Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.520.43 + Р457.465.520.56

Рубрики:

Хірургічне лікування жовчнокам'яної хвороби (холелітіазу)

Хірургічне лікування обтураційних жовтяниць

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.2-3

Рубрики:

Хірургічна патологія органів шлунку та дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.203.2

Рубрики:

Хірургічне лікування гастродуоденальних кровотеч

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: синдром Меллорі - Вейса, ступінь крововтрати, рецидив кровотечі
Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.6 + Р457.465.2

Рубрики:

Хірургічна патологія стравоходу

Хірургічна патологія органів шлунку та дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы факторы риска летальности больных с перфоративной гастродуоденальной язвой (ГДЯ). В хирургии осложненных ГДЯ основными факторами риска, влияющими на летальность, являются: возраст больного старше 60 лет, наличие шока в дооперационном периоде, длительность перфорации свыше 24 часов, сопутствующие заболевания. Выполнена 71 операция: 62 при поступлении больных и 9 релапаротомий по поводу ранних послеоперационных осложнений. Ушивание язвы (УЯ) выполнено у 48 больных. Основной причиной релапаротомий после УЯ было желудочно-кишечное кровотечение из "зеркальной" язвы у 5 больных. Ведущими причинами смертельных исходов после операций были прогрессирующий перитонит и желудочно-кишечные кровотечения (59 %). В случае перфорации ГДЯ при наличии факторов риска паллиативные операции (УЯ) являются более благоприятными. При отсутствии факторов риска следует стремиться к выполнению радикальных операций, что позволит снизить частоту развития осложнений в раннем послеоперационном периоде.

Проанализированы применение в клинической практике комплекса современных не- и малоинвазивных методов диагностики и особенности ведения в до- и послеоперационном периоде больных с обтурационным холестазом неопухолевого генеза. Предложенный диагностический комплекс позволяет прогнозировать и влиять на течение до- и послеоперационного периода. Доплеровская сонография - перспективный неинвазивный метод изучения и оценки функционального состояния печени у больных механической желтухой. Применение современных не- и малоинвазивных технологий в диагностике и лечении больных желчнокаменной болезнью, осложненной обтурацией желчевыводящих путей, способствует улучшению непосредственных результатов лечения этой группы больных.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.203.2 + Р413.204.6

Рубрики:

Гастродуоденальні кровотечі

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж23985 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.203.2-3 + Р413.204.6-3

Рубрики:

Гастродуоденальні кровотечі

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведён глубокий статистический анализ результатов лечения больных с неварикозными гастродуоденальными кровотечениями за 19 лет работы центра желудочно-кишечных кровотечений г. Днепропетровск. Выяснено, что применение методов местного эндоскопического гемостаза у этой категории больных привело к уменьшению числа операций и улучшению результатов лечения этой категории пациентов.

Цель исследования - разработка метода, улучшающего результаты комплексного лечения хирургических больных с перитонитом. Установлено, что эффективным методом, уменьшающим количество осложнений в послеоперационном периоде за счет коррекции эндогенной токсемии и профилактики синдрома полиорганной недостаточности, является интраабдоминальный диализ из полупроницаемых мембран с использованием сорбента "Силикс".

Проведено глибокий статистичний аналіз результатів лікування хворих з приводу виразкової шлунково-кишкової кровотечі за 2 роки роботи Центру шлунково-кишкової кровотечі м. Дніпропетровськ. Встановлено, що застосування ендоскопічного гемостазу сприяло зменшенню частоти виконання оперативних втручань, поліпшенню результатів лікування хворих.

Проаналізовано результати обстеження й лікування 31 хворого з приводу абдомінального сепсису різного походження. Розроблено алгоритм лікування хворих після операції. Залежно від особливостей лікувальної тактики після операції всі хворі розподілені на дві групи. У 12 хворих основної групи у комплексі лікування застосовували інтраабдомінальний трансмембранний діаліз з сорбційною терапією. У 19 хворих групи порівняння трансмембранний діаліз не застосовували. Реалізація розробленої хірургічної тактики раціонального та етапного використання інтраабдомінального сорбційно-трансмембранного діалізу з застосуванням сорбенту Силікс дозволила зменшити частоту післяопераційних ускладнень до 25 %, післяопераційну летальність - до 16,6 %.

