Проаналізовано стан, динаміку, темпи та загальні тенденції розвитку транспортної мережі в сільській місцевості. Розкрито засади державного регулювання в транспортній галузі та реалізації програмного підходу до вирішення проблем місцевого розвитку автобусного обслуговування населення.

Проанализированы состояние, динамика, темпы и общие тенденции развития транспортной сети в сельской местности. Раскрыты основы государственного регулирования в транспортной отрасли и реализации программного подхода к решению проблем местного развития автобусного обслуживания населения

Висвітлено теоретичні засади та методи санітарно-мікробіологічного дослідження об'єктів навколишнього середовища, технологічної сировини, харчових продуктів. Розглянуто мікробіологічні показники санітарно-гігієнічної оцінки та патогенні мікроорганізми. Викладено питання щодо біологічного забруднення повітря, грунту та водойм, розповсюдження збудників інфекційних хвороб, а також проблеми знезараження та очищення середовища.

Освещены теоретические основы и методы санитарно-микробиологического исследования объектов окружающей среды, технологического сырья, пищевых продуктов. Рассмотрены микробиологические показатели санитарно-гигиенической оценки и патогенные микроорганизмы. Изложены вопросы, касающиеся биологического загрязнения воздуха, грунта и водоемов, распространения возбудителей инфекционных заболеваний, а также проблемы обеззараживания и очищения среды.

Ключ. слова: Neisseria gonorrhoeae, цикл трикарбонових кислот, плазміди, антибіотикостійкість
Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.148.4*441.147.2

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що від існування адекватної моделі сприйняття й аналізу глобалізаційних змін залежить подальший розвиток міжнародно-політичних відносин і формування майбутньої світової системи. Одним із перспективних напрямків щодо аналізу глобалізації є дослідження трансформацій просторових інституціональних форм, що являли собою певну інфраструктуру гегемонії та виступали істотними глобалізаторами світу: традиційних імперій, універсальних цивілізацій, релігійно-нормативних систем, імперіалістично-колоніальних систем, держав-націй тощо. Основою дослідження є розгляд та аналіз трансформацій інституціональних форм, структур, які відображають геоісторичну динаміку людства - архітектоніку глобалізації.

  Скачати повний текст

Розглянуто феномен сучасної глобалізації світу в геоісторичному контексті за допомогою неоінституціональної методології. Обгрунтовано припущення щодо існування такого базового інституту як раціональність, що транслює власні феноменальні особливості на весь процес глобального історичного розвитку. Запропоновано типологію та класифікацію глобалістичних концепцій для більш глибокого та адекватного розуміння процесів глобальних соціокультурних змін. Розроблено концепцію "синтетичної глобалізації", особливістю якої є відхід від історицистських наративів "теорій розвитку" та вихід у новий простір макросоціального аналізу. Викладено нову теоретичну концепцію глобалізації соціокультурного простору, результатом якої є основна категорія "синтетична глобалізація".

Розкрито основні причини інституціональної корупції в Україні, запропоновано напрями реформування вітчизняної політичної системи. Наведено характеристики неопатримоніальної політико-режимної моделі за пострадянських умов, а також критерії успішної реалізації "кольорової революції" або "революції через вибори". У пошуках оптимальних шляхів виходу із системної інституціональної кризи в Україні вказано на доцільність звернення до альтернативної моделі державотворення "нація - держава" - конструкту "держава - нація". Розкрито проблеми конституційного транзиту за умов "держави - нації". Показано основні кроки, які повинні стати на шляху реалізації ідеї республіки на основі моделі "держава - нація". Зазначено, що обраний напрям політичної модернізації сприятиме утвердженню України як "держави - нації" з плюралістичним суспільством, врегульованими міжнаціональними відносинами, конкурентним політичним простором і стабільною політичною системою.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.151*725.111.4

Рубрики:

