Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

Внутрішньоартеріальну поліхіміотерапію (ВАПХТ) на першому етапі комбінованого лікування застосовано у 39-ти хворих на рак шийки матки (РШМ). Контрольну групу склали 19 хворих на РШМ, яким на першому етапі проведено курс внутрішньовенної ПХТ. Застосування ВАПХТ виявилось більш ефективним за безпосередніми результатами гістологічного та клінічного дослідження (особливо у хворих з ендоцервікальними формами РШМ), однак це не позначилося на загальних показниках п'яти-річної виживаності та безрецидивного перебігу.

Проаналізовано дані обстеження 60-ти хворих з запальною пухлиною маткових труб та суміжних органів малого таза, що виникли на фоні застосування внутрішньоматкових засобів контрацепції. Наведено причини, клінічні ознаки та подано диференційну діагностику, що дозволило верифікувати діагноз і провести відповідне лікування.

Описаны виды резистентности опухолевых клеток к терапевтическим агентам, причины возникновения опухолей. Особое внимание уделено радиорезистентности нормальных и опухолевых клеток. Изложены особенности резистентности, современные подходы к повышению чувствительности опухолевых клеток, а также методика определения чувствительности опухоли в процессе лечения и после него.

Проанализированы данные ультразвукового исследования в диагностике и лечении трофобластической болезни у 78-ми пациенток. Сделан вывод, что пункционная биопсия яичников способствует устранению одного из факторов малигнизации пузырного заноса и более эффективному лечению хориокарциномы.

Представлено можливості ультразвукового дослідження (УЗД) з кольоровим та енергетичним доплерівським картуванням (КЕДК) у діагностиці пухлин трофобласта. Обстежено 63 пацієнтки з верифікованим діагнозом гестаційної трофобластичної хвороби (ГТХ) (21 - хоріокарцинома, 42 - міхуровий занос із різним ступенем прояву проліферації хоріального епітелію). Вивчено ультразвукові та доплерометричні особливості різних гістологічних типів ГТХ. Зроблено висновок про високу інформативність УЗД з КЕДК в діагностиці трофобластичних вузлів у матці.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р56-11

Рубрики:

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р56-56

Рубрики:

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Аналізуються відомості по використанню трансабдомінальної та трансвагінальної сонографії в діагностиці раку ендометрію. Систематизовані сонографічні критерії в оцінці ефективності лікування раку ендометрію при різних ультразвукових методиках дослідження. Вперше використана трансвагінальна контрастна гістеросальпінгосонографія для контролю за ефективністю лікування раку ендометрію. Описані три варіанти ультразвукової картини порожнини матки у вигляді трикутника, трапеції та "перевернутого" трикутника при різних анатомо-топографічних варіантах. Здійснено уточнення сонографічної семіотики М-ехо комплексу в репродуктивному та менопаузальному періодах в нормі та при гіперпластичних процесах ендометрію.

З метою підвищення ефективності діагностики та моніторингу перебігу гестаційної трофобластичної хвороби науково обгрунтовано оптимальний комплекс променевих методів дослідження та комп'ютерного аналізу медичних зображень. На підставі результатів обстеження груп пацієнтів з гестаційною трофобластичною хворобою (ГТХ) вирішено актуальну проблему променевої діагостики й онкогінекології. Обгрунтовано доцільність використання комплексного ультразвукового дослідження у поєднанні з магнітно-резонансною томографією (МРТ) органів малого таза в діагностиці Тп і у процесі динамічного моніторингу перебігу захворювання під впливом хіміотерапевтичного лікування. Систематизовано сонографічні та магнітно-резонансні ознаки пухлин трофобласта та визначено їх діагностичні критерії, за допомогою яких підвищено діагностичну ефективність методів. Визначено основні типи ультразвукової ангіоархітектоніки постміхурової трофобластичної пухлини (Тп) та хоріокарциноми (ХК). Зроблено оцінку можливостей МРТ органів малого таза щодо визначення поширеності пухлинного процесу. Виявлено регресію Тп і зміни її структури за даними ультразвукового дослідження (УЗД), МРТ і комп'ютерного аналізу ультразвукових зображень, що дозволило розробити об'єктивні критерії ефективності лікування та своєчасно діагностувати хіміорезистентну форму Тп.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р71-4

Рубрики:

