Роботу присвячено фундаментальній для удосконалення освіти філософській проблемі поліморфізму та інтеграції знання. На основі уявлень сучасної нелінійної онтології, критичної філософії, екологічного реалізму, філософії комунікативної дії розроблено альтернативну до холістських та постмодерністських філософій освіти концепцію інтегративної освіти. Встановлено голографічну природу структури освіти як об'єднання відношень суб'єкта освіти до світу, знань та суспільства, інтегративна реалізація якої надає особистості можливість оволодіння технологіями повноцінної життєтворчості, сучасною науковою та технологічною культурою. Запропоновано і обгрунтовано конструктивні моделі особистісно-зорієнтованої поліцентричної інтеграції знань та тетратехнологічний принцип конструювання змісту освіти.

Розкрито теоретико-методологічні засади неформальної освіти жінок у Північній Америці, розглянуто філософію освіти США як чинник становлення та розвитку американської нації в епоху Просвітництва, нео-прагматизм як сучасну філософію американської освіти. Запропоновано північно-американську модель менеджмент-освіти, проаналізовано освітню практичну діяльність М.Ліпмана в контексті філософії дитинства, західний досвід щодо впливу жіночого руху на філософію вищої освіти.

Раскрыты теоретико-методологические основы неформального образования женщин в Северной Америке, рассмотрена философия образования США как фактор становления и развития американской нации в эпоху Просвещения, нео-прагматизм как современная философия американского образования. Предложена североамериканская модель менеджмент-образования, проанализированы образовательная практическая деятельность М.Липмана в контексте философии детства, западный опыт о влиянии женского движения на философию высшего образования.

Розглянуто специфіку здійснення наукової роботи у контексті управління знаннями та формування знаннєвих суспільств. Визначено бар'єри, що заважають поступу освітніх досліджень, наведено шляхи для їх подолання. Висвітлено проблеми демаркації наукової та методичної роботи, охарактеризовано актуальні напрями наукових досліджень стосовно реформування науки та освіти. Проаналізовано особливості оформлення результатів наукової роботи, підготовки заявки на грант, організації науково-практичних конференцій.

Рассмотрена специфика осуществления научной работы в контексте управления знаниями и формирования обществ знаний. Определены барьеры, препятствующие движению достижений в сфере образования, предложены пути для их преодоления. Освещены проблемы демаркации научной и методической работы, приведены актуальные направления научных исследований по реформированию науки и образования. Проанализированы особенности оформления результатов научной работы, подготовки заявки на грант, организации научно-практических конференций.

Наведено результати досліджень багатоелементного комплексу відношень "людина - освіта - культура - наука - технології - економіка - влада - освіта" в аспекті впливу на них тенденцій інтеграції та поліморфізму знання. Проаналізовано ідеї Я. Коменського, М. Остроградського, В. Вернадського в контексті філософії освіти. Встановлено методи філософії освіти, роль антропологічного та соціоекономічного підходів у розвитку освіти. Увагу приділено визначенню інтегративного потенціалу математики, комп'ютерних наук, географії та громадянської освіти. Обгрунтовано засади концептуалізації інтегративної освіти як нової перспективної моделі освіти, яка відповідає викликам інноваційного суспільства.

Приведены результаты исследований многоэлементного комплекса отношений "человек - образование - культура - наука - технологии - экономика - власть - образование" в аспекте влияния на них тенденций интеграции и полиморфизма знания. Проанализированы идеи Я. Коменского, М. Остроградского, В. Вернадского в контексте философии образования. Установлены методы философии образования, роль антропологического и социоэкономического подходов в развитии образования. Уделено внимание определению интегративного потенциала математики, компьютерных наук, географии и общественного образования. Изложены основы концептуализации интегративного образования как новой перспективной модели образования, отвечающей вызовам инновационного общества.

