Розкрито причини та передумови організації легіону Українських Січових Стрільців на початку Першої світової війни, його завдання, особовий склад, участь у бойових діях. Проаналізовано процес становлення стрілецького легіону як національної військово-політичної формації. Висвітлено роль і значення стрілецтва у Листопадовій національній революції.

Раскрыты причины и предпосылки организации легиона Украинских Сечевых Стрельцов в начале Первой мировой войны, его задания, личный состав, участие в боевых действиях. Проанализирован процесс становления стрелецкого легиона как национальной военно-политической формации. Освещены роль и значение стрелецтва в Ноябрьской национальной революции.

Розкрито концептуальні засади оновлення змісту дошкільної освіти в Україні в контексті української етнопедагогіки. Проаналізовано шляхи формування народознавчої компетенції дітей дошкільного віку, зокрема, ознайомлення їх з етноісторією, рідною мовою, родинно-побутовою культурою, народними піснями, трудовими традиціями краю, рухливими іграми.

Раскрыты концептуальные основы обновления содержания дошкольного образования в Украине в контексте украинской этнопедагогики. Проанализированы пути формирования народоведческой компетенции детей дошкольного возраста, в частности, ознакомления их с этноисторией, родным языком, семейно-бытовой культурой, народными песнями, трудовыми традициями края, подвижными играми.

Розкрито актуальні аспекти проблеми організації навчально-вииховної роботи з обдарованими дітьми 5 - 6-ти років у дошкільних навчальних закладах. Проаналізовано її суть і стан у психолого-педагогічній літературі та практиці дошкільних навчальних закладів кінця XX - початку XXI ст. Теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано зміст зазначеної роботи засобами екологічної освіти для розвитку їх інтелектуальних і творчих здібностей. Визначено педагогічні умови ефективного впровадження змісту роботи з обдарованими дошкільниками до практики сучасного дошкільного закладу. За розробленою концептуальною моделлю екологічної освіти, орієнтованої на специфіку роботи з обдарованими дітьми, забезпечено високий рівень розвитку їх інтелектуальних і творчих здібностей.

Обгрунтовано необхідність звернення до дослідження соціально-субстанційної природи людини у культурі техногенного світу на тлі процесів глобалізації, соціальних змін, технологічних зрушень, імперативів раціональності, екологічної та духовної криз. Визначено структурні елементи, ціннісні орієнтири та детермінанти розвитку техногенної цивілізації, окреслено становище людини в її координатах. Розкрито особливості соціально-атрибутивних рис людини за умов техногенного суспільства, які, насамперед, пов'язані з феноменом доцільної, предметно-перетворювальної діяльності як важливого модусу людського буття у культурі техногенного світу. Обгрунтовано засадничі принципи "етики відповідальності", що полягають у нівелюванні споживацького ставлення до природи, ствердженні відповідальності як морально-етичного принципу самозбереження й утвердження гуманістичних цінностей. Окреслено спроби подолання духовної кризи внаслідок звернення до діалогічної концепції інтерсуб'єктивності людського буття ("суб'єкт-суб'єктні", "Я-ти"-відносини); виокремлено внутрішньо-іманентні, духовні виміри особи: категорії "суб'єктності", співчуття, співпереживання, взаємності, відкритості, процесу участі, ситуації зустрічі.

Проаналізовано погляди теоретиків інформаційного суспільства на людину, що зумовлюють раціоналізацію людського буття та трансформацію сутнісних вимірів людської природи (інформаційно-технічний детермінізм), появу нових типів спілкування та форм комунікацій (інформаційно-комунікативна сфера), гармонійне поєднання людини, технічної та природної сфер (інформаційний екогуманізм). Знання й інформацію визначено як домінанти аксіосфери особи у смислових вимірах інформаційного суспільства, які постулюють модуси мобільності, гнучкості, втрати буттєвої вкоріненості тощо.

