Наведено основні положення з питань ембріогенезу нервової системи, диференціації нейронів і нейроглії, структурної організації нейронів, нервових закінчень, волокон. Проаналізовано елементи структурно-функціональної організації спинного та головного мозку, окремих відділів вегетативної нервової системи. Висвітлено життєвий шлях і творчі досягнення нобелевськіх лауреатів у галузі фізіології та медицини, що зробили вагомий внесок у вивчення структурно-функціональної організації нервової системи.

Приведены основные положения по вопросам эмбриогенеза нервной системы, дифференциации нейронов и нейроглии, структурной организации нейронов, нервных окончаний, волокон. Проанализированы элементы структурной организации спинного и головного мозга, отдельных отделов вегетативной нервной системы. Освещены жизненный путь и творческие достижения нобелевских лауреатов в отрасли физиологии и медицины, внесших весомый вклад в изучение структурно-функциональной организации нервной системы.

Розкрито суть поняття про аналізатори, охарактеризовано нюховий, смаковий, зоровий, слуховий і вестибулярний аналізатори. Висвітлено основні положення структурно-функціональної організації аналізаторів. Описано окремі нейральні механізми гомеостатичних реакцій, викладено структурно-функціональні засади інтерорецепції.

Раскрыта сущность понятия об анализаторах, охарактеризованы обонятельный, вкусовой, глазной и вестибулярный анализаторы. Освещены основные положения структурно-функциональной организации анализаторов. Описаны отдельные нейронные механизмы гомеостатических реакций, изложены структурно-функциональные основы интерорецепции.

В экспериментах на белых крысах изучен циркадианный ритм экскреторной функции почек. Постоянная, на протяжении 8 сут, темнота приводит к десинхронозу экскреторной функции почек со смещением акрофазы натрийуреза и ацидогенеза в нефроне с 23.00 - 2.00 на вторую половину ночи и первую половину дня (2.00 - 14.00).

В экспериментах на белых крысах изучен циркадианный ритм экскреторной функции почек. Продолжительная (8 сут) темнота приводит к десинхронозу экскреторной деятельности почек. Действие гидрокортизона на фоне постоянной темноты приводит к полиурии, натрийурезу, активации аммониогенеза при отсутствии четких изменений экскреции кислых фосфатов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*735.11

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В експериментах на білих щурах лінії Вістар показано, що селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну циталопрам суттєво впливає на циркадіанний ритм функціонального стану нирок, знижує в період темпової фази доби екскреторну функцію. Зроблено висновок, що серотонін, вміст якого підвищується в структурах мозку під впливом циталопраму, може виступати як один із нейротрансмітерів.

В дослідах на щурах лінії Вістар показано, що підвищення рівня дофаміну в структурах мозку під впливом сінемету в денні години чітко знижує екскреторну функцію нирок, а додаткове введення мелатоніну нівелює цей ефект. В нічний період, коли екскреторна функція нирок у щурів значно активована, вплив дофаміну і мелатоніну на циркадіанний ритм має однонаправлений характер.

В экспериментах на крысах в условиях, приближенных к естественным, изучены влияния инъекций активатора ГАМК-эргических церебральных систем аминалона и эпифизарного гормона мелатонина на циркадианный ритм экскреторной активности почек. Введение экзогенного мелатонина приводило к существенному усилению экскреторной деятельности почек в середине как дневного, так и ночного периода. Инъекции аминалона подавляли эффекты мелатонина; в условиях комбинированного введения этих агентов циркадианный ритм деятельности почек существенно нивелировался. Полученные результаты рассматриваются как свидетельство важной роли реципрокных взаимодействий ГАМК-эргических нейронных систем (прежде всего, в основном центральном пейсмекере циркадианного ритма - супрахиазматических ядрах гипоталамуса) и мелатонинпродуцирующих элементов эпифиза мозга в регуляции указанного ритма.

В експериментах на щурах використано модель гострої сулемової нефропатії. Морфологічні зміни як клубочків, так і канальців нефрона адекватно віддзеркалюють характерні для нефриту особливості.

В експериментах на щурах досліджено роль гломеруло-тубулярного і тубуло-тубулярного балансів нефрона в регуляції циркадіанного ритму функції нирок.

Проаналізовано особливості прояву агресії у військовослужбовців залежно від статусного рангу. Встановлено, що солдатам строкової служби, у порівнянні із групою контрактників та прапорщиків, притаманна схильність до прояву фізичної агресії та сумарне значення агресивності й директивності. У військовослужбовців-контрактників, поряд із достатньо високим рівнем фізичної агресії, відзначено вищі, ніж у солдатів строкової служби, показники підозрілості й індексу агресивності, а також найбільші серед інших груп індекс ворожості та рівень агресивності. У групі прапорщиків, у порівнянні з іншими групами, більше виражені такі форми агресії, як опосередкована агресія, роздратованість, образливість, підозрілість, почуття провини. Для цієї категорії військовослужбовців характерні вищі, ніж в інших респондентів, показники індексів агресивності та ворожості, рівень агресивності та сумарне значення агресивності й директивності.

В експериментах досліджено вплив латерального ядра перегородки мозку (ЛЯПМ) на морфофункціональний стан статевих органів та щитоподібної залози ювенільних білих щурів-самців у різні фази місячного циклу. Встановлено залежність морфофункціонального стану сім'яників і щитоподібної залози після зруйнування ЛЯПМ від фаз місячного циклу: в першу чверть місячного циклу відбувається пригнічення цього стану; у фазу повного Місяця його активізація. Морфофункціональний стан щитоподібної залози після зруйнування ЛЯПМ певною мірою корелює з активним станом статевої системи самця особливо у фазі повного Місяця. Одержані дані свідчать про те, що вплив ЛЯПМ на структуру та функцію статевих і щитоподібної залоз ювенільних самців-щурів залежить від фаз місячного циклу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.110.2

Рубрики:

Плід, плідні оболонки і їх розвиток

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі вивчення серійних зрізів 40 ембріонів, передплодів та плодів людини простежено процес закладки підшлункової залози, динаміку росту і формування її екзокринної та ендокринної частин. Показано, що після 16 тижня ембріогенезу, острівцевий апарат набуває чіткої структурно-функціональної організації, а темпи росту основних органів і систем та організму в цілому різко зростають. Сформульовано висновок про суттєве значення інсуліну та соматостатину в регуляції темпів ембріогенезу.

На статевозрілих самках білих щурів досліджено функціональний стан нирок за умов затравки щурів наростаючими дозами хлористого кадмію. Встановлено, що порушення екскреторної функції нирок з розвитком ретенційного синдрому розвивається протягом 24 год у щурів, яким вводили хлористий кадмій у дозі 0,05 мг/кг маси тіла. Доза 10 мг/кг маси тіла відповідає LD50.

У дослідах на щурах з експериментальним Мазугі-нефритом констатовано розвиток клубочково-канальцевого дисбалансу внаслідок взаємодії на мембранні капсули Шумлянського - Боумена антигенів та антитіл, вивільнення біологічно-активних речовин (серотоніну, гістаміну), які виступають зв'язувальною ланкою в розвитку клубочкових і канальцевих дисфункцій.

У дослідах на щурах показано, що у разі експериментального нефриту має місце порушення екскреторної функції нирок, однак гломерулотубулярний і тубуло-тубулярний баланси в нефроні дозволяють зберігати ознаки циркадіанного ритму.

In the experiments on white rats, it is established that the steady-state light during 8 days results in a decrease of diuresis, natriuresis, and excretion of acidic valencies mainly in nighttime, which is associated by the depression of the characteristic circadian rhythm of the excretory activity of kidney.