Наведено відомості про роль мікроорганізмів у біологічному та геологічному кругообігу хімічних елементів, у грунтоутворенні та забезпеченні родючості грунтів. Висвітлено типи грунтотвірних процесів і генез грунтів України. Описано методи та засоби оптимізації мікробіологічних процесів. Підвищено продуктивність землеробства.

Розглянуто будову тіла комах, зокрема, первиннобезкрилих (Apterygota) та крилатих (Pterygota). Особливу увагу приділено особливостям фауни безхребетних, початку і кінця їх активності.

Проаналізовано вплив природних та антропогенних факторів на утворення грунтів і наведено загальну схему грунтогенезу. Охарактеризовано склад, структуру, фізичні властивості, еволюційний розвиток, біогеохімічні та екологічні особливості грунтів. Встановлено закономірності їх географічного та топографічного поширення та наведено класифікацію. Визначено основні принципи агрогрунтового районування та розроблено схему зонального поділу грунтів України. Встановлено їх агрономічні показники та перспективні екологізовані напрями використання, запропоновано ефективні методи підвищення родючості, окультурювання, охорони від деградації та забрудення. Розроблено методику проведення грунтово-екологічного моніторингу та визначено ресурсний потенціал грунтів і земель України.

Проанализировано влияние естественных и антропогенных факторов на формирование почвы и приведена общая схема почвогенеза. Охарактеризованы состав, структура, физические свойства, эволюционное развитие, биогеохимические и экологические особенности почв. Установлены закономерности их географического и топографического распространения и приведена классификация. Определены основные принципы агропочвенного районирования и разработана схема зонального деления почв Украины. Установлены их агрономические показатели и перспективные экологизированные направления использования, предложены эффективные методы повышения плодородия, окультуривания, охраны от деградации и загрязнения. Разработана методика проведения почвенно-экологического мониторинга и установлен ресурсный потенциал почв и земель Украины.

Розглянуто питання зоології безхребетних, наведено загальні характеристики підцарств, типів, класів, а також відомості про екологічні особливості одноклітинних саркомагістігофорів, апікомплексних, інфузорій, багатоклітинних губок, кишково- та первиннопорожнинних, реброплавів, плоских та кільчастих червів.

Рассмотрены вопросы зоологии беспозвоночных, приведены общие характеристики подцарств, типов, классов, а также сведения об экологических особенностях одноклеточных саркомагистигофоров, апикомплексных и инфузорий, многоклеточных губок, кишечно- и первичнополых, реброплавов, плоских и кольчастых червей.

Представлено інформацію про підготовлений до друку методичний посібник для ведення спостережень за радіоактивним забрудненням річкових і морських вод, розроблений для вирішення тих завдань із радіаційного моніторингу поверхневих вод, які покладені чинним законодавством на гідрометеорологічну службу України. Наведено стислу характеристику основних розділів посібника щодо процедур відбирання, первинного обробляння та підготовки до радіонуклідного аналізу проб води, завислих наносів, донних відкладів, гідробіонтів тощо.

Викладено вчення про буроземний грунтотвірний процес, а також супутній йому в передгір'ях і на рівнинах глеє-елювіально-конкреційний процес. Показано роль дернового процесу в буроземно-лісовій зоні. Описано природні умови та чинники, які викликають дані процеси. Запропоновано принципи класифікації буроземів і заходи покращання даних грунтів. Розкрито роль материнської породи в утворенні буро-підзолистих поверхнево-глейових і лісостепових опідзолених грунтів у Передкарпатті.

Індекс рубрикатора НБУВ: П034.17-24 + П040.81

Рубрики:

Чорноземні та лучно-чорноземні ґрунти

Вапно і вапнування ґрунтів

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*820*801.1-652.15

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П034.17-2

Рубрики:

Чорноземні та лучно-чорноземні ґрунти

Шифр НБУВ: Ж29253 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що вирощування буряка цукрового супроводжується підкисленням грунту. Вапнування грунтів покращує фітосанітарні умови, стимулює розвиток мікрофлори, яка поліпшує фосфорне живлення рослин.

Доведено, що особливості мінералізації та гуміфікації рослинних решток і гною в чорноземі вилугуваному залежать від їх виду, який визначає динаміку розвитку різних фізіологічних груп мікроорганізмів, нагромадження аміаку та нітритів, зумовлює мобілізацію фосфору, формування та нагромадження власне гумусових речовин.

