Запропоновано метод дослідження флуоресценції молекулярних ексимерів із застосуванням реєстрації першої похідної інтенсивності флуоресценції за довжиною хвилі та апробовано його на насиченому розчині пірену в бензолі. Показано складний характер агрегації хромофору в основному стані.

В експериментах на щурах-самцях лінії Вістар досліджено вплив навантаження раціону фенілаланіном на фоні безбілкової дієти на амінокислотний склад кислоторозчинного колагену шкіри тварин, уражених карциномою Герена. У результаті проведених досліджень встановлено здатність навантаження фенілаланіном викликати якісні зміни в амінокислотному складі кислоторозчинного колагену шкіри щурів, уражених карциномою Герена у порівнянні з нормою, та білком тварин з карциномою, але утримуваних на стандартному та позбавленому білку раціонах.

Надано порівняльну характеристику вмісту важких металів (ВМ) у грунтах сільськогосподарських угідь, що зазнають техногенного навантаження. Встановлено фонове значення ВМ для конкретного регіону Полтавщини.

У експериментах на курчатах було проведено вивчення BrCN-фрагментів колагену першого типу при рахіті та в нормі. Після розділення BrCN-фрагментів на сефадексі G-50 одержано по шість фракцій пептидів. У результаті вивчення амінокислотного складу BrCN-фрагментів колагену першого типу при рахіті виявлено вірогідні зміни вмісту ряду амінокислотних залишків у пептидах I - III зон елюції з молекулярними масами 36 000 - 37 000 та 3 000 - 5 000.

Проведено дослідження спектрів флуоресценції, поглинання, синхронного сканування флуоресценції, спектрів першої похідної інтенсивності флуоресценції за енергією для пірену в кристалічній фазі, його рідких розчинах, піренвмісних полімерів. Розглянуто складний характер агрегації хромофора в основному стані. З'ясовано вплив мономер-димерної взаємодії на міжмолекулярний потенціал в димері. Визначено сольватохромні залежності у спектрах ексимерної флуоресценції пірену.

Досліджено суть, напрями та завдання державного регулювання зайнятості (ДРЗ) за умов ринкової трансформації економіки України. Досліджено методи ДРЗ в ринковій економіці. Проаналізовано еволюцію поглядів представників основних економічних шкіл на ДРЗ, а також практичні моделі регулювання. Сформовано систему показників ДРЗ, що дозволило здійснити комплексний аналіз регуляторного процесу у сфері зайнятості. Наведено періодизацію ДРЗ, що базується на динаміці кількісних та якісних параметрів зайнятості в Україні, а також особливостях інституційного середовища. Простежено характер зв'язку між показниками сфери зайнятості, динамікою інвестицій, фінансуванням активної політики зайнятості, участю в програмах активної політики зайнятості. Розглянуто напрями підвищення ефективності ДРЗ в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: П213.6-27 + П213.6-4

Рубрики:

Соя

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено результати досліджень агроекологічних особливостей і перспективи збереження, відновлення та раціонального використання природних ресурсів у сучасних умовах. Розглянуто соціально-правові та еколого-економічні проблеми та особливості збереження, відновлення й раціонального використання природно-ресурсного потенціалу. Висвітлено перспективи технологічних і технічних рішень щодо збереження, відновлення та раціонального використання природних та енергетичних ресурсів. Визначено напрями вдосконалення сучасних енергетичних систем з метою збереження та раціонального використання природно-ресурсного та енергетичного потенціалів.

Комплексно висвітлено актуальні науково-теоретичні та практичні питання ефективного розвитку галузі овочівництва у Херсонській області. Проаналізовано сучасний стан розвитку галузі зазначеного регіону, зокрема простежено динаміку та розглянуто структуру виробництва овочів відкритого грунту, визначено ефективність реалізації продукції овочівництва аграрними підприємствами. Досліджено напрями вдосконалення системи доробки, збуту та зберігання овочевої продукції, фінансування підприємницьких структур галузі. Визначено перспективи розвитку овочівництва у Південному регіоні. Увагу приділено "зеленим" логістичним рішенням у системі овочівництва на основі принципів маркетингу.