Обгрунтовано суть поняття репрезентації знань як міждисциплінарний концепт конструктивно-реалістичного осмислення формування та структуризації освітнього простору знань суспільства. Розроблено концепцію освітньої культурної епістемології з метою зняття конфронтації поліморфізму знань з необхідністю обмеження обсягів трансляції освітнього знання. Наведено адекватну сучасним викликам технологічності єдності світу голографічну модель репрезентації знань в освіті як регуляцію відношень суб'єкта зі світом, універсумом знань і полем комунікації. Розглянуто модель компетентності як форми використання часу та компетентнісну стратегію репрезентації знань та її альтернативи на підставі понять майстерності, культури, технологій і метапрограм як універсальних форм життєдіяльності. Визначено концептуальні засади розвантаження змісту освіти та роль курикулуму як репрезентації знань. Установлено доповнювальність картезіанської та некартезіанської парадигм освіти. Запропоновано переосмислення концептів "модель", "політика", "філософія", "стратегія" освіти згідно з принципами мінімізації знань і ексцентричної стратегії в освіті як навчання свободи знання.

Проаналізовано стан і перспективи освіти Полтавщини. Висвітлено особливості педагогічних ідей М. В. Остроградського в освітньому просторі. Розглянуто проблеми історії викладання та вивчення математики у контексті реформування сучасної української освіти. Розкрито основні аспекти інтеграційного впливу цифрових технологій у навчанні та викладанні в сучасній українській школі. Увагу приділено питанням організації та проведення вебінарів з математики за допомогою Skype.

Висвітлено загальну проблематику філософії освіти в контексті визначення філософських напрямків її розвитку. Розглянуто проблеми освіти в її філософській рефлексії, розкрито онтологічні, антропологічні, епістемологічні, аксіологічні, естетичні аспекти. Особливу увагу приділено гендерній освіті та освітньому менеджменту.

Освещена общая проблематика философии образования в контексте определения философских направлений её развития. Рассмотрены проблемы образования в её философской рефлексии, раскрыты онтологические, антропологические, эпистемологические, аксиологические, эстетические аспекты. Внимание уделено гендерному образованию и образовательному менеджменту.

Розглянуто теоретичні основи модернізації та реформування системи професійно-технічної освіти (ПТО) України. Сформульовано практичні рекомендації щодо вдосконалення функціонування як системи ПТО в цілому, так і професійно-технічних НЗ. В основу запропонованої сукупності заходів щодо реформування та модернізації ПТО покладено особистісно орієнтовану парадигму освіти та компетентнісний підхід до підготовки кваліфікованих робітників. Висвітлено організаційно-педагогічні засоби підвищення ефективності процесу управління ПТО, запропоновано рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правового забезпечення функціонування системи ПТО.

Рассмотрены особенности образовательных систем России и Украины, перспективы их развития. Проанализированы возможности космического образования, определена роль материнства, семьи и школы в образовательном процессе. Акцентировано внимание на проблеме самоидентификации нации, освещены ценностные ориентиры, идеал образованности, перспективы раздельного образования и воспитания. Представлены результаты исследований академических ученых, преподавателей университетов и школ, аспирантов, студентов из России, Украины, Грузии и Азербайджана. Внимание уделено формированию образа человека будущего, а также повышению эффективности педагогического воздействия.

Розглянуто проблеми міждисциплінарності, трансдисциплінарності та пошуку парадигми постдисциплінарного університету. Аналіз процесів міждисциплінарної інтеграції розкриває її фундаментальні обмеження. У контексті альтернатив щодо ідеалу єдності науки, вказано на неоднорідність інтеграції в сучасній науці і проведено розрізнення типів можливої інтеграції знань.

Рассмотрены проблемы междисциплинарности, трансдисциплинарности и поиска парадигмы постдисциплинарного университета. Анализ процессов междисциплинарной интеграции раскрывает её фундаментальные ограничения. В контексте альтернатив относительно идеала единства науки указана неоднородность интеграции в современной науке и рассмотрены различные типы возможной интеграции знаний.

Multidisciplinary and trans-disciplinary problems, search of a new paradigm of post-disciplinary university are examined in the second part of the article. Analysis of multidisciplinary integration shows its fundamental restrictions. Opposing idea of rational alternatives to the old idea of science unity, emphasis the heterogeneity of integration in the modern science and considers different types of possible knowledge integration.

Досліджено перебудову освіти та утиск інформації засобами візуалізації на основі естетичних закономірностей. З'ясовано альтернативи ідеалу єдності науки. Проаналізовано концепції холістської псевдоінтеграції та екстенсивної інтеграції. Доведено, що процеси інтеграції концептуалізуються в голографічній моделі вищої освіти як єдності предметної (ресологічної), опорної (знаннєвої) та комунікативної хвиль освіти на основі розуміння людиною уніфікації точок перетину усіх планів буття.

