Проаналізовано діяльність видатного українського термінолога А.Вовка, який тривалий час проживав за кордоном. Наведено бібліографічний покажчик праць вченого, відгуки колег і друзів, а також листи до відомого українського вченого-мовознавця О.Горбача.

Проанализирована деятельность известного украинского терминолога А.Вовка, который длительное время жил за рубежом. Приведен библиографический указатель работ ученого, отзывы коллег и друзей, а также письма к известному украинскому ученому-языковеду А.Горбачу.

Висвітлено основні етапи розвитку документознавчої термінології, описано лексико-семантичні процеси та словотвірну структуру найпоширеніших груп термінів. Проаналізовано особливості системної організації української документознавчої термінології, наведено її генетичну та лексико-граматичну характеристики.

Освещены основные этапы развития документоведческой терминологии, описаны лексико-семантические процессы и словообразовательная структура распространенных групп терминов. Проанализированы особенности системной организации украинской документоведческой терминологии, приведены ее генетическая и лексико-грамматическая характеристики.

Висвітлено основні напрямки діловодства як діяльності з питань документування й організації роботи з документами в процесі управлінської діяльності. Розглянуто питання Єдиної державної системи діловодства, організації документообігу та характерні риси документування управлінської діяльності. Викладено теорію організації контролю за виконанням документів. Розкрито тему складання номенклатур і формування справ, а також особливостей роботи з матеріалами, що містять конфіденційну інформацію. Описано історію розвитку систем електронного документообігу та правові засади його впровадження в Україні.

Освещены основные направления деловодства как деятельности, касающейся вопросов документирования и организации работы с домкументами в процессе управленческой деятельности. Рассмотрены вопросы Единой государственной системы деловодства, организации документооборота и характерные черты документирования управленческой деятельности. Изложена теорию организации контроля за исполнением документов. Раскрыта тема составления номенклатур и формирования дел, а также особенностей работы с материалами, которые содержат конфеденциальную информацию. Описана история развития систем электронного документооборота и правовые основы его внедрения в Украине.

Висвітлено загальнотеоретичні проблеми документознавства. Розглянуто документи як матеріальні об'єкти з зафіксованою в них соціальною інформацією. Подано видову та типологічну класифікацію документів. Розкрито особливості функціонування документно-комунікаційної системи.

Освещены общетеоретические проблемы документоведения. Рассмотрены документы как материальные объекты с зафиксированной в них социальной информацией. Дана видовая и типологическая классификация документов. Раскрыты особенности функционирования документно-коммуникационных систем.

Висвітлено основні лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості складання ділових документів, викладено правила їх оформлення. Наведено загальну характеристику функціональних стилів, описано науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній і розмовний стилі. Визначено основні типи лексики за сферою вживання в системі функціональних стилів. Розглянуто морфологічні засоби стилістики ділових і інформаційних документів і питання їх оформлення.

Освещены основные лексические, морфологические, синтаксические особенности составления деловых документов, изложены правила их оформления. Приведена общая характеристика функциональных стилей, описаны научный, официально-деловой, публицистический, художественный и разговорный стили. Определены основные типы лексики в сферы употребления системы функциональных стилей. Рассмотрены морфологические средства стилистики деловых и информационных документов и вопросы их оформления.

На матеріалі словників проаналізовано один із напрямків змін у лексико-семантичній системі української документознавчої термінології - процес термінологізації лексичних одиниць.

Висвітлено етапи розвитку української наукової термінології. Визначено основні позамовні чинники формування української документознавчої термінології. Розкрито сутність термінологізації документознавчих понять як результат вторинної номінації. Охарактеризовано склад і системну організацію української документознавчої термінології. Розглянуто структурно-словотвірні атрибути документознавчих термінів (суфіксальний, префіксальний, префіксально-суфіксальний і безафіксний способи терміноутворення, основоскладання, абревіація, синтаксичний спосіб перетворення, а також процеси унормування термінології).

Висвітлено словотвірні типи суфіксального способу термінотворення у сфері соціальної комунікації. Проаналізовано продуктивність словотвірних типів.

Розглянуто документальні основи масовокомунікаційних інтерпретацій як наукову проблему, теоретичні засади інтерпретаційної діяльності ЗМІ. Розкрито ключові чинники взаємозалежності між документальною фіксацією реальних фактів і подій та ступенем і можливостями інтерпретацій цих фактів та подій авторами матеріалів у мас-медіа. Наведено типологію документів, подано обгрунтування конвергенції як концепції, дискурсу як чинника інтерпретацій. Проаналізовано співвідношення об'єктивності та суб'єктивності в процесі інтерпретації фактів у соціальних комунікаціях. Увагу приділено морально-етичним засобам масової комунікації, акцентовано на документальній основі реклами в мас-медіа.

Досліджено еволюцію наукових засад термінотворення в діяльності як вітчизняних наукових інституцій, так і науковців-термінологів діаспори. Спадкоємність наукових традицій розглянуто як вияв соціальної пам'яті носіїв інформації, праця яких була реалізована в неоднорідному соціальному просторі та соціальному часі.

Запропоновано створення консолідованого інформаційного ресурсу в факторинговій діяльності. Зображено модель консолідованого ресурсу, на базі якої його буде реалізовано та спроектовано базу даних.

Розглянуто методологію моделювання діяльності мас-медіа в контексті інтерпретаційних ситуацій.

Розглянуто проблеми мотивації інтерпретації соціально-політичних фактів у засобах масової комунікації. Здійснено аналіз сучасного політичного дискурсу, місця в ньому мотивації різних соціальних груп.

Розглянуто проблеми застосування фактологічного принципу подання інформації в засобах масових комунікацій.

Розглянуто проблеми типології документів як системотвірної категорії в соціальних комунікаціях, з'ясування ролі типоутворювальних ознак у формуванні типологічної структури ЗМІ та визначення специфіки їх сегментів.

Висвітлено сутність, основні характеристики конфліктів у соціальному середовищі та надано їх інтерпретації в масовій комунікації.

Досліджено наукові засади інтерпретаційно-конфліктного наповнення діяльності мас-медіа, наведені в теорії української журналістики.

Розкрито ключові чинники документальної фіксації реальної фактологічної інформації, ступінь і можливості її інтерпретації в контенті мас-медіа. В основу розвідки покладено деталізований огляд теоретичних опрацювань проблеми, здійснених представниками комунікативістики, соціології, філософії та філології, а також наукові гіпотези авторки. Докладно проаналізовано аспекти фактологічно-документальних характеристик мас-медіа в контексті інтерпретаційних спроможностей авторів матеріалів.

Проникнення іншомовних компонентів у термінологію зумовлене тим, що національна загальновживана лексика не може відбивати всіх здобутків людського досвіду в пізнанні навколишнього світу. Термінологія однієї з найдавніших сфер наукової, освітньої, пізнавальної діяльності людства і документно-комунікаційної і засвідчує широкий спектр генетичних джерел поповнення української наукової мови. Генетичні зв'язки української та німецької мов мали вагомий вплив на розвиток термінології документно-комунікаційної діяльності.

Розуміння суті та потенціалу інтерпретаційної природи комунікаційної взаємодії закладено у фундаментальних дослідженнях природи знаку, знакових систем і їх інтерпретаційних характеристик. Фактологічно-інтерпретаційне поле виявляє себе як масово-комунікаційне середовище, у якому факт з множиною його інтерпретацій, поширених у системі соціальних комунікацій, є компонентом системи управління знаннями. Інтерпретативність фактів виявляється в їх невичерпному інтерпретаційному потенціалі.