Висвітлено головні тенденції в розробленні проблеми людини в сучасній філософії, культурології, психології, політології. Розкрито відносини людини та суспільства, акцентовано на антропологічних вимірах сучасної науки, комунікативному вимірі буття людини та проблемах людини за умов техногенного суспільства. Розглянуто питання самоідентифікації сучасної людини, що є, на думку авторів найактуальнішим у сучасному світі, за такими напрямами: громадсько-національна, релігійна, тілесна ідентичність; виокремлено гендерні аспекти соціокультурної суб'єктивізації та громадської ідентичності. Показано багатовимірність людського буття в морально-етичному та художньо-естетичному аспекті, розглянуто самотність людини як соціально-філософську характеристику буття людини XX - XXI ст. Значну увагу приділено осмисленню проблеми людини в українській філософії. Охарактеризовано феномен духовності людини в українській персоналістичній антропології XX ст., подано трактування поняття інтелігенції в українському контексті.

Проаналізовано стан проблеми навчально-виховного процесу дітей дошкільного віку в полікультурному середовищі. Обгрунтовано важливість розвитку творчої особистості дошкільника, вплив полікультурного середовища на оволодіння загальними навичками управління креативною діяльністю.

Проанализировано состояние проблемы учебно-воспитательного процесса детей дошкольного возраста в полекультурной среде. Обоснована важность развития творческой личности дошкольника, влияние поликультурной среды на овладение общими навыками управления креативной деятельностью.

The state of the problem of educational process of children of preschool age is analysed in the article. Importance of development of creative personality of preschool child is grounded, influence of multicultural environment to the mastering of general skills of management creative activity is shown.

Відзначено, що реформаційні процеси, що відбуваються в сучасному освітньому просторі, зумовлюють нагальність розв'язання комплексних соціально-педагогічних завдань, одним із яких є забезпечення наступності між суміжними ланками освіти. Обгрунтовано проблему наступності у створенні умов для реалізації в освітньому процесі дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів єдиної, динамічної, перспективної системи особистісного творчого й інтелектуального зростання дитини. Зроблено висновок про те, що проблема розвитку обдарованих дошкільників і першокласників розв’язуватиметься більш успішно, якщо інтегрувати різноаспектні пізнавальні завдання в навчально-виховний процес, при цьому враховувати попередній досвід, рівень розвитку здібностей, обдарувань з проекцією на майбутній результат у досягненні успіхів у певному виді діяльності.

Отмечено, что реформаторские процессы, происходящие в современном образовательном пространстве, обусловливают актуальность решения комплексных социально-педагогических задач, одной из которых является обеспечение преемственности между смежными звеньями образования. Обоснована проблема преемственности в создании условий для реализации в образовательном процессе дошкольных и общеобразовательных учебных заведений единой, динамичной, перспективной системы личностного творческого, интеллектуального роста ребенка. Сделан вывод о том, что проблема развития одаренных дошкольников и первоклассников будет решаться более успешно, если интегрировать разноаспектные познавательные задачи в учебно-воспитательный процесс, при этом учитывать предыдущий опыт, уровень развития способностей, дарований с проекцией на будущий результат в достижении успехов в определенном виде деятельности.

In the article analyzed the problem of gifted children continuity development in preschool and early school age. Proved the importance of continuous educational programs in preschools and schools. Presented analysis of research of scientists on this problem.

Досліджено події, пов'язані з другою російською окупацією Тернопілля під час Першої світової війни. Прослідковано етнополітику окупаційної адміністрації щодо українців і деяких інших етносів регіону. Розглянуто становище мешканців краю в роки воєнного лихоліття.

Подано дослідження буття людини в умовах сучасних глобальних викликів, зокрема в ситуації інформаційного суспільства та технізованого, нестабільного світу. Запропоновано визначення ключових глобальних ризиків і загроз в контексті цивілізаційного розвитку, окреслено чинники суспільної ефективності в аспекті подолання різних форм насильства та формування суспільних і гуманітарних умов людяності, солідарності та порозуміння. Висвітлено особливості "епохи постправди", соціальної міфології та постмодерної свободи, проаналізовано проблеми трансгуманізму та формування української національної ідентичності.