було. Це підтвердило ефективність визначених авторами педагогічних умов та технології їх упровадження.

Рассмотрены основные педагогические условия формирования европейской мобильности будущих специалистов экономического профиля. Раскрыто понятие "европейская мобильность будущих специалистов экономического профиля". После анализа критериев сформированности европейской мобильности будущих специалистов экономического профиля разработана технология создания соответствующих педагогических условий. Она состояла из внедрения методических рекомендаций и спецсеминара, имевших целью повышение готовности студентов к европейской мобильности. В эксперименте по внедрению данных педагогических условий участвовали две группы студентов экономических специальностей, среди которых были выделены экспериментальная и контрольная группы. Определено и сделано сравнение уровня сформированности европейской мобильности до и после эксперимента.

It is becoming increasingly difficult to ignore the growing expansion of outbound academic mobility in Ukraine. However, very little empirical research has been carried out to outline the way mobility programs which are organized in particular educational institutions. The aim of this study was therefore to investigate the effectiveness of pedagogical conditions to create favourable environment for the development of European mobility and the technology of their implementation. The article describes the main pedagogical conditions of European mobility of the future specialists in economics. These conditions include maintaining appropriate level of motivation, providing information basis for students and improving language expertise. Besides, it covers the concept of European mobility of the future specialists in economics. After analyzing the formation criteria of future European mobility of specialists in economics (motivation, information, language expertise, readiness) was developed technology to create appropriate pedagogical conditions. It consisted of the implementation of guidelines and special seminars that aimed to increase students' readiness for European mobility.

Проаналізовано запропоновані в літературі методики підбору електричних теплоакумуляційних обігрівачів (ЕТО). Як правило, ці методики визначають необхідну потужність електроспоживання ЕТО залежно від типу обраного приладу та періоду дії пільгового тарифу на електроенергію, параметрів приміщення (тепловтрат, призначення, теплотехнічних характеристик тощо). Більшість проаналізованих методик визначають необхідну потужність лише для якогось одного типу ЕТО з використанням певного коефіцієнта пропорційності для перерахунку значення тепловтрат приміщення в значення необхідної потужності електроспоживання ЕТО. Наведено характерні потужності електроспоживання різних типів ЕТО залежно від двох їх характеристик: організації тепловіддачі та розміщення нагрівачів. У сучасних приладах, на відміну від попередніх моделей, прийнято розміщувати у фронтальній поверхні додаткові нагрівачі для забезпечення більшої надійності роботи приладів та точнішого підтримання температурного режиму приміщення. Також потужність сучасних ЕТО зменшилась у порівнянні з моделями попередніх років, що можна пояснити відповідним зменшенням допустимих значень тепловтрат у сучасних будівлях. Проведений аналіз продемонстрував, що наведені методики розрахунків містять важливі для практики інженерних розрахунків розбіжності у визначенні потужності електроспоживання ЕТО.

Висвітлено питання щодо впровадження електротеплоакумулюючих обігрівачів, а саме визначення термінів їх окупності у порівнянні з альтернативними варіантами систем опалення. В результаті проведеного в роботі аналізу показано, що за впровадження цих приладів найбільш вигідною для непобутових споживачів стане відмова від систем прямого електричного опалення, а для населення - від систем центрального опалення. Термін окупності було проаналізовано як для умов простого розрахунку, так і за врахування ставки дисконтування.

Наведено одержані шляхом натурних досліджень дані щодо розподілення температури повітря в приміщенні за використання електротеплоакумулювального обігрівача для опалювальних сезонів 2014 - 2015 і 2015 - 2016 рр. Встановлено значення коливання температури по висоті приміщення та виявлено зв'язок між вказаними коливаннями та певними режимами роботи приладу.