Enterobacteriaceae

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано інституціональні перепони та суперечливе підгрунтя демократичного розвитку України. Розглянуто феноменологію "ефективної держави" та "державної спроможності". Визначено чинники, що впливають на підвищення державної спроможності. Запропоновано рекомендації щодо основних напрямів підвищення ефективності Української держави.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*441.147.2

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено склад мікробіоценозу ротової порожнини в нормі та у хворих на генералізований пародонтит та характеризувати стійкість ізольованих мікроорганізмів до антибіотиків. Проведено бактеріологічне дослідження зразків матеріалу від осіб з генералізованим пародонтитом різного ступеня тяжкості у стадії загострення. Здатність до плівкоутворення ізолятів стафілококів вивчено на пластикових планшетах. Чутливість клінічних штамів до антибіотиків визначено методом дифузії в агар з використанням паперових дисків (НИЦФ, РФ). Показано, що у хворих на генералізований пародонтит мікробіота переважно представлена асоціаціями: S. aureus, S. epidermidis, Bacteroides spp., Actinomyces spp., Candida spp., P. aeruginosa та Streptococcus spp. З виділених при пародонтиті стафілококів біоплівку утворювали 30,4 % ізолятів S. aureus, 82,9 % - S. epidermidis, 25,0 % - S. saprophyticus, що відповідає їх стійкості до лінкоміцину та еритроміцину. Найбільш ефективними щодо мікрофлори пародонтальних кишень були офлоксацин (понад 60 % чутливих штамів, за винятком Veilonella spp., Bacteroides spp.) і кліндаміцин (понад 50 % чутливих штамів, за винятком P. aeruginosa, E. coli, Actinomyces spp., Veilonella spp.), найменш ефективним і еритроміцин (6,7 - 37,0 % чутливих штамів, за винятком стафілококів та стрептококів). Показано, що при генералізованому пародонтиті асоціації умовно-патогенних мікроорганізмів відіграють провідну роль. Виявлено здатність до плівкоутворення серед ізолятів стафілококів може бути одним із можливих пояснень підвищеного рівня їх стійкості до лінкоміцину та еритроміцину.

З використанням тест-системи "Фемофлор-17" проаналізовано склад мікрофлори піхви жінок. Встановлено, що у 92,7 % зразків були присутні лактобацили. За кількістю лактобацил стан мікрофлори піхви характеризувався як нормобіоз. Наявність дисбіозу на тлі виявлення мікоплазм, уреаплазм і дріжджів роду Candida визначено у 38,2 % жінок. Наявність мікоплазм, уреаплазм і кандид як монозбудників визначено у 71 % випадків і у асоціації двох збудників - у 29 % випадків. У разі встановлення відповідності одержаних за допомогою тест-системи "Фемофлор-17" результатів за допомогою клініко-бактеріологічного маркеру дисбактеріозу стан мікрофлори піхви охарактеризували як: помірний анаеробний дисбіоз - 6 %, помірний аеробний дисбіоз - 10 %, помірний анаеробно-аеробний дисбіоз - 35 %, виражений анаеробний дисбіоз - 12 %, виражений аеробний дисбіоз - 10 %, виражений анаеробно-аеробний дисбіоз - 27 %. У переважній більшості випадків виявлено асоціації облігатно-анаеробних мікроорганізмів.