Проаналізовано динаміку вмісту катехоламінів у сироватці крові хворих у разі виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, ускладненої кровотечею. Найбільше підвищення рівня дослідженого показника спостережено у хворих за наявності виразки шлунка, ускладненої кровотечею. Ці зміни корелюють зі збільшенням тяжкості крововтрати, станом нестійкого ендоскопічного гемостазу, високою активністю індуцибельної NO-синтази слизової оболонки періульцерозної зони. Одержані дані дозволяють прогнозувати перебіг патологічного процесу та вдосконалити лікувальну програму.

Встановлено, що застосування інтраабдомінального сорбційно-трансмембранного діалізу у хворих з розповсюдженим перитонітом у післяопераційному періоді сприяє прискоренню регресу запального процессу в черевній порожнині, а також проявів ендотоксикозу та системного запалення. Крім того, додаткове використання запропонованого способу у хворих з розповсюдженим перитонітом надасть змогу знизити частоту післяопераційних ускладнень і знизити летальність в 1,7 разу. Зниження абсолютного ризику летальності в групі спостереження становило 5,6 %, відносного ризику - 42,3 %, що пов'язано з темпами зниження інтоксикації, відновленням органних порушень і зменшенням числа післяопераційних ускладнень.

Проаналізовано клінічний і лабораторний матеріал у хворих у разі поширеного перитоніту. Встановлено, що використання у комплексі лікування хворих сорбційно-трансмембранного діалізу для санації черевної порожнини забезпечує значну протекцію CD3 лімфоцитів та зменшення тяжкості ендотоксикозу.

Розглянуто патогенез кровотеч виразкової етіології з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Запропоновано нові методи прогнозування перебігу захворювання, ендоскопічної зупинки кровотечі та профілактики виникнення її рецидиву. Представлено удосконалену схему лікувальної тактики у разі шлунково-кишкових кровотеч, а також модифікацію оперативного втручання.

Мета роботи - розробити модель для прогнозування післяопераційних ускладнень та летальності на підставі визначення чутливості до антибіотиків штамів E. coli, виділених з перитонеального ексудату в динаміці. Для визначення ефективності запропонованого способу санації черевної порожнини проведено визначення чутливості до антибіотиків штамів E. coli, виділених з перитонеального ексудату в динаміці. Розроблено модель прогнозування післяопераційних ускладнень та летальності у хворих з поширеним перитонітом у разі використання інтраабломінального сорбційно-трансмембрального діалізу. Модель має високу чутливість та низьку специфічність щодо індивідуального прогнозу. Розробка точніших систем для прогнозу потребує подальших досліджень. Висновки: одним із перспективних напрямів є створення моделі для прогнозування післяопераційних ускладнень та летальності у хворих на підставі визначення чутливості штамів E. coli до карбапенемів, захищених пеніцилінів, цефалоспоринів, аміноглікозидів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р45 д(4УКР)

Рубрики:

Хірургія

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнений досвід лікування хворих з приводу шлунково-кишкової кровотечі (ШКК) виразкового генезу у Міському центрі надання допомоги таким хворим. Встановлено, що проведення ендоскопічного моніторингу показане всім хворим при ШКК виразкового генезу для раннього виявлення ознак рецидиву кровотечі і проведення заходів з її попередження. Впровадження місцевого ендоскопічного гемостазу, ендоскопічного моніторингу в комплексі консервативної терапії дозволило зменшити частоту виконання оперативних втручань у 2,5 разу.

Проведений ретельний статистичний аналіз результатів лікування хворих з приводу виразкової гастродуоденальної кровотечі в Центрі шлунково-кишкової кровотечі. Застосування операції екстеріторизації виразки ДПК, ускладненої кровотечею, за оригінальною методикою з подвійним вколом і виколом голки по обидва боки виразкового дефекту забезпечило механічне стискання судин періульцерозної ділянки та ефективне виведення виразки за контур травного каналу. Це сприяло покращанню результатів лікування хворих.