Рассмотрены вопросы науки о питании и пищевой технологии. Охарактеризованы сложившаяся экологическая обстановка, основные группы загрязнителей среды и пищи, даны рекомендации по поддержанию здоровья населения в создавшейся ситуации. Описаны особенности радиопротекторов и энтеросорбентов экологически вредных веществ, их свойства, технологии получения и варианты применения. Изучены особенности пищевых волокон растительного происхождения.

На основании результатов исследований Научного центра радиационной медицины, а также обобщения литературных данных по проблеме уменьшения доз внутреннего облучения детей, подвергающихся радиационному воздействию вследствие аварии на ЧАЭС, рассмотрено современное биологическое значение основных пищевых веществ, показана их роль в минимизации радиационного воздействия указанных факторов на здоровье детей. Освещены особенности питания детей районов Украины, подвергшихся радиоактивному загрязнению. Изложены вопросы технологической и кулинарной обработки пищевого сырья, с целью снижения уровня содержания радионуклидов в готовых блюдах. Обоснована оптимизация рационального питания детей с помощью использования традиционных пищевых продуктов и с применением специальных радиозащитных препаратов, добавок и продуктов, разработанных и изученных в экспериментальных исследованиях на лабораторных животных.

Розглянуто методологічні аспекти та обгрунтовано технологію виготовлення продуктів харчування з використанням біологічно активної сировини для харчування населення, яке мешкає за умов екологічно порушеного середовища. Наведено дані щодо особливостей технологічної обробки біологічно активної сировини, її фізико-хімічних та функціональних властивостей. Визначено оптимальні режими виробництва продуктів оздоровчого призначення.

Рассмотрены методологические аспекты и обоснована технология изготовления продуктов питания с использованием биологически активного сырья для питания населения, проживающего в условиях экологически нарушенной среды. Приведены данные об особенностях технологической обработки биологически активного сырья, ее физико-химических и функциональных свойствах. Определены оптимальные режимы производства продуктов оздоровительного назначения.

Проаналізовано значення навколишнього середовища в житті людини, розкрито основи радіоекології. Розглянуто питання профілактики харчових отруєнь, наведено санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення, проектування та утримання підприємств громадського харчування, кулінарної обробки харчових продуктів, а також критерії гігієнічної оцінки їх якості.

Проанализировано значение окружающей среды в жизни человека, раскрыты основы радиоэкологии. Рассмотрены вопросы профилактики пищевых отравлений, приведены санитарно-гигиенические требования к размещению, проектированию и содержанию предприятий общественного питания, кулинарной обработки пищевых продуктов, а также критерии гигиенической оценки их качества.

Проведено дослідження в Дніпропетровській області - регіоні природного легкого йодного дефіциту з середнім ступенем тяжкості йодної недостатності в окремих населених пунктах. Обстежено 43 жінки з дифузним зобом. Показано, що пероральне щоденне споживання БАД Барба-йод у дозі 180 мкг протягом 3-х міс. забезпечує регрес об'єму щитовидної залози (ЩЗ), нормалізацію її розмірів у третини обстежених. Виявлено, що використання препарату Барба-йод викликає підвищення медіани йодурії до 179,38 мкг/л, за цього спостерігали зниження рівня тиреотропного гормону, вірогідне збільшення рівня вільного тироксину у крові та незначне зменшення концентрації антитіл до тиреоглобуліну та тиреопероксидази. Зазначено, що використання жінками в домогосподарствах йодованої солі (40 мг/кг) також забезпечувало нормалізацію йодурії до 141,7 мкг/л. Зроблено висновок, що БАД Барба-йод може успішно застосовуватися для групової йодної профілактики в осіб з дифузним зобом, використання йодованої солі - ефективний засіб масової профілактики йодного дефіциту для всього населення.

