Зазначено, що злоякісні пухлини шкіри у хворих на псоріаз зустрічаються досить рідко. Під час імунологічного обстеження 30-ти хворих на псоріаз виявлено підвищений рівень у крові CD4+, CD8+, CD22+, NK(CD16+). Результати цих досліджень дають підстави стверджувати, що потужний протипухлинний захист шкіри забезпечується імунологічною системою. Тому застосування в разі псоріазу імуносупресорів, таких, наприклад, як метотрексат, є недоцільним через можливе пригнічення протипухлинної функції шкіри.

Зазначено, що вітиліго - набуте захворювання шкіри, яке характеризується хронічною прогресувальною втратою меланоцитів епідермісом та фолікулярним резервуаром. Етіологія вітиліго не вивчена повністю. Більшість теорій базуються на гіпотезах меланоцитарної деструкції (автоімунна, неврогенна та теорія порушення окиснювально-відновлювального статусу), меланоцитарної інгібіції чи порушення адгезії меланоцитів. Новітньою, нещодавно оприлюдненою теорією є меланоцитаргія, що поєднує в собі більшу частину даних про вітиліго, які накопичені до сьогодення. Проведено огляд нових можливостей терапії, які базуються на даних етіології, а саме: препаратів кальципотріолу, імуномодуляторів та каталази.

Зазначено, що актинічний кератоз, що є поширеним дерматозом з високим ризиком малігнізації, безсумнівно, необхідно лікувати. Існуючі на сьогоднішній день методи терапії можна умовно поділити на фізичні, хімічні, фармакоімунні та комбіновані. Вибір методу лікування повинен здійснюватися індивідуально і залежить, насамперед, від розповсюдженості захворювання, а також локалізації висипань, віку, анамнезу, наявності супутніх захворювань, загального стану пацієнта і його готовності послідовно виконувати призначення лікаря. Важливим аспектом є також система методів первинної та вторинної профілактики захворювання, використання фотопротекторів. Вона повинна здійснюватися в комплексі заходів, спрямованих на зниження дерматоонкологічної патології.

Актинічний кератоз (АК) - поширений дерматоз, що виникає внаслідок хронічної багатолітньої пошкоджувальної дії ультрафіолетових променів B-спектра (UVB) на шкіру. Основане на клінічних спостереженнях припущення, що АК є попередником спіноцелюлярної карциноми (SCC), підтверджується результатами цілої низки гістологічних, імуногістохімічних та молекулярно-біологічних досліджень. Під дією UVB-променів у шкірі відбуваються різні мутації, зокрема гена теломерази, гена супресії пухлини TP53. Внаслідок цього, а також інших патологічних процесів організм втрачає контроль над ростом і проліферацією кератоцитів, що призводить до малігнізації.

Зазначено, що фотодинамічна терапія є порівняно новим методом лікування шкірних хвороб, але вона уже встигла себе добре зарекомендувати. Принцип методу відомий понад 100 років. Ефект лікування грунтується на утворенні під впливом видимого світла на фотоактивній субстанції цитотоксичних ізомерів кисню - синглетного кисню та супероксидного радикала. Селективне накопичення фотосенсибілізаторів у патологічно змінених тканинах, зокрема в пухлинах, дає змогу проводити терапію з мінімальним ушкодженням здорових тканин. Флуоресценцію осередків ураження під впливом фотосенсибілізаторів можна використати також для діагностики і контролю лікування.

Зазначено, що невуси - доброякiсне пiгментне утворення шкiри внаслiдок нагромадження невусних клiтин, якi вiд iнших меланоцитiв вiдрiзняються тим, що не мають вiдросткiв, не передають меланiн меланоцитам, що оточують, та характеризуються менш активним метаболiзмом. Невуси становлять iнтерес для практичної дерматологiї, оскiльки деякi з них легко можна сплутати з меланомою.

Наведено огляд літератури із застосування трансдермальних транспортних систем (на підставі нанотехнологій) у дерматологічній практиці.

Наведено історичну інформацію про побут, дозвілля і систему навчання студентів медичного факультету Університету Святого Володимира.

Наведено історичні дані про боротьбу з венеричними хворобами у Києві в кінці XIX - на початку XX ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р60-5 г(0)31

Рубрики:

Дерматологія

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено стислу історичну довідку про коросту. Описано біологію коростяного кліща та стадії його розвитку. Наведено дані про шляхи передачі корости, інкубаційний період захворювання (10 - 30 днів) і клінічні вияви дерматозу. Зосереджено увагу на сучасному лікуванні корости аерозолем "Спрегаль" та застосуванні інсектициду "Пара-Плюс" виробництва "Омега-фарма" (Франція).

Продемонстровано переваги трансдермальної доставки лікарських засобів перед іншими способами введення. Трансдермальна доставка лікарських засобів дає змогу уникнути побічних ефектів, знизити ефективну дозу препарату за рахунок підвищення його локальної концентрації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р60-5 г

Рубрики:

Дерматологія

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