Наведено дані, що відображають епідеміологію бокового аміотрофічного склерозу в цілому та в Луганській області зокрема, сучасні уявлення про етіологію, патогенез та лікування даної патології. На підставі результатів магнітно-резонансної томографії головного та спинного мозку, електроміо- й електронейроміографії систематизовано морфологічні зміни в центральній нервовій системі та периферичному мотонейроні. Розкрито тактику лікування бокового аміотрофічного склерозу залежно від тривалості захворювання, особливостей клінічного перебігу, тяжкості нефрологічного дефіциту та методів прогнозування терміну одужання.

Приведены данные, отражающие эпидемиологию бокового амиотрофического склероза в целом и в Луганской области в частности, современные представления об этиологии, патогенезе и лечении данной патологии. На основе результатов магнитно-резонансной томографии головного и спинного мозга, электромио- и электронейромиографии систематизированы морфологические изменения в центральной нервной системе и периферическом мотонейроне. Раскрыта тактика лечения бокового амиотрофического склероза в зависимости от продолжительности заболевания, особенностей клинического протекания, тяжести нефрологического дефицита и методов прогнозирования срока выздоровления.

Розкрито сутність основних понять теорії поширення та розсіяння скалярних хвиль у суцільних випадково-неоднорідних середовищах і випадкових хмарах дискретних розсіювальних об'єктів. Обгрунтовано можливості й умови використання наближених методів з метою дослідження слабких флуктуацій параметрів середовища, а також розріджених хмар розсіювача. Викладено основні положення теорії багаторазового розсіяння, наведено визначення ефективних неоднорідностей, проаналізовано фізичну природу припущень і наближених методів. Доведено пріоритетне значення аналітичної концепції багаторазового розсіяння для статистично-хвильового обгрунтування фотоматричних понять і теорії перенесення випромінювання. Описано специфічні ефекти зворотного розсіяння, обумовленні перерозподілом енергетичних польових характеристик внаслідок хвильового розсіяння на випадкових неоднорідностях середовища.

Раскрыта сущность основных понятий теории распространения и рассеивания скалярных волн в сплощных случайно-неоднородных средах и случайных облаках дискретных рассеивальных объектах. Обоснованы возможности и условия применения приближенных методов для исследования слабых флуктуаций параметров среды, а также разреженных облаков рассеивателя. Рассмотрены основные положения теории многократного рассеивания, сформулировано определение эффективных неоднородностей, проанализирована физическая природа предположений и приближенных методов. Доказано приоритетное значение аналитической концепции многократного рассеяния для статистически-волнового обоснования фоотоматричных понятий и теории перенесения излучения. Описаны специфические эффекты обратного рассеивания, обусловленные перераспределением энергетических полевых характеристик вследствие волнового рассеяния на случайных неоднородных средах.

Вивчено діагностику та лікування у 104-х хворих на міастенію на підставі результатів комплексного клініко-неврологічного обстеження, яке включає вивчення клінічних особливостей різних форм міастенії гравіс (МГ) і пов'язаних з нею нейросоматичних розладів, активності периферичного нейромоторного апарату, структурних змін вилочкової залози, оцінки імунологічних показників (клітинного та гуморального імунітету, антитіл до ДНК, нейроспецифічним білкам). Встановлено, що критерієм переходу локальних форм у генералізовану є підвищений рівень нейроспецифічних білків. Розроблено схему комплексного лікування хворих МГ з тимомою з призначенням плазмоферезу у поєднанні з ербісолом після тимектомії, для корекції імунних показників.

Проаналізовано структуру тренувального процесу спортсменів, які спеціалізуються в підводному плаванні в ластах на етапі спеціалізованої базової підготовки з урахуванням генів, поліморфізм яких асоційований зі стійкістю організму до дії гіпоксії навантаження та гіперкапнії. Виявлено взаємозв'язок генетичних маркерів у таких спортсменів з фізичною працездатністю. Показано особливості індивідуальної адаптації до гіпоксії та гіперкапнії спортсменів, які спеціалізуються в підводному плаванні в ластах, залежно від генотипу. Розроблено та впроваджено в тренувальний процес таких спортсменів педагогічні засоби формування стійкості до гіпоксії навантаження та гіперкапнії. Підтверджено дані про взаємозв'язок генетичних маркерів спортсменів, які спеціалізуються в академічному веслуванні, з фізичною працездатністю. Доповнено результати про неоднакову значущість різних генів та їх поліморфізмів у процесах адаптації організму до м'язової діяльності. Тобто, реалізація функціональних можливостей організму спортсменів у різних видах спорту залежить від наявності певних генних комбінацій. Результати проведених досліджень дозволяють на основі визначення генетичної схильності здійснювати орієнтацію юних спортсменів до занять швидкісно-силовими видами спорту або на витривалість, визначати спрямованість їх підготовки на певну дистанцію, а також раціонально формувати команди для участі в естафетних запливах.

Обгрунтовано зміст і організацію навчання професійного мовлення майбутніх фахівців залізничної галузі. Уточнено сутність дефініцій "професійне мовлення", "професійна комунікативна компетентність фахівців залізничного транспорту". Виокремлено компоненти професійно-комунікативної компетентності працівників залізниці. Розроблено лінгводидактичну модель формування комунікативно-мовленнєвих умінь і навичок студентів. Подано експериментальну методику навчання української мови (за професійним спрямуванням). Доведено, що особистісно орієнтоване формування фахового мовлення буде ефективним, якщо здійснюватиметься на засадах поєднання когнітивно-комунікативного, компетентнісно-діяльнісного, текстоцентричного, соціокультурного, професійно орієнтованого, технологічного підходів; відбуватиметься поетапний розвиток мовленнєвих умінь і навичок; добиратимуться оптимальні методи та прийоми навчання, що грунтуються на різних формах навчальної діяльності студентів; система вправ і завдань диференціюватиметься за рівнем складності та способом діяльності.

Розглянуто основні етапи розвитку світового ландшафтного мистецтва, принципи, за якими створюють ландшафтні композиції, стадії їх формування. Розкрито особливості створення різних компонентів садово-паркового господарства та їх функціональну роль. Увагу приділено нормативним вимогам до проєктувальної документації. Висвітлено роль ландшафту та різних його елементів у ландшафтному будівництві.