Представлено результати досліджень про вплив прееклампсії у вагітних з первинною артеріальною гіпертензією (ПАГ) на стан кровообігу в системі мати - плацента - плід, на хід вагітності, стан плода і новонародженого. За допомогою допплерометричного (Допплер-УЗД) дослідження вивчено стан матково-плацентарного, феноплацентарного кровообігу в 140-ка вагітних з ПАГ залежно від стадії захворювання і приєднаної прееклампсії на різних строках вагітності. Виявлено, що комплексна допплерометрична оцінка кровотоку може розглядатися як прогностичний критерій розвитку прееклампсії і як об'єктивний показник тяжкості гестозу і виявлення плацентарної недостатності.

Представлены результаты исследований о влиянии преэклампсии у беременных с первичной артериальной гипертензией (ПАГ) на состояние кровообращения в системе мать - плацента - плод, на течение беременности, состояние плода и новорожденного. С помощью допплерометрического (Допплер-УЗИ) исследования изучено состояние маточно-плацентарного и фетоплацентарного кровообращения у 140-ка беременных с ПАГ в зависимости от стадии заболевания и присоединившейся преэклампсии в разные сроки беременности. Выявлено, что комплексная допплерометрическая оценка кровотока может рассматриваться как прогностический критерий развития преэклампсии и как объективный показатель тяжести гестоза и выраженности плацентарной недостаточности.

Наведено бібліографію книг, брошур і статей з періодичних видань з липня по грудень 2006 р. з питань участі молоді в соціальних і політичних процесах України, а також системи освіти та виховання дітей і молоді.

Дана библиография книг, брошюр и статей из периодических изданий с июля по декабрь 2006 г. по вопросам участия молодежи в социальных и политических процессах Украины, а также системы образования и воспитания детей и молодежи.

Ключ. слова: беременность, артериальная гипертензия, преэклампсия, иммунная система
Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.410.030-3

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба у вагітних

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В обзоре показаны современные представления патогенетических изменений, происходящих при развитии преэклампсии. Высказана точка зрения в отношении сложности и нерешенности ряда аспектов проблемы гестоза у беременных. Пристального внимания заслуживают вопросы разработки новых эффективных, патогенетически обоснованных методов профилактики и лечения преэклампсии, которые исключают полипрагмазию. Предложенный подход к преэклампсии, как к системной воспалительной и иммунной реакции, объясняет некоторые неясные моменты патогенеза этого серьезного осложнения беременности и дает возможность для разработки новых направлений его терапии.

Поряд із засобами матеріально-методичного забезпечення практичних занять з акушерства (таблиці, ляльки, фантоми, акушерське обладнання, контрольні запитання, тестові завдання та ситуаційні задачі), під час навчання англомовних студентів бажано використовувати викладені письмово англійською мовою професійні алгоритми виконання основних лікарських маніпуляцій, прийняті в Україні.

Проведены исследования по определению уровня L-аргинина, суммарных нитритов и нитратов в плазме крови, нитритредуктазной активности в эритроцитах крови у беременных с артериальной гипертензией (АГ). Отмечен высокий уровень L-аргинина у здоровых беременных, что свидетельствовало о его невостребованности для выработки оксида азота (ОА). При АГ 1-2 степени уровень L-аргинна достоверно снижался. Низкие же показатели суммарных нитритов/нитратов и высокие значения нитритредуктазной активности при преэклампсии свидетельствуют об их значительном использовании для синтеза ОА. Полученные данные позволяют проследить динамику развития преэклампсии. Изучение физиологических и патофизиологических механизмов действия ОА позволит в дальнейшем не только расширить представления о патогенезе гестоза, но и определить диагностические и прогностические критерии преэклампсии, пересмотреть традиционный подход к ее лечению, разработать патогенетически обоснованную терапию.

Представлено данные разработанных и внедренных профилактических мероприятий, направленных на уменьшение перинатальной патологии и преэклампсии у беременных с артериальной гипертензией (АГ). Разработана система лечебно-профилактических мероприятий при сочетанной преэклампсии, включающая диспансерное наблюдение за беременными с АГ, индивидуальный подбор антигипертензивных средств. Использование препаратов, направленных на коррекцию иммунологических и сосудистых нарушений в материнско-плодовом комплексе, способствовало снижению частоты преэклампсии в 1,5 раза и перинатальных потерь в 2,75 раза, что дает основание рекомендовать ее для широкого использования в практику.