Аналітичне дослідження є системним та комплексним аналізом зовнішньої політики України за 2019 рік. Проаналізовано п’ятдесят напрямів — від співпраці з ключовими партнерами та міжнародними організаціями до публічної дипломатії. Застосовано п’ять критеріїв оцінювання — індикаторів, які базуються на новій моделі методології дослідження. Широким колом експертів досліджено і проаналізовано діяльність Президента, МЗС України та інших відповідальних міністерств та відомств, відповідних комітетів Верховної Ради України, заподіяних у формуванні та реалізації зовнішньої політики нашої держави. Дана публікація є п’ятим щорічним дослідженням. Вступ...........................................................................З Методологія дослідження.......................................................4 Зовнішня політика у 2019 році........................................ 14 Співпраця з країнами Групи Семи....................................іШ........54 Велика Британія ...................................................... 56 Італія......... МІІ...... Канада..................................................................Ц........68 Німеччина......................................................................74 США.............................................................................80 Франція.........................................................................88 Японія.........................................................................94 Європейська інтеграція......................................................100 Європейський Союз............................................................102 Політичний діалог........................................................104 Економічна співпраця ....................................................107 Східне партнерство ............................................................111 Європейське енергетичне співтовариство....................................116 Євроатлантична інтеграція..................................................122 Двосторонні відносини........................................................132 Білорусь......................................................................134 Грузія..........................................................................139 Ізраїль.........................................................................145 Іран ..........................................................................150 КНР............................................................................154 Литва..........................................................................158 Молдова......................................................................163 Польща........................................................................168 Румунія........................................................................173 Словаччина...................................................................177 Туреччина .....................................................................183 Угорщина......................................................................189 ЧехіяРосія..........................................................................199 Політичні відносини......................................................201 Економічні відносини.....................................................205 Енергетичні відносини....................................................208 Регіональна співпраця.......................................................212 АТР...........................................................................214 Близький Схід................................................................220 Західні Балкани................................................................226 Країни Балтії.................................................................232 Вишеградська група..........................................................238 Латинська Америка...........................................................243 Північна Європа................................................................251 Південна Азія.................................................................256 Субсахарська Африка...........................................................262 Центральна Азія..............................................................269 Чорноморський регіон.........................................................274 Міжнародні організації......................................................280 ОБСЄ...........................................................................282 ООН ..........................................................................288 Рада Європи..................................................................295 Ініціативи багатостороннього характеру.....................................302 Захист прав людини..........................................................304 Зміна клімату..................................................................309 Нерозповсюдження ядерної зброї.............................................314 