Досліджено питання вирішення проблеми бідності від часу появи ідеї соціальної держави (Франція першої половини ХІХ ст.) і до сьогодення. Наголошено, що для успішного вирішення цієї проблеми необхідно реформувати економіку та залучати досвід західних країн.

Розглянуто традиційні та нетрадиційні форми взаємодопомоги у соціальній державі на прикладі країн Заходу (США, ФРН, Італії та ін.). Зазначено, що у ХХ ст. деякі традиційні інститути соціальної допомоги (наприклад, сім'я) послабили свої позиції, а інші (громади, групи взаємодопомоги), навпаки, набули подальшого розвитку. Соціальна держава за десятиліття свого існування сприяла суспільному визнанню важливості вирішення соціальних проблем. Підкреслено, що існування добровільних благодійних організацій, груп взаємодопомоги дозволяє зменшити державні витрати на соціальні потреби, ослабити соціальну напругу в суспільстві, набути навичок самоорганізації, що, в свою чергу, сприяє збільшенню кількості активних суб'єктів політики.

Розглянуто передумови формування суспільства сталого розвитку. Розкрито характерні ознаки соціальної держави, яка забезпечує сталий розвиток суспільства протягом тривалого часу. Описано стабілізаційні механізми та технології вирішення соціальних проблем, що використовуються в соціальних державах. Проведено порівняльний аналіз соціальних і соціалістичних держав.

Рассмотрены предпосылки формирования общества устойчивого развития. Раскрыты характерные признаки социального государства, обеспечивающего устойчивое развитие государства на протяжении длительного времени. Описаны стабилизационные механизмы и технологии решения социальных проблем, которые используются в социальных государствах. Проведен сравнительный анализ социальных и социалистических государств.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х879(4/8)6 + С4(4/8)

Рубрики:

Трудове право окремих країн

Соціальна політика

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано особливості становлення інтеграційних процесів за умов розвитку сучасного світового господарства. Висвітлено історіософські засади Євроінтеграції, показано роль Європейської Конституції в інтеграційних процесах у даному регіоні. Розкрито соціокультурні та політичні аспекти глобалізації у контексті вчень західних глобалістів. Розглянуто основні положення концепції "конфлікту цивілізацій" С.Хантінгтона. Охарактеризовано політичні, соціальні та культурні чинники євроінтеграції, показано вплив громадської думки на даний процес. Встановлено соціокультурний статус етносу в епоху глобалізації, проаналізвано проблеми формування ідентичності за умов полікультурності. Викладено основні парадигми етнічності, визначено детермінанти оптимізації етнонаціональної ідентичності за умов євроінтеграції. Визначено пріоритетні напрями та механізми підвищення ефективності євроінтеграційної політики. Розроблено довгострокові прогнози, сценарії та альтернативи національно-державного суверенітету в епоху глобалізації, з'ясовано роль нових акторів політичної системи у даний період. Проаналізовано сучасні політичні й економічні процеси Євросоюзу, описано нову модель міждержавного співробітництва на базі створення неурядових організацій.

Проанализированы особенности становления интеграционных процесов в условиях развития современного мирового хозяйства. Освещены историософские основы Евроинтеграции, показана роль Европейской Конституции в интеграционных процессов в данном регионе. Раскрыты социокультурные и политические аспекты глобализации в контексте учений западных глобалистов. Рассмотрены основные положения концепции "конфликта цивилизаций" С.Хантингтона. Охарактеризованы политические, социальные и культурные факторы евроинтеграции, показано влияние общественности на данный процесс. Установлен социокультурный статус этноса в эпоху глобализации, проанализированы проблемы формирования идентичности в условиях поликультурности. Приведены основные парадигмы этничности, определены детерминанты оптимизации этнонациональной идентичности в условиях евроинтеграции. Рассмотрены приоритетные направления и механизмы повышения эффективности евроинтеграционной политики. Разработаны долгосрочные прогнозы, сценарии и альтернативы национально-государственного суверенитета в эпоху глобализации, установлена роль новых актеров политической системы в данный период. Проанализированы современные политические и экономические процессы Евросоюза, описана новая модель межгосударственного сотрудничества на базе создания неправительственных организаций.