Исследована перестройка образования и сжатие информации методами визуализации на основе эстетических закономерностей. Определены альтернативы идеалу единства науки. Проанализированы концепции холистской псевдоинтеграции и экстенсивной интеграции. Доказано, что процессы интеграции концептуализированы в голографической модели высшего образования как единство предметной (ресологической), опорной ( познавательной) и коммуникационной волн образования на основе понимания человеком унификации точек пересечения всех планов бытия.

The article deals with the reorganization of education and compression of the information by methods of visualization is on the basis of aesthetic laws. Alternatives to an ideal of unity of a science are determined. Concepts kholistical of pseudo-integration and extensive integration are analysed. It is proved, that processes of integration conceptualized in holographic model of higher education as unity subject (resological), basic (cognitive) and communication waves of formation(education) on the basis of understanding the person of unification of points of crossing of all plans of life.

Запропоновано для дослідження інституційні, тактичні та стратегічні аспекти концепції курикулуму в контексті досягнення її термінологічної однозначності, необхідності її проведення для подальшого процесу європеїзації української освіти, для ефективної взаємодії всіх підсистем шкільної освіти. Висвітлено актуальність соціального аспекту досліджуваної категорії. Розглянуто основні компоненти сучасного українського курикулуму, відзначено відсутність дієвого механізму створення політики курикулуму, за розробку та проектування якого відповідають інституційні структури. Запропоновано до обговорення проект Рамок курикулуму, що повинен визначити чіткі правила розробки курикулуму і запровадити спеціалізовані інституційні структури, що відповідають за його проектування та розвиток. Підкреслено актуальність курикулуму для модернізації шкільної освіти, його дуалістичну направленість як едукологічної науки і, водночас, розділу філософії освіти.

Предложены для исследования институциональные, тактические и стратегические аспекты концепции куррикулума в контексте достижения ее терминологической однозначности, необходимости ее проведения для дальнейшего процесса европеизации украинского образования, для эффективного взаимодействия всех подсистем школьного образования. Освещена актуальность социального аспекта исследуемой категории. Рассмотрены основные компоненты современного украинского куррикулума, отмечено отсутствие действенного механизма создания политики куррикулума, за разработку и проектирование которого отвечают соответствующие институционные структуры. Представлен для обсуждения проект Рамок куррикулума, который должен предложить четкие правила его разработки и внедрить специализированные институционные структуры, отвечающие за его проектирование и развитие. Подчеркнута актуальность куррикулума для модернизации школьного образования, его дуалистическая направленность как эдукологической науки и, одновременно, раздела философии образования.

At present, curriculum policy and strategy documents of the Ukrainian school education are marked by a fragmentariness that makes difficulties in their study to all stakeholders. Responsible for curriculum development and design institutional structures do not provide the effective, transparent and simple mechanism of curriculum policy making. Curriculum development and introduction of specific institutional structures which should be responsible for Curriculum development are discussed in this article.

З метою підвищення якості освіти шляхом оновлення педагогічного процесу переглянуто співвідношення теорії і технологій в педагогічній практиці на основі філософії освіти. Досліджено досвід впровадження навчального курсу філософії освіти в педагогічній освіті України та розглянуто структуру курсів післядипломної освіти у Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти ім. М. В. Остроградського (ПОІППО). Запропоновано комплекс програм, спрямованих на формування цивілізаційної, інформаційної, технологічної компетентності вчителя на основі змінних вимірів філософії освіти: наукознавчого, проектувального, діяльнісного, педагогічного та соціосистемного. Підкреслено, що умовою доктринальних змін стандартів якості та змісту освіти є підпорядкування розвитку усіх форм педагогічної освіти формуванню учителя як "магістра філософії освіти".