Наведено результати гормонального та ультразвукового дослідження 85 вагітних з урахуванням рівня антицитомегаловірусних імуноглобулінів класу G в крові. Вивчено вплив персистуючої ЦМВ-інфекції на функціонування фетоплацентарного комплексу у таких жінок.

Проведены исследования по определению уровня цитокинов и оксида азота у беременных с первичной артериальной гипертензией (АГ) и их роли в возникновении преэклампсии. Определены цитокины ИЛ-2, ИЛ-6, ИЛ-10, гамма-ИНФ, ФНО-альфа, а также функционирование системы L-аргинин/оксид азота. Исследованы в плазме крови уровни L-аргинина, суммарных нитритов и нитратов, нитритредуктазная активность в эритроцитах крови. Выраженные изменения иммунного статуса отмечаются уже в I триместре беременности даже при физиологическом ее течении по типу системного воспалительного иммунного ответа. Система L-аргинин/NO тесно коррелировала с иммунной системой и играла важную роль по степени информативности в течение всей беременности. Отмечался высокий уровень L-аргинина у здоровых беременных, что свидетельствовало о его невостребованности для выработки NO. Таким образом, физиологически протекающая беременность отличается от беременности, осложненной преэклампсией, лишь степенью выраженности реакции, а не принципиальными отличиями в патогенетических механизмах. Полученные данные позволяют проследить динамику развития преэклампсии. Изучение физиологических и патофизиологических механизмов действия цитокинов и NO позволит в дальнейшем не только расширить представления о патогенезе преэклампсии, но и разработать варианты патогенетически обоснованной терапии.

Отмечено, что основными этапами медицинского образования является подготовка будущего врача в медицинском университете по акушерству и гинекологии; обучение в интернатуре и магистратуре, в клинической ординатуре, на сертифицированных курсах повышения врачебной квалификации. Методическими основами преподавания акушерства и гинекологии, как и любой другой дисциплины, является создание модели специалиста. Основные требования - современный уровень общемедицинских и специальных знаний, развитое клиническое мышление, овладение необходимыми практическими навыками. В соответствии с этапами образования разработаны рабочие программы и планы подготовки врача по специальности "Акушерство и гинекология". Созданная многоуровневая система медицинского образования позволяет фактически осуществлять принцип непрерывного медицинского обучения по специальности.

Запропоновано нові підходи щодо вивчення патогенезу, прогнозування, профілактики та лікування прееклампсії у вагітних з первинною артеріальною гіпертензією. Вперше на підставі результатів комплексного обстеження в динаміці вагітності показано особливості функціонального стану, характер імунних змін значення системи оксиду азоту за наявності даних захворювань залежно від ступеня їх тяжкості. Вперше визначено зміни та роль системи цитокінів у патогенезі виникнення прееклампсії. Запропоновано прогностичні критерії даних цитокінового профілю щодо розвитку гестозу у вагітних з артеріальною гіпертензією. Вперше виявлено зв'язок між рівнем цитокінів та частотою виникнення прееклампсії. За допомогою ультразвукового доплерометричного дослідження вивчено зміни матково-плацентарно-плодового кровообігу за наявності даної патології у вагітних з первинною артеріальною гіпертензією. Запропоновано критерії ранньої діагностики порушень стану плода. Розроблено нові методи прогнозування, профілактики та лікування поєднаної прееклампсії з застосуванням дієти з підвищеним вмістом L-аргініну та фармакологічних препаратів. Відзначено їх позитивний вплив на зміни в імунному статусі та системі оксиду азоту, що дозволяє знизити частоту перинатальних втрат та зменшує ризик виникнення прееклампсії.