Розглянуто проблему сталого розвитку (СР). Розкрито сутність різних визначень СР. Особливу увагу приділено синергетичному підходу до проблеми сталості. Висвітлено особливості адаптації суспільства до змін інституційних інновацій. Викладено проблеми формування сталої демократії, громадянського суспільства. Проаналізовано особливості становлення демократії в Україні. Визначено причини розмежування суспільства у процесі демократизації. Показано перспективи СР світосистеми й євроінтеграції української держави.

Рассмотрена проблема устойчивого развития (УР). Раскрыта сущность различных определений УР. Особое внимание уделено синергетическому подходу к проблеме устойчивости. Освещены особенности адаптации общества к изменениям институционных инноваций. Изложены проблемы формирования устойчивой демократии, гражданского общества. Проанализированы особенности становления демократии в Украине. Определены причины разделения общества в процессе демократизации. Показаны перспективы УР мировой системы и евроинтеграции украинского государства.

Проаналізовано філософські засади управління людськими ресурсами, синергетично-рефлексивну модель управління як єдиний соціальний організм, кадрову політику організацій. Розглянуто питання маркетингу персоналу, інвестицій у людський капітал, методології філософії управління людськими ресурсами, антикризового менеджменту за умов кризи. Описано зарубіжні теорії управління у контексті формування парадигми філософії управління ХХІ ст.

Проанализированы философские основы управления человеческими ресурсами, синергетическо-рефлексивная модель управления как единый социальный организм, кадровая политика организаций. Рассмотрены вопросы маркетинга персонала, инвестиций в человеческий капитал, методологии философии управления человеческими ресурсами, антикризисного менеджмента в условиях кризиса. Описаны зарубежные теории управления в контексте формирования парадигмы философии управления ХХІ ст.

Висвітлено концептуальні засади політології, значення і роль політичних систем і режимів у суспільстві. Розкрито сутність політики, політичних відносин і процесів. Визначено теоретичні, духовні, прикладні та інструментальні компоненти політики, основні напрями розвитку світового політичного процесу, місце, роль і статус України в сучасній світовій політиці.

Освещены концептуальные основы политологии, значение и роль политических систем и режимов в обществе. Раскрыты сущность политики, политических отношений и процессов. Определены теоретические, духовные, прикладные и инструментальные компоненты политики, основные направления развития мирового политического процесса, место, роль и статус Украины в современной мировой политике.

Запропоновано концепцію регіонально-адміністративного менеджменту. Проаналізовано його економічні, політичні, соціальні, соціокультурні, правові засади. Розглянуто децентралізацію як механізм територіально-адміністративної реформи та стабілізації регіонального розвитку. Висвітлено проблеми управління фінансовими, природними ресурсами й охороною довкілля. Увагу приділено механізму державного регулювання інвестицій у людський капітал на рівні регіону, державній підтримці розвитку місцевого самоврядування, формуванню нової парадигми регіонально-адміністративного менеджменту в Україні.

Предложена концепция регионально-административного менеджмента. Проанализированы его экономические, политические, социальные, социокультурные, правовые основы. Рассмотрена децентрализация как механизм территориально-административной реформы и стабилизации регионального развития. Освещены проблемы управления финансовыми, природными ресурсами и охраной окружающей среды. Уделено внимание механизму государственного регулирования инвестиций в человеческий капитал на уровне региона, государственной поддержке развития местного самоуправления, формированию новой парадигмы регионально-административного менеджмента в Украине.

За сучасних умов проблема політичних змін в Україні набуває особливої гостроти. Не менш важливою є і проблема збереження стабільності. Українським вченим належить пояснити політичні зміни, які відбулися на тринадцятий рік незалежності нашої країни, а також відповісти на запитання, чи сприяють вони становленню сталої, консолідованої демократії.