В Україні актуальним питанням є максимально ефективне використання наявних потужностей електроенергії в години спаду її споживання. Проаналізовано діючу тарифну політику та особливості використання електроенергії в години дії пільгового тарифу для систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря. Мета роботи - аналіз встановлених періодів дії пільгової вартості на електроенергію. Першочергову увагу при цьому приділено відмінностям тарифних політик вартості електроенергії в Україні та за кордоном і тому, як ці відмінності впливають на можливу вартість системи акумуляції і, як результат, на строк окупності. Розглянуто загальну доцільність використання електроенергії як джерела теплоти, виконано порівняння різних джерел електроенергії як генератора теплоти, вказано на необхідність поглиблення взаємодії між виробниками та споживачами електроенергії з метою досягнення оптимальних режимів генерації та споживання теплоти, наведено огляд тарифних планів на електроенергію в Україні та за кордоном. Аналіз тарифної політики в Україні та ще трьох країнах - Великобританії, Канаді та іспанії - показав, що за кордоном політика встановлення пільгових тарифів на електроенергією є більш гнучкою, ніж в Україні, та сприяє ефективнішим відносинам між енергогенеруючими компаніями і споживачами як в економічному, так і в технологічному аспектах. Продемонстровано, що додаткова денна "зарядка" надає змогу істотно скоротити як необхідну кількість теплоакумулюючого матеріалу, так і задану потужність системи. Висновки: за сучасного рівня розвитку техніки дійсна політика з визначення тарифів на електроенергію повинна спиратись на інноваційні технології, наприклад на динамічне визначення вартості електроенергії, що набирає актуальності за зростання частки відновлюваних джерел енергії у загальному генеруванні електроенергії.

Мета роботи - дослідження особливостей будови і функціювання та експлуатаційних показників призначення модульних сушарок виробництва провідних компаній. Методи досліджень - аналітичний огляд та аналіз конструкції за даними компаній-виробників та реальних зразків модульних зерносушарок. Наведено результати досліджень модульних зерносушарок виробництва провідних зарубіжних та вітчизняних компаній. Вони пропонують широкий вибір модульних сушарок, які здатні забезпечити продуктивність від 3,5 т/год до 250 т/год. Особливості конструкції модульних сушарок: корпус зерносушарки, решета зернових колон виконані з оцинкованої сталі; потоковий режим руху зерна дозволяє сушити зерно до необхідної кондиційної вологості за один прохід; здатність роботи в режимах "сушіння" і "сушіння - охолодження"; у зернових колонах встановлені змішувачі для забезпечення рівномірного сушіння зерна; здатність працювати на природному або зрідженому газі та дизельному паливі; незначне споживання палива; об'єднання в одному корпусі вентилятора та пальника забезпечує оптимальне спалювання і нагрівання повітря; автоматична система контроль процесу пальників; зерносушарки мають режим ручного керуванням, що забезпечує вимикання і припинення подачі газу в будь-якій ситуації. Недоліки, властиві для модульних сушарок: зерно з внутрішньої (гарячої) сторони сушарки перегрівається і пересушується, а зовнішній шар зерна - недосушується; холодний вітер, або дощ призводять до неоднорідного сушіння зерна; для сушіння насіння дрібнонасінних культур необхідні стінки з відповідним дрібним перфоруванням; під час руху вертикального стовпа зерна відбувається його тертя об внутрішні і зовнішні стінки, стирання і травмування; можливе застрявання вологого зерна в будь-якому місці по висоті потоку, що призводить до появи локальних місцевих потоків і перегріву; під час сушіння деяких культур виділяється багато зернового пилу, який забруднює прилеглу територію; тоненька оболонка, відділяючись від кожного зернятка, забиває зовнішні перфоровані листи. Це знижує ефективність сушіння; відсутність рекуперації тепла із зони охолодження висушеного зерна і відсутність теплоізоляції призводить до споживання величезної кількості енергоносія. Визначальними факторами у підборі модульної зерносушарки, які впливають на вибір споживачів, є показники продуктивності сушарки, її енерговитратність, надійність, довговічність роботи і ціна. Висновки: модульні зерносушарки виробництва провідних компаній світу та вітчизняних підприємств-виробників мають просту та надійну конструкцію, забезпечують широкий діапазон продуктивності, адаптовані до технологічної роботи з пальниками, які працюють із використанням електроенергії, дизельного палива, газу та біопалива і наряду зерно сушарками інших типів знаходять широке та ефективне застосування в Україні.