Індекс рубрикатора НБУВ: З470.72-58

Рубрики:

Оборотне водопостачання

Шифр НБУВ: Ж25640 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано виникнення і формування Всесвіту та планети Земля, її будову та геологічні процеси, які їй притаманні. Розглянуто головні гірські породи, мінерали, їх вивітрювання і утворення вторинних мінералів, геологічні руди, геохронологію, роль поверхневих і підземних вод у геологічних формаціях. Висвітлено історію четвертинного періоду та формування дрібнозернистих осадів, гнунтотворних порід. Висвітлено форми рельєфу та їх походження.

На основі власного досвіду з проведення грунтових обстежень та результатів власних наукових досліджень, пов'язаних з діагностикою грунтів, висловлено пропозиції щодо оновлення методики майбутнього великомасштабного обстеження грунтового покриву України. Суть удосконалень вбачається у правильному складанні номенклатурних списків грунтів, з використанням як класичних традиційних визначників, так і сучасних наукових напрацювань, особливо тих, що стосуються грунтів у перехідних між природними зонами просторах. З упевненістю про обов'язковість використання для діагностики дистанційних методів обстеження, автор закликає ще раз провести додаткові дослідження ефективності дистанційного зондування з метою визначення ступеня вірогідності (істинності) результатів діагностування як генетичного, так і агрономічного статусу грунтів. Рекомендовано також удосконалити диференціацію результатів аналізу гранулометричного складу.

Насосні штанги є складовою одиницею свердловинного обладнання штангових свердловинних насосних установок і використовуються для передачі зворотно-поступального руху від верстата-качалки до плунжера заглибного насоса. Насосні штанги експлуатуються в складних умовах знакозмінних навантажень розтягу/стискання, згину, тертя до внутрішньої поверхні колони насосно-компресорних труб, впливу корозійно-активного середовища, формування асфальто-смоло-парафінових відкладів. З метою підвищення ресурсу колони насосних штанг пропонується замість сталевих використовувати штанги з полімерно-композиційних матеріалів (склопластиковий, вуглепластиковий, гібридний стрижень з двома сталевими головками). Застосування гібридних насосних штанг дає чимало економічних й експлуатаційних переваг в порівнянні зі сталевими та склопластиковими штангами із збільшенням глибини спуску колони насосних штанг зростає навантаження на штангу, аотже, і на з'єднання сталевої головки із полімерно-композиційним стрижнем. Вплив пружних характеристик матеріалу гібридного стрижня (параметра ортотропії, параметра зсувної податливості, величини зчеплення) та особливостей контактної взаємодії його зі сталевою головкою на величину та розподіл тиску і, як наслідок цього, на міцність та працездатність розглянутого конструктивного з'єднання, має практичний інтерес при проєктуванні з'єднання. Ставиться задача підвищення міцності з'єднання гібридної насосної штанги та його надійності. Запропоновано використання скінченно-елементного аналізу в програмному середовищі SolidWorks методом кінцевих елементів при проєктуванні оптимальної конструкції з'єднання сталевої головки з композиційним тілом гібридної насосної штанги. На основі проведеного аналізу пропонується до застосування конструкція з'єднання з циліндричною частиною сталевої головки змінної товщини, з прорізами у цій циліндричній частині у вигляді пелюсток та виконання галтелі на виході з контакту головки та стрижня штанги.

Узагальнено результати багаторічних наукових досліджень, спостережень і дослідно-виробничих випробувань ефективності використання агрохімікатів, регуляторів росту рослин та мікробних препаратів, створених в Інституті біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В. П. Кухаря НАН України, Інституті сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН України, ПП «БТУ- ЦЕНТР» та деяких препаратів зарубіжного виробництва. Експериментальні дослідження проводилися в межах НТП «Луб’яні культури» в Черніпвському інституті АПВ НААНУ і ПНД НААН «Сільськогосподарська мікробіологія» ІСМАВ НААН. Наведено характеристики здебільшого вітчизняних РРР та мікробних препаратів, діючою основою яких є продукти життєдіяльності грибів-мікроміцетів, вилучених із кореневої системи женьшеню: амінокислоти, жирні кислоти, фітогормони, аміноцукри, мікроелементи, тобто природні сполуки, притаманні рослинній клітині. А також азотфіксуючі, фосформобілізуючі бактерії, мікроорганізми регуляторної та захисної дії. Приведено дані щодо ефективності застосування зазначених препаратів у технологіях вирощування льону-довгунця та льону олійного, а також способів використання даних біолопчно орієнтованих агроприйомів. Для окремих агрозаходів здійснено екологічну та енергетичну оцінку.