С целью повышения качества образования путем обновления педагогического процесса пересмотрено соотношение теории и технологий в педагогической практике на основе философии образования. Исследован опыт внедрения учебного курса философии образования в педагогическом образовании Украины и представлена структура курсов последипломного образования в Полтавском областном институте последипломного педагогического образования им. М. В. Остроградского (ПОИППО). Предложен комплекс программ, направленных на формирование цивилизационной, информационной, технологической компетентности учителя на основе изменяющихся измерений философии образования: науковедческого, проектировочного, деятельностного, педагогического и социосистемного. Подчеркнуто, что условием доктринальных изменений стандартов качества и содержания образования является подчинение развития всех форм педагогического образования формированию учителя как "магистра философии образования".

This article presents a philosophy of education as innovative tool to create a balance between theory and practice in educational activity. It focuses on the experience and ways of implementing a philosophy of education curriculum in Ukrainian pedagogical education under the transformation towards the democratic forms of political and economical life. The proposed project is aimed at formation educated teacher (including informational and technological competency) by applying variables of philosophy of education: scientific, planning, action, pedagogical, and socio-systematic. The doctrinal changes of quality standards and the content of education are possible when the main goal of all forms of pedagogic education is met - formation of a teacher as a "master of philosophy of education".

Проаналізовано присутність онтології як філософської дисципліни у полі філософії освіти. Розглянуто сучасну філософську онтологію як один із проектів інтеграції знань людства. Розкрито метафізичний, феноменологічний та натурфілософський підходи до визначення онтології як філософської галузі знань. Визначено три групи онтологічних проблем у філософії освіти: основні онтологічні моделі та їх вплив на освітні системи, балансування освіти між онтологічним і гносеологічним розумінням істини та встановлення сенсу життя. Окреслено перспективи розвитку онтологічної проблематики у філософії освіти. Запропоновано проблематику онтологічних дискусій щодо знаходження нових критеріїв онтологічного статусу сучасного філософського знання, серед яких виділено з'ясування універсальних поліваріантних принципів її організації і функціонування в сучасному суспільстві, онтологічну проблематику в епоху конструктивістського розвитку освіти, викладання онтології як навчальної дисципліни.

Проанализировано присутствие онтологии как философской дисциплины в поле философии образования. Рассмотрена современная философская онтология как один из проектов интеграции знаний человечества. Раскрыты метафизический, феноменологический и натурфилософский подходы к определению онтологии как философской области знаний. Определены три группы онтологических проблем в философии образования: основные онтологические модели и их влияние на образовательные системы, балансировка образования между онтологическим и гносеологическим пониманием истины и установление смысла жизни. Определены перспективы развития онтологической проблематики в философии образования. Предложена проблематика онтологических дискуссий относительно нахождения новых критериев онтологического статуса современного философского знания, среди которых выделены универсальные поливариантные принципы ее организации и функционирования в современном обществе, онтологическая проблематика в эпоху конструктивистского развития образования, преподавание онтологии как учебной дисциплины.

The presence of ontology as a philosophical discipline in the field of philosophy of education is analyzed. Modern philosophical ontology is considered as one of the projects integration of human knowledge. The metaphysical, natural-philosophical and phenomenological approaches to the definition of ontology as a philosophical field of study are examined.

Проаналізовано онтологію як філософську дисципліну у контексті філософії освіти. Сучасну онтологію розглянуто як один з проектів інотеграції знань людства. Розглянуто метафізичний, феноменологічний та натурфілософський підходи щдо визначення онтології як філософської галузі знань. Виокремлено три групи онтологічних проблем у філософії освіти: основні онтологічні моделі та їх вплив на основні системи, балансування освіти між онтологічним і гносеологічним розумінням істини та сенс життя як онтологічна проблема. Окреслено перспективи розвитку онтологічної проблематики у філософії освіти, визначені у Концепції онтологічної роботи.

Проанализирована онтология как философская дисциплина в контексте философии образования. Современную онтологию рассмотрено как один из проектов интеграции знаний человечества. Рассмотрены метафизический, феноменологический и натурфилософский подходы к определению онтологии как философской отрасли знаний. Выделены три группы онтологических проблем в философии образования: основные онтологические модели и их влияние на основные системы, балансирование образования между онтологическим и гносеологическим пониманием истины и смысл жизни как онтологическая проблема. Определены перспективы развития онтологической проблематики в философии образования и Концепции онтологической работы.