Проведены исследования в Днепропетровской области - регионе природного лёгкого йодного дефицита, с отдельными населенными пунктами со средней степенью тяжести йодной недостаточности. Обследованы 43 женщины с диффузным зобом. Показано, что пероральное ежедневное потребление БАД "Барба-йод" в дозе 180 мкг в течение 3 мес. приводит к регрессу объёма щитовидной железы (ЩЖ), нормализации её размеров у трети обследованных. Обнаружено, что использование препарата "Барба-йод" вызывает повышение медианы йодурии до 179,38 мкг/л, при этом наблюдали снижение уровня тиреотропного гормона (ТТГ), достоверное увеличение уровня свободного тироксина в крови и уменьшение концентрации антител к тиреоглобулину и тиреопероксидазе. Отмечено, что использование женщинами в домохозяйствах йодированной соли (40 мг/кг) также приводило к нормализации йодурии до 141,7 мкг/л. Сделан вывод, что БАД "Барба-йод" может успешно применяться для групповой йодной профилактики у лиц с диффузным зобом, использование йодированной соли - эффективное средство массовой профилактики йодного дефицита для всего населения.

The authors have carried out investigations in Dnepropetrovsk region - a region of natural mild iodine deficiency, with a number of settlements with moderate degree of iodine deficiency - on 43 women with diffuse goiter. It has been shown that oral daily consumption of a biological additive "Barba-iod" at a dose of 180 mcg for a period of 3 months led to a regression of thyroid volume, normalization of thyroid size in one third of study subjects. It has been established that use of "Barba-iod" led toan increase in ioduria median up to 179.38 mcg/L, associated with a decrease in TSH level, a reliable increase in blood levels of free thyroxine, and a certain decrease in concentrations of antibodies to thyroglobulin and thyroperoxidase. Use of iodized salt (40 mg/kg) by women in households also led to a normalization of ioduria up to 141.7 mcg/L. The authors conclude that the biological additive "Barba-iod" may be effectively used for collective iodine prophylaxis in patients with diffuse goiter; use of iodized salt is an effective method of mass prevention of iodine deficiency for the overall population.

Розглянуто питання впливу опромінення та дефіциту мікроелементів на ріст йододефіцитних захворювань у населення північних регіонів України. Встановлено, що в основних овочах та добових раціонах харчування вміст йоду, селену, заліза, міді, цинку, кобальту значно менший, ніж в інших регіонах. Населення, яке проживає на радіоактивно забруднених територіях, не одержує збалансованого за мікроелементним складом харчування. Спільна дія радіаційного та ендемічного чинників може бути однією з причин погіршення стану здоров'я. Зроблено аналіз ефективності різних засобів профілактики йододефіцитних захворювань. Показано, що кращим методом групової та індивідуальної профілактики таких хвороб є використання в їжу бурих водоростей, а для масової профілактики - йодованої солі.

Рассмотрены вопросы влияния облучения и дефицита микроэлементов на рост йоддефицитных заболеваний у населения. Установлено, что в суточных рационах питания жителей северных областей Украины содержание йода, селена, железа, кобальта, меди, цинка значительно ниже, чем в других регионах. Население, которое проживает на загрязненных радиацией территориях, не получает сбалансированного по содержанию микроэлементов питания. Сочетанное воздействие радиационного и эндемического факторов может быть одной из причин ухудшения состояния здоровья. Дан анализ эффективности различных средств профилактики йоддефицитных заболеваний. Показано, что лучшим методом групповой и индивидуальной профилактики таких заболеваний является использование в питании продуктов из бурых водорослей (ламинарии, цистозиры, фукуса), а для массовой профилактики - йодированной соли.

