Розглянуто проблеми розвитку масонства в Україні у першій половині ХІХ ст., зародження та розвитку державотворчої ідеї в масонських ложах.

Рассмотрены проблемы развития массонства в Украине в первой половине ХІХ ст., зарождения и развития идеи развития государства в массонских ложах.

Комплексно досліджено вивчення ідеї державотворення в Україні в першій половині XIX ст. Проведено критичний аналіз численних джерел, узагальнено досвід історіографічних розробок з досліджуваної проблеми. Зроблено спробу періодизації та систематизації історіографії цієї проблеми. Значну увагу приділено літературі, яка раніше не досліджувалася або замовчувалася в радянській історіографії (праці зарубіжних та українських діаспорних дослідників, репресованих радянських істориків). Розглянуто еволюцію ідеї державотворення в Україні у зазначений період, а також простежено загальні тенденції її висвітлення в різних історіографічних школах.

На матеріалах "Хронік НТШ" розглянуто питання висвітлення етнологічного наукового доробку членів Наукового товариства ім. Шевченка. Простежено, як на сторінках даного видання формувалося наукове знання про розвиток української етнології в Науковому товаристві ім. Шевченка. Виділено окремі аспекти та напрямки, за якими подавався огляд етнологічної діяльності в "Хроніках НТШ" шляхом аналізу відповідних структурних підрозділів зазначеного видання, де була вміщена інформація, яка стосується поставленої проблеми.

Зазначено, що дорадянська та діаспорна історіографія дослідження етнологічної діяльності Ф. Вовка в НТШ містить низу важливих оцінок його етнологічних здобутків, які подаються неупереджено з урахуванням тогочасних європейських методик до відповідного типу наукових розвідок.

Розглянуто питання реформування "Літературно-наукового вісника" у 1905 - 1907 рр. та висвітлення на його сторінках розвитку української етнології в Науковому товаристві ім. Т. Шевченка.

Охарактеризовано діяльність НТШ у Львові, яка стала важливим етапом у становленні української етнології. Зазначено, що наукові напрацювання членів Товариства на довгий час визначили розвиток етнологічного знання в Україні, а зібраний етнографічний матеріал на сьогодні став "золотим фондом" української етнології.

За проблемно-хронологічним принципом узагальнено історіографію організації етнологічних досліджень у Науковому товаристві імені Шевченка (НТШ) у 1892 - 1940 pp. Визначено й проаналізовано основні тенденції розвитку історичних знань про організацію етнологічних досліджень в НТШ у визначений період, а також зроблено порівняльний аналіз внеску українських, зарубіжних та діаспорних дослідників у вивчення проблеми. Простежено висвітлення у літературі в різні історичні періоди ролі та значення окремих членів НТШ в організації етнологічних досліджень в цій інституції. Виявлено та спростовано ряд фактологічних і аналітичних розбіжностей, що стосуються дослідження багатьох аспектів порушеної проблеми, переосмислено низку тверджень, висновків, концептуальних підходів, які домінували в історіографії. З'ясовано стан дослідження теоретичних основ народознавчих пошуків у НТШ в 1892 - 1940 pp. Визначено ряд історичних та історіографічних аспектів проблеми, які потребують подальшої наукової розробки. Розглянуто висновки науковців про співвідношення в історіографії термінів "етнологія", "етнографія", "антропологія" та "фольклористика" на різних етапах дослідження проблеми. Удосконалено підходи дослідників щодо критичного аналізу сучасних тенденцій висвітлення народознавчого доробку членів НТШ в контексті становлення та розвитку історичного краєзнавства та регіоналістики.

Проаналізовано проблеми організації етнологічних досліджень у Науковому товаристві імені Шевченка (НТШ) у Львові в період 1892 - 1940 рр. Розглянуто основні тенденції накопичення та розвитку історичних знань про етнологічні дослідження в НТШ представниками різних історіографічних шкіл. Розкрито методологічний аспект народознавчих досліджень в Товаристві, особливості дослідження історії формування та подальшої долі музейної етнографічної збірки НТШ. Проаналізовано структуру НТШ і питання висвітлення в історіографї внеску окремих його підрозділів в справу організації народознавчих досліджень. Здійснено історіографічний аналіз організації етнологічних досліжень в НТШ на сторінках друкованих видань Товариства, зокрема "Хроніки НТШ", "Записок НТШ" та "Літературно-наукового вісника". Увагу приділено висвітленню стану дослідження науково-організаційної діяльності керівного складу Етнографічної комісії НТШ, зокрема, М. Грушевського, І. Франка, Ф. Вовка, В. Гнатюка, Ф. Колесси.

Розглянуто питання висвітлення у сучасній українській історіографії проблеми регіонально-історичних досліджень М. Грушевського.

Проаналізовано різні підходи до вивчення краєзнавчих праць вченого радянськими, діаспорними та сучасними українськими вченими. Визначено особливості формування наукового знання про І. Франка як краєзнавця представниками різних історіографічних шкіл.

Розглянуто концептуальні питання історичного туризмознавства, історію туризму та екскурсійну справу в Україні та світі. Висвітлено досвід зарубіжних країн з розвитку історико-культурного туризму, український та зарубіжний досвід етнотуризму. Охарактеризовано історико-культурний туризм як чинник сталого розвитку регіонів України. Розкрито роль туристичного краєзнавства у вивченні та популяризації історико-культурної спадщини України. Висвітлено історико-культурну і релігійну спадщину Києва та ЇЇ використання в туристично-екскурсійній галузі.

Висвітлено проблеми становлення та розвитку історичного світогляду Івана Франка. Розкрито особливості історичної концепції І. Франка. Досліджено український історичний процес в інтерпретації І. Франка. Увагу присвячено українській історії в публіцистичних працях та листах І. Франка.

Присвячено науково-педагогічній діяльності ученого в галузі історіографії, етнології, історії права, доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента НАПН України, заслуженого працівника освіти України, завідувача кафедри етнології та краєзнавства історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка В. Капелюшного. Вміщено матеріали про життєвий і творчий шлях, організаційну та педагогічну діяльність професора, бібліографічний покажчик наукового доробку, вибрані праці минулих років тощо.