Мета роботи - дослідження особливостей будови, функціювання та показників призначення шахтних сушарок виробництва провідних компаній. Методи досліджень: аналітичний огляд та аналіз конструкцій за даними компаній-виробників шахтних зерносушарок. На ринку України зарубіжні фірми пропонують широкий вибір шахтних сушарок для сушіння зерна з продуктивністю до 225 т/год та вологістю більше 40 %. В основі їхніх конструкцій - сушильна шахта, в яку паралельними рядами вмонтовано короби з оцинкованими впускними і випускними повітропроводами конічної форми, розміщеними в шаховому порядку. По висоті шахта розділена на зони нагрівання і охолодження. Зерно в прямоточній шахті переміщується самопливом, зверху донизу один раз, знижуючи свою вологість на 6 - 7 %. У більшості шахтних сушарок реалізована функція рекуперації тепла - забір тепла від гарячого зерна і повернення підігрітого повітря назад в сушарку, що дає не тільки економію палива, але й електроенергії. Сушіння зерна на українських елеваторах свідчить, що саме шахтні зерносушарки переважають сушарки - аналоги інших типів з точки зору економічності. Причина цього - теплообмін відбувається за допомогою підвідних і відвідних коробів, які дають змогу рівномірно розподілити загальний обсяг теплоносія в шахті зерносушарки. Висновки: зерносушарки шахтного типу характеризуються: високою продуктивністю сушіння; пристосованістю до роботи з використанням газу та біопалива; універсальністю щодо сушіння зерна і насіння різних культур; ефективною роботою системи відокремлення пилу від зерна; низьким рівнем шуму під час роботи; пристосованістю до якісного очищення шахти під час переходу на сушіння іншої культури; простим обслуговуванням та експлуатацією. Головні критерії у виборі сушарки - продуктивність, універсальність сушіння широкої гами зерна та насіння, економічність процесів сушіння, адаптація до сушіння з використанням біопалива, ціна сушарки.

Висвітлені результати наукових досліджень інноваційної системи обробітку грунту як ефективного агротехнічного заходу щодо регулювання водного режиму в умовах кліматичних змін. Розроблені техніко-технологічні рішення сприяють нагромадженню запасів води в грунті, запобігають негативним проявам ерозійних процесів, підвищують продуктивність рослин. Мета роботи - проаналізувати вплив смугового способу обробітку грунту на накопичення та збереження вологи в критичних фазах органогенезу кукурудзи порівняно з традиційним обробітком. Польові дослідження проводилися за методиками Б. А. Доспєхова та В. О. Єщенка [1, 2]; теоретичні - аналізом і синтезом інформаційних ресурсів; статистична обробка даних, облік врожаю - методом дисперсійного аналізу; економічне оцінювання - математично-розрахунковим методом. Для досліджень був закладений експериментальний полігон загальною площею 20,8 га та використана 3-пільна сівозміна: кукурудза - кукурудза - соя. Фенологічні спостереження включали періоди - сходи, 3 - 12 лист, викидання волоті, цвітіння, молочна та воскова стиглість. У комплекс досліджень водно-фізичних властивостей грунту входило визначення запасів продуктивної вологи та щільності грунту в шарі 0 - 40 см (сівба та перед збиранням), вологості грунту в критичні міжфазні періоди вегетації (в шарах 0 - 10 см, 10 - 20 см, 20 - 30 см, 30 - 40 см). Розглянуті питання перспективи застосування технології смугового обробітку грунту (Strip-till) у порівнянні з традиційною оранкою. Акцентовано увагу на ефективності смугового обробітку для накопичення та збереження вологи грунту. Показано, що смуговий обробіток є найбільш енергоощадним агротехнічним прийомом і важливий як природний захист від ерозійних процесів. Проведено розрахунки урожайності зерна показують економічну доцільність цієї технології. Наприклад, урожайність зерна кукурудзи на смуговому обробітку на 16 - 18,5 % вища порівняно з оранкою. Висновки: смуговий обробіток грунту (Strip-till) забезпечує накопичення та збереження вологи в критичних фазах органогенезу кукурудзи порівняно з традиційним обробітком. Strip-till є ефективним способом оперування рослинними рештками через мульчування грунту. Смуговий обробіток сприяє оптимізації температурного режиму, поліпшенню структури та родючості грунту. Смуговий обробіток - найменш енерговитратний агротехнічний захід. Показники структури біологічної урожайності кукурудзи свідчать про значну перевагу смугового обробітку проти традиційного (оранки), за винятком густоти стояння рослин. Урожайність зерна кукурудзи на смуговому обробітку, зокрема за шахового способу сівби, на 17,1 % і 19,0 % вища порівняно з оранкою.