The issues of the irradiation effect and microelements deficiency on the increase of iodine deficiency diseases were examined. It was established that in a daily food intake the content of iodine, selenium, iron, cobalt, copper, zinc is significantly lower in the North regions of Ukraine than in other ones. The people who live on the territories that were radioactively contaminated do not get food, balanced by microelements. Joint effect of radiation and endemic factors can be one of the reasons of health deterioration. Analysis of the efficiency of different preventive measures is made. It is shown, that the use of grey seaweeds (Laminaria, Cystoseira, Fucus) is the best method for group and individual prophylaxis, for mass prophylaxis iodated salt recommended

Проведені дослідження в ендемічних щодо йоду та на радіоактивно забруднених територіях українського Полісся показали, що вживання препаратів з морських водоростей збагачує раціон харчування мікро- та макроелементами, іншими біологічно активними речовинами і сприяє нормалізації функції щитовидної залози у дітей.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.4-31

Рубрики:

Жито

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р120.121.3 + Р712.16

Рубрики:

Лактація. Біохімія жіночого молока

Шифр НБУВ: Ж15058 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено рецептури січених напівфабрикатів профілактичного призначення, зокрема котлет, з водоростями цистозіра чорноморська та фукус, визначено спосіб підготовки та умови внесення водоростей у фарш, а також втрати йоду та селену за різної термічної обробки (смаження та приготування на пару) з метою визначення вмісту вказаних мікроелементів в готових виробах.

Розглянуто низку проблем, пов'язаних із дефіцитом йоду та інших мікроелементів у харчуванні людей. Розроблено технологію нового солодкого соусу шоколадно-горіхового "Мулатка" з використанням вітапектину та фукусу, який характеризується високим вмістом йоду, селену й інших мінеральних речовин.

Розглянуто результати проведення йодної профілактики у дітей шкільного віку із застосуванням дієтичної домішки з морськими водоростями, яка містить комплекс вітамінів, макро- і мікроелементів. Встановлено, що використання домішки впродовж 1 - 3 місяців призвело до статистично вірогідного збільшення медіани йодурії і зменшення об'єму щитоподібної залози у всіх обстежених дітей.

Розглянуто вплив опромінення та дефіциту мікроелементів на збільшення кількості йододефіцитних захворювань населення. Встановлено, що в добових раціонах харчування північних областей України вміст йоду, селену, заліза, кобальту, міді, цинку значно нижчий, ніж в інших регіонах. Населення, що мешкає на радіоактивно забруднених територіях, не одержує збалансованого за вмістом мікроелементів харчування. Поєднана дія радіаційного та ендемічного факторів може бути однією з причин погіршення стану здоров'я. Показано, що кращим методом групової та індивідуальної профілактики є використання в харчуванні бурих морських водоростей (ламінарії, цистозіри, фукуса), а для масової профілактики - йодованої солі.

Рассмотрены вопросы влияния облучения и дефицита микроэлементов на рост йоддефицитных заболеваний населения. Установлено, что в суточных рационах питания северных областей Украины содержание йода, селена, железа, кобальта, меди, цинка значительно ниже, чем в других регионах. Население, проживающее на радиоактивно загрязненных территориях, не получает сбалансированного по содержанию микроэлементов питания. Сочетанное воздействие радиационного и эндемического факторов может быть одной из причин ухудшения состояния здоровья. Дан анализ эффективности различных средств профилактики. Показано, что лучшим методом групповой и индивидуальной профилактики является использование в питании бурых водорослей (ламинарии, цистозиры, фукуса), а для массовой профилактики - йодированной соли.

Розглянуто та узагальнено результати науково-теоретичних досліджень і практичного досвіду у сфері організаційного, технічного, кадрового, нормативно- правового забезпечення, створення й використання інтегрованого банку даних ОВС України. Уточнено категоріальний апарат у сфері створення й використання інтегрованого банку даних ОВС України. Визначено розширений перелік інформаційних ресурсів (баз даних) органів державної влади, які було б доцільно включити до інтегрованого банку даних ОВС України. Обгрунтовано проект положення про функціонування міжвідомчого інтегрованого інформаційно-аналітичного банку даних правоохоронних органів України. Сформульовано пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення правових та організаційних засад у процесі створення, впровадження та використання зазначеного банку даних. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення законодавства у сфері регулювання процесів впровадження інтегрованого банку даних ОВС України. Для запровадження ефективного захисту інформації в такому банку даних запропоновано систематизувати наявні нормативно-правові акти у сфері забезпечення інформаційної безпеки. Висвітлено зарубіжний досвід правового регулювання питань використання інтегрованого банку даних правоохоронними органами.