Проаналізовано демократичні процеси в Україні. Наголошено на тому, що вади, які неодмінно має будь-яка форма правління, з часом обумовлюють її заміну іншою, іноді такою, яка має ще більше вад, але в певній ситуації саме вона сприймається як така, що відповідає вимогам часу.

Розглянуто умови і чинники процесу переходу до демократії. Аналізуються різні форми та прояви демократії. Звертається увага на те, що в нашій країні демократизація супроводжується не тільки загостренням політичних конфліктів всередині еліти, але й в усьому суспільстві, що є серйозною перешкодою для сталого розвитку.

Розглянуто відносини між владою й опозицією в Україні. Досліджено зарубіжний досвід взаємодії влади й опозиції, зокрема велику коаліцію.

Розглянуто питання про ставлення інтелігенції до влади, про її роль у перетворенні суспільства у періоди суспільних трансформацій. Вияснено ставлення інтелігенції до процесів демократизації суспільства, з'ясовано відмінності між поняттями політична еліта й інтелігенція.

Досліджено актуальну проблему сталого розвитку, проаналізовано різні тлумачення даного поняття. Особливу увагу приділено вивченню доцільності використання синергетичного підходу в процесі дослідження проблеми сталості. Проаналізовано особливості адаптації суспільства до змін й інституційних інновацій. Сформульовано визначнення сильної держави в аспекті сталого розвитку. Розглянуто проблеми формування сталої демократії та громадянського суспільства. Виявлено особливості становлення демократії в Україні. З'ясовано причини розмежування суспільства в процесі демократизації. Досліджено взаємодію держави та громадянського суспільства, розглянуто різні форми залучення громадян до управління. Обгрунтовано шляхи подолання негативних наслідків розмежування українського суспільства. Визначено особливості організації та самоорганізації світового соціуму за умов глобалізації. Розкрито перспективи сталого розвитку світосистеми та євроінтеграції України.

Висвітлено актуальні проблеми розвитку вищої школи на сучасному етапі. Розкрито сутність студентського самоврядування (СС), проаналізовано його роль у формуванні національних і загальнолюдських цінностей. Визначено етапи становлення СС у сучасній Україні. Розглянуто конфліктність студентів як психологічну проблему. Проаналізовано особливості функціонування СС як соціального інституту формування лідерів. Увагу приділено формуванню політичної та етнонаціональної толерантності як елементів соціальної культури студентської молоді.

Освещены актуальные проблемы развития высшей школы на современном этапе. Раскрыта сущность студенческого самоуправления (СС), проанализирована его роль в формировании национальных и общечеловеческих ценностей. Определены этапы становления СС в современной Украине. Рассмотрена конфликтность студентов как психологическая проблема. Проанализированы особенности функционирования СС как социального института формирования лидеров. Уделено внимание формированию политической и этнонациональной толерантности как элементов социальной культуры студенческой молодежи.

Розглянуто причини і наслідки нинішньої кризи в Україні. Для залагодження кризи в економічній і політичній сфері запропоновано використовувати механізми узгодження суперечливих інтересів, зменшення соціальної нерівності та подолання бідності, механізми самоорганізації суспільства.

Розглянуто проблему формування почуття патріотизму у населення Україні. Визначено роль політичної еліти у цій справі. Показано негативний вплив корупції на ставлення громадян до своєї держави. Розглянуто особливості патріотичного виховання молоді.

Досліджено проблеми війни та миру в сучасному світі. Зазначено, що в ХХI ст. все ще зберігається загроза миру. Звернено увагу на зміну характеру воєн за умов глобалізації та інформаційної революції.

Досліджено умови ефективності політичного менеджменту, такі як: подолання корупції, професійна відповідність політичних менеджерів, демократичний тип політичної культури, наявність інфраструктури політичної участі.