На підставі гносеологічного аналізу сформульовано й обгрунтовано визначення трудового колективу як економічної категорії. Запропоновано класифікацію трудового колективу і малих формальних груп, на базі якої за відповідними ознаками розкрито його суть у різних аспектах. Відзначено, що використання даної класифікації дає змогу розробляти методичні положення для формування системи управління трудовим колективом, його відтворення та оцінки.

Досліджено теоретичні та практичні проблеми оцінки використання трудового потенціалу країн світу. Викладено теоретичні засади міжнародної економічної інтеграції, систематизовано теорії міжнародної трудової міграції, розкрито особливості розвитку сучасного світового ринку праці, досліджено інтеграційні процеси у сфері використання трудового потенціалу. Проаналізовано динаміку та тенденції світового ринку праці. На підставі аналізу статистичних даних досліджено стан трудового потенціалу України в контексті інтеграції до світового ринку праці. На засадах побудови економіко-математичної моделі здійснено прогноз рівня використання трудового потенціалу та розроблено систему напрямків розвитку трудового потенціалу країни в контексті посилення інтеграційних процесів.

Розроблено методичні підходи до оцінки трудового потенціалу країн з використанням кластерного аналізу, що дозволило розбити досліджувану сукупність країн на кластери та дати їм якісну характеристику.

Здійснено прогноз рівня використання трудового потенціалу України на базі побудови економіко-математичної моделі.

Розглянуто економічну безпеку підприємства з позиції ітеративного підходу, досліджено її структуру, функції, процеси, цілі й особливості мікро-, макро- та метасфери.

Розглянуто підходи до розуміння загальнонаукової категорії безпеки з трьох позицій: закону, принципу та явища (категорії) та досліджено їх зв'язок. Виявлено онтологічний та аксіологічний аспекти феномену безпеки. Проведено термінологічний аналіз, який є одним із теоретичних методів дослідження, що спрямований на розкриття сутності явища за допомогою виявлення та уточнення окремих значень термінів, що його складають. Розуміння феномену безпеки актуалізує пошук нових теорій і концепцій, тому запропоновано схему междисциплінарного підходу до формування методологічних засад економічної безпеки підприємства.

The article deals with the concept resolving of the theoretical problems of formation and development of principles of synergetic management of economic security of enterprise. Economic security of enterprise as a complex dynamic system in which there is synergism has been considered. Category "synergy", "synergetics", "self-organization/self-disorganization" and "synergistic effects" have been clarified. Synergetics tries to objectively describe the processes of self-organization and self-disorganization without focusing on saving the system has been proved. But the saving of the system is an important task of science about security, which tries to apply the synergetic methodology. Meta-goal of economic security of the enterprise is to maintain the dynamic equilibrium, which requires synergetic management. In other words, the amplification of the self-organization processes and weakening self-disorganization processes have been required.

Досліджено теоретико-методологічні та прикладні основи синергетичного управління економічною безпекою підприємства (ЕБП). Розглянуто еволюцію економічної безпеки у філософському аспекті. Узагальнено міжнародний досвід формування інституціональної основи ЕБП. Проаналізовано теоретичні підходи до розуміння поняття "економічна безпека підприємства". Розглянуто ЕБП як керовану систему та визначено її принципи. Узагальнено й обгрунтовано теоретико-методологічні засади синергетичного управління ЕБП. Здійснено аналіз стану та тенденцій розвитку підприємств молочної галузі, оцінено рівень економічної безпеки надсистеми підприємства (України та молочної галузі). Систематизовано загрози ЕБП молочної галузі. Розраховано рівень ЕБП молочної галузі на основі розробленої моделі оцінювання. Визначено інструментарій синергетичного управління ЕБП, серед яких: алгоритм обгрунтування вибору стратегій управління ЕБП в залежності від внутрішніх механізмів його розвитку; синергетична модель стійкості підприємства в контексті управління його економічною безпекою; науково-методичний підхід до формування ефекту синергізму в управлінні ЕБП.

Мета роботи - аналіз ролі комунікаційних зв'язків та їх видів у формуванні інноваційного середовища туристичного підприємства, визначення ризиків, які можуть виникати в результаті їх існування. Визначено неможливість генерування інноваційних підходів без створення відповідного комунікативного простору, який базується на відповідних психологічних засадах. Персонал має навчитися з повагою прислухатися до ідей інших учасників, переконувати в перспективності власних ідей, співпрацювати у вирішенні виникаючих завдань, використовувати творчий підхід і готовність експериментувати в будь-яких питаннях. Значну увагу в статті присвячено можливим комунікативним інструментам, які можуть застосовуватися на різних етапах інноваційного процесу, які в комплексному впровадженні створюють інноваційну комунікативну мережу та простір. Для кожного етапу виділено вірогідні ризики, які можуть створити перепони для досягнення поставленої цілі. На основі існуючих досліджень було виділено чотири моделі комунікативних зв'язків залежно від розміру туристичного підприємства та ролі керівництва в інноваційних процесах. А саме: "Центр підтримки" - бере свій початок у генеральному офісі туристичної мережі або в конкретному відділі великої туристичної корпорації. "Креативна команда" - це команда, у якій комунікації здійснюються за принципом матричної організаційної структури. "Ядро інноваційних змін" - формат створення окремого R&D-відділу, відповідального за пошук нових ідей і креативних форматів надання послуг, має фінансування та власну оргструктуру. "Туристичний стартап" - невелике підприємство, бізнес- моделлю якого є новий для ринку креативний підхід.

Висвітлено актуальні питання та перспективи розвитку туризму в Україні та світі. З огляду на важливість та актуальність теми монографії, зроблено певну систематизацію власних поглядів авторів щодо туристичної діяльності в сучасних соціально-економічних умовах, узагальнено зарубіжний та вітчизняний досвід управління туристичними підприємствами. Розглянуто стан та перспективи розвитку туристичного та готельно-ресторанного бізнесу в Україні та за її межами. Висвітлено економічні, соціальні та екологічні аспекти забезпечення розвитку туризму. Досліджено сучасні технології та моделі в управлінні розвитком підприємств туристичного та готельно-ресторанного бізнесу. Описано комплексне застосування маркетингу вражень в індустрії гостинності, екологізацію туристичної діяльності як невід’ємну складову сталого розвитку, рекламу як складову маркетингових комунікацій в туристичному бізнесі та інноваційну діяльність туристичних підприємств України. Окреслено формування інтегрованої системи управління туристичними ризиками в контексті стратегічної адаптації підприємства та сучасний науково-методичний інструментарій в управлінні підприємством готельного бізнесу тощо.