Розроблено технологію фруктово-ягідних десертів підвищеної біологічної цінності з використанням продуктів перероблення морських водоростей (ламінарії та цистозіри). Досліджено вміст есенційних мікроелементів (йоду, селену, феруму, цинку, купруму) у розроблених десертах. Доведено, що такі фруктово-ягідні десерти доцільно включати до раціонів харчування населення з метою профілактики мікроелементозів.

Установлены путем измерения содержания радиоцезия в организме подопытных животных радиозащитные свойства макаронных изделий с пектином и пектинсодержащим сырьем - овощными и ягодными порошками, земляничным пюре. Доказано, что эти изделия имеют также способность связывать тяжелые металлы, в частности свинец.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р128.37

Рубрики:

Харчування дітей і підлітків

Шифр НБУВ: Ж15205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано вибір раціонального методу визначення йоду в харчових продуктах. Встановлено вміст йоду в пастильних виробах зі стевією та еламіном "Екзотика" і "Смакота" на етапах виробництва та зберігання. Грунтуючись на проведених дослідженнях, встановлено належність розроблених пастильних виробів до групи функціональних харчових продуктів.

Аналіз існуючих світових тенденцій використання великого числа харчових добавок у виробництві продуктів харчування показав високий потенційний рівень їх небезпеки для здоров'я людини за тривалого застосування. Підсумовано чинники негативного впливу на здоров'я продуктів, що містять різноманітні синтетичні інгредієнти, розглянуто питання регулювання та управління якістю харчових продуктів, оцінено варіанти вирішення проблеми на державному рівні і на рівні рядового споживача.

Анализ существующих мировых тенденций использования большого числа пищевых добавок при производстве продуктов питания показал высокий потенциальный уровень их опасности для здоровья человека при длительном применении. Суммированы факторы негативного влияния на здоровье продуктов, содержащих разнообразные синтетические ингредиенты, рассмотрены вопросы регулирования и управления качеством пищевых продуктов, оценены варианты решения проблемы на государственном уровне и на уровне рядового потребителя.

З'ясовано, що комплексне обстеження пацієнтів з метою своєчасного виявлення в них метаболічного синдрому (абдомінальне ожиріння, артеріальна гіпертензія, дисліпідемія, гіперурикемія, інсулінорезистентність, цукровий діабет) і призначення комбінованого лікування, щомісячний контроль у досягненні цілевих рівнів показників ліпідограми, артеріального тиску та ідеальної маси тіла покращують заходи первинної і вторинної профілактики атеросклеротичних захворювань системи кровообігу серед населення. Зазначено, що виявлення пацієнтів із метаболічним синдромом і оцінювання ризику розвитку в них серцево-судинних захворювань, впровадження заходів профілактики зменшує серцево-судинну захворюваність і смертність від інфаркту міокарда та інсульту головного мозку.

Выяснено, что комплексное обследование пациентов с целью своевременного выявления у них метаболического синдрома (абдоминальное ожирение, артериальная гипертензия, дислипидемия, гиперурикемия, инсулинорезистентность, сахарный диабет) и назначение комбинированного лечения, ежемесячный контроль в достижении целевых уровней показателей липидограммы, артериального давления и идеальной массы тела улучшают меры первичной и вторичной профилактики атеросклеротических заболеваний системы кровообращения среди населения. Указано, что выявление пациентов с метаболическим синдромом и оценка риска развития у них сердечно-сосудистых заболеваний, внедрение мер профилактики уменьшает сердечно-сосудистую заболеваемость и смертность от инфаркта миокарда и инсульта головного мозга.