Представлены данные анализа 532 родов в сроках гестации 22 - 33,5 нед. Установлено, что беременность протекала на фоне генитальной и экстрагенитальной инфекции. Гестационный период в большинстве случаев носил осложненный характер. Установлены основные причины гибели детей. На основании сопоставления постнатальных исходов у недоношенных детей показана целесообразность акушерской тактики, направленной на максимальное пролонгирование беременности на фоне преждевременного разрыва плодных оболочек в сроках более 22 нед гестации, для снижения перинатальной смертности.

Проаналізовано 96 випадків передчасних пологів у терміні гестації 22 - 28 тиж. За даними клінічного та патолого-анатомічного дослідження встановлено основні причини перинатальних втрат. Виявлено, що тривалий безводний проміжок у вагітних з передчасним розривом плодових оболонок не збільшує частоту гнійно-септичних ускладнень у новонароджених і знижує перинатальну смертність у 4 рази.

Изучено состояние системы цитокинов у беременных с недоношенной беременностью, осложненной преждевременным разрывом плодных оболочек с длительным безводным промежутком. Установлено, что у беременных при недоношенной беременности с длительным безводным периодом и гнойно-септическими осложнениями результаты иммунологических исследований свидетельствуют, что в большинстве случаев беременность протекает на фоне системного воспаления. Это подтверждается высоким содержанием цитокинов (IL-6, IL-10) у женщин с гнойно-септическими осложнениями при недоношенной беременности, осложненной преждевременным разрывом околоплодных оболочек с длительным безводным промежутком. Полученные данные позволяют определять ранние прогностические критерии гнойно-септических осложнений у беременных высокой группы риска и являются основанием для последующей пролонгации недоношенной беременности, осложненной преждевременным излитием околоплодных вод.

Представлены данные обзора литературы по проблеме преждевременного разрыва плодных оболочек при недоношенной беременности. Рассмотрены вопросы этиологии, тактики ведения и исходы для матери и ребёнка при данной патологии.

Здійснено ретроспективний аналіз 72 історій пологів пацієнток із переношеною вагітністю, які були госпіталізовані та розроджені на базі КУ "Пологовий будинок N 5 м. Запоріжжя" за 2011 р.

Наведено дані аналізу морфологічного дослідження 92 плацент від вагітних, які народили в термінах 22 - 28 тиж гестації з передчасним розривом плодових оболонок. Установлено, що чинником ризику виникнення хоріоамніоніту є наявність передчасного розриву плодових оболонок, а не тривалість безводного проміжку. Проведення профілактичної антибактеріальної терапії знижує відсоток клінічно реалізованого хоріоамніоніту, дозволяє пролонгувати вагітність і зменшує перинатальні втрати.

Наведено огляд літератури з проблеми передчасного розриву плодових оболонок у випадку недоношеної вагітності, визначено сучасний науковий погляд на дану проблему. Наведено власні дані щодо раціональної антибактеріальної профілактики за пролонгації недоношеної вагітності, ускладненої передчасним розривом плодових оболонок, а також морфоструктурні зміни в плацентарній тканині у вагітних з даною патологією.

Проведен анализ данных, полученных по итогам 5 лет работы кафедры акушерства и гинекологии Запорожского государственного медицинского университета по подготовке студентов медицинского факультета к лицензионному экзамену "Крок-2. Общая врачебная подготовка".

Подано основні вимоги до заготівлі лікарської рослинної сировини. Охарактеризовано основні групи лікарських рослин: макро- та мікроелементи, ліпіди, білкові сполуки, вітаміни, біологічно активні сполуки вторинного обміну: терпени, терпеноїди, ефірні олії, глікозиди, іридоїди, тритерпени, стероїдні глікозиди, кардіотонічні глікозиди, глікозиди - похідні фенолу, глікозиди простих фенолів, фенолоспирти, лігнани, кумарини, хромони, флавоноїди, полімерні фенольні сполуки, дубильні речовини, антраценопохідні, органічні кислоти, алкалоїди, фітоекстрогени. Подано характеристику 137 лікарських рослин. Наведено захворювання, їх симптоми, причини, лікування рослинами зовнішньо, внутрішньо та інші заходи. Висвітлено основні положення гомотоксикології. Описано 16 антигомотоксичних препаратів, які застосовуються в гінекологічній практиці. Подано склад 208 зборів лікарських рослин, технологію виготовлення за домашніх умов, спосіб вживання.