Гінекологія

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У відділенні онкології спостережено 298 хворих з гестаційною трофобластичною хворобою (ГТХ) віком від 13-ти до 55-ти років. У 153-ти пацієнток діагностовано хоріокарциному, у 145-ти - міхуровий занесок. Усім хворим виконано рентгенографію легень як після прибуття поступлення в клініку, так і для контролю в процесі лікування та наступного спостереження. Комп'ютерну томографію органів грудної порожнини виконано 14-ти пацієнтам. Метастази в легенях виявлено у 52-ох жінок. У 47-ми випадках у легені метастазувала хоріокарцинома (31 %), у 5-ти (7 %) - інвазивний міхуровий занесок. Найчастішим проявом ураження легень у разі ГТХ є округла (65 % випадків) і плямиста (27 %) форми метастазів; рідше спостерігається пухлиновидна (4 %) та дисемінована (4 %) форми. Слід підкреслити, що у 8-ми хворих (15 %) першим проявом ГТХ були зміни в легенях, виявлені у ході рентгенологічного дослідження. Таким чином, на рентгенологах лежить велика відповідальність у ході обстеження жінок дітородного віку, особливо у разі виявлення вогнищевих змін у легенях: варто пам'ятати про можливість метастазування ГТХ.

The analysis of the fractal dimension for histological pictures of chorion villus of patients for classic and partial hydatidiform mole and choriocarcinoma of uterus is evidence for the tendency to a greater spatial chaos for medical images of sick-women with hydatidiform mole. The increase of the skewness parameter for the echograms of uterus in the researched groups was in the next order: practically healthy woman, sick on post-cystic trophoblastoma, sick on choriocarcinoma of uterus, sick on partial hydatidiform mole and sick on complete (classic) hydatidiform mole. Findings are the evidence for the difference in the tendencies of changes of the spatial chaos on the cellular and organic levels. These results may be used in multicomputer systems for diagnostics on different hierarchical levels and the following fundamental studying of oncogenesis.

З метою вдосконалення діагностичної семіотики гострого панкреатиту (ГП) обстежено 35 хворих з використанням 64-зрізового комп'ютерного томографа Lightspeed VCT (GE, США) з внутрішньовенним болюсним підсиленням в артеріальну та портальну фази. На підставі аналізу проведених досліджень з застосуванням мультидетекторної комп'ютерної томографії (МДКТ) систематизовано семіотику ГП, характерну для набрякової та деструктивної форм, діагностованих відповідно у 19 (44,2 %) та 16 (45,8 %) паціентів, розроблено методику оцінки збереженння функціональної спроможності органа за наявності панкреонекрозу, що сприяло підвищенню діагностичної ефективності методу на 5,3 - 9,4 %.

Виділено комплексні діагностичні критерії метастатичного ураження лімфатичних вузлів (ЛВ) у хворих на рак гортані за методами мультидетекторної комп'ютерної томографії та ультразвукового дослідження; визначено показники діагностичної ефективності обох методів. Мультидетекторна комп'ютерна томографія за показниками діагностичної ефективності значно перевершує ультразвукове дослідження у візуалізації метастатично уражених глибоких шийних ЛВ (точність - 92,7 проти 75,0 %), але суттєво поступається йому у діагностиці метастазів до поверхневих ЛВ (точність - 80,7 проти 96,2 %). Наведено критерії та закономірності ураження регіонарних шийних ЛВ залежно від локалізації та стадії первинної пухлини гортані.

Мета роботи - визначити та уточнити діагностичну, диференційно-діагностичну семіотику ларингоцеле (ЛЦ) та їх ускладнень для підвищення інформативності методу. Проаналізовано клінічну картину, дані непрямої ларингоскопії та результати мультидетекторної комп'ютерної томографії. Двоетапну мультидетекторну комп'ютерну томографію із внутрішньовенним болюсним підсиленням проведено 15-ти хворим із ЛЦ, з них за розташуванням відносно структур гортані у 9-ти осіб (60,0 %) ЛЦ були мішаними, у 4-х осіб (26,7 %) - внутрішніми та у 2-х осіб (13,3 %) - зовнішніми. Неускладнені ЛЦ виявлено у 9-ти пацієнтів (60,0 %), в решти ЛЦ ускладнилися розвитком муколарингоцеле (2-х осіб, 13,3 %), піоларингоцеле (1-ї особи, 6,7 %), та малігнізацією (3-х осіб, 20,0 %). Усі ускладнення виявлено за наявності мішаних ЛЦ (6-ти пацієнтів, 40,0 %). Неускладнені ЛЦ за даними МДКТ мали вигляд тонкостінних повітряновмісних структур, ускладнені форми характеризувалися гетерогенним вмістом - рідинним, слизистим за муколарингоцеле, гнійним за піоларингоцеле, та м'якотканинної щільності, із патологічним нагромадженням контрастної речовини за малігнізованих форм. Останні за даними непрямої ларингоскопії проявилися парезом гортані, а за інших ускладнених ЛЦ спостерігали лише обмежену рухливість вестибулярної та голосової складок на боці ураження.