Analyses the presence the ontology as the philosophy science in the field of the philosophy of education. Modern ontology is considered as one of the human knowledge integrations projects. Interaction of the philosophy of eduction and ontology is seen productive in the ranges to approaches of ontology as philosophy branch of knowledge - metaphysical, phenomenological and nature philosophical. Accordingly to this dividing there are three groups of ontological problems in the philosophy of education: basic ontological models an their influence on the educational systems, education balancing between ontological and gnoseological understanding of truth, the meaning of life as ontological problem. Development prospective of ontology problems in the philosophy of education author designs as the ontology of education forming, that is ontology models constructing in the form of universal poly-variants principles of organizing and functioning education in modem society, analyzing correlation between truth and education as "ontological job" of her subjects, which defines possible ontology development toward school subject.

Описано роботу науково-освітньої конференції "ХХ століття у свідомості поляків і українців. Події-символи в польських та українських концепціях історичної освіти", у ході засідань якої вчителі історії та суспільствознавства з Польщі та України мали змогу порушити проблемні питання польсько-українських та українсько-польських відносин, обговорити методику викладання спільної історії.

Описана работа научно-образовательной конференции "ХХ век в сознании поляков и украинцев. События-символы в польских и украинских концепциях исторического образования", в ходе заседаний которой учителя истории и обществоведения из Польши и Украины имели возможность поднять проблемные вопросы польско-украинских и украинско-польских отношений, обсудить методику преподавания общей истории.

The functioning of the scientific and educational conference "The twentieth century in the minds of Poles and Ukrainian. The events of the symbols of Polish and Ukrainian historical conceptions of education", during meetings with teachers of history and civilization of Poland and Ukraine had the opportunity to touch the problematic issues of Polish-Ukrainian and Ukrainian-Polish relations, to discuss methods of teaching general history. It's presented the findings of educational meetings.

Проаналізовано сукупність форм репрезентації знань в освіті Нідерландів (комунікація, розпакування, компактифікація, мініатюризація, канонізація, навчальний план, розробка навчальних програм) як унікальна діяльність у галузі освіти у трикутнику практики, політики та науки. Встановлено провідні принципи організації освіти в Нідерландах - відповідність її засадам гри як добровільної та вільної діяльності людини та цілеспрямоване виробництво освітнього знання у глобальну еру. Презентовано кількісні та якісні показники організаційної схеми освіти в Нідерландах (учнівської молоді, учителів, шкіл, фінансування, підручників) з порівнянням їх динаміки у часі. Наведено рефлексії щодо дилеми "авторитарна - вільна педагогіка" і зазначено, що школи вільної педагогіки може дозволити собі суспільство з успішною економікою.

Проанализирована совокупность форм репрезентации знаний в образовании Нидерландов (коммуникация, распаковка, компактификация, миниатюризация, канонизация, учебный план, разработка учебных программ) как уникальная деятельность в области образования в треугольнике практики, политики и науки. Установлены ведущие принципы организации образования в Нидерландах - соответствие его основам игры как добровольной и свободной деятельности человека и целенаправленное производство образовательного знания в глобальную эру. Презентованы количественные и качественные показатели организационной схемы образования в Нидерландах (учащейся молодежи, учителей, школ, финансирование, учебников) в сравнении их динамики во времени. Приведена рефлексия относительно дилеммы "авторитарная - свободная педагогика", отмечено, что школы свободной педагогики может позволить себе общество с успешной экономикой.

Analyzed a set form of knowledge representation in the formation of the Netherlands (Communication, unpacking, compactification, miniaturization, canonization, curriculum, curriculum development) as a unique educational activities in the triangle of practice, policy and science. Established guiding principles for the organization of education in the Netherlands - its compliance with the basics of the game as a voluntary and free of human activity and targeted production of educational knowledge in the global era. We give the Netherlands the definition of innovation as the application of knowledge to be used primarily for economic gain, as the phenomenon of social development, which occurs at the intersection of three phenomena - the knowledge of itsintroduction and use this knowledge to produce economic benefits. Presented quantitative and qualitative indicators of the organizational schemes of education in the Netherlands (students, teachers, schools, funding, textbooks) in comparison to trends over time. Shows the reflection on the dilemma of "authoritarian - free pedagogy", noted that the school-free pedagogy can afford the society with a successful economy. Proposed reproduction in Ukraine mechanism of representation of knowledge, like the Netherlands, which should start from the layout of the "Guide to Education in Ukraine", which will prompt further action.