В основі ресурсозбереження лежить пошук шляхів зниження затрат на обробіток грунту, як найбільш трудомісткого процесу, скорочення технологічних операцій використанням машин нових поколінь, розроблення нових робочих органів і навіть принципів обробітку грунту, які дають змогу стабілізувати і відродити його родючість на основі балансу стану природного середовища та агрофітоценозу. Враховуючи вагомий вплив (18 - 25 %) чинника обробітку грунту на врожайність сільськогосподарських культур, недостатню кількість ефективної вологи в грунті більше ніж на половині території України, розвиток водної і вітрової ерозії на 30 % посівних площ, аграрне виробництво останніми роками диктує нові вимоги до технології обробітку грунту. Аграрії шукають інноваційні рішення, які сприятимуть отриманню стабільних урожаїв в умовах зміни клімату та допоможуть заощадити на паливно-мастильних матеріалах. Актуальним є забезпечення системної єдності техніки, технологій і природного середовища, зниження негативних наслідків використання машинних технологій, цілеспрямоване впровадження ресурсоощадних екологічно безпечних механізованих процесів. Глибокорозпушувачі це ресурсоощадні грунтообробні знаряддя, які вирішують комплексне завдання: глибоке розпушування грунту без обертання скиби для розущільнення нижніх шарів, проникнення в них вологи, її збереження; забезпечення стабільних умов комфортної життєдіяльності наявної пошарової біоти; формування шару мульчі з пожнивних решток для зменшення випаровування вологи та запобігання ерозії грунту; коткування верхніх шарів для рівномірного перерозподілу решток по поверхні і висоті та активації процесів розкладання мульчі. Мета роботи - проведення аналізу доцільності впровадження глибокорозпушувачів у виробництво та ефективності їх використання в грунтозахисних і енергоощадних технологіях. Методи досліджень: теоретичні - аналіз і синтез інформаційних ресурсів; аналітичні - узагальнення результатів наукових досліджень (зокрема УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого), прогресивних енергоощадних систем обробітку грунту, які впливають на поліпшення структури орного шару, нагромадження вологи, елементів мінерального живлення в грунті тощо; статистичні - ймовірнісний аналіз та математична обробка результатів досліджень [1]; експериментально-польові [2] - в господарських умовах ТОВ "Пилипчанське" Білоцерківського району Київської області фіксацією агротехнічних показників. Представлено результати випробування глибокорозпушувача T-allAr-2.7 виробництва ПП "ВФ "ПОЛІМАШПРОЕКТ" як одного з базових елементів грунтозахисних та ресурсоощадних технологій. Експерименти передбачали оцінювання якості та ефективності роботи глибокорозпушувача під час глибокого розпушування грунту після збирання гречки. Висновки: дослідження дозволили встановити порівняльний енергоощадний ефект від випробовуваного глибокорозпушувача і традиційного знаряддя - плуга, та скласти рекомендації щодо можливого використання глибокорозпушувача в малих та середніх господарствах Лівобережного Лісостепу України.

Вітчизняним виробником грунтообробної техніки ТОВ "Агрореммаш-БЦ" спільно з УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого розроблено і закладено в конструкцію нового агрегата вертикального обробітку грунту новинку - стійку з регульованою жорсткістю роботи. Оскільки вибір режимів роботи машини в розмаїтті грунтово-кліматичних зон і умов роботи є надзвичайно важливим, то вибір, обгрунтування і забезпечення параметрів регульованої за жорсткістю стійки сприяє можливості уникнути до 30 % неефективних інвестицій, викликаних необхідністю придбання різних за характеристиками комплектів стійок. За результатами аналізу, розрахунків, стендових випробувань перевірено параметри і характеристики пружної стійки скобоподібної форми, що являє собою набір окремих штаб, зібраних у пакет. Мета досліджень - обгрунтування конфігурації та раціональних параметрів стійки для забезпечення регульованої жорсткості, адаптованої до різних умов роботи знаряддя. Методи досліджень - формування робочої гіпотези, розрахунок, теоретичне обгрунтування залежності кількості штаб стійки та її робочої довжини, макетування виготовленням натурного зразка стійки, інструментальні та приладові дослідження, статистичний аналіз. Тенденція використання пружних стійок - перспектива енергозаощадження роботи грунтообробних машин та підвищення якості технологічного процесу. Використання стійок регульованої жорсткості - шлях до уникнення 30 % неефективних інвестицій. Запропоновано конкретне конструкційне рішення пружної стійки з регульованою жорсткістю скобоподібної форми на основі штаб, зібраних у пакет. За розрахунками виготовлено натурний зразок стійки, та проведено стендові випробування вертикальних і горизонтальних переміщень стійки з різною кількістю штаб залежно від прикладених зусиль. Виконано прогноз використання стійки з різним набором у єдиному пакеті штаб під можливі умови експлуатації. Висновки: спеціалістами УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого проведено орієнтовні розрахунки конструкційних параметрів стійки, які забезпечують її неруйнівний прогин до рекомендованих діапазонів за умови навантаження раціональними за величиною навантаженнями. ТОВ "АГРОРЕММАШ-БЦ" запропонувало і виготовило просту за геометричною конфігурацією скобоподібну стійку з набору окремих штаб, зібраних у пакет.