Представлено результати теоретичних наробок та практичного застосування геолого-геофізичних досліджень на зсувонебезпечній ділянці. Розроблено та впроваджено комплексний підхід до оцінки зсувної небезпеки, який передбачає поєднання послідовного вивчення зсувних ділянок геологічними, геофізичними та інженерно-геологічними методами, з розрахунком стійкості схилу та прогнозом можливості виникнення та активізації зсувів.

Представлено результати статистичного аналізу геолого-геофізичних параметрів, узгоджених із зсувонебезпекою локального рівня. Визначено основні закони розподілу даних параметрів та доведено можливість їх використання для комплексної інтегрованої кількісної інтерпретації з розрахунком функції комплексного показника та подальшим прогнозом зсувної небезпеки на ймовірнісному рівні.

Розглянуто питання застосування геофізичних методів під час дослідження та прогнозування зсувних процесів (ЗП). Розкрито взаємозв'язок і взаємообумовленість змін петрофізичних характеристик порід на ділянках зсувоутворення та геофізичних полів. Доведено, що розвиток зсувоутворення взаємодіє з динамікою неотектонічних рухів як прояв глобальних геодинамічних процесів і сейсмічної активності. Описано нову технологію робіт методом імпульсного електромагнітного поля (ЕМП) Землі. Проаналізовано ефективність методу зондування становленням ЕМП для вивчення просторово-часових змін фізико-механічних властивостей верхньої частини розрізу. Запропоновано ймовірнісний критерій прогнозної оцінки зсувонебезпеки з використанням комплексного підходу до вивчення зсувів, проведено геофізичний моніторинг ЗП. Обгрунтовано доцільність використання геофізичних методів під час розрахунку стійкості зсувних схилів за різних геологічних умов.

Рассмотрены вопросы применения геофизических методов при исследовании и прогнозировании сдвижных процессов (СП). Раскрыты взаимосвязь и взаимообусловленность изменений петрофизических характеристик пород на участках сдвигообразования и геофизических полей. Доказано, что развитие сдвигообразования взаимодействует с динамикой неотектонических движений как проявление глобальных геодинамических процессов и сейсмической активности. Описана новая технология работ методом импульсного электромагнитного поля (ЭМП) Земли. Проанализирована эффективность метода зондирования становлением ЭМП для изучения пространственно-временных изменений физико-механических свойств верхней части разреза. Предложен вероятностный критерий прогнозной оценки сдвигоопасности с использованием комплексного подхода к изучению сдвигов, проведен геофизический мониторинг СП. Обоснована целесообразность использования геофизических методов при расчёте устойчивости сдвижных склонов в разных геологических условиях.

На основі аналізу результатів комплексної інтегрованої кількісної інтерпретації геолого-геофізичних даних для значної кількості зсувонебезпечних ділянок встановлено досить високу кореляцію параметра сумарної поздовжньої провідності та функції комплексного показника із глибиною. Це надає можливість простежити, як змінюється із глибиною критерій ймовірності розвитку зсувів, тобто перейти до просторових побудов, на основі яких стає можливим встановити зону поширення зсувних деформацій і таким чином достовірніше оцінити ступінь розвитку зсувних процесів на досліджуваній території. Детально описано розроблений алгоритм перерахунку критерію ймовірності розвитку зсувів на різні глибини. Наведено результати запропонованого підходу до прогнозування розвитку чи активізації зсувів для однієї із зсувонебезпечних ділянок.

Зазначено, що специфіка функції комплексного показника (ФКП) полягає в тому, що його середнє значення на ділянці досліджень завжди дорівнює нулю. Тому зміна значень ФКП у якійсь частині ділянки (поява нової аномалії) призводить до зміни значень у іншій. Отже, даних для об'єктивного зіставлення комплексу методів дослідження зсувних процесів, виконаних у різний час, немає. Для усунення цього недоліку запропоновано методичний прийом нормування поля ФКП зведенням його до однакових фонових значень, що надає змогу об'єктивно порівнювати рівень аномалій стосовно фону. Остаточні результати нормування поля ФКП надано у вигляді карт критерію ймовірності розвитку зсувів для кожного етапу.

Обурунтовано доцільність використання комплексної інтегрованої кількісної інтерпретації геолого-геофізичних даних під час прогнозування зсувних процесів із застосуванням геофізичних методів. Такий підхід передбачає прогнозування зсувних процесів на кількісному ймовірнісному рівні з використанням функції комплексного показника ефективних параметрів, узгоджених із зсувною небезпекою. Виділено основний комплекс геофізичних методів дослідження зсувних процесів: метод вертикального електричного зондування, метод природного імпульсного електромагнітного поля Землі та метод природного електричного поля. Цей комплекс за необхідності деталізації можна доповнювати додатковими методами: заломлених хвиль, радіохвильового просвічування та еманаційної зйомки. Наведено алгоритм проведення комплексної інтегрованої кількісної інтерпретації геолого-геофізичних даних. Обгрунтовано необхідні для комплексної інтерпретації геолого-геофізичні параметри, принципи трансформації вхідних і вихідних параметрів у ефективні. Геолого-геофізичні параметри узгоджено із зсувонебезпекою на кількісному рівні.

Уперше науково обгрунтовано оптимальний комплекс узгоджених із зсувонебезпекою геолого-геофізичних параметрів (електрометричні для зсувних і підстелених порід, анізотропія електромагнітного випромінювання, потужність зсувних порід) на основі їх підпорядкованості логнормальному закону розподілу. Удосконалено інтерпретацію геолого-геофізичних даних шляхом обгрунтування та забезпечення просторових побудов розподілу критерію ймовірності зсувів небезпеки та визначення нормалізованих критеріїв оцінювання розвитку зсувів за режимних спостережень із застосуванням розроблених автором алгоритмів і програм. Уперше розроблено основні положення розрахунку стійкості схилу на основі комплексного використання інженерно-геологічних і геофізичних даних як основи локального прогнозу активізації зсувних процесів.

Розглянуто один із варіантів прогнозування зсувної небезпеки за значеннями коефіцієнта стійкості схилу. Продемонстровано на прикладі принцип дії створеного розрахункового модуля за оцінкою стійкості схилів для геоінформаційної системи MapInfo. Даний модуль надає можливість визначати коефіцієнт стійкості зсувних схилів, що складені однорідними породами та мають круглоциліндричну форму поверхні ковзання.

Узагальнено досвід застосування методу природного електричного поля (ПЕП) у комплексі геофізичних робіт при дослідженні зсувних процесів. Передумовою до використання даного методу на зсувонебезпечних ділянках є виникнення природних електричних потенціалів унаслідок фільтрації підземних вод у породах, що залягають вище поверхні ковзання. Наведено результативність методу при якісній інтерпретації та кількісній комплексній інтегрованій інтерпретації геолого-геофізичних даних. Інформативність методу ПЕП є досить високою як при площинній зйомці, так і при зйомці по окремих профілях. Це надає підстави залучати даний метод до основного комплексу геофізичних методів дослідження зсувних процесів.