Висвітлено програмний контент з теорії і практики фінансового аналізу. Розкрито теоретико-методичні основи аналізу майна, оборотних активів, грошових потоків підприємства, формування і використання капіталу, платоспроможності підприємства, його ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності, інвестиційної привабливості та рентабельності. Розглянуто сучасну методику оцінювання та індикатори фінансового стану суб'єктів господарювання. Окреслено актуальні питання фінансового аналізу діяльності підприємств.

Індекс рубрикатора НБУВ: П213.6-27 + П213.6-4

Рубрики:

Соя

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета статті - визначити вплив регуляторів росту рослин на продуктивність ячменю ярого у виробничих умовах Полтавської області. Оцінювання ефективності використання регуляторів росту рослин та природного мінералу бішофіт виконано на базі експериментальних даних. Експериментальну роботу проведено у виробничих умовах на базі ФГ "Горобець С. Г." Полтавської області. Для обробки посівів використовували регулятори росту Циркон та Епін-екстра, а також, 1 % розчин природного мінералу бішофіт. Показники фотосинтетичного потенціалу та чистої продуктивності фотосинтезу визначено розрахунковим методом за загальноприйнятими методиками. За даними п'ятирічних досліджень визначено динаміку впливу регуляторів росту рослин та природного мінералу бішофіт на чисту продуктивність фотосинтезу, фотосинтетичний потенціал та площу листкової поверхні. Установлено, що за 3 роки проведення експериментальних спостережень при обробці нашими регуляторами росту вихід у трубку стався на 1 - 3 дні раніше, ніж у контрольному варіанті (без використання регуляторів). На дослідній ділянці 2017 - 2019 рр. найскоріше сходи спостерігались у сорту Геліос при обробці стимулятором Циркон, тоді як у контролі сходи зафіксовані на 3 дні пізніше. Кущіння ячменю ярого сорту Геліос та вихід у трубку відбувалось найшвидше при дії 1 % розчину бішофіту, а при дії інших стимуляторів (Епінекстра, Циркон) сходи та повна стиглість фіксувалися на 3 дні пізніше. Застосування стимуляторів Циркон і 1 % розчин бішофіту (для сортів Геліос та Парнас) прискорило настання фази колосіння на 2 - 4 дні, Епін-екстра - тільки на 1 - 2 дні. У середньому за час проведення досліджень тривалість фаз розвитку рослин ячменю ярого, оброблених стимуляторами, зменшилася на 1 - 4 дні порівняно з контрольним варіантом. При використанні регуляторів росту збільшилася площа листкової поверхні у посівів ячменю ярого порівняно з контролем, що дає змогу найбільш повно використовувати грунтово-кліматичні ресурси регіону й отримати максимальний ефект від прийомів агротехнічного впливу. Запропоновані моделі технологій дають змогу без застосування десикації зменшити тривалість вегетаційного періоду в посівах ячменю ярого. При обробці посівів у фазі кущіння стимуляторами росту Епін-Екстра, Циркон і 1 % розчином бішофіту скорочується період вегетації на 2 - 4 дні при вирощуванні ячменю ярого на дерново-підзолистих грунтах; стимулятор Епін-Екстра і 1 % розчин бішофіту збільшують асиміляційну поверхню листя в рослин ячменю ярого на 8,5 і 11,1 % відповідно, потенціал фотосинтетичного процесу - на 5,7 % і чисту продуктивність фотосинтезу на 3 і 10 %.

Викладено результати досліджень щодо стійкого розвитку сільських територій у контексті реалізації державної екологічної політики та енергозбереження. Розглянуто проблеми та перспективи екологізацй сільськогосподарського виробництва в умовах сільських територій. Наведено передумови й особливості збереження та відновлення природно-ресурсного потенціалу сільських територій. Розкрито питання оптимізації й ефективності використання природно-ресурсного потенціалу сільських територій. Визначено особливості розробки та впровадження ефективних бізнес-моделей розвитку енергоефективності й енергонезалежності сільських територій. Досліджено екологічні інновації - джерело ефективного розвитку конкурентоспроможності й енергонезапежності сільських територій. Визначено економіко-правові механізми розвитку сільських територій у контексті реалізації державної екологічної політики та енергозбереження. Розглянуто світовий досвід та вітчизняні реалії розвитку сільських територій на засадах екологічності, енергонезалежності й енергоефективності.