Питання міжнародної безпеки................................................320 Формування міжнародної підтримки протидії російській агресії............326 Економічна дипломатія.......................................................332 Публічна дипломатія........................................................337 Закордонне українство........................................................344 Зведена таблиця оцінок реалізації напрямів зовнішньої політики у 2019 році.............................................350 Рекомендації.................................................................352 Список скорочень............................................................376 Автори.........................................................................378 Про Раду зовнішньої політики «Українська призма».........................384 Про Фонд ім. Фрідріха ЕбертаМаємо приємність представити Вам вже п яте щорічне дослідження «Українська призма: зовнішня політика 2019», в якому ми оцінили реалізацію зовнішньої політики України за різними показниками — від політичного інтересу до досягнутих результатів. 2019 рік став особливим роком для України як у зовнішньополітичному вимірі, так і у внутрішньополітичних процесах. На стратегічному рівні Україна продовжує рух у європейському та євроатлантичному напрямах, протидіє російській агресії та намагається посилити зовнішньоекономічний спектр дипломатичної роботи. Проте зміна підходів та тактики у реалізації зовнішньої політики, окремі міжінституційні та міжособистісні непорозуміння призвели до втрати набраної протягом 2017-2018 рр. динаміки. Загальні оцінки виконання завдань зовнішньої політики українськими владними інституціями опустились на рівень 2015-2016 рр., не в останню чергу через зниження політичного інтересу до сфери міждержавних відносин. Експерти Ради зовнішньої політики «Українська призми» та наші колеги з найкращих українських аналітичних центрів проаналізували 50 напрямів зовнішньої політики України. Цьогорічне дослідження надає можливість дізнатися ситуацію у 2019 році та простежити динаміку п’яти років, побачити успішні приклади зосередження зусиль українських органів влади, а також, на жаль, появу зворотних тенденцій. Хоча ми щороку давали рекомендації щодо посилення ефективності зовнішньої політики України, п’ять років аналізу діяльності українських інституцій (2015-2019 рр.) у рамках цього проекту дали нам можливість цього року більш грунтовно підійти до розробки рекомендацій урядовцям і парламентарям щодо того, як не втратити досягнутого темпу та поліпшити ефективність реалізації зовнішньополітичних задач. Зниження цьогорічної оцінки є недвозначним сигналом до більш уважного підходу до здійснення як дипломатичної роботи, так і її політичного супроводу. Від імені команди «Української призми» та нашого стратегічного партнера — Регіонального представництва Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні — запрошую до ознайомлення з результатами дослідження. При розробці методології оцінювання зовнішньої політики України робоча група «Української призми» уважно вивчила досвід і практики подібного аналізу зовнішньої політики окремих країн та міжнародних інституцій, виконаного деякими закордонними аналітичними центрами. Особливу увагу було приділено проектам Європейської ради з міжнародних відносин (European Council on Foreign Relations, ECFR) та Асоціації міжнародних справ, Чехія (Asociace pro mezinârodni otâzky, AMO), які фокусувалися відповідно на особливостях функціонування окремих держав-членів у зовнішній політиці ЄС (ECFR) та внутрішніх закономірностях врядування Чеської республіки (АМО). Жодна із застосованих методологій не є універсальною, а принципи аналізу прямо залежать від особливостей досліджуваного об’єкта. Тому після проведення методологічних консультацій з експертами Європейської ради з міжнародних відносин робоча група «Української призми» вирішила розробити власну модель з огляду на українські реалії, залучаючи при цьому окремі елементи вже існуючого методологічного доробку західних колег. Запропонована методологія дослідження зовнішньої політики України враховує наявні зовнішньополітичні обставини, недоліки та переваги конституційного розподілу повноважень у частині реалізації зовнішньополітичного курсу, усталені політичні та інституційні практики у сфері міжнародних відносин, документи стратегічного та операційного характеру у сфері зовнішньої політики та безпеки України, офіційні аналітичні матеріали, які лягають в основу зовнішньополітичної позиції вищих посадових осіб, офіційні звіти, а також відображення зовнішньополітичних пріоритетів у релевантних матеріалах ЗМІ. Представлене дослідження охоплює період 2019 року у розділах щодо політичного інтересу, міжінституційного співробітництва, діяльності та результатів по кожному з обраних напрямів. Оцінка стратегічного бачення базується на всьому загалі відповідних документів, які є дійсними на момент її виставлення. Цього року також представлений огляд пятирічного періоду за кожним напрямом.