Мета роботи - визначити місце комплексної мультидетекторної комп'ютерної томографії (МДКТ) у стадіюванні пухлинного процесу у хворих на рак гортані (РГ) для підвищення ефективності діагностики РГ, що є актуальним за умов незмінного рівня захворюваності на дану нозологічну форму в Україні. З використанням стандартного методу МДКТ, МДКТ-ангіографії та МДКТ-перфузіографії обстежено 285 хворих на РГ (pT1 - T4) із локалізацією пухлини у голосовому (53,0 %), вестибулярному (27,7 %) та підголосовому (19,3 %) відділах гортані. Розроблено МДКТ-семіотику пухлинного ураження, виділено кількісні та якісні показники кровотоку РГ для кожного з відділів гортані. Доведено діагностичну ефективність комплексної МДКТ у стадіюванні РГ. Показники діагностичної ефективності МДКТ, проведеної за стандартною методикою: чутливість - 94,0 %, специфічність - 92,2 %, точність - 93,3 %; комплексної МДКТ: 97,9; 97,8; 98,1 % відповідно. Висновок: діагностична ефективність МДКТ значно підвищена завдяки доповненню можливостей стандартного методу МДКТ ангіографією та МДКТ-перфузіографією.

Останнім часом відмічається неухильна тенденція до росту захворюваності на цукровий діабет (ЦД). Одним із ускладненням цього захворювання є діабетична ретинопатія (ДР). В даний час ведуться активні пошуки критеріїв для своєчасної діагностики діабетичних ангіопатій, зокрема ДР. Мета роботи - вивчення гемодинаміки в орбітальних судинах у осіб з преддіабетичними станами, що надасть змогу оптимізувати діагностичний процес і визначити роль УЗД для діагностики ранніх форм ДР. Визначено доплеровські параметри кровотоку в орбітальних артеріях у 35-ти людей, розподілених на 2 групи: 1 - група включала пацієнтів без будь-яких порушень вуглеводного обміну (14 осіб), 2 - особи з порушенням толерантності до глюкози (21 особа). Всі пацієнти пройшли обстеження на апараті Aplio 400 (Toshiba, Японія) з використанням високочастотного лінійного датчика з центральною частотою 8 МГц із застосуванням режимів колірного допплерівського картування (КДК) та імпульсно-хвильової спектральної допплерографії. Проведено оцінку максимальної систолічної швидкості кровотоку (V max), кінцевої діастоличної швидкості кровотоку (Ved) та індекс резистентності (RI) в очній артерії (ОА) та центральній артерії сітківки (ЦАС). Достовірних відмінностей між одержаними даними у людей з ПТГ і контрольною групою практично здорових людей не виявлено. Однак поширеність методу колірної доплерографії для визначення стану кровотоку, його неінвазивність, відсутність протипоказань показує доцільність подальшого вивчення його можливостей у виявленні порушень гемодинаміки ока у осіб з ПТГ та оцінювати стану орбітального кровотоку під час динамічного спостереження.

Зазначено, що міома матки (ММ) є найпоширенішою доброякісною пухлиною серед усіх пухлин жіночої статевої сфери. Важливе місце в лікуванні міом тіла матки (МТМ) посідає ультразвукова абляція високоінтенсивним фокусованим ультразвуком (HIFU - High Intensity Focused Ultrasound) - це унікальний неінвазивнй дистанційний метод деструкції новоутворень, а саме МТМ. Оскільки HIFU-абляцію проводять під ультразвуковим контролем у режимі реального часу, успішність проведення абляції напряму залежить від точності проведення ехографічних обстежень жінок перед процедурою. Саме тому існує необхідність вдосконалити підхід до сонографічної діагностики МТМ. Мета роботи - розробити ультразвукові критерії вузлової ММ для можливості проведення ультразвукової абляції. Дослідження проведено на базі Київського міського клінічного онкологічного центру. HIFU-абляцію новоутворень тіла матки виконано на апараті JC Haifu. Проаналізовано 52 історії хвороб пацієнток із ММ. Вік жінок із діагнозом симптомної МТМ коливався від 26 до 44 років, середній вік складав 36,4 +- 2,8 року. Пацієнткам із МТМ проведено трансабдомінальну сонографію для визначення локалізації, структури та особливостей васкуляризації міоматозних вузлів. Але максимально значущою трансабдомінальна сонографія була за визначення акустичного шляху ультразвукових хвиль як імітації лікувальних, оцінюючи анатомо-топографічні взаємини з органами та кістковими структурами малого таза: проведено вимірювання відстані від міоматозного вузла до крижів, лобка, кишечнику, шкіри. У ході трансвагінального огляду вирішено питання про структуру вузла, особливості васкуляризації. Визначено, що застосування запропонованих сонографічних критеріїв надало можливість оптимізувати та вдосконалити відбір пацієнток із вузловою МТМ перед проведенням ультразвукової абляції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-3

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж100611 Пошук видання у каталогах НБУВ