В результате анализа 713 случаев разлитого перитонита у больных в возрасте от 18 до 89 лет выделены особенности клинического течения заболевания в зависимости от возраста и метода хирургического лечения. В условиях эксперимента на белых крысах линии Vistar и мышах изучена активность транслокации энтеральных бактерий в зависимости от возраста, состояния реактивности организма животных и характера патологических изменений стенки кишечника. Разработан алгоритм хирургического лечения разлитого перитонита для больных пожилого и старческого возраста.

Проанализированы результаты лечения сложных ран у 115 пациентов, у 56 из них проведена вакуум-терапия. Продолжительность курса вакуум-терапии от 7 до 15 сут, длительность наложения одной повязки в среднем 1 - 3 сут. Оценивали особенности клинического течения, динамику микробного загрязнения ран, клеточный состав в раневых отпечатках, фагоцитарную активность и фагоцитарное число, индекс завершенности фагоцитоза. Применение вакуум - терапии способствовало более раннему очищению ран и репарации тканей, эпителизации ран, нормализации лабораторных показателей.

Эндовидеохирургические технологии использованы при лечении 28 больных с серозным, серозно-фибринозным или желчным разлитым перитонитом (РП) в возрасте 24 - 56 лет. В качестве группы сравнения представлен 31 больной РП, основным лечением у которых была традиционная лапаротомия. Ранний послеоперационный период при использовании лапароскопической санации брюшной полости характеризовался быстрым улучшением общего состояния больных и сокращением числа осложнений.

Изложено анатомическое строение и распостранение поджелудочной железы. Рассмотрены особенности эндо- и экзокринной функции поджелудочной железы. Проанализирована воспалительная роль ацинарных клеток при остром панкреатите. Приведена морфологическая классификация острого панкреатита на основе критериев визуализации. Раскрыты ключевые вопросы диагностики и интенсивной терапии тяжелого сепсиса и септического шока. Исследована история создания рекомендаций по применению рекомбинантного активированного протеина С. Приведены особенности антибактериальной химиотерапии в комлексе интенсивной терапии острых панкреатитов. Предложены методы визуализации острого панкреатита беременных. Раскрыты ключевые вопросы диагностики и интенсивной терапии острого панкреатита в свете основных положений руководства Интернациональной Ассоциации Панкретологов и Американской Панкреатической Ассоциации 2013.

Створено та досліджено нечітку систему оцінювання тяжкості стану пацієнтів, хворих на розлитий перитоніт. Приведено приклади використання цієї системи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862-5

Рубрики:

Хірургічна патологія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы: оценить целесообразность использования РСR в качестве основного критерия бактериальной диагностики и эффективности проводимой АБХТ. Несмотря на то, что положительную РСR предлагалось использовать как основной диагностический критерий для ИЭ, данная методика не может заменить диагностический метод - микробиологическое исследование крови.

Целью настоящего исследования является изложение узловых моментов диагноза сепсиса и принципов антимикробной терапии в свете новых международных рекомендаций с позиций доказательной медицины.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.457.465.301.1-4

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обобщен опыт лечения 37 пациентов по поводу разлитого перитонита у 18 из них в комплексе лечения использовали вакуум-терапию. В группе сравнения применяли только санационную релапаротомию. Для оценки тяжести состояния больных использовали международные шкалы: SOFA, APACHE II, Мангеймский индекс тяжести перитонита. Применение вакуум-терапии способствовало значительному уменьшению микробного загрязнения брюшной полости, позволило избежать компартмент синдрома, уменьшить частоту выполнения санационной релапаротомии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.101.1

Рубрики:

Перитоніти

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати використання малоінвазивних методів у діагностиці та лікуванні холедохолітіазу. Проліковано 595 пацієнтів з діагнозом холедохолітіаз у віці від 24 до 92 років. У 552 (93,0 %) пацієнтів спостерігалися клінічні прояви механічної жовтяниці. У 508 (85,3 %) хворих холедохолітіаз поєднувався з наявністю каменів у жовчному міхурі, у 15 (2,5 %) випадках - з безкам'яним холециститом, у 69 (11,6 %) випадках - холедохолітіаз був резидуальним. Для діагностики холедохолітіазу використовували УЗД черевної порожнини, комп'ютерну томографію, ендоскопічну ретроградну холангіопанкреатографію, черезшкірночерезпечінкову фістулохолангіографію, інтраопераційну холангіографію або холангіоскопію. Хірургічне лікування включало в себе як малоінвазивні втручання, так і традиційні операції. 227 (38,1 %) хворим виконали ендоскопічну папілосфінктеротомію, яка була ефективна при розмірі конкременту до 7 мм у 83,7 %. Черезшкірночерезпечінкове дренування жовчних протоків виконали 88 (14,7 %) хворим, ефективність досягнута у 82,9 %. 313 (52,6 %) хворих у подальшому перенесли другий етап хірургічного лікування холедохолітіазу шляхом лапароскопії - 263 (84,0 %) та лапаротомії 50 (16,0 %) виконувалась холецистектомія з холедохолітоекстракцією та наступним зовнішнім або внутрішнім дренуванням холедоху. Порівняння різних методів досліджень показало, що ні один з діагностичних прийомів не мав 100 % точності та інформативності. Ефетивність транспапілярних маніпуляцій напряму залежала від розмірів конкременту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.457-4

Рубрики:

Пухлини наднирників (надниркових залоз)

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати діагностики та лікування хворих з абсцесами печінки (АП). У клініці хірургії Дніпропетровської обласної лікарні ім. І. І. Мечникова було проліковано 183 пацієнти з діагнозом АП віком від 18 до 81 року. У 118 (64,5 %) хворих термін від виникнення перших скарг до встановлення діагнозу становив до 1 міс, від 1 до 3 міс - у 48 (26,2 %), від 3 до 6 міс. - у 15 (8,2 %), від 6 до 12 - у 2 (1,1 %) пацієнтів. Для діагностики АП використовували УЗД черевної порожнини, комп'ютерну томографію, лапароскопію. Лікування АП включало як консервативну терапію, так і хірургічні втручання. Тільки консервативне лікування одержали 14 (7,6 %) хворих. Хірургічне лікування включало в себе черезшкірні мініінвазивні втручання під УЗ-контролем, лапароскопічні, відкриті дренуючі та резекційні методики. Методом вибору хірургічного лікування для хворих з неускладненими АП діаметром 3 см та більше було ехоконтрольоване черезшкірне черезпечінкове дренування, яке було виконане в 146 (79,8 %) хворих. Ускладнення хірургічного лікування було виявлено у 15 (8,2 %) випадках: дислокацію дренажу - 12 (6,6 %) хворих, гнійну норицю - 1 (0,5 %), кишкову непрохідність - 1 (0,5 %), перитоніт - 1 (0,5 %).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.457-5

Рубрики:

Пухлини наднирників (надниркових залоз)

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413-5

Рубрики:

Хвороби системи травлення, печінки

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.457-5

Рубрики:

Пухлини наднирників (надниркових залоз)

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413-5

Рубрики:

Хвороби системи травлення, печінки

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р45 д(4УКР) Кутовий,О.Б.

Рубрики:

Хірургія

Шифр НБУВ: ВА819929 Пошук видання у каталогах НБУВ