Описана структура генератора адресных последовательностей (АП), которая позволяет считывать из ОЗУ непрерывные потоки данных для конвейерных устройств, реализующих БПФ. Предложен метод описания АП посредством аппарата матриц перестановок. Это позволяет не только отследить изменение порядка данных, возникающее в процессе реализации алгоритмов, но и формализовать создание АП, используемых при обменах данными между конвейерным устройством и ОЗУ.

Виявлено зв'язок багаторічної динаміки чисельності озимої совки з екологічними факторами довкілля, що добре узгоджується з синтетичною теорією динаміки популяції. У динаміці популяції озимої совки виділено 3 популяційні цикли (чисельність зимуючих гусениць, ритм репродуктивної активності, ритм міграційної активності). Розроблено схему інтеграції біологічних ритмів комах-фітофагів та модель ролі фенологічної коадаптації в системі комаха - рослина у формуванні фізіологічного стану популяції шкідника, яка передбачає пошук предикаторів прогнозу фазового стану популяції в характеристиках фенології комах. Вперше проаналізовано стаціальний розподіл метеликів шкідника, що надало можливість вдосконалити технологію застосування феромонних пасток в агроценозах польових культур.

Вивчено екологічні особливості динаміки стану лісів Полісся та Лісостепу Київщини. Екосистемно описано причинно-наслідковий алгоритм динаміки стану лісів за їх продуктивністю та біологічною стійкістю залежно від впливу історичних, природних, соціально-економічних і технологічних факторів. Оцінено та класифіковано екологічні причини всихання сосняків різного походження всіх вікових груп. Виявлено синергічний ефект взаємодії несприятливих для лісу екологічних факторів, а саме: антропогенно порушених едафотопів, недотримання лісогосподарських норм догляду за лісом, кліматичних екстремумів, впливу шкідників і хвороб, конкуренції трав'янистої рослинності. Визначено вплив зазначених факторів на природне та штучне відновлення лісів, збереження біорізноманіття. Узагальнено науково-виробничий досвід з лісовідновлення та лісовирощування, розроблено систему шляхів і методів підвищення загальної продуктивності та біологічної стійкості лісів Київщини на засадах сталого лісокористування.

Рассмотрены вопросы решения задач цифровой обработки сигналов на реконфигурируемых вычислительных системах с макрообъектной архитектурой.

Досліджено вплив лісогосподарських заходів на продуктивність соснових насаджень Київщини, описано причини та особливості їх всихання. Оцінено стан природного та штучного відновлення соснових лісостанів. Обгрунтовано лісогосподарські шляхи і методи підвищення продуктивності та біологічної стійкості лісових екосистем.

Представлено наукові підходи щодо реабілітації в сучасний період перелогових земель, забруднених радіонуклідами, шляхом залісення.

Обгрунтовано теоретико-методичні засади інституціонального забезпечення екологічного аудиту підприємств агропромислового комплексу на основі запропонованих шляхів вдосконалення організаційної та нормативно-правової бази в цій сфері.

Обгрунтовано теоретико-методичні засади організаційно-правового режиму полезахисних лісових смуг. Запропоновано практичні рекомендації з формування системи якісної і кількісної кадастрової оцінки земель, на яких здійснюється лісова меліорація з метою складання та освоєння науково обгрунтованих проектів землеустрою з урахуванням зональних систем землеробства, багатогранних аеродинамічних властивостей і функцій полезахисних лісових смуг, передбачаючи високопродуктивне використання земельних ресурсів.

У контексті глобального потепління клімату проаналізовано вплив полезахисних лісових смуг на температурний режим прилеглих територій, вологість грунту, снігові шлейфи вздовж насаджень. З'ясовано, що найбільше снігу затримують полезахисні смуги непродувної конструкції. Встановлено, що інтенсивність адвекційних теплових потоків з віддаленням від лісосмуг збільшується, що забезпечує сильніше прогрівання грунту орних земель.