Аналітичне дослідження є системним та комплексним аналізом зовнішньої політики України за 2020 рік. Проаналізовано п’ятдесят один напрям — від співпраці з ключовими партнерами та міжнародними організаціями до публічної дипломатії та боротьби з COVID-19. Застосовано п’ять критеріїв оцінювання — індикаторів, які базуються на розробленій методології дослідження. Широким колом експертів досліджено і проаналізовано діяльність Президента, МЗС України та інших відповідальних міністерств та відомств, відповідних комітетів Верховної Ради України, задіяних у формуванні та реалізації зовнішньої політики нашої держави. Дана публікація є шостим щорічним дослідженням. Вступ...............................................................ааІйз,.........З Методологія дослідження.............................................ц.ф.......4 Зовнішня політика у 2020 році................................................14 Співпраця з країнами «Великої сімки».......................................ЗО Велика Британія........................................................ 32 Італія............................................................... 37 Канада..........................................................................42 Німеччина......................................................................48 СІЛА.............................................................................53 Франція.........................................................................58 Японія.........................................................................62 Європейська інтеграція.......................................................66 Європейський Союз.............................................................68 Політичний діалог.........................................................69 Економічна співпраця......................................................72 Східне партнерство .............................................................77 Європейське енергетичне співтовариство.....................................81 Євроатлантична інтеграція...................................................86 Двосторонні відносини.........................................................94 Білорусь.......................................................................96 Грузія..........................................................................100 Ізраїль.........................................................................106 Іран ..........................................................................111 КНР............................................................................115 Литва..........................................................................120 Молдова......................................................................124 Польща........................................................................128 Румунія........................................................................135 Словаччина...................................................................139 Туреччина .....................................................................143 Угорщина......................................................................148 Чехія Росія..........................................................................157 Політичні відносини........................................................158 Економічні відносини......................................................162 Енергетичні відносини......................................................165 Регіональна співпраця.......................................................170 АТР...........................................................................172 Близький Схід................................................................178 Західні Балкани................................................................184 Країни Балтії.................................................................190 Вишеградська четвірка ........................................................195 Латинська Америка...........................................................199 Північна Європа................................................................207 Південна Азія.................................................................212 Субсахарська Африка...........................................................218 Центральна Азія..............................................................225 Чорноморський регіон.........................................................231 Міжнародні організації......................................................238 ОБСЄ ...........................................................................240 ООН ..........................................................................246 Рада Європи..................................................................254 Ініціативи багатостороннього характеру.....................................260 Захист прав людини..........................................................262 Зміна клімату................... 267 Нерозповсюдження ядерної зброї.............................................271 Питання міжнародної безпеки................................................277 Формування міжнародної підтримки протидії російській агресії............283 Економічна дипломатія.......................................................290 Публічна дипломатія........................................................295 Закордонне українство........................................................301 Пандемія COVID-19...........................................................306 Зведена таблиця оцінок реалізації напрямів зовнішньої політики у 2020 році.............................................312 Рекомендації.................................................................314 Список скорочень............................................................332 Автори............./.........................................................334 Про Раду зовнішньої політики «Українська призма».........................340 Про Фонд ім. Фрідріха Еберта Рада зовнішньої політики «Українська призма» та Регіональне представництво Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні вже шостий рік поспіль з великою приємністю презентують вам доробок команди експертів, які проаналізували та оцінили успішність зовнішньої політики України за різними географічними та функціональними напрямами. Хоча в нашому аналізі кожен рік має свої особливості, 2020 рік можна назвати справді унікальним з точки зору обмежених можливостей та специфічних умов для досягнення Україною зовнішньополітичних цілей. У глобальному масштабі пандемія коронавірусу СОУШ-19 та відповідно запроваджені карантинні обмеження в усіх куточках світу істотно позначилися на формах співпраці України з іноземними партнерами у різних площинах. Це вплинуло не лише на погіршення показників торговельно-економічної діяльності, але й на вибір нових пріоритетів міжнародної співпраці та каналів побудови політичного діалогу. Міністерство закордонних справ України у 2020 році перетворилося на центр антикризового менеджменту, надаючи екстрену допомогу українським громадянам, які стали заручниками локдаунів, та вишукуючи можливості залучення гуманітарної допомоги для подолання наслідків пандемії. За більшістю досліджуваних напрямів боротьба з коронавірусом стала додатковим елементом двостороннього та багатостороннього діалогу нашої держави. У внутрішньополітичному вимірі 2020 рік також мав особливості, які впливали на динаміку постановки та досягнення зовнішньополітичних цілей. З одного боку, це був перший повноцінний рік, коли Президент України В. Зеленський формулював зовнішньополітичний курс, а його команда була відповідальна за реалізацію цього курсу. З іншого боку, на початку року відбулася зміна урядової команди О. Гончарука на уряд Д. Шмигаля, що також вплинуло на темпи програмування та імплементації задач у сфері зовнішньої політики. Попри це, загальна оцінка реалізації зовнішньої політики у 2020 році вийшла дещо кращою за попередній рік, хоча за окремими напрямами і спостерігалося значне падіння політичного інтересу та результативності реалізації поставлених завдань. Особливістю цьогорічного видання став новий розділ, присвячений міжнародній активності України щодо подолання наслідків, спричинених пандемією коронавірусу СОУШ-19. Хотілося б сподіватись, що закінчення пандемії дозволить Україні поліпшити загальну успішність у досягненні стратегічних пріоритетів на міжнародній арені, а нам — відмовитись у майбутньому від оцінки цієї специфічної сфери докладання дипломатичних зусиль.