Актуалізовано необхідність зміни змісту освіти, в зв’язку з чим досліджено філософські основи репрезентації знань у системах навчання, виявлено взаємозв’язок усіх компонентів репрезентаційних процесів, визначено залежність освіти як суспільного феномена від уживаних рівнів і форм репрезентації знання. Розкрито значення для ефективності освіти використання впорядкованого набору репрезентацій знань як продуктів технологій знакових систем стосовно освітньої галузі «технології». Проаналізовано особливості «текстових» та «концептуальних» репрезентацій знання. Визначено сучасні виклики до розробників змісту освіти, що зорієнтовані на потреби учнів за умов інноваційного розвитку суспільства.

Актуализирована необходимость изменения содержания образования, в связи с чем исследованы философские основы репрезентации знаний в системах обучения, выявлена взаимосвязь всех компонентов репрезентационных процессов, определена зависимость образования как общественного феномена от употребляемых уровней и форм репрезентации знания. Раскрыто значение для эффективности образования использования упорядоченного набора репрезентаций знаний как продуктов технологий знаковых систем относительно образовательной отрасли «Технологии». Проанализированы особенности «текстовых» и «концептуальных» репрезентаций знания. Определены современные вызовы разработчикам содержания образования, которые ориентированы на нужды учеников в условиях инновационного развития общества.

Paper explores the way to change the content of education on the ground of conceptualization of knowledge representation in the philosophy of education. Paper shows the importance of using well-ordered set of knowledge representation as technologies of sign systems products concerning educational branch 'technology. Paper analyses knowledge representation in texts and concepts and defines challenges the developers of the content of education should meet.

Охарактеризовано термін „едукологія” – наука про освіту. Встановлено потенціал освітніх моделей та педагогічних і дидактичних теорій як сучасних рефлексивних форм репрезентації знань. Проаналізовано модельний напрям педагогічного знання, перспективи інтеграції дидактики з педагогічною психологією, лінгвістикою, методологією. Переосмислено та упорядковано за ступенем програмності такі основні елементи освітнього поля як „освітні політики”, „філософія освіти”, „парадигма освіти”, „моделі освіти”, „дидактичне знання”. Окреслено основні проблеми та перешкоди оптимальної репрезентації знань в освітньому просторі.

Охарактеризован термин "эдукология" - наука об образовании. Установлен потенциал образовательных моделей и педагогических и дидактических теорий как современных рефлексивных форм репрезентации знаний. Проанализировано модельное направление педагогического знания, перспективы интеграции дидактики с педагогической психологией, лингвистикой, методологией. Переосмыслены и упорядочены по степени программности следующие основные элементы образовательного поля: "образовательные политики", "философия образования", "парадигма образования", "модели образования", "дидактическое знание". Определены основные проблемы и препятствия оптимальной репрезентации знаний в образовательном пространстве.

Characterize the term "Education science" - the science of education. Installed capacity of educational models and pedagogical and didactic theories as modern forms of representation of reflexive knowledge. Model analyzed the direction of pedagogical knowledge, the prospects for integration with didactic educational psychology, linguistics, and methodology. Rethought and ordered according to the degree of software following key elements of the educational field, "Educational Policy", "Philosophy of Education", "paradigm of education", "model of education," "didactic knowledge". The main problems and obstacles optimal knowledge representation in the educational space.

Обговорено моделі систем освіти. Проаналізовано використання поняття „парадигма освіти” в освітньому дискурсі, застережено від вільного його трактування. Запропоновано кунівське (Томас Кун) визначення цього поняття покласти в основу його використання як однієї з форм едукологічних репрезентацій знань.

Обсуждены модели систем образования. Проанализировано использование понятия "парадигма образования" в образовательной дискуссии, предостерегается от свободной его трактовки. Предложено куновское (Томас Кун) определение этого понятия положить в основу использования его как одной из форм эдукологических репрезентаций знаний.

Models of education systems. Reviewing the use of the term "paradigm of education" in the education debate. Warns against its free treatment. Asked Kuhn (Thomas Kuhn) definition of this concept as the basis of its use as a form of knowledge representation educational.